Постанова № 11966730, 22.09.2009, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

22 вересня 2009 року <Час проголошення >№ 2а-6642/09/2670

За позовом Державного підприємства «Дарницький вагоноремонтний завод»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими

платниками податків в м Києва

про визнання недійсним податкового рішення № 0000064010/0 від 10.04.2009р.

Суддя Смолій І.В.

Секретар Бузінова І.Ю.

Представники:

від позивача: Донченко О.Г. п\к (дов. від 26.12.2008р. № 2941)

від відповідача: Онисько М.М. п\к (дов. від 09.02.2009р. №199/9/10-110)

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 22.09.2009 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Обставини справи:

Державне підприємства «Дарницький вагоноремонтний завод» звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м Києва про визнання недійсним податкового рішення № 0000064010/0 від 10.04.2009р.

Ухвалою суду від 07.07.09р. по справі відкрито провадження на призначено справу до розгляду по суті на 10.08.09р.

10.08.09р. по справі оголошено перерву до 22.09.09р. В судове засідання 22.09.09р. зявились сторони.

Представник позивача в судовому засідання підтримав в повному обсязі, та пояснив що проведеною перевіркою встановлено порушення ст.ст. 3,7,8 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»від 23.03.1996р. №98/96-ВР, із змінами та доповненнями. На підставі складеного акту перевірки відповідачем 10.04.2009р. було винесено податкове рішення яким застосовано фінансову санкцію у вигляді штрафу в розмірі 6480,00грн.

Позивач не погоджується з таким рішенням, оскільки актом перевірки встановлено, що на власній території підприємства розміщена їдальня, місце розташування якої дозволяє користуватись її послугами не тільки співробітниками, а й стороннім особам. Але даний висновок не відповідає дійсності оскільки цех громадського харчування та торгівлі (ЦГХТ) є структурним невідокремленим підрозділом заводу. ЦГХТ знаходиться на території підприємства і є закритим для проходу сторонніх осіб. Приготування обідів (продукція власного виробництва) здійснюється для працівників заводу. Сторонні особи не мають доступу до харчування, яке проводиться ЦГХТ, оскільки на підприємстві діє перепустковий режим, що унеможливлює прохід на територію сторонніх осіб.

Крім того представник позивача в судовому засіданні пояснив, що встановлені перевіркою окремі випадки реалізації готових обідів іншим особам, без допуску їх на територію підприємства, які оформлялись прибутковими документами у IV кварталі (жовтень, листопад, грудень) 2006 року та І кварталі (січень, лютий) 2007 року дійсно мали місце, в інші періоди таких фактів перевіркою встановлено не було, тому вважає, що штрафні санкції повинні нараховуватись лише за ці періоди. Зважаючи на ці обставини просить скасувати податкове рішення.

Відповідач проти задоволення позову заперечує та в обґрунтування зазначає, позивач порушив вимоги ст.ст. 3,7,8 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»від 23.03.1996р. №98/96-ВР, а саме позивачем проводилась торгівельна діяльність у сфері громадського харчування без придбання відповідного торгівельного патенту, про що свідчать відповідні прибуткові касові ордери. Крім того факт такої торгівлі у IV кварталі (жовтень, листопад, грудень) 2006 року та І кварталі (січень, лютий) 2007 року позивачем не заперечується, а доказів, що така торгівля не здійснювалась в інші періоди позивачем не надана. З огляду на викладене просить в позові відмовити.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Працівниками Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків була проведена планова виїзна перевірка ДП „Дарницький вагоноремонтний завод" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2006 по 31.12.2008, про що було складено акт від 31.03.2009 № 112/40-10/14294471.

Актом перевірки встановлено, що на власній території підприємства (вул. Алма-Атинська, 74) розміщена їдальня, місце розташування якої дозволяє користуватись її послугами не тільки співробітниками, а й стороннім особам, також актом встановлено, що підприємством велась торгівля у сфері громадського харчування без отримання торгового патенту, про що свідчать касові та банківські документи.

На підставі акту перевірки від 31.03.2009року № 112/40-10/14294471 Державною Спеціалізованою державною податковою інспекцією у м. Києві по роботі з великими платниками податків було винесено податкове рішення про застосування штрафних санкцій від 10.04.2009р. № 0000064010/0 та накладено на ДП «Дарницький вагоноремонтний завод»штраф у розмірі 6480,00грн.

Судом встановлено, що на території заводу знаходиться їдальня - цех громадського харчування та торгівлі (ЦГХТ), яка є структурним невідокремленим підрозділом заводу та призначена та призначена для приготування обідів для працівників підприємства. Даний факт сторонами не оспорюється.

Для надання послуг за готівку на підприємстві знаходиться два реєстратора розрахункових операцій, які належним чином зареєстровані та опломбовані. Фіскальні звіти позивачем роздруковуються належним чином та ведеться книга обліку розрахункових операцій.

Згідно прибуткових касових ордерів № 850, 851 від 09.10.06р., № 882 від 17.10.06р., №910 від 23.10.06р., № 938 від 30.10.06р., № 944, 945 від 31.10.06р., № 985 від 13.11.06р., № 1054,1055,1056,1057 від 30.11.06р., № 1128,1129,1130 від 29.12.06р., №74 від 29.01.07р. та № 109 від 08.02.09р. цехом громадського харчування та торгівлі (ЦГХТ), який є структурним невідокремленим підрозділом заводу надавалась послуга «Приготування готових обідів»особам що не являються працівниками підприємства позивача на загальну суму 3292,30грн.

Також судом встановлено, що в період який перевірявся позивачем ДП «Дарницький вагоноремонтний завод»отримано патенти на право здійснення підприємницької діяльності у сфері торгівлі в приміщенні магазину, що знаходиться на території підприємства, патенту на здійснення торгівлі в сфері громадського харчування позивач не отримував.

Проаналізувавши обставини справи, пояснення представників сторін, ознайомившись з доказами, які наявні у матеріалах справи, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Спеціалізованою державною податковою інспекцією у м. Києві по роботі з великими платниками податків накладено на ДП «Дарницький вагоноремонтний завод»штрафні санкції за порушення ст.ст. 3,7,8 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»від 23.03.1996р. №98/96-ВР.

Відповідно до п.1 ст. 3 Закону України від 23.03.96р. №98/96-ВР "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" патентуванню підлягає торговельна діяльність, що здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами у пунктах продажу товарів.

Пунктом 2 ст. 3 Закону №98/96-ВР зазначено, що під торговельною діяльністю у цьому Законі слід розуміти роздрібну та оптову торгівлю, діяльність у торговельно-виробничій (громадське харчування) сфері за готівкові кошти, інші готівкові платіжні засоби та з використанням кредитних карток.

Судом встановлено що позивачем в приміщенні їдальні яка являється невідокремленим підрозділом ДП «Дарницький вагоноремонтний завод»надавались послуги «приготування готових обіді», однак відповідний патент на надання послуг у сфері громадського харчування позивачем не отримувався оскільки такі послуги повинні були надаватись лише для працівників ДП «Дарницький вагоноремонтний завод».

Також судом встановлено, що позивачем у IV кварталі (жовтень, листопад, грудень) 2006 року та І кварталі (січень, лютий) 2007 року проводилась реалізація готових обідів іншим особам, що не є працівниками підприємства.

Згідно до абз. 4 ч. 1 ст. 8 Закону №98/96-ВР за здійснення операцій, передбачених цим Законом, без одержання відповідних торгових патентів або з порушенням порядку використання торгового патенту, передбаченого частиною другою статті 7 цього Закону, сплачують штраф у подвійному розмірі вартості торгового патенту за повний термін діяльності суб'єктів підприємницької діяльності із зазначеним порушенням.

Суд не може взяти до уваги твердження позивача, що в інші місяці перевіряємого періоду реалізація готових обідів іншим особам не проводилась, оскільки позивачем за перевіряє мий період не отримувалась ліцензія на надання послуг в сфері громадського харчування. Підтверджень того що в інші періоди, крім встановлених перевіркою, позивачем не надавались послуги з приготування готових обідів стороннім особам суду надано не було.

Враховуючи всі вище зазначені обставини в їх сукупності, суд прийшов до переконання, що позовні вимогу задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При розгляді справи, суд перевіряє відповідність оскаржуваного рішення принципам, визначеним ч.3 ст.2 КАС України.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 69, 70 71, 158-163,167 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. В задоволенні позовних вимог Державного підприємства «Дарницький вагоноремонтний завод»відмовити повністю.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст.185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги.

Суддя Смолій І.В.