Постанова № 11966433, 22.06.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

22 червня 2010 року 14:52 № 2а-7360/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря ХижнякІ.В. та представників:

позивача: Пантєєва І.О.;

відповідача: Купельського О.М.

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю “Торговий центр”

доДержавної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва

проскасування податкових повідомлень-рішень

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 22 вересня 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

12 травня 2010 року (відповідно до відмітки служби діловодства суду) Товариство з обмеженою відповідальністю “Торговий центр” (далі по тексту позивач, ТОВ “Торговий центр”) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва (далі по тексту відповідач, ДПІ у Шевченківському районі м. Києва), в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 27 жовтня 2009 року №16868/1507, №16869/1507, №16870/1507.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 травня 2010року відкрито провадження в адміністративній справі №2а-7360/10/2670, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 09 липня 2009 року.

В судовому засіданні 09 липня 2010 року, в звязку з необхідністю надання розрахунку штрафних санкцій, оголошено перерву до 22 вересня 2010року.

В судовому засіданні 22 вересня 2010 року представник позивача позовні вимоги підтримав, представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечив.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

Податковим повідомленням-рішенням ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 27 жовтня 2009 року №16868/1507 на підставі підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” за затримку на 21 календарний день граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання в розмірі 42 949,30 грн. ТОВ “Торговий центр” зобовязано сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 4 294,94 грн. за платежем орендна плата за земельні ділянки.

Податковим повідомленням-рішенням ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 27 жовтня 2009 року №16869/1507 на підставі підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” за затримку на 83 календарних дня граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання в розмірі 44 403,72 грн. ТОВ “Торговий центр” зобовязано сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 8 880,74 грн. за платежем орендна плата за земельні ділянки.

Податковим повідомленням-рішенням ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 27жовтня 2009 року №16870/1507 на підставі підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” за затримку на 174 календарних дня граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання в розмірі 49 336,75 грн. ТОВ “Торговий центр” зобовязано сплатити штраф у розмірі 50% у сумі 24 668,39 грн. за платежем орендна плата за земельні ділянки.

Зазначені податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі акта від 27 жовтня 2009 року №2758/15-07 “Про результати перевірки дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності подання платіжних доручень до установ банку на сплату орендної плати за землю Товариство з обмеженою відповідальністю “Торговий центр” код 30861989 за період 30.01.09р. 30.09.09р.” (далі по тексту Акт перевірки).

В Акті перевірки зазначено, що погашення узгодженої суми податкових зобовязань здійснювалося платником з порушенням термінів сплати, внаслідок чого виник податковий борг, а саме:

- до 30 січня 2009 року позивач мав сплатити податкове зобовязання у сумі 15 603,04 грн.; платіжним дорученням №163 від 20 лютого 2009 року фактично сплачено 7000,00 грн.;

- до 02 березня 2009 року позивач мав сплатити податкове зобовязання у сумі 17 974,65 грн.; платіжним дорученням №164 від 20 березня 2009 року фактично сплачено 50 774, 65 грн.;

- до 30 квітня 2009 року, 01 червня 2009 року, 30 червня 2009 року, 30 липня 2009року, 31 серпня 2009 року та 30 вересня 2009 року позивач мав сплачувати відповідно по 17 974,65 грн.; платіжним дорученням №1445 від 21 жовтня 2009 року здійснено перекид коштів з іншого рахунку у сумі 17 975,00 грн. та платіжним дорученням №1446 від 21жовтня 2009 року здійснено перекид з іншого рахунку у сумі 106 050,75 грн.

У позовній заяві позивач зазначає про сплату ним 19 серпня 2009 року заборгованості з орендної плати за землю в розмірі 89 873,25 грн. та штрафу у розмірі 16 177,50 грн. за порушення граничного строку сплати орендної плати за землю, однак виявилося, що перерахування вказаних сум здійснено на неправильний рахунок через дії працівників ДПІ у Шевченківському районі м. Києва, які виявились у повідомленні у телефонному режимі про нові реквізити рахунку щодо сплати орендної плати за землю.

На думку позивача, ДПІ у Шевченківському районі м. Києва в порушення пункту 5.3 Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за якими здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 18 липня 2005 року №276, не повідомила ТОВ “Торговий центр” про факт неправильного перерахування ним коштів з орендної плати за землю, а тому саме дії відповідача призвели до виникнення штрафу у ТОВ “Торговий центр” за порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобовязання.

В своєму письмовому запереченні на позов відповідач наполягає на порушенні позивачем статті 17 Закону України “Про плату за землю” та підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", у звязку з чим і були нараховані штрафні санкції на підставі підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 цього Закону.

Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що штрафні санкції згідно зі спірними податковими повідомленнями-рішеннями, накладені на позивача протиправно, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 14 Закону України “Про плату за землю” платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обовязку подання щомісячних декларацій.

З матеріалів справи вбачається, що 30 січня 2009 року ТОВ “Торговий центр” подало до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва податкову декларацію орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2009 рік, відповідно до якої нараховано орендної плати на 2009 рік за договором оренди усього у розмірі 215 695,79 грн., в тому числі за січень листопад 2009 року 17 974,65 грн. за кожен місяць, та за грудень 2009 року 17 974,64 грн.

За визначенням пункту 1.2 статті 1 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкове зобовязання це зобовязання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 цього Закону, податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Зазначене податкове зобовязання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Таким чином, податкове зобовязання, визначене позивачем у податковій декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2009 рік, є узгодженим з 30 січня 2009 року.

Строки сплати податкового зобовязання по орендній платі за землі державної та комунальної власності визначені в статті 17 Закону України “Про плату за землю”, згідно з якою податкове зобовязання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, про що також зазначила ДПІ у Шевченківському районі м. Києва в Акті перевірки.

Таким чином, строки подання податкової декларації та строки погашення податкового зобов'язання, передбачені Законом України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, на орендну плату за землі державної та комунальної власності не розповсюджуються.

Оскільки строки сплати податкового зобовязання по орендній платі за землі державної та комунальної власності визначені Законом України “Про плату за землю”, твердження відповідача про порушення позивачем підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, який визначає строки погашення податкового зобовязання, є помилковим.

Відповідальність за порушення встановлених строків сплати орендної плати передбачена в статті 25 Закону України “Про плату за землю”, а саме за прострочення встановлених строків сплати податку (стаття 17 цього Закону) справляється пеня у розмірах, визначених законом. Розмір пені за несвоєчасне внесення орендної плати передбачається у договорі оренди, проте він не може перевищувати ставки пені за несвоєчасну сплату земельного податку.

Відповідно до підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання, - у розмірі пятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Платник податків сплачує один із зазначених у цьому підпункті штрафів відповідно до загального строку затримки незалежно від того, чи були застосовані штрафи, визначені у підпунктах 17.1.1 - 17.1.6 цього пункту, чи ні.

З аналізу даної правової норми суд вбачає, що однією з умов застосування штрафних санкцій є порушення платником податків граничних строків сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, визначених Законом України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

В спірних податкових повідомленнях-рішеннях відповідач зазначив, що “…відповідно до акта № /1507 від 27.10.2009р. встановлено порушення граничного строку сплати узгодженого зобовязання по орендній платі за земельні ділянки, передбаченого ст. 5 та 17 Закону України “Про плату за землю”.

Враховуючи дану обставину та те, що строки сплати орендної плати за землі державної та комунальної власності та відповідальність за їх порушення встановлюються спеціальним Законом, то у відповідача відсутні правові підстави розповсюджувати дію Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед і бюджетами та державними цільовими фондами” в частині застосування фінансових санкцій за порушення строків сплати узгодженого податкового зобовязання на дані правовідносини.

Зазначена правова позиція підтримана Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 27 березня 2007 року у справі №9/320-05 (К-24457/06).

Суд погоджується з тим, що позивачем порушено строки сплати орендної плати за землі державної та комунальної власності, однак вважає, що відповідальність за таке порушення має застосовуватися на підставі статті 25 Закону України “Про плату за землю”.

З огляду на викладене, спірні податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем всупереч підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” та без врахування вимог статті 17 Закону України “Про плату за землю”, якою визначено порядок та строки сплати земельного податку, а тому накладення на ТОВ “Торговий центр” штрафних санкцій у розмірах 4 294,94 грн., 8 880,74 грн. та 24 668,39 грн. є протиправним.

Разом з тим, Окружний адміністративний суд міста Києва не погоджується з доводами позивача про обовязок відповідача повідомляти про неправильне перерахування коштів з орендної плати .

В тексті позовної заяви ТОВ “Торговий центр” зазначає про дії працівників ДПІ у Шевченківському районі м. Києва, що виявились у повідомленні у телефонному режимі неправильних реквізитів рахунку для сплати орендної плати та у не повідомленні про факт неправильного зарахування коштів.

Суд звертає увагу, що відповідно до пункту 2.4 Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 18 липня 2005 року №276, інформацію про реквізити відкритих рахунків для зарахування платежів до бюджетів органи державної податкової служби одержують від органів Державного казначейства України відповідно до Порядку взаємодії між органами Державного казначейства України та органами державної податкової служби України в процесі виконання державного та місцевих бюджетів за доходами, затвердженого наказом Державного казначейства України, Державної податкової адміністрації України від 25.04.2002 №74/194, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.05.2002 за №436/6724 (із змінами).

Інформацію про реквізити зазначених рахунків органи державної податкової служби доводять до платників податків шляхом їх розміщення на дошці податкових оголошень, установленій на доступному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу.

Доказів того, що відповідач не розмістив на дошці податкових оголошень інформацію про реквізити відповідних рахунків, чи розмістив невірну інформацію позивачем не надано.

Згідно з пунктом 5.3 зазначеної Інструкції дані про надходження платежів до бюджету відображаються органом державної податкової служби в особових рахунках платників і в реєстрі надходжень та повернень у день отримання від органів Державного казначейства України відомостей про зарахування та повернення надміру сплачених платежів у вигляді електронного реєстру розрахункових документів.

У разі виявлення у зазначеному реєстрі помилкових записів або розрахункових документів, що надійшли від субєктів господарювання, які не віднесено до реєстру платників відповідного податку, ці дані в день отримання електронного реєстру розрахункових документів обліковуються в окремому особовому рахунку за спеціальним кодом “умовний платник” та в реєстрі надходжень і повернень. Форма картки особового рахунку за спеціальним кодом “умовний платник” повинна відповідати формі картки особового рахунку, за яким ведеться оперативний облік платежу згідно з бюджетною класифікацією. Зазначені суми надходжень підлягають уточненню й обліку у відповідних особових рахунках платників у термін не пізніше ніж 10 робочих днів від дня одержання електронного реєстру розрахункових документів від органу Державного казначейства.

Зі змісту даної норми, суд не вбачає обовязку податкового органу будь-яким чином повідомляти платника податку про неправильне перерахування ним коштів.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що ДПІ у Шевченківському районі м. Києва не доведена правомірність та обґрунтованість прийняття податкових повідомлень-рішень від 27 жовтня 2009 року №16868/1507, №16869/1507 та №16870/1507 з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ “Торговий центр” підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий центр” задовольнити повністю.

2.Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва від 27 жовтня 2009 року №16868/1507, від 27 жовтня 2009року №16869/1507 та від 27 жовтня 2009 року №16870/1507.

3.Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий центр” судові витрати у розмірі 3,40 грн. (три гривні сорок копійок).

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

СуддяВ.А. Кузьменко

Постанову складено в повному обсязі та підписано 07 жовтня 2010 року.