Постанова № 11966437, 23.09.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

23 вересня 2010 року           20:25           № 2а-8026/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Арсірія Р.О. при секретарі судового засідання Розсошко К.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомСлужби безпеки України

до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва Державної податкової інспекції у Деснянському районі м.Києва Головного управління Державного казначейства України в м.Києві проскасування податкових повідомлень-рішень та Акту від 24.02.2010р. Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про визнання дій відповідача щодо нарахування штрафних санкцій та пені за прострочення оплати оренди земельної ділянки по вул. Єреванська, № 18-а у Солом’янському районі м. Києва протиправними, просив скасувати податкові повідомлення-рішення від 24.02.2010 № 0004691502/0, № 0004701502/0, а також акт від 24.02.2010 № 2416/15-3-20001303, стягнути з Управління Державного казначейства України у Солом’янському районі м. Києва грошові кошти у сумі 1653,18 грн., що були зараховані ДПІ у Солом’янському районі м. Києва без достатньої правової підстави до місцевого бюджету внаслідок прийняття протизаконних рішень. Одночасно позивач подав до суду аналогічний позов з вимогами про визнання дій ДПІ у Деснянському районі м. Києва щодо нарахування позивачу штрафних (фінансових) санкцій та пені за прострочення оплати оренди земельних ділянок по вул. Космонавта Волкова, №№ 10-12 та навпроти будинків №№ 18, 20-а, а також вул. Мілютенка, № 20/7-28 у Деснянському районі м. Києва протиправними; просив скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Деснянському районі міста Києва від 26 червня 2009 року № 0007431505/0, № 0007441505/0, 0007421505/0, від 22 липня 2009 року №0008721505/0, від 26 серпня 2009 року № 0010401505/0, від 29 жовтня 2009 року №0013501505/0, від 24 грудня 2009 року № 0016661505/0, № 0016821505/0, а також Акти невиїзних документальних (камеральних) перевірок від 26 червня 2009 року №4345/1505/20001303, від 22 липня 2009 року № 5065/1505/20001303, від 26 серпня 2009 року № 5733/1505/20001303, від 28 жовтня 2009 року №7109/1505/20001303 та від 21 грудня 2009 року № 8475/1505/20001303; просив стягнути з Управління Державного казначейства у Деснянському районі м. Києва на користь Служби безпеки України грошові кошти у сумі 14116 грн. 41 коп. (чотирнадцять тисяч сто шістнадцять гривень сорок одна копійка), що були зараховані Відповідачем 1 без достатньої правової підстави до місцевого бюджету внаслідок прийняття суб'єктом владних повноважень протизаконних рішень (податкові повідомлення-рішення від 26 червня 2009 року; № 0007431505/0, №0007441505/0, 0007421505/0, від 22 липня 2009 року № 0008721505/0, від 26 серпня 2009 року № 0010401505/0, від 29 жовтня 2009 року № 0013501505/0, від 24 грудня 2009 року №0016661505/0, № 0016821505/0, Акти невиїзних документальних (камеральних) перевірок від 26 червня 2009 року № 4345/1505/20001303, від 22 липня 2009 року №5065/1505/20001303, від 26 серпня 2009 року № 5733/1505/20001303, від 28 жовтня 2009 року № 7109/1505/20001303 та від 21 грудня 2009 року № 8475/1505/20001303 та лист від 30 січня 2010 року № 463/10/15-335).

Позовні вимоги обґрунтовані ст.3 Закону України «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва», відповідно до якої суб’єкти господарської діяльності, що здійснюють будівництво (забудовники) мають право на відстрочення сплати внесків до цільових фондів місцевих бюджетів без здійснення нарахування пені

Судом було об’єднано зазначені позовні заяви для спільного розгляду відповідно до ст.116 Кодексу адміністративного судочинства України.

Представники відповідачів проти позову заперечували, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що оскаржувані рішення, прийняті відповідно до актів перевірок та встановленого порушення позивачем обов’язку щодо своєчасності сплати податків.

За результатами розгляду документів і матеріалів поданих сторонами, пояснень їхніх представників, Окружний адміністративний суд м. Києва, встановив:          

Позивач є орендарем земельних ділянок по вул. Єреванській, 18-а, у м. Києві, по вул. Космонавта Волкова, №№ 10-12 та навпроти будинків №№ 18, 20-а, а також вул. Мілютенка, № 20/7-28 у Деснянському районі м. Києва.

На зазначених земельних ділянках позивач здійснював будівництво житла для військовослужбовців.

Проте, позивач не мав змоги виконувати свої зобов’язання зі сплати орендної плати через не затвердження у 2009 році бюджетної програми на будівництво житла для військовослужбовців, тому просив Міністерство фінансів України погодити передачу залишку коштів заборгованості і зобов’язань з бюджетної програми КПКВК 6251100 «Будівництво (придбання) службового житла для військовослужбовців СБ України»на бюджетну програму КПКВК 6521010 «Забезпечення заходів у сфері безпеки держави та функціонування органів системи СБ України».

Позивач звертався до відповідачів 1 та 2 з листами від 18.01.2010 та 15.01.2010, в яких зазначав, що погодження використання залишку коштів мало місце лише у червні 2009 року і лише після цього позивачем було повністю погашено зобов’язання по сплаті орендної плати. Тому просив відповідачів1 та 2 не нараховувати штрафні санкції за несвоєчасну сплату орендної плати у 2009 році.

24.02.2010 ДПІ у Солом’янському районі м. Києва було складено Акт № 2416/15-3-20001303, в якому зазначено про порушення строків сплати податкових зобов’язань по орендній платі за землю, передбачених п.п.5.3.1 п. 5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Листом ДПІ у Солом’янському районі м. Києва № 837/9/15-305 від 12.02.2010 було повідомлено позивача про наявність у позивача несплаченої фінансової санкції в розмірі 1581,62 грн. за несвоєчасну сплату коштів до бюджету та пеня в сумі 71,56 грн.

24.12.2010 позивачем було сплачено зазначену вище податкову заборгованість, що підтверджується наданою позивачем копією платіжного доручення № 17 від 24.02.2010.

24.02.2010 ДПІ у Солом’янському районі м. Києва були прийняті податкові повідомлення-рішення: № 0004691502/0, яким донараховано штрафні санкції в розмірі 20 % в сумі 1175,35 грн. за прострочення сплати узгодженої суми податкового зобов’язання з орендної плати за землю в розмірі 5876,74 грн., а також № 0004701502/0, яким донараховано штрафні санкції в розмірі 10 % в сумі 406,27 грн. за прострочення сплати узгодженої суми податкового зобов’язання в розмірі 4062,70 грн.

Державна податкова інспекція у Деснянському районі м. Києва за результатами перевірок прийняла податкові повідомлення-рішення від 26.06.2009 № 0007431505/0, № 0007441505/0, № 0007421505/0, від 22.07.2009 № 0008721505/0, від 26.08.2009 № 0010401505/0, від 29.10.2009 № 0013501505/0, від 24.12.2009№ 0016661505/0, № 00168221505/0, яким позивачу нараховані штрафні (фінансові) санкції та пеня на загальну суму 14116,41 грн.

Позивач звертався до ДПІ у Деснянському районі м. Києва з заявою про скасування вказаних вище податкових повідомлень-рішень. Як вбачається з відповіді відповідача-2 позивачу було відмовлено в скасуванні податкових повідомлень-рішень з огляду на порушення ним вимог чинного законодавства.

Платіжними дорученнями № 24 від 23.12.2009 та від 15.02.2010 № 9 зазначена вище сума заборгованості була погашена позивачем.

Позивач вважає, що нарахування йому відповідачами 1 та 2 штрафних санкцій суперечило ст.3 Закону України «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва». Відповідно до ч.5 ст.3 цього Закону суб'єкти господарської діяльності, що здійснюють будівництво (забудовники), мають право на відстрочення сплати пайових внесків на розвиток інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури населених пунктів та внесків до цільових фондів місцевих бюджетів.

Підставою для відстрочення таких платежів та відрахувань є письмова заява суб'єкта господарської діяльності, що здійснює житлове будівництво, до органів, які здійснюють облік та адміністрування відповідних платежів та відрахувань.

Заява має містити інформацію про суму та термін відстрочення сплати відповідних платежів та відрахувань. Термін відстрочення не може перевищувати термін дії цієї статті. Заява подається не пізніше терміну, встановленого для подання звітності за такими платежами та відрахуваннями, а якщо термін платежу встановлено раніше подання звітності, - не пізніше настання терміну такого платежу. Органи, що здійснюють облік та адміністрування, ведуть окремий облік відстрочених платежів та відрахувань наростаючим підсумком.

При цьому нарахування пені та застосування штрафних санкцій не здійснюється, а норми статей 8, 9 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" не застосовуються.

Як вбачається зі змісту наведеної вище статті пільговий режим для суб’єктів господарювання будівельної сфери встановлюється лише відносно сплати пайових внесків на розвиток інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури населених пунктів та внесків до цільових фондів місцевих бюджетів.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про систему оподаткування»державні цільові фонди - це фонди, які створені відповідно до законів України і формуються за рахунок визначених законами України податків і зборів (обов'язкових платежів) юридичних осіб незалежно від форм власності та фізичних осіб.

          Згідно зі ст.14 Закону України «Про систему оподаткування»до загальнодержавних належать такі податки і збори (обов'язкові платежі): плата за землю (земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності).

          Таким чином, порядок справляння плати за землю не підпадає під регулювання ст.3 Закону України «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва».

З огляду на це суд не приймає як обґрунтовані доводи позивача про необхідність скасування оскаржуваних ним податкових повідомлень-рішень та актів перевірок, зважаючи на наявність норми закону, що встановлює певну пільгу для суб’єктів господарювання галузі будівництва.

Відповідно до ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про плату за землю»використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата. Згідно зі ст.14 цього Закону платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. Відповідно до ст. 17 Закону України «Про плату за землю»податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Згідно зі ст. 25 Закону України «Про плату за землю»за прострочення встановлених строків сплати податку (стаття 17 цього Закону) справляється пеня у розмірах, визначених законом.

Розмір пені за несвоєчасне внесення орендної плати передбачається у договорі оренди, проте він не може перевищувати ставки пені за несвоєчасну сплату земельного податку.

Відповідно до Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Згідно з п.п.5.3.1 п.5 3 ст. 5 цього Закону платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Згідно з п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»штрафні санкції за порушення податкового законодавства накладаються на платника податків у розмірах, визначених цією статтею, крім штрафних санкцій за порушення валютного законодавства, що встановлюються окремим законодавством.

Штрафні санкції накладаються контролюючими органами, а у випадку, передбаченому пунктом 17.2 цієї статті, самостійно нараховуються та сплачуються платником податків.

Згідно з п.п.17.1.7 зазначеного Закону у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргує

Відповідачами надано докази затримки сплати позивачем узгоджених податкових зобов’язань - земельного податку на строки до 30 календарних днів, а також від 31 і до 90 календарних днів.

Відповідно до ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.                                                  

Відповідно до ч. 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.                     Відповідачі по справі, як суб’єкти владних повноважень, спростували доводи позивача та обґрунтували прийняті ними рішення.          

Зважаючи на вищевикладене та керуючись ст. ст. 69-71, 86, 94, 97, 158-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позовних вимог Служби безпеки України відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя                                                                                 Р.О. Арсірій