Постанова № 11966297, 17.09.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

17 вересня 2010 року 10:55 № 2а-12319/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Кармазіна О.А. при секретарі судового засідання Руденко Н.В.

за участю представників:

позивача Чишинського Р.В. (довіреність від 08.09.2010 року № 147 строком дії 30.09.2010 року)

відповідача Щурика О.О. (довіреність від 19.01.2010 року № 1087/10/10-044)

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Транспортно-промислова компанія"

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області

проскасування податкового повідомлення рішення № 0007191503/0/2495 від 30 липня 2010 року,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Транспортно-промислова компанія»звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області про скасування податкового повідомлення рішення № 0007191503/0/2495 від 30 липня 2010 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що оскаржуваним рішенням відповідачем було безпідставно нараховано податкове зобовязання та штрафні санкції по орендній платі за землю у розмірі 96887,17 гривень, оскільки позивачем було сплачено орендну плату за землю у розмірі, визначеному договорами оренди землі, укладеними між позивачем та Кременчуцькою міською радою 22 червня 2005 року та 25.01.2008 року. Як зазначає позивач, жодних додатків до договорів оренди стосовно зміни розміру орендної плати між сторонами не укладалось, тому підстави для нарахування орендної плати за землю в іншому розмірі відсутні. Зміна мінімального розміру орендної плати на підставі Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», на думку позивача, стосується виключно тих субєктів господарювання, які уклали договори оренди після 22 травня 2008 року, тобто після опублікування цього закону, або підписали додаткові угоди до раніше укладених договорів оренди землі про зміну розміру орендної плати.

13 вересня 2010 року позивач надав додаткові пояснення від 08.09.2010 року в обґрунтування своєї правової позиції по справі.

Відповідач проти позову заперечував та просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що позивачем на порушення статті 21 Закону України «Про оренду землі»від 06.10.1998 р. № 161-IV із змінами, внесеними Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік»№ 107-VI від 28.12.2007 р. та законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України»№ 309-VI від 03.06.2008 р. занижено суму орендної плати за землю за січень-грудень 2009 року на 46844,37 гривень та за січень-травень 2010 року на 20447,36 гривень. Розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, на думку відповідача, регулюється законом, тому після прийняття вищевказаних законодавчих актів відповідач був повинен сплачувати орендну плату у визначеному ними розмірі.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 17 вересня 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Транспортно промислова компанія»зареєстроване Подільською районною у м. Києві адміністрацією 20 грудня 2000 року (код ЄДРПОУ 31273177) та перебуває на обліку як платник податків в Держаній податковій інспекції у Подільському районі міста Києва (довідка за формою 4-ОПП № 32258/29-215 від 17.07.2009 р.) та включений до категорії платників окремих податків Кременчуцькою обєднаною державною податковою інспекцією (довідка за формою 16-ОПП № 119/29-039 від 22.02.2010 р.).

22 червня 2005 року між позивачем та Кременчуцькою міською радою було укладено два договори оренди землі, відповідно до яких позивачу було передано в строкове платне користування земельні ділянки несільськогосподарського призначення, розташовані в місті Кременчуці по вул. Ярмарковій, 8 та по проїзду Галузевому, 74 (договори зареєстровані у Полтавській регіональній філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах», запис у Державному реєстрі земель № 040554800066К та № 040554800116А від 20 липня 2005 року).

25 січня 2008 року між позивачем та Кременчуцькою міською радою було укладено наступний договір оренди земельної ділянки, відповідно до якого позивачу передавалась у строкове платне користування земельна ділянка несільськогосподарського призначення , розташована у м. Кременчуці по вул. Ярмарковій, 3 (договір зареєстровані у Полтавській регіональній філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах», запис у Державному реєстрі земель № 040854800028 від 26 січня 2008 року).

Протягом 2009 - 2010 років позивачем сплачувалась орендна плата за вказані земельні ділянки у розмірах, передбачених договорами оренди землі, а саме 1,5% за земельні ділянки, орендовані на підставі договорів від 22 травня 2005 року та 2 % - за договором від 25 січня 2008 року.

05 липня 2010 року Кременчуцькою обєднаною державною податковою інспекцією було проведено невиїзну перевірку податкових декларацій з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності ТОВ «Транспортнопромислова компанія», за результатами якої складено Акт № 3468/15-227/31273177 від 05.07.2010 року.

Зазначений акт отриманий позивачем 22.07.2010 року, про що свідчить підпис директора ТОВ «Транспортно промислова компанія»на останній сторінці Акта.

Перевіркою встановлено порушення ст. 21 Закону України «Про оренду землі»від 06.10.1998 р. № 161-IV із змінами, внесеними Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік»№ 107-VI від 28.12.2007 р. та Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України»№ 309-VI від 03.06.2008 р., яке полягало у заниженні суми орендної плати за землю за січень-грудень 2009 року на 46844,37 гривень та за січень-травень 2010 року на 20447,36 гривень.

Причиною виникнення вказаного порушення було те, що позивач при визначенні орендної плати невірно визначив розмір орендної плати з розрахунку 2 та 1,5 відсотків від нормативної грошової оцінки земельних ділянок відповідно до умов вищевказаних договорів, а не 3 відсотки, як того вимагають названі Закони України.

Відповідно до вказаного акту відповідачем було прийнято податкове повідомлення - рішення № 0007191503/0/2495 від 30 липня 2010 року, яким позивачу на підставі пп. «б»п. 4.2.2 ст. 4, пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»визначено суму податкового зобовязання за платежем «орендна плата за землю»у розмірі 96887,17 гривень, в тому числі штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 29565,44 гривень.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

Відповідно до положень статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», до загальнодержавних належить, зокрема, плата за землю (земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності).

Згідно ст. 2 Закону України «Про плату за землю»використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.

Відповідно до ст. 13, 19 вказаного Закону підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за угодою сторін у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності).

Судом встановлено що між позивачем та Кременчуцькою міською радою 22 червня 2005 року та 25 січня 2008 року було укладено договори оренди землі.

Згідно п. 9, 13 договорів оренди від 22.06.2005 року орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 1,5 % від грошової оцінки землі щорічно. Розмір орендної плати переглядається щорічно та буде визначатись в додатках до даного договору у разі, в тому числі зміни розмірів земельного податку, цін, тарифів тощо, у тому числі внаслідок інфляційних процесів.

Відповідно до п. 9, 11 договору від 25.01.2008 р. орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 2 % від грошової оцінки землі щорічно. Величина орендної плати базується на розмірі земельного податку. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції.

Як вбачається із зазначених умов договорів оренди, для обрахунку суми орендної плати за земельні ділянки використовується показник грошової оцінки земельної ділянки.

У відповідності до ст. 23 Закону України «Про плату за землю»грошова оцінка земельної ділянки проводиться Державним комітетом України по земельних ресурсах за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України. Грошова оцінка земельної ділянки щороку станом на 1 січня уточнюється на коефіцієнт індексації, порядок проведення якої затверджується Кабінетом Міністрів України.

При цьому відповідно до ст. 7 Закону України «Про плату за землю»по земельних ділянках населених пунктів, ставки земельного податку з земель, грошову оцінку яких встановлено, встановлюються в розмірі одного відсотка від їх грошової оцінки.

Пунктом 8 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28.12.2007р. № 107 - IV внесені зміни до Закону України «Про оренду землі»від 06.10.1998р. № 161 - XIV зокрема до ст. 21 в частині визначення розміру орендної плати за землю. Встановлено, що річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється та використовується відповідно до закону і не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється Законом України «Про плату за землю»№ 2535-XII; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом № 2535 - XII.

Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008 положення пункту 8 розділу II названого Закону визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Разом з тим, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 3 червня 2008 року № 309-VІ (Голос України від 04.06.2008 № 105) до Закону України «Про оренду землі»внесено аналогічні зміни.

Таким чином, законом в редакції чинній в період виникнення спірних правовідносин, встановлено мінімальний розмір річної орендної плати (земельного податку) за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності та грошову оцінку яких встановлено, становить 3% від їх грошової оцінки.

Виходячи з наведеного, для позивача законом встановлено обовязок сплачувати орендну плату (земельний податок), виходячи з того, що річна орендна плата за земельні ділянки, які на підставі договорів оренди знаходяться в користуванні ТОВ «Транспортно-промислова компанія», за перевірений період повинна становити не менше трикратного розміру земельного податку, тобто 3% відсотка, нормативної грошової оцінки.

Посилання позивача на те, що зміна умов даних договорів оренди землі повинна здійснюватися за взаємною згодою сторін, суд не бере до уваги в контексті спірних правовідносин, оскільки виключно законами України встановлюються система оподаткування, податки і збори (п. 1 ч. 2 ст. 92 Конституції України), а в даному випадку орендна плата як складова земельного податку.

Відповідно до частини 1 статті 26 Закону України «Про плату за землю»за порушення норм цього Закону платники податків несуть відповідальність, передбачену Земельним кодексом України та законами України.

Законом України «Про систему оподаткування»від 25.06.1991 року № 1251 встановлено вичерпний перелік видів податків та зборів, що справляються на території України, до яких, зокрема відноситься плата за землю (земельний податок, та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності). Оскільки, плата за землю відноситься до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів), то на нього поширюється дія Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000р. № 2181, який є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів).

Відповідно до пункту 1.2 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Обовязок визначення суми орендної плати за користування земельною ділянкою покладається на платника вказаного податкового зобовязання.

Відповідно до ч. 3 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування»обов'язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору (обов'язкового платежу) або його скасуванням.

Оскільки позивач занизив розмір орендної плати і до початку перевірки не усунув порушення порядку та строків сплати податкового зобов'язання з орендної плати за землю, то відповідно до пп. 17.1.3 ст. 17 Закону України № 2181 відповідачем правомірно донараховано Товариству з обмеженою відповідальністю «Транспортно-промислова компанія»суму орендної плати за землю у розмірі 67321,73 грн. та застосовано штраф в розмірі пятдесяти відсотків від суми недоплати, тобто 29565,44 грн.

Зважаючи на вищезазначене, суд приходить до висновку, що позивачем було занижено суму орендної плати за землі комунальної власності, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесене у відповідності до вимог чинного законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 71 КАС кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Враховуючи викладені обставини, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки орган державної податкової служби правомірно дійшов висновку про порушення позивачем норм податкового законодавства.

Керуючись вимогами ст. ст. 69-71, 158-163, 167, 181, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортно-промислова компанія»відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя О.А. Кармазін

Повний текст постанови складений та підписаний 22 вересня 2010 року.