Постанова № 11966293, 10.09.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

10 вересня 2010 року 10:22 № 2а-9208/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Огурцова О.П. при секретарі судового засідання Покотило М.С. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Лінія права"

до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва

провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 21.09.2009 №0000842308/0, від 16.12.2009 №0000842308/1, від 27.02.2010 №0000842308/2, від 11.05.2010 №0000842308/3, від 21.09.2009 №0000852308/0, від 16.12.2009 №0000852308/1, від 27.12.2010 №0000852308/2, від 11.05.2010 №0000852308/3

за участю представників сторін:

від позивача - Нагорняк Н.В. (довіреність від 27.05.2010 №27-05/10);

від відповідача - Федоров С.Ф. (довіреність від 11.01.2010 №7/9/10-017).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

14.06.2010 товариство з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «Лінія права»звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про визнання не чинними податкових повідомлень-рішень від 21.09.2009 №0000842308/0 та №0000852308/0.

Ухвалою окружного адміністративного суду міста Києва від 17.06.2010 позовна заява залишена без руху, та був встановлений строк до 06.07.2010 для усунення недоліків позовної заяви. У встановлений судом строк позивач виправив недоліки позовної заяви.

Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.06.2010 було відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-9208/10/2670, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 14.07.2010.

У судовому засіданні 14.07.2010 представник позивача подала заяву про уточнення позовних вимог, у якій позивач просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 21.09.2009 №0000842308/0, від 16.12.2009 №0000842308/1, від 27.02.2010 №0000842308/2, від 11.05.2010 №0000842308/3, від 21.09.2009 №0000852308/0, від 16.12.2009 №0000852308/1, від 27.12.2010 №0000852308/2, від 11.05.2010 №0000852308/3.

У звязку з уточненням позивачем позовних вимог, з метою надання відповідачеві можливості підготувати свої заперечення проти адміністративного позову з урахуванням внесених до нього змін, у судовому засіданні було оголошено перерву до 20.08.2010.

20.08.2010 розгляд справи було відкладено на 10.09.2010 за клопотанням позивача, яке 16.08.2010 було подано через канцелярію суду.

У судовому засіданні 10.09.2010, у порядку частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України було проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Представник позивача у судових засіданнях підтримала позовні вимоги, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, у повному обсязі.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував, у судовому засіданні 14.07.2010 подав письмові заперечення проти адміністративного позову.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд,-

В С Т А Н О В И В:

З 01.09.2009 по 10.09.2009 Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі міста Києва було проведено документальну невиїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «Лінія права»з питань правовідносин з товариством з обмеженою відповідальністю «Гранд Технолоджі»за період з 01.07.2008 по 30.09.2008.

Перевірку було проведено на підставі посвідчення серії УКМ №177923, виданого Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі міста Києва та службової записки ГВПМ ДПІ у Голосіївському районі міста Києва від 11.08.2009 №3780/26-1/90 з відома Бєгунової Ольги Олексіївни, яка на момент проведення перевірки обіймала посаду директора товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «Лінія права».

Вказані факти позивачем не заперечуються.

В ході перевірки податковим органом було встановлено, що між позивачем (як замовником) та товариством з обмеженою відповідальністю «Гранд Технолоджі»(як виконавцем) було укладено договір від 02.06.2008 №б/н про надання юридичних послуг (далі - договір).

Відповідно до умов вказаного договору виконавець (ТОВ «Гранд Технолоджі»)взяв на себе зобовязання з надання юридичних послуг замовникові (позивачеві), в обсязі та на умовах, визначених цим договором, зокрема, а) перевіряти відповідність вимогам законодавства всіх локальних актів, які видаються органами (підрозділами) позивача та його клієнтів, надавати допомогу позивачеві та його клієнтам з підготовки та коректного оформлення зазначених актів; б) брати участь у підготовці та укладенні різного роду договорів між позивачем та його клієнтами з іншими особами, надавати позивачеві та його клієнтам допомогу із організації контролю за виконанням цих договорів, слідкувати за застосуванням передбачених законодавством та названими договорами санкцій по відношенню до контрагентів позивача та його клієнтів, що не виконують взятих на себе договірних зобовязань, іншими способами забезпечувати належну договірну роботу замовника та його клієнтів; в) організовувати та вести договірну роботу за матеріалами, які готує позивач; г) брати участь у розгляді питань про дебіторську заборгованість позивача та його клієнтів і вживати разом з органами (підрозділами) позивача заходів щодо ліквідації цієї заборгованості; д) представляти у встановленому порядку інтереси позивача та його клієнтів в суді, а також в інших органах при розгляді таких питань, які у нього виникатимуть; е) узагальнювати та аналізувати результати розгляду судових й інших справ за участю позивача, результати розгляду претензій та практику укладення та виконання договорів, надавати позивачу пропозиції з усунення виявлених недоліків; є) надавати усні та письмові консультації, правові висновки, довідки з правових питань, що виникають у діяльності позивача та його клієнтів; ж) за запитом позивача інформувати його про зміни в законодавстві України шляхом складання письмових довідок, організовувати спільно з органами (підрозділами) позивача та його клієнтів вивчення керівними працівниками та спеціалістами позивача та його клієнтів нормативних актів, що стосуються їх діяльності.

Позивач, у свою чергу, згідно з умовами договору, взяв на себе зобовязання прийняти наданні ТОВ «Гранд Технолоджі»послуги і оплатити їх.

Пунктом 2.3 договору встановлено, що перелік юридичних послуг, наданих виконавцем позивачеві, зазначається в акті наданих послуг, який складається виконавцем та підписується сторонами договору за результатами виконання. Пунктом 4.1 договору було встановлено, що оплата юридичних послуг здійснюється позивачем на підставі виставлених ТОВ «Гранд Технолоджі»рахунків-фактури протягом 5 банківських днів з моменту підписання акту про надані послуги. Розмір оплати вказується у актах наданих послуг та рахунках-фактури. Оплата здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на рахунок виконавця.

19.08.2008 товариством «Гранд Технолоджі»було виписано позивачу податкову накладну №11908 за юридичні послуги на суму 765100,00 грн. Того ж дня позивачем, платіжними дорученнями №284 та №285 було перераховано на рахунок товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд Технолоджі»765100,00 грн., як оплату за юридичні послуги згідно договору від 02.06.2008 №б/н.

Лише 31.10.2008 позивачем та ТОВ «Гранд Технолоджі»було підписано акт про надані послуги №31/10-08 (далі - акт), відповідно до якого товариством «Гранд Технолоджі»було надано позивачеві наступні послуги: 1. Підготовка договорів та участь в укладенні договорів між клієнтом позивача з іншими особами; 2. Нагляд за застосуванням передбачених законодавством України та договорами між клієнтом позивача з іншими особами санкцій по відношенню до контрагентів позивача, що не виконують взятих на себе договірних зобовязань та надання усних і письмових консультацій з цих питань; 3. Надання позивачу допомоги при організації контролю за виконанням договорів між клієнтом позивача з іншими особами; 4. Складання проекту договору купівлі-продажу з відстрочкою оплати та надання письмової консультації щодо особливостей виконання даного договору; 5. Надання письмової консультації щодо порядку укладення, виконання та розірвання договору на поставку обладнання згідно з вимогами чинного законодавства України; 6. Надання усних та письмових юридичних консультацій з питання оподаткування діяльності товариства з обмеженою відповідальністю та субєкта підприємницької діяльності; 7. Узагальнення та аналіз результатів розгляду судових й інших справ за участю клієнтів позивача, результатів розгляду претензій та практику укладення та виконання договорів, надання пропозицій з усунення виявлених недоліків; 8. Представництво інтересів клієнта позивача у Господарському суді міста Києва і Київської області; 9. Участь у розгляді питань про дебіторську заборгованість клієнтів позивача та розробка заходів щодо ліквідації цієї заборгованості; 10. Надання усних та письмових юридичних консультацій з питання дебіторської заборгованості; 11. Надання позивачу допомоги при укладенні, організації контролю за виконанням договорів між клієнтом позивача з іншими особами; 12. Представництво інтересів клієнтів позивача у господарському суді, а також в інших органах.

Актом визначено, що вартість наданих позивачеві послуг складає 765100,00 грн. у тому числі ПДВ 127516,67 грн.

Суму податку на додану вартість, по вищевказаній податковій накладній, позивачем було включено до податкового кредиту у серпні 2008 року. Вартість отриманих від товариства «Гранд Технолоджі»послуг було віднесено позивачем до складу валових витрат у ІІІ кварталі 2008 року у сумі 637583,00 грн.

За результатами проведеної перевірки податковим органом було складено акт від 10.09.2009 №541/1-23-08-33592366, на підставі якого було винесено податкові повідомлення-рішення від 21.09.2009 №0000842308/0, за порушення підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», на суму 223154,40 грн. з податку на прибуток (159396,00 грн. - основний платіж, 63758,40 грн. - штрафні санкції) та №0000852308/0, за порушення підпунктів 7.4.1 та 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», на суму 191275,50 грн. з податку на додану вартість (127517,00 грн. - основний платіж, 63758,50 грн. - штрафні санкції).

Позивач, скориставшись правом на апеляційне оскарження, в порядку встановленому Законом України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами», оскаржив вказані повідомлення-рішення до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва, Державної податкової адміністрації у місті Києві та Державної податкової адміністрації України. За результатами апеляційного оскарження скарги позивача залишені без задоволення та винесено податкові повідомлення-рішення від 16.12.2009 №0000842308/1, від 27.02.2010 №0000842308/2, від 11.05.2010 №0000842308/3, від 16.12.2009 №0000852308/1, від 27.12.2010 №0000852308/2, від 11.05.2010 №0000852308/3.

Підставою для визначення вказаних податкових зобовязань та нарахування штрафних санкцій стало визнання податковим органом договору між позивачем та товариством «Гранд Технолоджі»від 02.06.2008 №б/н таким, що носить характер нікчемного правочину, оскільки даний правочин не відповідає обовязковим умовам чинності правочину, а саме, частинам першій, третій та пятій статті 203 Цивільного кодексу України.

До вказаного висновку фахівці Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва дійшли з наступного.

До перевірки було надано лист ГВПМ ДПІ у Голосіївському районі міста Києва, яким до перевірки долучено протокол допиту обвинуваченого ОСОБА_4 від 26.06.2009, директора та засновника товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд Технолоджі». Відповідно до протоколу допиту, ОСОБА_4 повідомив, що зареєстрував на своє імя вказане підприємство з метою здійснення незаконної діяльності, ухилення від сплати податків, приховування доходів інших підприємств. Будучи директором зазначеного підприємства ОСОБА_4 підписував договори, акти виконаних робіт, податкові накладні, податкову звітність підприємства, при цьому жодних робіт та послуг по таких договорах не виконувалось, а метою їх укладення було завищення валових витрат підприємств контрагентів, а також формування ними податкового кредиту.

Згідно інформаційної бази «АІС ОР»податковим органом було встановлено, що товариство «Гранд Технолоджі»має стан «запит про місцезнаходження», директором, засновником та головним бухгалтером є ОСОБА_4, згідно форми 1-ДФ кількість працюючих 1 особа (директор ОСОБА_4, який має вищу освіту за спеціальністю «Економіка підприємства»). Згідно з декларацією на прибуток підприємства у товариства «Гранд Технолоджі»відсутні основні фонди.

Крім того, податковим органом було прийнято до уваги те, що основними видами діяльності товариства «Гранд Технолоджі»є: 45.21.1-будівництво будівель; 45.21.2-будівництво мостів, шляхових естакад, тунелів та метрополітену; 45.21.6-будівництво інших споруд; 45.25.1-інші спеціалізовані будівельні роботи; 45.33.1-монтаж систем опалення, вентиляції та кондиціонування повітря; 45.33.2-водопровідні, каналізаційні та протипожежні роботи. Також, підприємством було отримано ліцензію на зайняття будівельною діяльністю. Тобто, фактично підприємство було створено для здійснення будівельних робіт.

Позивач з висновками відповідача про нікчемність угоди з товариством «Гранд Технолоджі»від 02.06.2008 №б/н не погоджується та зазначає, що, на його думку, податковим інспектором такий висновок зроблено безпідставно, в порушення вимог чинного законодавства, обґрунтовуючи свою позицію наступним.

Позивач, у своєму адміністративному позові зазначає, що в акті перевірки від 10.09.2010 не вказано підстав, з яких інспектором було визначено, що договір не відповідає вимогам пункту 1 статті 203 Цивільного кодексу України та положень договору, які б суперечили чи порушували закони або моральні засади суспільства і в чому саме полягає таке порушення. Договір від 02.06.2008, на думку позивача, був укладений на підставі діючого цивільного законодавства та жодним чином йому не суперечить. Також позивач вказує на необґрунтованість посилання на порушення пункту 3 статті 203 Цивільного кодексу України, оскільки немає доказів застосування примусу щодо будь-яких осіб, що брали участь в укладенні договору.

Посилання відповідача на порушення частини пятої статті 203 Цивільного кодексу України позивач також вважає безпідставним та наголошує на тому, що немає доказів ненадання за договором юридичних послуг, посилаючись на існування акту про наданні послуги від 31.10.2010; довіреність видану директору товариства «Гранд Технолоджі»на право представляти інтереси позивача в державних органах, судових установах та в інших підприємствах; довідки з юридичних питань наданих товариством «Гранд Технолоджі».

Крім того, у судових засіданнях представник позивача повідомила, що договір від 02.06.2008 №б/н позивачем було укладено з товариством «Гранд Технолоджі»з метою отримання послуг з переоформлення цільового призначення земельної ділянки.

З огляду на викладене, позивач вважає, що ним було дотримано усіх вимог пункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з пунктом 4 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України принципами адміністративного судочинства є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне зясування всіх обставин у справі.

Суть офіційного зясування всіх обставин у справі визначена в частинах четвертій та пятій статті 11 цього Кодексу, якими встановлено, що суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для зясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Принцип офіційного зясування всіх обставин справи зобовязує суд встановити обставини справи для забезпечення прийняття правосудного рішення, в тому числі незалежно від посилань чи доводів сторін.

При розгляді справи судом було перевірено чи мали операції між позивачем та товариства «Гранд Технолоджі» реальний товарний характер. Також, для вирішення спору, було перевірено наявність тих обставин, з якими закон пов'язує недійсність господарських зобов'язань, а саме наявність протиправної мети при здійсненні зобов'язання.

При цьому, суд виходив з того, що наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до закону необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту та включення сум до валових витрат на придбання товарів, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для відшкодування ПДВ в подальшому та завищення валових витрат, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності, наприклад, у випадку, коли не проводилися самі операції.

Відповідно до статті 203 Цивільного кодексу України однією з загальних вимог, додержання яких є необхідним для чинності правочину, є спрямованість правочину на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Частиною другою статті 215 вказаного Кодексу встановлено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Статтею 228 цього Кодексу визначено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Судом було запропоновано позивачеві надати докази на підтвердження того, що товариством «Гранд Технолоджі»дійсно було надано позивачу юридичні послуги, зокрема, довіреність видану директору товариства «Гранд Технолоджі»на право представляти інтереси позивача в державних органах, судових установах та в інших підприємствах; довідки з юридичних питань, на які посилався позивач у своєму адміністративному позові, а також документи, на підтвердження виконання товариством «Гранд Технолоджі»дій щодо зміни цільового призначення земельної ділянки, документи отримані за результатами такого переоформлення, інформацію та докази подальших дій щодо земельної ділянки.

Будь-яких документів, крім копій договору про надання юридичних послуг від 02.06.2008 №б/н, акту про надання послуги від 31.10.2008, податкової накладної від 19.08.2008 №11908 та платіжних доручень від 19.08.2008 №284 та № 285 позивачем надано не було. Представник позивача пояснила у судових засіданнях, що оригіналів документів, у тому числі щодо переоформлення цільового призначення земельної ділянки, у позивача немає, а консультаційні послуги надавалися у електронному вигляді та документально не підтверджені.

Так само позивачем не надано суду доказів отримання ним від товариства «Гранд Технолоджі»послуг, які зазначено у акті про надання послуги від 31.10.2008. При цьому, суд зазначає, що у вказаному акті не міститься жодних конкретних даних на підставі яких можна встановити обсяг таких послуг та їх реальність, зокрема, не вказано назви клієнтів позивача, посилання на яких містяться у акті, реквізити судових справ, у розгляді яких приймали участь фахівці товариства «Гранд Технолоджі». Крім того, суд звертає увагу на посилання у пункті 8 акту про надання послуги на представництво інтересів клієнта позивача у не існуючому суді, а саме, «господарському суді міста Києва і Київської області».

Позивачем, також, не пояснено на підставі чого ним 19.08.2008 було перераховано на рахунок товариства «Гранд Технолоджі»саме 765100,00 грн., як оплату за юридичні послуги згідно договору від 02.06.2008 №б/н, хоча акт про надання послуги підписано лише 31.10.2008. Водночас пунктом 4.1 договору було встановлено, що оплата юридичних послуг здійснюється позивачем на підставі виставлених ТОВ «Гранд Технолоджі»рахунків-фактури протягом 5 банківських днів з моменту підписання акту про надані послуги. Розмір оплати вказується у актах наданих послуг та рахунках-фактури.

З огляду на викладене, суд вважає, що наданими позивачем копіями документів та поясненнями представника позивача не доводиться факт виконання договору від 02.06.2008 №б/н (товарність господарської операції) між позивачем та ТОВ «Гранд Технолоджі». Таким чином, Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва правомірно визнано договір між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Гранд Технолоджі»від 02.06.2008 №б/н про надання юридичних послуг нікчемним та визначено податкове зобовязання та штрафні (фінансові) санкції на суму 223154,40 грн. з податку на прибуток та на суму 191275,50 грн. з податку на додану вартість.

Керуючись вимогами статей 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1.У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «Лінія права»до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 21.09.2009 №0000842308/0, від 16.12.2009 №0000842308/1, від 27.02.2010 №0000842308/2, від 11.05.2010 №0000842308/3, від 21.09.2009 №0000852308/0, від 16.12.2009 №0000852308/1, від 27.12.2010 №0000852308/2, від 11.05.2010 №0000852308/3 відмовити повністю.

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі апеляційного оскарження постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови виготовлено 15.09.2010

Суддя О.П. Огурцов