Постанова № 11966245, 30.08.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

30 серпня 2010 року 10:35 № 2а-6710/10/2670

за позовом: Дочірньої компанії «НАК Нафтогаз України»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими

платниками податків

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

№0001624120/0 від 24.11.09р. та № 0001624120/1 від 11.02.10р.

Суддя Смолій І.В.

Секретар с/з Бузінова І.Ю.

представники :

від позивача : Капанський В.В. п/к(дов.від 21.12.09р. № 2-5д);

Скобко О.В. п/к (дов.від 09.03.10р. № 2-162д)

від відповідача : Костріца С.Ю. п/к (дов.від 18.05.10р. № 831/9/10-110)

Степанчук Н.Г. п/к (дов.від 21.08.10р. № 1412/9/10-110)

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 30.08.2010р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0001624120/0 від 24.11.09р. та № 0001624120/1 від 11.02.10р..

Ухвалою суду від 30.04.10р. відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду по суті на 01.06.10р.

В судових засіданнях 01.06.10р, 22.06.10р. та 13.08.10р. оголошувались перерви для витребування та приєднання до матеріалів доказів необхідних для повного та всебічного зясування обставин справи.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, змін та доповнень до позову не подав. В обґрунтування позовних вимог зіслався на обставини викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позов заперечив в повному обсязі, в обґрунтування заперечень зіслався на обставини викладені в письмових запереченнях.

Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, Окружний адміністративний суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

Позивач Дочірня компанія «НАК Нафтогаз України»ідентифікаційний номер 30019775, зареєстровано Шевченківською районною у м. Києві державною адміністрацією як юридична особа, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією свідоцтва про державну реєстрацію.

Працівниками Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків проведено невиїзну документальну перевірку позивача з питань своєчасності перерахування узгоджених податкових зобовязань по податку на додану вартість в червні-жовтні 2009року. За результатами перевірки 16.11.09року складено акт за № 514/41-20/30019775 (надалі - акт перевірки).

Вказаним актом перевірки встановлено допущення позивачем п.п. 5.3.1 п. 5.3. ст.. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязання платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами»від 21.12.2000р. №2181, а саме позивачем несвоєчасно сплачено суми узгодженого податкового зобовязання відповідно до Ухвали Вищого адміністративного суду України від 10.06.09р. у справі № К-8418/06 із затримкою від 1 до 30 календарних днів на суму 428968,12грн., та несвоєчасно сплачено суми узгодженого податкового зобовязання по деклараціям з ПДВ в період з червня по жовтень 2009року із затримкою від 1 до 30 календарних днів.

На підставі висновків зазначеного акту перевірки, працівниками Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків 24.11.09р. винесено податкове повідомлення-рішення за № 0001624120/0 яким на позивача накладено штраф в сумі 294960,15грн.

Не погоджуючись з таким рішенням податкового органу, позивач оскаржив його в адміністративному порядку, в результаті чого винесено податкове повідомлення-рішення № 0001624120/1 від 11.02.10р.

Відповідно до п.п. 5.3.1 п. 5.3. ст.. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязання платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами»від 21.12.2000р. №2181 платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації, яким встановлено, що Податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

З пояснень представника позивача судом встановлено, що відповідно до платіжних доручень №1541 від 21.07.2009 року та №1462 від 30.07.2009 року позивачем сплачено 74 646 510 грн., що повністю відповідає сумі податкового зобовязання визначеній в декларації за червень 2009 року, податкове зобовязання за липень 2009року складало 74 779 905 грн., відповідно до платіжного доручення №1735 від 31.08.2009 року позивачем сплачено 74 831 558,00 грн., податкове зобовязання за серпень 2009року складало 70 223 229 грн., платіжними дорученнями №1913 від 30.09.2009 року, №2600 від 28.09.2009 року та №2642 від 28.09.2009 року позивачем сплачено 70 410 950,10 грн., податкове зобовязання за вересень 2009року складало 57 111 879 грн. відповідно до платіжного доручення №2243 від 30.10.2009 року позивачем сплачено 57 111 879 грн. Викладені обставини також зафіксовані і в акті перевірки та відповідачем не заперечуються, тому у відповідності ст. 72 КАС України ці обставини не потребують доказування перед судом.

З аналізу наведених вище норм та встановлених обставин справи суд приходить до висновку, що позивачем вчасно погашень податкові зобовязання за червень-вересень 2009р.

Щодо твердження відповідача про зарахування поточних податкових зобов'язань в рахунок погашення податкового боргу, який виник згідно ухвали ВАСУ від 10.06.2009 року, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до п. 7.7 ст. 7 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181 не надає права податковому органу зараховувати поточні зобов'язання в рахунок погашення податкового боргу та змінювати призначення платежу без згоди платника податків.

Як неодноразово встановлено Вищим адміністративним Судом України, зокрема в ухвалі від 12.05.2009 р. по справі № К-181/08, ухвалі від 15.01.2008 року та в листі від 17.03.2009 р. № 358/13/13-09, а також наголошено в Постанові Верховного Суду України від 27.10.2009 року підпунктом 7.1.1 пункту 7.7 статті 7 Закону визначено, що джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань або податкового боргу платника податку є будь-які власні кошти такого платника податку. Отже, грошовий платіж є єдиною формою сплати податкових зобов'язань і погашення податкового боргу.

Згідно з пунктом 6 статті 7 Закону України від 20.05.99р. № 679-ХІУ "Про Національний банк України" Національний банк України визначає систему, порядок і форми платежів.

Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004р. №22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 за №377/89/76, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції. При цьому згідно з пунктом 3.8 зазначеної Інструкції реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми знаками.

Із наведеного слідує, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику. Тому суми податкових зобов'язань або податкового боргу з урахуванням підпункту 16.5.2 пункту 16.5 статті 16 Закону слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобов'язань або податкового боргу, визначених платником податків.

За таких обставин самостійне зарахування податковим органом сплачених платником податку сум у рахунок податкового боргу або тих податкових зобов'язань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету, є неправомірним.

Крім того з пояснень представника позивача судом встановлено, що 16.10.2009 року було здійснено звірку з податку на додану вартість в результаті чого складено акт, підписаного між позивачем та відповідачем яким встановлено, що станом на 30.09.2009 року позитивне сальдо заданими відповідача складає 1 195 848,46 грн., за даними позивача - позитивне сальдо складає 11 743 575,17 грн. Зазначений факт відповідачем не заперечується, тому у відповідності до ст. 72 КАС України дана обставина не потребує додаткового доказування перед судом.

Аналізуючи наведені дози та норми чинного законодавства, в їх сукупності, суд приходить до переконання про безпідставність податкових повідомлень рішень за № 0001624120/0 від 24.11.09р. та № 0001624120/1 від 11.02.10р. а тому вони підлягають скасуванню а позовні вимоги задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При розгляді справи, суд перевіряє відповідність оскаржуваного рішення принципам, визначеним ч.3 ст.2 КАС України.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 69, 70 71, 158-163,167 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2.Скасувати податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків за № 0001624120/0 від 24.11.09р. та № 0001624120/1 від 11.02.10р.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст.185-187 КАС України.

Суддя Смолій І.В.