Постанова № 11966064, 07.06.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

07 червня 2010 року 12:28 № 2а-3626/10/2670

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агентство «Світ»

до Державної податкової інспекції у Печерському районі м Києва

про скасування рішення про застосування штрафних санкцій від 25.01.10р. №0002722202/3

Суддя Смолій І.В.

Секретар Бузінова І.Ю.

Представники:

від позивача: Матвєєв С.І. п/к(дов.від 01.02.10р. № б/н)

від відповідача: Турчин Д.О. п\к (дов. від 29.03.2010р. №5200/9/10-109); Кліща А.О. п/к (дов.від 29.03.10р. № 5205/9/10-109)

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 07.06.2010 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Обставини справи:

Позивач ТОВ «Агентство «Світ»звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м Києва про скасування рішення про застосування штрафних санкцій від 25.01.10р. №0002722202/3.

Ухвалою суду від 11.03.10р. по справі відкрито провадження та призначено справу до розгляду по суті на 24.03.10р.

Розгляд справи 24.03.10р. відкладався до 08.04.10р. у звязку із неявкою представника позивача в судове засідання.

В судових засіданнях 08.04.10р., 28.04.10р. та 25.05.10р. оголошувалось перерви для надання додаткових пояснень позивачем.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, змін та доповнень до позову не подав, в обґрунтування позовних вимог зіслався на обставини викладені в позовній заяві та додаткових письмових поясненнях.

Відповідач проти задоволення позову заперечує та в обґрунтування зазначає, позивач порушив вимоги ст.2 Закону «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»«185/94-ВР від 23.09.1994р., а саме товар по контракту від 18.03.08р. № 005/08-STO-WPK згідно вантажно-митних декларацій надійшов на територію України після закінчення 180 денного строку. У звязку з цим до позивача і було застосовано штрафні санкції, вважає такі санкції підставними та просить в позові відмовити.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Печерському районі міста Києва 22.06.09 було проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Агентство «Світ»з питань дотримання валютного законодавства України по контракту від 18.03.08р. № 005/08-STO-WPK. За результатами перевірки складено акт № 206/22-02/32981181 від 22.06.09р.

Актом перевірки встановлено допущення ТОВ «Агентство «Світ»порушення ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»185/94-ВР від 23.09.1994р., а саме товар від нерезидента по контракту від 18.03.08р. № 005/08-STO-WPK надійшов на територію України 26.11.08р., тобто з прострочкою на три дні.

На підставі вище зазначено акту відповідачем 25.06.09р. винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0002722202/0 та нараховано пеню в сумі 7700,00грн.

Позивач не погодившись з таким рішенням податкового органу оскаржив його в адміністративному порядку. в результаті чого скарги позивача було залишено без задоволення та винесено податкове рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 25.01.10р. № 0002722202/3.

З наявної в матеріалах справи копії контракту від 18.03.08р. № 005/08-STO-WPK укладеного між ТОВ «Агентство «Світ»та нерезидентом фірмою Stori S.p.a. (Італія) на постачання деревообробного обладнання на суму 560 000,00 Євро.

З пояснень представника позивача судом встановлено, що позивачем на виконання контракту від 18.03.08р. № 005/08-STO-WPK 27.05.08р. було здійснено попередню оплату в розмірі 20% від загальної вартості Контракту на суму 110000,00Євро, таким чином граничний термін отримання товару по даному контракту спиває 23.11.08р. Дана обставина сторонами не оспорюється, тому у відповідності до ч.2 ст. 72 КАС України доказування не потребує.

Крім того з пояснень сторін судом встановлено, що згідно митних декларацій, товар по контракту від 18.03.08р. № 005/08-STO-WPK поставлено на територію України 26.11.08р. дана обставина теж сторонами не заперечується.

Проаналізувавши обставини справи, пояснення представників сторін, ознайомившись з доказами, які наявні у матеріалах справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Державною податковою інспекцією Печерського району міста Києва накладено на ТОВ «Агентство «Світ»штрафні санкції за порушення ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»185/94-ВР від 23.09.1994р.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»185/94-ВР від 23.09.1994р., із змінами та доповненнями, імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, у разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують індивідуальної ліцензії Національного банку України.

Судом встановлено, що авансовий платіж позивачем по контракту від 18.03.08р. № 005/08-STO-WPK здійснений 27.05.08р. , таким чином граничний 180-денний термін надходження товару у відповідності до ЗУ № 185/94-ВР наступив 23.11.08р.

Поставкою імпортованого товару як об'єкта регулювання Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»і валютного контролю з боку податкових органів при здійсненні імпортних операцій є факт ввезення товару на митну територію України, оскільки норма ст. 2 Закону є імперативною, якою не ставиться надходження в Україну товару в залежність від переходу права власності на товар.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність»моментом здійснення експорту (імпорту) є момент перетину товаром митного кордону України або республік (колишнього) Союзу РСР або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

Згідно п. 1 ст. 15 Митного Кодексу України термін «ввезення в Україну та вивезення з України»означає фактичне переміщення через митний кордон України товарів та інших предметів.

Згідно зі ст. 37 Митного Кодексу України переміщення через митний кордон України товарів підлягає митному оформленню, яке здійснюється службовими особами митниці з метою забезпечення митного контролю та для застосування засобів державного регулювання ввезення на митну територію України тощо.

Вантажна митна декларація (ВМД) згідно з Положенням про вантажну митну декларацію, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.97 р. № 574, не є єдиним документом, виключно яким засвідчується факт та дата фактичного переміщення через митний кордон України товарів, а є документом, який є заявою, що містить відомості про товари та інші предмети і транспортні засоби та мету їх переміщення через митний кордон України, та засвідчує надання суб'єкту ЗЕД права на розміщення товарів у визначений митний режим (визначає статус товарів) або про зміну митного режиму щодо цих товарів і підтверджує, а не встановлює права та обов'язки зазначених у ВМД осіб щодо здійснення ними відповідних правових, фінансових, господарських та інших операцій.

Підставою для переміщення вантажу через митний кордон України в режимі імпорту є наявність товаросупровідного документа на вантаж. На цьому документі проставляється відтиск штампа "Під митним контролем" (імпорт), виписується провізна відомість в митницю повного митного оформлення, на ній проставляється штамп "Під митним контролем" (імпорт) і особиста номерна печатка інспектора митниці на кордоні, через яку вантаж переміщувався (лист Держмитслужби України від 07.12.95 р. № 11/18-5435).

Тобто перебування під митним контролем товарів неможливе без їх фактичного ввезення в Україну, і при цьому первинним є фактичне переміщення товарів через митний кордон України, підставою для якого в режимі імпорту є наявність на вантаж товаросупровідного документа, проставлення на якому відтиску штампа "Під митним контролем" (імпорт) з відповідною датою засвідчує факт і дату перетину митного кордону України.

Водночас згідно пп. 3.3 п. З Інструкції про порядок здійснення контролю і отримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими операціями, яка затверджена постановою Правління Національного банку України від 24.03.99 р. № 136 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 28.05.99 р. за № 338/3631, уповноважений банк знімає імпортну операцію резидента з контролю після пред'явлення останнім акта (іншого документа), що засвідчує поставку нерезидентом продукції, виконання робіт, отримання послуг, що оплачені резидентом. Якщо цим документом є ВМД, то банк знімає операцію з контролю за наявності інформації про цю операцію у реєстрі ВМД.

Таким чином, жодним нормативно-правовим актом України не встановлюється правило, згідно якого єдиним обов'язковим документом, що засвідчує поставку нерезидентом продукції є ВМД. Зазначеною вище Інструкцією встановлюється лише можливість її використання для зняття з контролю.

За таких обставин суд не може брати до уваги посилання відповідача на те, що обов'язковим документом, що підтверджує поставку товару на митну територію України за імпортним контрактом є вантажно-митна декларація типу ІМ-40.

Згідно висновку, викладеного в Податковому роз'ясненні щодо застосування норм ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», у разі наявності на момент проведення документальної перевірки у імпортера лише товаросупровідних документів з відтиском штампа «Під митним контролем»при відсутності належним чином оформленої ВМД, після закінчення законодавчо встановлених термінів ввезення товарів на митну територію України, з резидента стягується пеня, передбачена ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», однак таке розяснення не може бути взяте до уваги судом, оскільки дане розяснення не зареєстроване в Міністерстві юстиції України, а тому містять лише рекомендаційний характер.

Судом встановлено, що товар на суті 535000,00євро на виконання вимог контракту від 18.03.08р. № 005/08-STO-WPK надійшов на митну територію України 21.11.08р., даний факт стверджується наявною в матеріалах справи копією міжнародною товарно-транспортною накладною, з відміткою «під митним контролем», тобто в межах строку, встановленого ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»185/94-ВР від 23.09.1994р.,

Враховуючи всі вище зазначені обставини в їх сукупності, суд не вбачає в діях позивача порушень ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»185/94-ВР від 23.09.1994р., тому суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При розгляді справи, суд перевіряє відповідність оскаржуваного рішення принципам, визначеним ч.3 ст.2 КАС України.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не довів суду правомірність прийнятого оскаржуваного рішення.

Оскільки позивач в судовому засіданні відмовився від позовних вимог в часті стягнення з відповідача судових витрат у вигляді сплаченого державного мита за розгляд справи в суді в сумі 3, 40грн., тому вказана сума не підлягає відшкодуванню.

Керуючись ст.ст. 69, 70 71, 158-163,167 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.Скасувати рішення Державної податкової інспекції в Печерському районі міста Києва про застосування штрафних(фінансових) санкцій №0002722202/3 від 25.01.2010р.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст.185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги.

Суддя Смолій І.В.