Постанова № 11965998, 24.03.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

24 березня 2010 року           09:10           № 2а-13684/09/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Степанюка А.Г. при секретарі судового засідання Федоровій О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомПідприємства громадської організації "Київська міська федерація з фізичної культури і спорту глухих "Орхідея"

до Державної податкової інспекції в Оболонському районі м.Києві

провизнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 16.03.2006 р. № 0010222308/0 та № 0000232308/0, від 07.04.2006 р. № 0000232308/1 та від 06.04.2006 р. № 0010222308/1, від 10.10.2006 р. № 0010222308/2, № 0000232308/2, № 0010222308/3, № 0000232308/3. На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог частини 4 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Справа розглядається в першій інстанції повторно.

30.09.09 р. постановою Верховного суду України ухвалу Вищого адміністративного суду України від 02.06.2009 р., ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 01.02.2007 р. та постанову Господарського суду м. Києва від 16.10.2006 р. у справі № 32/539-А скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Позивач свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що, на його думку, він правомірно застосував пільгу, передбачену пп.6.2.8 п.6.2 ст. 6 Закону України «про податок на додану вартість»(надалі –Закон про ПДВ), за господарськими операціями по здачі в суборенду торгівельної площі ТВК «Метроград».

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що позивач не є власником наданого в оренду приміщення. Інваліди, що є працівниками позивача, безпосередньо не здійснювали будь-якого обсягу робіт щодо виготовлення послуги, а тому позивач не є особою, яка безпосередньо виготовляє послугу, а отже підстав застосовувати пільгу, передбачену пп. 6.2.8 п. 6.2 ст. 6 Закону України "Про податок на додану вартість", у позивача не було.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд –

ВСТАНОВИВ:

Підприємство громадської організації «Київська міська федерація з фізичної культури і спорту глухих «Орхідея»зареєстроване Оболонською районною у місті Києві державною адміністрацією та присвоєно ідентифікаційний код юридичної особи 32044976.

27.07.2002 р. підприємство зареєстровано платником податку на додану вартість, присвоєно індивідуальний податковий номер 320449726549 про що видано відповідне свідоцтво № 36726480.

З матеріалів справи вбачається, що Комісією з питань діяльності підприємств та організацій громадських організацій інвалідів видавались Позивачу дозволи на право користування пільгами з оподаткування згідно пп.7.12.1 п.7.12 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та пп.5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону про ПДВ, а саме: № 44 дійсний з 12.02.03 р. до 01.04.04 р.; № 56 дійсний з 01.04.04 р. до 01.07.04 р.; № 171 дійсний з 01.07.04 р. до 01.01.05 р.; № 203 дійсний з 01.01.05 р. до 01.01.06 р. та дозвіл № 203/1 дійсний з 31.03.05 р. до 01.01.0 р. згідно пп.5.2.1 п.5.2 ст. 5 з правом користування пп.6.2.8 п.6.2 ст. 6 Закону про ПДВ.

Відповідачем було проведено позапланову документальну перевірку Позивача щодо правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку на додану вартість за жовтень 2005 року, листопад 2005 року за результатами якої було складено акт № 249-23-8-320449706 від 13.03.2006 р. У вказаному акті зафіксовано порушення п.п.5.2.1 ст. 5, п.п.6.2.8 ст. 6 Закону про ПДВ внаслідок чого Позивачем було завищення бюджетне відшкодування по ПДВ на 68780 грн. за листопад 2005 року та занижено ПДВ на 14495 грн. за жовтень 2005 року.

Висновки акта перевірки мотивовані тим, що у періоді, який перевірявся, позивачем безпідставно застосовувалась пільга (код пільги: 14010142) відповідно до п.п.6.2.8 ст. 6 Закону про ПДВ, оскільки майно підприємства, яке використовувалось для отримання доходу, не є його власністю, а отримувалось в суборенду від підприємства ТОВ "Місто Слави", і послуги зі здачі в суборенду приміщень безпосередньо громадською організацією інвалідів не виготовлялись. Тому, на думку перевіряючих, позивач повинен був оподатковувати зазначені господарські операції на загальних підставах за ставкою ПДВ 20 %.

На підставі вказаного акту 16.03.2006 відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення: № 0010222308/0, яким згідно з пп. "б" пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4, п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (надалі –Закон № 2181), пп. 6.2.8 п. 6.2 ст. 6, п. 5.2 ст. 5 Закону про ПДВ позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 21742,50 грн., з яких 14495,00 грн. - основний платіж та 7247,50 грн. - штрафні санкції; № 0000232308/0, згідно з пп. "б" пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону № 2181 п.п.6.2.8 п. 6.2 ст. 6, п. 5.2 ст. 5 Закону про ПДВ позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування за листопад в розмірі 68700,00 грн.

Не погоджуючись з прийнятими повідомленнями-рішеннями позивач оскаржив їх в порядку, передбаченому пп. 5.2.2 п. 5.2 ст. 5 Закону № 2181.

В межах процедури адміністративного оскарження вищезазначені податкові повідомлення-рішення залишені без змін, що підтверджується наявним в справі рішенням ДПА України від 03.08.2006 №8506/6/25-0115 про результати розгляду скарги. У зв'язку з цим Відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення: від 07.04.2006 № 0000232308/1, від 06.04.2006 № 010222308/1; від 10.10.2006 № 0000232308/2, №010222308/2, № 0000232308/3, № 010222308/3, які за змістом, сумою донарахованих податкових зобов'язань і зменшеного бюджетного відшкодування повністю співпадають з податковими повідомленнями-рішеннями від 16.03.2006 р. Позивач не погоджується з винесеним податковим повідомленням –рішенням та просить його скасувати. Заслухавши пояснення повноважних представників сторін, дослідивши зібрані у справі докази та оцінивши їх в сукупності, суд прийшов до наступного: Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Місто слави»(орендодавець) та Позивачем (орендар) було укладено договір оренди № 1/09 від 01.09.2003 р., за умовами якого останнє отримало в тимчасове платне користування частину нежитлового приміщення Торгівельного комплексу "Метроград", яку передавало в суборенду іншим орендарям. Зазначені операції Підприємство оподатковувало за нульовою ставкою ПДВ.

Частиною 1 статті 14-1 Закону України від 21 березня 1991 року № 875-XII «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»встановлено, що підприємства та організації громадських організацій інвалідів мають право на пільги зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) відповідно до законів України з питань оподаткування. Застосовувати зазначені пільги такі підприємства та організації мають право за наявності дозволу на право користування пільгами з оподаткування, який надається на квартал, півріччя, три квартали, рік міжвідомчою Комісією з питань діяльності підприємств та організацій громадських організацій інвалідів.

Відповідно до абзаців першого-четвертого підпункту 6.2.8 пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168/97-ВР (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) оподатковуються за нульовою ставкою операції з поставки товарів (крім підакцизних товарів та тих, що підпадають під визначення 1-24 груп УКТ ЗЕД (2371а-14, 23716-14, 237ІВ-14, 237ІГ-14) та послуг (крім грального та лотерейного бізнесу), які безпосередньо виготовляються підприємствами та організаціями громадських організацій інвалідів, майно яких є їх власністю, де кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи, становить протягом попереднього звітного періоду не менше 50 відсотків загальної чисельності працюючих, і за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить протягом звітного періоду не менше 25 відсотків суми загальних витрат на оплату праці, що відносяться до складу валових витрат виробництва. Перелік зазначених товарів (послуг) щорічно встановлюється Кабінетом Міністрів України за поданням міжвідомчої комісії з питань діяльності підприємств та організацій громадських організацій інвалідів. Безпосереднім вважається виготовлення товарів, внаслідок якого сума витрат, понесених на переробку (обробку, інші види перетворення) сировини, комплектуючих, складових частин, інших покупних товарів, які використовуються у виготовленні таких товарів, становить не менше 8 відсотків від продажної ціни таких виготовлених товарів. Зазначені підприємства та організації громадських організацій інвалідів мають право застосовувати цю пільгу за наявності реєстрації у відповідному податковому органі, яка здійснюється на підставі подання позитивного рішення міжвідомчої комісії з питань діяльності підприємств та організацій громадських організацій інвалідів та відповідної заяви платника податку про бажання отримати таку пільгу відповідно до Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні». Як було встановлено судом, Позивач мав зазначені вище дозволи. При порушенні вимог цього підпункту платником податку податковий орган скасовує його реєстрацію як особи, що має право на податкову пільгу, а податкові зобов'язання такого платника податку перераховуються з податкового періоду, за наслідками якого були виявлені такі порушення, відповідно до загальних правил оподаткування, встановлених цим Законом, та з одночасним застосуванням відповідних фінансових санкцій.

Аналіз зазначених норм дає підстави вважати, що під операціями з поставки товарів та послуг, які безпосередньо виготовляються підприємствами та організаціями громадських організацій інвалідів і підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою відповідно до підпункту 6.2.8 пункту 6.2 статті 6 Закону № 168/97-ВР слід розуміти такі, що є результатом трудової діяльності працівників зазначених підприємств.

До таких операцій, на думку суду, не можна віднести надання послуг щодо передання у найм майна (нерухомості), що належить третім особам. Ці послуги не є результатом безпосереднього їх виготовлення (надання) підприємством громадської організації інвалідів, тобто результатом праці його працівників. Вони є наслідком передання в найм майна, створеного іншими учасниками цивільних правовідносин, які не мають відповідних преференцій з оподаткування.

За наведених обставин суд приходить до висновку, що Відповідачем правомірно визначено податкове зобов’язання з податку на додану вартість у сумі 21742,50 грн. та зменшено суму бюджетного відшкодування за листопад у розмірі 68700,00 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем, як суб’єктом владних повноважень, доведено правомірність прийнятих ним податкових повідомлень рішень від 16.03.2006 р. № 0010222308/0 та № 0000232308/0, від 07.04.2006 р. № 0000232308/1 та від 06.04.2006 р. № 0010222308/1, від 10.10.2006 р. № 0010222308/2, № 0000232308/2, № 0010222308/3, № 0000232308/3.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158-163 КАС України, адміністративний суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Згідно ст.ст. 185-186 КАС України сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Дані заяви подаються до апеляційного суду через суд першої інстанції.

Згідно ст. 254 КАС України Постанова, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

          Суддя                                                                                 А.Г. Степанюк

Повний текст постанови виготовлено 30.04.2010 р.