Постанова № 11965997, 23.03.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

23 березня 2010 року 08:50 № 13/547

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Степанюка А.Г. при секретарі судового засідання Федоровій О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "РегіонПромГруп"

до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва

провизнання податкових повідомлень-рішень від 07.04.2008 № 0000142306/0, №0000152306/0, від 03.07.2008 № 0000242303/0, від 03.07.2008 № 0000142306/1, №0000152306/1, від 21.08.2008 № 0000242303/1, від 22.08.2008 № 0000142306/2, №0000152306/2, №0000242303/2 та від 04.12.2008 № 0000142306/3, №0000152306/3. № 0000242303/3 недійсними. На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що податкові повідомлення-рішення винесені Відповідачем з порушенням приписів чинного законодавства, при цьому посилається на норми, закріплені у пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(далі Закону про ПДВ), де визначені особи, які мають право на нарахування податку та складання податкових накладних. Стверджує, що вказаним законом передбачено єдину підставу не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку відсутність податкової накладної. Зазначає, що постачальником Позивача в указаний період було ТОВ «Спецметторгплюс-2005», натомість жодних договірних відносин з ПП «Ділайн-Укрресурс-Трейд», ПП «Векмас-Тон»та ТОВ «Ринго-Трейд»Позивач не мав, а відтак не мав і не міг мати інформації як про джерело походження продукції, що придбавалася ним у ТОВ «Спецметторгплюс-2005», так і про сплату або не сплату контрагентами свого постачальника податків, зборів та інших обов'язкових платежів до бюджету.

Відповідач у письмовому запереченні на позов повідомив, що проти нього заперечує. Зазначає, що Позивачем було допущено порушення приписів пп. 7.2.3 п. 7.2, пп.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону про ПДВ. Посилається на те, що у разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженим податковими накладними чи митними деклараціями, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Регіонпромгруп»зареєстровано Голосіївською районною у м. Києві державною адміністрацією 05.05.2003 р. та присвоєно ідентифікаційний код юридичної особи 32422959 що підтверджується відповідним свідоцтвом серії А01 № 213144.

Згідно довідки № 1570 Головного управління статистики у м. Києві з ЄДРПОУ видами діяльності за КВЕД є: інші види оптової торгівлі; оброблення металевих відходів та брухту; виробництво інших кольорових металів; роздрібна торгівля іншими непродовольчими товарами, н.в.і.г.; посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту.

29.05.2003 р. підприємство було зареєстровано платником податку на додану вартість та присвоєно індивідуальний податковий номер 324229526507 що підтверджується відповідним свідоцтвом № 100078228 від 19.11.2007 р.

25.03.2008 р. Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва було проведено невиїзну документальну перевірку фінансово-господарської діяльності Позивача з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість за періоди: січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень 2007 року.

За результатами перевірки Відповідачем було складено Акт від 25.03.2008 № 127/1-23-06-32422959 в якому зафіксовано порушення вимог п.п.7.2.3. п.7.2., п.п.7.3.1 п.7.3, п.п.7.4.5. п.7.4, ст.7 Закону про ПДВ в результаті чого: зменшується бюджетне відшкодування (ряд. 25.1 Декларації) у загальному розмірі 920 846 грн., в т.ч. по періодам: січень 2007р. -149821 грн., лютий 2007р. - 7051 грн., березень 2007р. - 112353 грн., квітень 2007р. - 129680 грн., травень 2007р. - 93916 грн., червень 2007р. - 307784 грн., липень 2007р. - 120 241грн.; в результаті виявлених порушень встановлено заниження чистої суми податкових зобов'язань у розмірі 288 945грн., в т.ч. по періодах: грудень 2006р. 136028 грн., січень 2007р. -152 917грн.; підтверджено рядок 25.1 розділу III декларації з ПДВ де сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку за перевіряємі періоди в частині 29737 грн., в т.ч. по періодах: березень 2007р. 7582 грн., квітень 2007р. - 3871 грн., травень 2007р. - 8170 грн., червень 2007р. - 6562 грн., липень 2007р. - 3552 грн.

На підставі згаданого вище Акту Відповідачем було прийняті надіслано Позивачеві податкові повідомлення-рішення від 07.04.2008 № 0000142306/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на загальну суму 920 846 грн. та №0000152306/0 про визначення суми податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем: податок на додану вартість у розмірі 433 417,50 грн.

Не погоджуючись з вказаними рішення Позивач оскаржив їх у адміністративному порядку. 13.06.2008 р. Відповідач прийняв рішення № 8836/10/25-011 про результати розгляду первинної скарги, яким скаргу Позивача було залишено без задоволення, а оскаржені податкові повідомлення-рішення без змін. В рішенні також зазначено, що в ході перевірки скарги було виявлено, що в Акті перевірки при визначенні суми податкового зобов'язання з ПДВ за грудень 2006 року допущено арифметичну помилку, внаслідок чого Відповідачем було прийнято рішення збільшити суму податкового зобов'язанні Позивача з податку на додану вартість по податковому повідомленню-рішенню від 07.04.2008 №0000152306/0 на 40 500 грн. (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій), яке було також оскаржене.

В порядку подальшого адміністративного оскарження Позивач звертався з відповідними скаргами на вказані рішення до ДПА в м. Києві та ДПА України.

29.10.2008 ДПА України було прийнято рішення № 10568/6/25-0115 про результати розгляду повторної скарги, яким податкові повідомлення-рішення Відповідача від 07.04.2008 № 0000142306/0, №0000152306/0, від 03.07.2008 № 0000242303/0 (від 03.07.2008 № 0000142306/1, № 0000152306/1, від 21.08.2008 № 0000242303/1) та рішення ДПА у м. Києві від 07.08.2008 № 3940/10/25-114, прийняте за розглядом повторних скарг, (податкові повідомлення-рішення від 22.08.2008 № 0000142306/2, № 0000152306/2, № 0000242303/2) були залишені без змін, а скарга Позивача - без задоволення. На підставі цього рішення Відповідачем 04.12.2008 р. були прийняті рішення № 0000142306/3, № 0000152306/3 та № 0000242303/3.

При розгляді справи судом було зясовано, що для всебічного, повного, та обєктивного розгляду справи необхідно зясувати обставини, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань.

Відповідно до ст. 81 Кодексу адміністративного судочинства України, для зясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань, суд може призначити експертизу.

На основі вищевикладеного судом було призначено судово-бухгалтерську експертизу по справі № 13/547. На вирішення експертизи було поставлено питання: чи підтверджуються документально зазначені в акті перевірки №127/1-23-06-324229959 від 25 березня 2008 р. висновки Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва?

Судово-бухгалтерська експертиза була проведена Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз та було надано Висновок № 8732 судово-економічної експертизи в адміністративній справі № 13/547 від 12.11.2009 р., який підписаний експертом Ільчук Г.П.

Експертом було встановлено, що зазначені в акті перевірки №127/1-23-06-324229959 від 25 березня 2008 р. висновки ДПІ у Голосіївському районі м. Києва документально та нормативно не підтверджуються, оскільки дослідженням матеріалів справи не встановлено порушення ТОВ «РегіонПромГруп»вимог п.п.7.2.3. п.7.2., п.п.7.3.1. п.7.3., п.п.7.4.5. п.7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 №168 (із змінами та доповненнями).

Заслухавши пояснення повноважних представників сторін, дослідивши зібрані у справі докази та оцінивши їх в сукупності, суд прийшов до висновку, що позов необхідно задовольнити, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»(далі Закон про ДПС) «органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків)».

Положення пп. 1.3 п. 1 ст. 1 Закону про ПДВ, платник податку особа, яка згідно з цим Законом зобовязана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Приписи пп. 1.7 вказаної статті визначають податковий кредит як суму, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначеного згідно з цим Законом.

Відповідно до пп. 7.2.3, пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону про ПДВ податкова накладна складається в момент виникнення податкових зобовязань продавця у двох примірниках і надається покупцю на його вимогу продавцем товарів (робіт, послуг). Також нормами, закріпленими у вказаній статті, визначено, що податкова накладна є звітним податковим документом і розрахунковим документом.

Підпункт 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону про ПДВ визначає датою виникнення права платника податку на податковий кредит дату здійснення першої з наступних подій: а) дату списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг); б) дату отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобовязань із платниками податків.

Відповідно до п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону про ПДВ, податкова накладна видається платнику податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 вказаного Закону податковий кредит звітного періоду складається із сум податків … вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Приписи пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону про ПДВ закріплюють, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону. Аналогічну норму щодо права на складання податкових накладних містить п. 2 Порядку № 165.

Судом встановлено, що 03 березня 2006 року між ТОВ «РегіонПромГруп»в особі директора Мамедова А.П. (надалі -Покупець) та ТОВ «Спецметторгплюс-2005»в особі директора Кириленко А.П. (надалі - Продавець) було укладено договір купівлі-продажу за № 3/3. Згідно п. 1.2 додаткової угоди №1 від 04.04.06 до договору №3/3 Продавець продає, а Покупець купляє брухт чорних металів, що підтверджується приймально-здавальними актами. Пунктом 1.2 додаткової угоди №2 від 30.05.06 до договору №3/3 до предмету договору внесено зміни, а саме: Продавець продає, а Покупець купує брухт кольорових металів, що підтверджується приймально-здавальними актами.

Між вказаними підприємствами 03.07.06 р. було укладено другий договір № 3/07 предметом якого є поставка Продавцем Покупцю брухту і відходів міді А1-1, А1-2 згідно накладних.

Вищезазначені договори та додаткові угоди до них підписано від імені сторін та скріплено печатками підприємств.

Як вбачається з акту перевірки, для здійснення аналізу постачальників Позивача Відповідачем було надіслано запити до ДПІ регіонів України та проведені перевірки з питань правових відносин з субєктом господарювання за період з грудня 2006 року по червень 2007 року за результатами яких було встановлено, що постачальником ТОВ «РегіонПромГруп»є ТОВ «Спецметторгплюс-2005»(м. Запоріжжя), а постачальним останнього по ланцюгу взаємовідносин протягом періоду, який перевірявся, були ПП «Ділайн-Укрресурс-Трейд», ПП «Векмас-Тон» та ТОВ «Ринго-Трейд».

Із акту перевірки слідує, що згідно відповідей регіональних ДПІ на запити ДПІ в Голосіївському районі м. Києва: зустрічну перевірку ТОВ «Спецметторгплюс-2005»провести неможливо, оскільки підприємством не в повному обсязі надані підтверджуючі документи, та які не завірені підписом та печаткою підприємства; провести зустрічну перевірку ПП «Ділайн-Укрресурс-Трейд»неможливо, підприємство до ДПІ не звітує, за юридичною адресою не значиться. Постановою Господарського суду Луганської області від 30.10.07 №22/926 ПП «Ділайн-Укрресурс-Трейд»визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Відповідно до податкової звітності (декларації з ПДВ) підприємство звітувало про відсутність фінансово-господарської діяльності; «провести зустрічну перевірку ПП «Векмас-Тон»неможливо, підприємство до ДПІ не звітує, за юридичною адресою не значиться. Ухвалою Господарського суду Луганської області від 07.12.07 № 22/116 порушено провадження у справі про банкрутство. Відповідно до податкової звітності (декларації з ПДВ) підприємство звітувало про відсутність фінансово-господарської діяльності». Тобто, на дату правових взаємовідносин зазначені підприємства до податкового органу надавали звітність з прочерками, та, відповідно, сума ПДВ ними не декларувалась та не сплачувалась до бюджету». Провести зустрічну перевірку ТОВ «Ринго-Трейд»неможливо, підприємство до ДПІ не звітує, за юридичною адресою не значиться. Відповідно до податкової звітності (декларації з ПДВ) підприємство звітувало з незначними показниками фінансово-господарської діяльності».

На підстав вище викладеного Відповідачем не було підтверджено Позивачу суму податкового кредиту у розмірі 1269115,44 грн. по періодах: грудень 2006 р., січень-червень 2007 року.

Досліджуючи додані до позовної заяви документи суд встановив, що на виконання договорів купівлі-продажу №3/3 від 03.03.06 та №3/07 від 03.07.06 ТОВ «Спецметторгплюс - 2005»за період з грудня 2006 року по червень 2007 року відпущено ТОВ «РегіонПромГруп»металобрухту чорних і кольорових металів на загальну суму 7614693,75 грн., в тому числі ПДВ -1269115,60 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями видаткових накладних, підписаних від імені відповідальних осіб підприємств, та скріплених печатками підприємств.

Факт оплати товариством «РегіонПромГруп»отриманого металобрухту ТОВ «Спецметторгплюс - 2005»підтверджуються банківськими виписками за період з грудня 2006 року по червень 2007 року, які наявні в матеріалах справи, на суму 8100300,00 грн., в тому числі ПДВ 1232604,20 грн. В матеріалах справи містяться податкові накладні, виписані продавцем товариством «Спецметторгплюс-2005», які засвідчують відпуск металобрухту покупцю - ТОВ «РегіонПромГруп».

Згідно норм п.п.7.3.1. п.7.3. ст.7 Закону про ПДВ «Датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої, - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку».

Вищезазначені податкові накладні складені у момент виникнення податкових зобов'язань у продавця - ТОВ «Спецметторгплюс - 2005» за фактом відвантаження товару у відповідності до вимог п.п.7.2.1. п.7.2. ст.7 Закону про ПДВ за формою, затвердженою наказом ДПА України «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення»від 30.05.97 №165, який зареєстровано у Міністерстві юстиції України 23.06.97 за № 233/2037.

Таким чином, Позивачем за вказаний вище період обґрунтовано сформований податковий кредит з ПДВ за операціями з отримання металобрухту від ТОВ «Спецметторгплюс - 2005»у розмірі 1269115,86 грн.

Позивач посилається на те, що на виконання норм п.п.7.2.8. Закону про ПДВ товариством велись реєстри отриманих та виданих податкових накладних, у яких зазначені порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку продавця, який надав податкову накладну, що відповідає вимогам Порядку ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних, затвердженому наказом ДПА України від 30.06.05 № 244, та зареєстрованому у Міністерстві юстиції України та 18.07.05 за № 770/11050. Зведені в вищезазначених реєстрах результати обліку придбання товару відображені в податкових деклараціях з ПДВ ТОВ «РегіонПромГруп»за відповідні періоди, форма і порядок заповнення яких відповідає вимогам наказу ДПА України «Про затвердження форми податкової декларації та порядку її заповнення і подання»від 30.05.97 №166, зареєстрованому у Міністерстві юстиції України 09.07.97 р. за № 250/2054.

Вбачається, що зазначене знаходить своє підтвердження в матеріалах справи.

Підпунктом 7.4.5. п.7.4 ст. 7 Закону про ПДВ передбачено, що у разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами (податковими накладними, митними деклараціями або іншими подібними документами), платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами».

Зазначене в акті перевірки порушення порядку здійснення господарської діяльності підприємствами ПП «Ділайн-Укрресурс-Трейд», ПП «Векмас-Тон»та ТОВ «Ринго-Трейд»не може впливати на результати діяльності ТОВ «РегіонПромГруп», тобто, не може бути підставою для не підтвердження товариству «РегіонПромГруп»суми податкового кредиту з ПДВ за грудень 2006 року - червень 2007 року у розмірі 1269115,44грн.

Слід також врахувати, що господарська діяльність ТОВ «Спецметторгплюс - 2005»на момент здійснення правочинів припинена не була, а тому податкові накладні складені належною особою та не суперечать приписам пп.7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону про ПДВ та п. 2 Порядку № 165.

Також слід зауважити, що формування платника ПДВ податкового кредиту не може визнаватися не правомірним та тій підставі, що податковий орган не зміг провести перевірку постачальників ТОВ «Спецметторгплюс-2005»по ланцюгу взаємовідносин (ПП «Ділайн-Укрресурс-Трейд», ПП «Векмас-Тон»та ТОВ «Ринго-Трейд»).

Приписами Закону про ПДВ не передбачено проведення такого ланцюга перевірок, а діяльність вказаних підприємств не може впливати на результати діяльності Позивача, яким оформлено та подано всі документи, визначені приписами пп.7.2.3 п.7.2, пп.7.3.1 п.7.3, пп.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону.

Зазначені висновки суду підтверджуються висновком експерта № 8732 від 12.11.09 р. судово-економічної експертизи, яка була призначена по даній справі ухвалою від 02.07.2009 р.

Враховуючи викладені вище обставини та беручи до уваги встановлені факти та норми чинного законодавства, які регулюють дані правовідносини, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Аналогічна норма закріплена і в ч. 2 ст. 19 Конституції України.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач покладеним на нього обовязком не скористався, правомірності винесених ним податкових повідомлень-рішень не довів.

Стаття 94 КАС України передбачає, що судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 94, 158-163 КАС України, адміністративний суд -

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва від 07.04.08 р. № 0000142306/0, №0000152306/0, від 03.07.08 р. № 0000242303/0, від 03.07.08 р. № 0000142306/1, №0000152306/1, від 21.08.08 р. № 0000242303/1, від 22.08.08 р. № 0000142306/2, №0000152306/2, №0000242303/2 та від 04.12.08 р. № 0000142306/3, №0000152306/3. № 0000242303/3.

3.Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «РегіонПромГруп» (м. Київ, вул. Героїв Сталінграду, 20, код ЄДРПОУ 32422959) 3,40 грн. (три гривні 40 коп.) відшкодування сплаченого судового збору.

4.Стягнути з Державного бюджету України на користь Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (м. Київ, вул. Смоленська, 6, код ЄДРПОУ 02883096) вартість проведеної судово-економічної експертизи (у справі № 13/547, висновок № 8732 від 30.11.09 р.) у сумі 18000,00 грн. (вісімнадцять тисяч гривень 00 коп.).

Згідно ст.ст. 185-186 КАС України сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Дані заяви подаються до апеляційного суду через суд першої інстанції.

Згідно ст. 254 КАС України Постанова, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя А.Г. Степанюк

Повний текст постанови виготовлено 30.04.10 р.