Єдиний державний реєстр судових рішень
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
27 листопада 2009 року 11:25 № 2а-3506/09/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Степанюка А.Г. при секретарі судового засідання Федоровій О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомКонтрольно-ревізійного управління в Київській області
до Державного підприємства "Державна циркова компанія України" Регіонального відділення фонду державного майна України по місту Києву про
про
провизнання дій Відповідачів щодо внесення змін до договору оренди від 30.06.07 р. № 1892 пунктами 1 та 2 додаткового договору від 30.07.07р. № 01 незаконними;
зобовязання Відповідачів здійснити перерахунок орендної плати з 30.06.05р. на суму 348165,00 грн. із застосуванням орендної ставки в розмірі 15% для офісних приміщень та орендної ставки в розмірі 25% для структурних підрозділів ДП «Державна циркова компанія України»;
зобовязання Відповідачів внести зміни до договору оренди від 30.06.05р. № 1892 із застосуванням орендної ставки в розмірі 15% для офісних приміщень та орендної ставки в розмірі 25% для структурних підрозділів ДП «Державна циркова компанія України». На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Позивач просить суд зобовязати Відповідачів виконати предявлену за результатами ревізії вимогу від 12.09.2008 року №03-13/6506 в частині здійснення перерахунку орендної плати з 30.06.05р. на суму 3448165,0 грн. із застосуванням орендної ставки в розмірі 15 % для офісних приміщень та орендної ставки в розмірі 25 % для структурних підрозділів Відповідача 1, визнання п.1,2 додаткового договору від 30.07.2007 року № 01 незаконними та зобовязання внести зміни до договору оренди від 30.06.2005 року № 1892.
Вказує на порушення Відповідачами приписів п. 5 додатку № 2 Методики розрахунку і порядку використання за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 року № 786 (далі Методика КМУ).
Відповідач 1 у письмовому запереченні повідомив, що проти позову заперечує та вважає позовні вимоги безпідставними. Зазначає про те, що неодноразово звертався до Відповідача 2, Міністерства культури і туризму України, Кабінету Міністрів України з проханням внести зміни до Додатку до Методики КМУ щодо включення закладів та підприємств сфери культури з субєктів, які повинні сплачувати оренду ставку в розмірі 5%. Звертає увагу суду, що під загрозою виселення був змушений підписати додатковий договір № 01 від 30.07.2007р., в якому розмір орендної ставки становив 25%.
Вказує на те, що, на виконання вимоги КРУ, звертався до Відповідача 2 з проханням переукласти договір оренди із застосуванням орендної ставки 15% для офісних приміщень та 25% для структурних підрозділів, діяльність яких безпосередньо повязана із організацією та проведенням видовищно-розважальних заходів, на що отримав негативну відповідь.
Відповідач 2 у письмовому запереченні повідомив, що проти позову заперечує. Звертає увагу суду на те, що зміни у договір оренди від 30.06.2005 року № 1892 вносилися у відповідності до змін до чинного законодавства, при цьому посилається на: п. 2 ст. 21 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»(далі Закон про оренду), де визначено порядок зміни розміру орендної плати; постанову Кабінету Міністрів України від 27.12.2006 року № 1846, якою внесено зміни до Методики КМУ, зокрема, щодо зміни розміру орендної ставки для організації концертів та іншої видовищно-розважальної діяльності складає 25%; наказ Фонду державного майна України «Про виконання статті 118 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»від 17.01.2007 року № 43, де визначено порядок перегляду договорів оренди нерухомого майна. Отже, вважає, що діяв у межах приписів чинного законодавства.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ВСТАНОВИВ:
Контрольно-ревізійним управлінням в м. Київській області на підставі плану контрольно-ревізійної роботи на ІI квартал 2008 року та направлень на проведення ревізії від 23.06.08 року №582, №583, від 01.07.08 року №65, від 03.07.08 року №100, від 01.07.08 року №93, було проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Державного підприємства «Державна циркова компанія України»(код ЄДРПОУ 19070084, вид діяльності за КВЕД 92.34.0 Інша видовищно-розважальна діяльність) за період з 01.01.2006 року по 01.06.2008 рік.
Ревізія проводилася з 26.06.2008 року по 28.08.2008 року (з перервою з 30.07.2008 по 18.08.2008 рр.), за результатами якої складено акт від 28.08.2008 року № 03-08/17 (далі акт ревізії).
Під час проведення ревізії Позивачем встановлено, що між Відповідачем 1 та Відповідачем 2 було укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 30.06.2005 року № 1892 (далі договір оренди № 1892) площею 454,8 кв. м. Договором № 1 від 05.05.2006 року про внесення змін до договору оренди № 1892 зменшено площу обєкта оренди до 405,1 кв. м. При укладенні зазначеного договору було визначено орендну ставку в розмірі 5 %.
Як зазначає Відповідач 2, 30 липня 2007 року між ним та Відповідачем 1 було укладено додатковий договір № 01, яким визначено орендну ставку в розмірі 25 %. 30.03.2009 року зазначеними вище особами було підписано договір № 1892/2 про внесення змін до договору оренди № 1892.
Вказаними договорами визначено, що метою передачі в оренду майна є розміщення служб по організації творчої та гастрольної роботи ДП «Державна циркова компанія України».
В акті перевірки зафіксовано, що «…фактично організацією проведення гастролей займається відділ формування циркових програм та відділ міжнародних звязків та митного забезпечення, які розміщені на площі 23,9 кв. м … а решту площі 381,2 кв. м займають офісні приміщення Державного підприємства «Державна циркова компанія України…». На підставі вказаного, КРУ в Київській області дійшло до висновку, що Відповідачами було порушено п. 5, 11 Методики КМУ, згідно яких орендна ставка 25% від експертної оцінки майна застосовується при організації концертів та іншої видовищно-розважальної діяльності, а під розміщення офісних приміщень застосовується ставка 15%. В акті ревізії Позивач зазначив, що: «За результатами розрахунку встановлено зайве перерахування коштів в сумі 348165,0 грн., в т.ч. до Фонду державного майна України 70% орендної плати (без ПДВ) 203096,25 грн., Національному цирку України 30% (з ПДВ) за оренду 104449,5 грн. та 20% ПДВ від 70% ФДМУ 40619,25 грн.».
На підставі акту ревізії Позивачем було предявлено вимогу Державному підприємству «Державна циркова компанія України»від 12.09.2008 року №03-13/6506, пункт 5 якої зобовязує останнє переукласти договір оренди приміщень з Фондом державного майна України, із застосуванням орендної ставки в розмірі 15% для офісних приміщень, та ставки орендної плати в розмірі 25% для структурних підрозділів циркової компанії, основна діяльність яких безпосередньо повязана з організацією та проведенням видовищно-розважальних заходів.
На виконання вказаної вимоги КРУ, Відповідач 1 надіслав Регіональному відділенню Фонду державного майна України по м. Києву листом від 22.09.2008 р. № 21-01/555 прохання заключити додатковий договір до договору оренди від 30.06.2005р. № 1892 із застосуванням орендної ставки в розмірі 15% для офісних приміщень, та ставки орендної плати в розмірі 25% для організації концертів та іншої видовищно-розважальної діяльності. 14.10.2008р. (лист № 30-04/8326) Відповідач 2 повідомив ДП «Державна циркова компанія України»про правомірність застосування орендної ставки у розмірі 25%, при цьому вказав на установчі документи Відповідача 1.
ДП «Державна циркова компанія України»надіслала Позивачу лист від 08.10.2008 року №21-01/604, в якому повідомила останнього, що його вимоги задоволенню не підлягають.
Оскільки вимога від 12.09.2008 року №03-13/6506, як зазначає Позивач, виконана, не була, останній звернувся до суду.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідження, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Щодо вимоги Позивача «про зобовязання Відповідачів здійснити перерахунок орендної плати з 30.06.05р. на суму 348165,00 грн. із застосуванням орендної ставки в розмірі 15% для офісних приміщень та орендної ставки в розмірі 25% для структурних підрозділів ДП «Державна циркова компанія України»суд зазначає наступне.
Зі змісту ч.2 ст. 19 Конституції України випливає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно приписів ст. 3 Закону про ДКРС державна контрольно-ревізійна служба у своїй діяльності керується Конституцією України, цим Законом, іншими законодавчими актами, актами Президента та Кабінету Міністрів України.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні»(далі Закон про ДКРС) головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобовязань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у субєктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (даліпідконтрольні установи), виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.
Приписи ч. 7 ст. 10 Закону про ДКРС надають Позивачу право предявляти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства тощо.
Відповідно до ч. 10 ст. 10 Закону про ДКРС органам державної контрольно-ревізійної служби надається право на звернення до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів. Тобто Закон надає КРУ право звертатися до суду лише в тому випадку, якщо не виконана вимога.
Однак, як вбачається з матеріалів справи, вимога КРУ в Київській області від 12.09.2008 року №03-13/6506 не містить у собі обовязку Відповідачів здійснити перерахунок орендної плати на суму 348165,00 грн., а Позивач вимагає від ДП «Державна циркова компанія України»переукласти договір оренди приміщень з ФДМУ… Отже Позивач неправомірно просить суд зобовязати Відповідача 1 та Відповідача 2 здійснити перерахунок орендної плати з 30.06.05 на суму 348165,00 грн. із застосуванням орендної ставки в розмірі 15% для офісних приміщень та орендної ставки в розмірі 25% для структурних підрозділів ДП «Державна циркова компанія України», оскільки предявлена за результатами ревізії вимога не містить такого формулювання. Суд вважає, що просячи суд задовольнити п.2 своїх позовних вимог, Позивач виходить за межі виставленої ним вимоги Відповідачу 1.
Крім того, Закону про ДКРС передбачає право КРУ звертатися до суду до обєкта ревізії, якщо останній не виконав вимогу. Оскільки ревізія Регіонального відділення ФДМУ по м. Києву не проводилася, то права на звернення до суду з приводу виконання Відповідачем 2 вимоги, яка спрямована Відповідачу 1 є неправомірним.
Оцінюючи позовну вимогу Позивача «про визнання дій Відповідачів щодо внесення змін до договору оренди від 30.06.07 р. № 1892 пунктами 1 та 2 додаткового договору від 30.07.07р. № 01 незаконними»судом враховується наступне.
Частиною 2 статті 21 Закону про оренду передбачено, що розмір орендної плати може бути змінено на вимогу однієї з сторін, якщо з незалежних від них обставин істотно змінився стан об'єкта оренди, а також в інших випадках, встановлених законодавчими актами України.
Відповідно до ч. 3 ст. 118 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» договори оренди державного та комунального майна, укладені до 1 січня 2007 року (крім договорів на оренду державного та комунального майна, укладених бюджетними установами, Пенсійним фондом України та його органами, а також щодо цілісних майнових комплексів), у шестимісячний термін підлягають обов'язковому перегляду відповідно до встановленої норми.
На виконання вказаної норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 27 грудня 2006 р. № 1846 «Про внесення змін до Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна». Пунктом 5 Додатку № 2 до вказаної постанови визначено, що розмір орендної ставки за використання орендованого приміщення для організації концертів та іншої видовищно-розважальної діяльності складає 25 %.
Положення пп. 4,5 Порядку перегляду договорів оренди нерухомого державного майна відповідно до вимог ст.118 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»затвердженого наказом ФДМУ Про виконання ст. 118 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»від 18.01.2007 року № 43 (далі наказ ФДМУ) визначають, що орендодавці протягом січня 2007 р. мають письмово попередити всіх орендарів про перегляд договорів оренди в частині орендної плати з 1 січня 2007 р. Перегляд договорів має бути здійснений шляхом укладення додаткових угод до договорів оренди у строки, передбачені графіком перегляду договорів, розробленим Фондом державного майна України. Базовим місяцем розрахунку та першим місяцем оплати за новими ставками.
Як зазначає Відповідач 2, на виконання зазначених вище приписів ст. 118 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та постанови КМУ № 1846 між Відповідачами 30.07.2007 року було укладено додатковий договір № 01, згідно якого було застосовано оренду ставку в розмірі 25%. 30.03.2009 року між зазначеними особами було підписано договір № 1892/2, яким пролонговано договір № 1892 строком на 2 роки 11 місяців до 26.01.2012р.
Отже, вносячи зміни до договору оренди, Відповідач 1 та Відповідач 2 діяли в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України.
Суд звертає увагу Позивача на норму статті 204 ЦК України, яка закріплює, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Приписи статті 188 ГК України визначають, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.
Отже, правовідносини, що склали між Відповідачами є господарським, та регулюються умовами, закріпленими договором оренди № 1892 між ними, та приписами Господарського кодексу України. Позивачу не надано право втручатись в господарські домовленості між сторонами угоди у спосіб, що не передбачений законами України.
Суд враховує, що Відповідачем 2 Відповідачу 1 було направлено пропозицію № 30-04/376 від 22.01.2007 року щодо перегляду договору оренди від 30.06.2005 року № 1892. Відповідач 1 листом від 06.06.2007р. № 21-02/358 повідомив Регіональне управління ФДМУ по м. Києву про те, що не погоджується із запропонованими змінами до договору оренди № 1892.
06.07.2007р. Відповідач 2 повторно надіслав пропозицію № 30-04/5188 Відповідачу 1 щодо перегляду договору оренди № 1892. Відповідач 1 погодився із вказаною пропозицією про внесення змін до договору оренди від 30.06.2005 року № 1892 в частині збільшення орендної ставки в розмірі 25%, про що повідомив Відповідача 2 листом від 27.07.2007р. № 21-01/493. В результаті погодження пропозиції між сторнами 30.07.2007 року було укладено додатковий договір № 01, згідно якого було застосовано оренду ставку в розмірі 25%.
Таким чином, дії Відповідачів щодо зміни положень договору оренди від 30.06.2005 року № 1892 відповідають вимогам чинного законодавства.
Надаючи правову оцінку вимозі Позивача «про зобовязання Відповідачів внести зміни до договору оренди від 30.06.05р. № 1892 із застосуванням орендної ставки в розмірі 15% для офісних приміщень та орендної ставки в розмірі 25% для структурних підрозділів ДП «Державна циркова компанія України»суд вважає за необхідне зазначити слідуюче.
Згідно ст. 64 ГК України підприємство може складатися з виробничих структурних підрозділів (виробництв, цехів, відділень, дільниць, бригад, бюро, лабораторій тощо), а також функціональних структурних підрозділів апарату управління (управлінь, відділів, бюро, служб тощо). Функції, права та обов'язки структурних підрозділів підприємства визначаються положеннями про них, які затверджуються в порядку, визначеному статутом підприємства або іншими установчими документами.
Згідно довідки з ЄДРПОУ № 18003/07 єдиним видом діяльності Відповідача 1 за КВЕД є 92.34.0 Інша видовищно-розважальна діяльність.
Наявність декількох структурних підрозділів у підприємства з єдиним визначеним видом діяльності не може означати те, що апарат управління такого підприємства не виконує функції, які безпосередньо повязані з основним (і єдиним) видом діяльності.
Отже, суд вважає безпідставним поділ Позивачем підрозділів Відповідача 1 залежно від внутрішнього функціонального призначення.
Як вбачається з матеріалів справи, КРУ в Київській області звернулося до Регіонального відділення ФДМУ у м. Києві листом від 16.07.2008 року № 03-13/5173, в якому просить надати розяснення з приводу правильності застосування орендної плати за користування приміщенням згідно договору оренди від 30.01.2005р. № 1892. У відповідь Регіональне відділення ФДМУ надіслало лист від 22.07.2008р. № 30-04/5708, в якому повідомило Позивача про правомірність застосування орендної ставки у розмірі 25%.
Як було встановлено, єдиним видом діяльності Відповідача 1 за КВЕД є «Інша видовищно-розважальна діяльність». Пунктом 5 додатку № 2 до постанови від 27 грудня 2006 р. № 1846 «Про внесення змін до Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна»визначено, що розмір орендної ставки за використання орендованого приміщення для організації концертів та іншої видовищно-розважальної діяльності складає 25 %.
Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Позивачем не надано суду достатніх доказів того, що Відповідачі діяли з порушеннями приписів чинного законодавства при укладенні договору оренди від 30.06.2005р. № 1892 та подальшого внесення змін до останнього додатковим договором № 01 від 30.07.2007 р.
Приписом ч. 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158-163 КАС України, адміністративний суд -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні позову відмовити повністю.
Згідно ст.ст. 185-186 КАС України сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Дані заяви подаються до апеляційного суду через суд першої інстанції.
Згідно ст. 254 КАС України Постанова, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя А. Степанюк
Повний текст постанови виготовлено та підписано 25.12.2009 р.
Судове рішення № 11965818, Окружний адміністративний суд міста Києва було прийнято 27.11.2009. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а-3506/09/2670. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: