Рішення № 11949051, 12.08.2010, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа №2-3751/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

„12” серпня 2010 року м. Дніпропетровськ

Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Спаї В.В.,

при секретареві - Гудим О.І.,

за участі представника позивача ? Трубіної Т.В.,

за участі відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із даним позовом, в його обґрунтування посилаючись на те, що 11.06.2008 р. між АКІБ «УкрСиббанк», правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк», та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір про надання споживчого кредиту, за яким позичальник отримав кредит в розмірі 110000, 00 доларів США, взяв на себе зобовязання належним чином прийняти, використовувати і повернути Банку отримані кошти, а також здійснювати плату за кредит (встановлені комісії і проценти) у встановлені кредитним договором терміни. Утім, як вбачається зі змісту позову, попри взяті на себе зобовязання позичальник не виконує умови кредитного договору у частині своєчасного повернення суми отриманого кредиту та своєчасно сплати нарахованих за користування кредитними коштами відсотків у встановлені кредитним договором терміни, через що склалася заборгованість, розмір якої станом на 13.03.2010 р. складав - 965646,09 грн., з яких: 107545,39 дол. США заборгованість за кредитом, що в еквіваленті складає 857997,12 грн., заборгованість за процентами по користуванню кредитом 12748,05 дол. США, що в еквіваленті складає 101703,94 грн., пеня 745,18 доларів США, що в еквіваленті складає 5945,03 грн.

11.06.2008 р. мі Банком та ОСОБА_2. (післяшлюбне прізвище ОСОБА_2) був укладений договір поруки, за яким поручитель зобовязався перед банком відповідати за виконання позичальником своїх зобовязань за кредитним договором в повному обсязі, що виникли з кредитного договору, як існуючих та й тих, що можуть виникнути; зазначаючи у позові про те, що відповідно до ст. 544 ЦК України у разі порушення боржником зобовязання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановленому додаткову відповідальність, у позові й заявлено вимогу про стягнення з солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 965646,09 грн. - заборгованості за кредитним договором, та про вирішення питання про розподіл судових витрат.

У судовому засіданні представник позивача Трубіна Т.В., яка діє на підставі довіреності від 29.12.2009 р., посилалася на обставини, зазначені у позовній заяві, підтримала вимоги позову, надав пояснення, аналогічні викладеному у позовній заяві, та просила задовольнити поданий позов повністю.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 позов визнали повністю, пояснили невиконання зобовязань за кредитним договором складним матеріальним становищем, повязаним із настанням світової кризи, у звязку з чим суттєво зменшився їх дохід та у подружжя народилася дитина, що унеможливило повернення кредитних коштів та нарахованих процентів за користування кредитом.

Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Таким чином, беручи до уваги той факт, що визнання відповідачами позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд, заслухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали судової справи, дійшов до висновку про наявність підстав для ухвалення рішення про задоволення позову з огляду на встановлені такі обставини.

11.06.2008 р. між АКІБ «УкрСиббанк», правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк», та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір про надання споживчого кредиту, за яким позичальник отримав кредит в розмірі 110000, 00 доларів США, взяв на себе зобовязання належним чином прийняти, використовувати і повернути Банку отримані кошти, а також здійснювати плату за кредит (встановлені комісії і проценти) у встановлені кредитним договором терміни. Утім, як вбачається зі змісту позову, попри взяті на себе зобовязання позичальник не виконує умови кредитного договору у частині своєчасного повернення суми отриманого кредиту та своєчасно сплати нарахованих за користування кредитними коштами відсотків у встановлені кредитним договором терміни, через що склалася заборгованість, розмір якої станом на 13.03.2010 р. складав - 965646,09 грн., з яких: 107545,39 дол. США заборгованість за кредитом, що в еквіваленті складає 857997,12 грн., заборгованість за процентами по користуванню кредитом 12748,05 дол. США, що в еквіваленті складає 101703,94 грн., пеня 745,18 доларів США, що в еквіваленті складає 5945,03 грн. Разом з тим, 11.06.2008 р. між АКІБ «УкрСиббанк», правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк», та ОСОБА_2 було укладено договір іпотеки, за яким іпотекодавцем було передано в іпотеку іпотекодержателю нерухоме майно домоволодіння, яке знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вул. Михайлова, будинок №39 та є власністю іпотекодавця на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 11.06.2008 р. приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_5 за №5854, та за яким сторони за цим договором погодили, що дане нерухоме майно є забезпеченням виконання грошових зобовязань в повному обсязі іпотекодавця та предмет іпотеки залишається у володінні та користуванні іпотекодавця.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають із підстав, установлених ст. 11 цього Кодексу, зокрема: договорів та інших правочинів (ч. 2 ст. 509 ЦК України).

Зобов'язання перестає діяти в разі його припинення з підстав, передбачених договором або законом (ч. 1 ст. 598 ЦК України), та ці підстави зазначені в ст. ст. 599, 600, 601, 604 - 609 ЦК України, та за відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Належним виконанням зобов'язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання.

Банківський кредит - будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми (ст. 2 закону України «Про банки та банківську діяльність»); за ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до розділу 1 договору про надання споживчого кредиту від 11.06.2008 р. сторони за ним погодили, що позичальник зобовязаний повернути кредит у повному обсязі в терміни та розмірах, що встановлені графіком погашення кредиту згідно Додатку №1 до Договору, але в будь-якому випадку не пізніше 10.06.2038 р. , якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту відповідно до умов цього Договору та/або згідно умов відповідної угоди Сторін.

Згідно п. 1.3.1 договору про надання споживчого кредиту сторони за ним погодили, що за користування кредитними коштами протягом перших 30 (тридцяти) календарних днів, рахуючи з дати видачі кредиту, процентна ставка встановлюється у розмірі 14 % річних. Після закінчення цього строку та кожного наступного місяця кредитування процентна ставка підлягає перегляду відповідно до умов договору; на виконання п. 1.3.4 строк сплати процентів з 01 по 10 число (включно) кожного місяця, наступного за тим, за який були нараховані Банком такі проценти.

Відповідно до п. 1.6 кредитного договору сторони погодили наступну черговість погашення грошових зобовязань позичальника за цим договором, а саме: прострочені комісії, строкові комісії, прострочені проценти (якщо буде мати прострочення), строкові проценти, прострочена сума основного боргу (якщо буде мати місце прострочення), строкова сума основного боргу, штрафні санкції за договором.

Цільове призначення кредиту кредит було надано для особистих потреб позичальника, а саме для придбання домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 (п. 1.4 кредитного договору), та, зобовязуючись використовувати кредит на зазначені у цьому договорі цілі, позичальник також зобовязався повернути суму кредиту, і сплатити плату за кредит й інші грошові платежі на рахунок Банку в порядку та на умовах, передбачених цим Договором (п. 3.4.1 кредитного договору), протягом строку дії цього договору позичальник зобовязався належним чином виконувати умови цього договору та вимоги банку щодо реалізації останнім своїх прав (п. 3.4.2), достроково повернути Банку в повному розмір всю суму кредиту та повністю сплатити плату за кредит у разі застосування банком вимоги дострокового повернення кредиту в порядку, визначеному розділом 6 Договору (п. 3.4.3).

За розгляду справи судом було встановлено, що, укладаючи кредитний договір, сторони за ним погодили, що Банк має право (п. 6.1.2) визнати термін повернення кредиту таким, що настав згідно п. 1.2.2 цього договору та вимагати від позичальника дострокового повернення всієї суми кредиту та повної сплати плати за кредит, змінивши при цьому терміни повернення кредиту та плати за кредит в сторону зменшення; відповідно до п. 6.2 кредитного договору в разі застосування банком права, передбаченого п. 6.1.2 договору, порядок дострокового повернення всієї сум кредиту та дострокової сплати плати за кредит є наступним: а саме: банк повідомляє позичальника про встановлення нового (дострокового) терміну повернення всієї наданої йому суми кредиту та сплати плати за користування таким кредитом за договором шляхом направлення відповідної письмової вимоги поштою (цінним листом з описом та повідомленням про вручення) за адресою позичальника, та терміни дострокового повернення кредиту та сплати плати за кредит вважаються такими, що настали, а кредит і плата за кредит обовязковими до повернення і сплати в повному обсязі банку з 32 (тридцять другого) календарного дня, рахуючи з дати одержання позичальником повідомлення (вимоги) банку про дострокове повернення кредиту за умови, що: а) банк направив за адресою позичальника повідомлення (вимогу) про порушення зобовязань позичальника за договором та про дострокове поверненні кредиту і плати за кредит, а б) позичальник не усунув зазначених банком порушень зобовязань позичальника за договором протягом 31 (тридцяти одного) календарного дня з дати одержання позичальником вищевказаного повідомлення (вимоги) банку.

Як було встановлено судом та не заперечувалося відповідачами, 17.09.2009 р. заявою/листом від ОСОБА_2 вимагалося з боку банку негайне виконання порушеного зобовязання за кредитним договором із розясненням права банку у випадку непогашення заборгованості у встановлені терміни ініціювати примусове стягнення заборгованості в судовому порядку, яка була отримана позичальником особисто, про що свідчить його підпис та зазначене власноруч повідомлення про те, що зміст листа йому розумів, утім, зобовязання виконано не було.

Щодо посилання відповідачів на причини невиконання зобовязань за договором про надання споживчого кредиту та договору поруки, а саме на складне матеріальне становище, повязане із настанням світової кризи, у звязку з чим суттєво зменшився їх дохід та що унеможливило повернення кредитних коштів та нарахованих процентів за користування кредитом, то, як вбачається з розрахунку заборгованості, порушення умов договору у частині сплати відсотків за користування кредитом та повернення самого кредиту мало місце з боку позичальника дійсно приблизно з того моменту, з якого повязується настання в Україні наслідків світової фінансової кризи; разом з тим, укладаючи договір про надання споживчого кредиту, сторони за ним погодили (п.3.1 договору), що позичальник має право ставити перед банком питання про перенесення термінів погашення заборгованості за цим договором у випадку виникнення тимчасових фінансових труднощів чи інших ускладнень за незалежними від позичальника обставин, проте, позичальник не скористався наданим правом, питання про перенесення термінів погашення заборгованості за цим договором перед банком поставлені не були, про обставини, повязані з тимчасовими фінансовими труднощами, до відома банка з боку позичальника доведено не було.

За невиконання або неналежне виконання обовязків за кредитним договором передбачена відповідальність відповідача -1, на підставі чого позивачем, на переконання суду, правомірно були нараховані штрафні санкції за несвоєчасне повернення кредиту та сплату процентів за його користування.

В иходячи із змісту статей 1046, 1054 ЦК України, відповідальність за валютні ризики лежать саме на позичальнику; відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання, як це передбачено статтею 617 ЦК України.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами; боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (стаття 625 ЦК України).

Отже, позичальник зобов'язаний виконувати кредитний договір у відповідності до його умов та законодавства.

Згідно зі змістом ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту (ст. 527 ЦК). У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Таким чином, зважаючи на вищенаведене, та за урахуванням того, що на виконання ст. 625 ЦК боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню. Разом з тим, приймаючи рішення щодо заявлених позивачем вимог, суд враховує, що кредитний договір є дійсним і неоспореним, є актом волевиявлення сторін, що підтверджує їх згоду виконувати умови, які вони для себе передбачили, та зважаючи на те, що договір містить умову про неустойку та остання належним чином обчислена, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову в повному обсязі та стягнення з відповідачів на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованості за кредитним договором №11358665000 від 11.06.2008 р. в розмірі - 965646,09 грн., з яких: 107545,39 дол. США заборгованість за кредитом, що в еквіваленті складає 857997,12 грн., заборгованість за процентами по користуванню кредитом 12748,05 дол. США, що в еквіваленті складає 101703,94 грн., пеня 745,18 доларів США, що в еквіваленті складає 5945,03 грн. тощо.

Вирішуючи в обовязкову порядку відповідно п. 4 ч. 1 ст. 215 ЦПК України питання про розподіл судових витрат, суд бере до уваги те, що позивач не має пільг щодо сплати судового збору та при подачі позову позивачем були в повному обсязі сплачені судові витрати, тому, у порядку ч. 1 ст. 88 ЦПК України, згідно зі змістом якої стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, на користь позивача підлягають стягненню з відповідачів судові витрати, повязані зі сплатою судового збору в розмірі 1700 грн. та оплатою витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі 30 грн.

Керуючись ст.ст. 10, 11, ч. 1 ст. 88, ч. 4 ст. 174, ст.ст. 212, 214-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити повністю.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний номер фізичної особи НОМЕР_1, місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1) та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 (ідентифікаційний номер фізичної особи НОМЕР_2, місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1) на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» (місце знаходження: пр-т Московський, 60, м. Харків, ЄДРПОУ 09807750, рахунок №32009100100 в Управлінні НБУ в Харківській області, МФО 351005) заборгованість за кредитним договором №11358665000 від 11.06.2008 р. в розмірі 965646 (девятсот шістдесяти пяти тисяч шістсот сорока шести) гривень 09 (девяти) копійок.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний номер фізичної особи НОМЕР_1, місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1) та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 (ідентифікаційний номер фізичної особи НОМЕР_2, місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1) на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» (місце знаходження: пр-т Московський, 60, м. Харків, ЄДРПОУ 09807750, рахунок №32009100100 в Управлінні НБУ в Харківській області, МФО 351005) судові витрати, повязані із сплатою судового збору в розмірі 1700 грн. (однієї тисячі сімсот гривень) та оплатою витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі 120 (ста двадцяти) гривень.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. Якщо було подано апеляційну скаргу рішення суду надирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя