Ухвала суду № 11942204, 26.10.2010, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" жовтня 2010 р. м. КиївК-38591/06

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І.головуючий, судді Голубєва Г.К., Карась О.В., Маринчак Н.Є., Рибченко А.О.,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим (далі ДПІ)

на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 05.09.2006

та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 04.12.2006

у справі № 2-7/9360-2006А

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислова компанія «Кримський тютюн»(далі ТОВ «Агропромислова компанія «Кримський тютюн»)

до ДПІ

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 05.09.206, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 04.12.2006, позов задоволено; визнано нечинними податкові повідомлення-рішення ДПІ від 30.03.2006 №0003222301/0 та №0003232301/0 з мотивів обґрунтованого включення позивачем до податкового кредиту суми ПДВ, сплаченої продавцеві у складі вартості придбаного майнового комплексу, тоді як дійсність договору купівлі-продажу від 23.06.2005 №01/34/06 установлена в судовому порядку.

У касаційній скарзі до Вищого адміністративного суду України ДПІ просить скасувати ухвалені у справі судові акти та відмовити у позові, посилаючись на невідповідність висновків судів дійсним обставинам справи та нормам матеріального права. В обґрунтування касаційних вимог скаржник зазначає, що позивачем не було зареєстровано в установленому порядку право власності на придбаний обєкт нерухомості, у звязку з чим в даному разі відсутня така обовязкова ознака придбання товару як набуття права власності покупцем товару. Наведене, за висновком ДПІ, виключає правомірність віднесення позивачем до податкового кредиту сум ПДВ за податковою накладною від 29.09.2005 № 169.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження відповідно до статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги ДПІ з урахуванням такого.

Судовими інстанціями у справі зясовано, що за договором купівлі-продажу від 23.06.2005 №01/34/06, укладеним приватним підприємством «Табачний комплекс»(продавець) та ТОВ «Агропромислова компанія «Кримський тютюн»(покупець), позивачем було придбано нерухомий обєкт майновий комплекс, розташований по вул. Маяковського, 3, у м.Бахчисарай вартістю 338897 грн., у тому числі 56482,83 грн. ПДВ. Зазначений обєкт було передано позивачеві за актом приймання-передачі від 23.09.2005. Оплату за цим договором позивачем було здійснено частково грошовими коштами (шляхом перерахування на розрахунковий рахунок продавця 85600грн. за платіжним дорученням від 28.09.2005 №393) та частково заліком зустрічних вимог на суму 253400 грн. за угодою від 25.09.2005. За наслідками виконання цього договору на підставі податкової накладної від 29.09.2005 № 169, складеної продавцем, позивачем було включено до податкового кредиту 56482,83 грн. податку на додану вартість.

Судами також встановлено, що названий договір не було засвідчено нотаріально, втім рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 27.04.2006 у справі № 2-7/8034-2006 вказаний правочин визнано дійсним.

В ході проведення ДПІ документальної виїзної позапланової перевірки ТОВ «Агропромислова компанія «Кримський тютюн»з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування ПДВ за вересень 2005 року, оформленої актом від 17.05.2006 №1991/23-4/32481769, було виявлено, зокрема, факт не проведення позивачем державної реєстрації права власності на спірний нерухомий обєкт, що слугувало підставою для висновку ДПІ про безпідставність включення позивачем до податкового кредиту суми ПДВ у складі вартості цього майна. Наведене стало підставою для нарахування ТОВ «Агропромислова компанія «Кримський тютюн»податкового зобовязання з податку на додану вартість у сумі 56343 грн. (у тому числі 37562 грн. за основним платежем та 18781 грн. штрафних санкцій) за податковим повідомленням-рішенням від 30.03.2006 №0003222301/0 та для визначення позивачеві суми завищення бюджетного відшкодування у розмірі 17591грн. за податковим повідомленням-рішенням від 30.03.2006 № 0003232301/0.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

За змістом підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 цього ж Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно з підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Отже, з огляду на наведені приписи Закону судові інстанції з урахуванням установленого ними факту оплати позивачем придбаного майнового комплексу дійшли вірного висновку про правомірність включення ТОВ «Агропромислова компанія «Кримський тютюн»до податкового кредиту сум ПДВ, сплачених продавцеві у складі вартості спірного обєкта нерухомості, за першою подією, тобто за датою здійснення оплати.

Доводи ДПІ про те, що з огляду на непроведення позивачем державної реєстрації прав власності на придбане нерухоме майно, названу операцію не можна кваліфікувати як придбання товару, позаяк вона не опосередкована переходом права власності на цей товар, обгрунтовано не було взято до уваги судовими інстанціями.

Так, відповідно до пункту 1.31 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»продаж товарів це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію, незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.

Тобто для цілей оподаткування продаж товарів не означає обовязкового фактичного переходу права власності на обєкт продажу від продавця до покупця, оскільки для віднесення операції до продажу товарів достатнім є той факт, що така операція передбачає такий перехід прав власності.

Отже, за даних обставин власне відсутність факту проведення державної реєстрації придбаного нерухомого майна не впливає на порядок оподаткування ПДВ операції з придбання цього майна.

З урахуванням викладеного у Вищого адміністративного суду України відсутні підстави для скасування правильних та обґрунтованих рішень попередніх інстанцій.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим залишити без задоволення.

2. Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 05.09.2006 та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 04.12.2006 у справі № 2-7/9360-2006А залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення і може бути оскаржена до Верховного Суду України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:Г.К. Голубєва О.В. Карась Н.Є. Маринчак А.О. Рибченко