Ухвала суду № 11941678, 13.10.2010, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"13" жовтня 2010 р. м. КиївК-13810/07

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Бившевої Л.І.

Нечитайла О.М.

Пилипчук Н.Г.

Степашка О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Державної податкової інспекції у м.Ужгороді

на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 14.05.2007

у справі № 7/20-2007

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Транском»

до Державної податкової інспекції у м.Ужгороді

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Закарпатської області від 23.02.2007 у задоволенні позову ТОВ «Транском»про скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у м.Ужгороді від 11.05.2006 №0005801540/2348/15-0/20463771/13561 про визначення податкового зобовязання з податку на прибуток у сумі 9975,00 грн., у т.ч. основний платіж 9500 грн., штрафні санкції - 475 грн., відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 14.05.2007 скасовано постанову Господарського суду Закарпатської області від 23.02.2007. Прийнято нову, якою позов задоволено частково. Податкове повідомлення-рішення від 11.05.2006 №0005801540/2348/15-0/20463771/13561 скасовано в частині визначення суми податкового зобовязання в розмірі 9500 грн., в решті позову відмовлено.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду апеляційної інстанції в частині задоволених позовних вимог та залишення в силі рішення суду першої інстанції, з підстав неправильного застосування норм матеріального права.

Позивач у запереченнях на касаційну скаргу просив постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін, касаційну скаргу без задоволення.

Сторони представників у судове засідання касаційної інстанції не направили, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Відповідно до ст.41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Перевіривши у відкритому судовому засіданні повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідачем проведено перевірку податкової декларації про прибуток ТОВ «Транском»за 2005 рік, за результатами якої складено акт від 05.05.2006 №966/15-0.

За висновками акта перевірки позивачем допущено порушення вимог пп.4.1.1 п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»у зв'язку з неправильним заповненням податкових декларацій за 3 кв. 2005 року, 11 місяців 2005 року та 2005 рік, що спричинило заниження податкового зобов'язання з податку на прибуток на суму 9500,00 грн.

На підставі акта перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 11.05.2006 №0005801540/2348/15-0/20463771/13561, яким позивачу визначено податкове зобовязання з податку на прибуток у сумі 9975,00 грн., у т.ч. основний платіж 9500 грн., штрафні санкції 475грн.

Згідно п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 №334/94-ВР (з відповідними змінами та доповненнями) (далі - Закон №334/94-ВР) об'єктом оподаткування (податком на прибуток) є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону, на суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону, та на суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Відповідно до пп.7.8.1 п. 7.8 ст. 7 Закону №334/94-ВР у разі прийняття рішення щодо виплати дивідендів емітент корпоративних прав, на які нараховуються дивіденди, провадить зазначені виплати власнику таких корпоративних прав пропорційно частці його в статутному фонді підприємства - емітента таких корпоративних прав незалежно від того, чи була діяльність такого підприємства-емітента прибутковою протягом звітного періоду при наявності інших власних джерел для виплати дивідендів, а також: від того, чи є наявним прибуток, розрахований за правилами податкового обліку, чи ні.

Крім випадків, передбачених підпунктом 7.8.5 цього пункту, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок з податку на прибуток у розмірі ставки, встановленої пунктом 10.1 статті 10 цього Закону, нарахованої на суму дивідендів, призначених для виплати, без зменшення суми такої виплати на суму такого податку. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно із виплатою дивідендів (пп. 7.8.2 п. 7.2 ст. 7 Закону №334/ 94-ВР).

Платник податку - емітент корпоративних прав, державне некорпоратизоване, казенне чи комунальне підприємство зменшує суму нарахованого податку на прибуток звітного періоду на суму авансового внеску, попередньо сплаченого протягом такого звітного періоду у зв'язку із нарахуванням дивідендів згідно з підпунктом 7.8.2 цього пункту. Не дозволяється проведення зазначеного заліку з податком, передбаченим пп. 7.2 ст.7 чи п. 10.2 ст.10 цього Закону (пп.7.8.3 п. 7.2 ст. 7 Закону №334/94-ВР).

З аналізу вищезазначених норм Закону №334/94-ВР випливає, що авансовий внесок з податку на прибуток підприємств, сплачений у зв'язку з нарахуванням (сплатою) дивідендів, є частиною податку на прибуток підприємств та сплачується до бюджету незалежно від інших податкових зобов'язань платника податків. Зменшення нарахованої до сплати суми податку на суму авансових внесків дозволяється лише для державних некорпоратизованих, казенних чи комунальних підприємств.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач провів зменшення задекларованого до сплати податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 9900,00 грн. (рядок 12 податкової декларації за 3 квартали 2005 року) на суму авансових внесків, нарахованих на дивіденди у розмірі 9500,00 грн. (рядок 13 податкової декларації за 3 квартали 2005 року), що, в свою чергу, призвело до заниження суми податку, яка підлягала сплаті до бюджету за наслідками господарської діяльності за 3 квартали 2005 року.

З огляду на те, що перерахування до бюджету податку на прибуток від діяльності за певний звітній період не пов'язано зі сплатою до бюджету авансових внесків, що нараховуються на дивіденди, які емітент корпоративних прав виплачує власникам (засновникам) суб'єкта господарювання пропорційно їх частці в статутному фонді, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що перерахування позивачем до бюджету авансових внесків у сумі 9500 грн. не є підставою для зменшення належного до сплати податку на прибуток на суму таких внесків, у звязку з чим дії відповідача з визначення суми податкового зобов'язання є правомірними.

Висновки суду апеляційної інстанції про допущення позивачем помилок при заповненні декларації з податку на прибуток за 2005 рік, зокрема, рядка 13 та 20 декларації, які, однак, не призвели до заниження суми податкового зобовязання, є безпідставними, оскільки порядок виправлення помилок у показниках раніше податної податкової декларації, врегульовано п.5.1 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

З врахуванням викладеного, судова колегія вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, оскільки суд першої інстанції, правильно оцінивши обставини справи, ухвалив рішення відповідно до закону, і дане судове рішення судом апеляційної інстанції скасовано помилково.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 226, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Ужгороді задовольнити.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 14.05.2007 скасувати.

Постанову Господарського суду Закарпатської області від 23.02.2007 залишити в силі.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді Л.І.Бившева

О.М.Нечитайло

Н.Г.Пилипчук

О.І.Степашко