Постанова № 11941671, 13.10.2010, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"13" жовтня 2010 р. м. КиївК-15019/08

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Бившевої Л.І.

Нечитайла О.М.

Пилипчук Н.Г.

О.І.Степашко

за участю:

секретаря Андрюхіної І.М.

представників:

позивача Огородник С.В.

відповідача Вензовської Т.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва

на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 04.12.2007 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 24.07.2008

у справі №6/145

за позовом Адвокатського обєднання «Адвокатська компанія «Партнери»

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва

про визнання незаконним рішення та зобовязання відповідача вчинити певні дії ,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 04.12.2007 позов Адвокатського обєднання «Адвокатська компанія «Партнери»задоволено. Зобовязано ДПІ у Шевченківському районі м.Києва видати позивачу свідоцтво про сплату єдиного податку за ставкою 10% на 2008 рік. Визнано нечинними рішення ДПІ у Шевченківському районі м.Києва від 27.12.2006 № 12691/10/15-1207 та від 12.11.2007 №603/10/15-607 про відмову в переведенні позивача на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності з 2007 року за ставкою єдиного податку 10% і видачу свідоцтва про право сплати єдиного податку за ставкою 10%.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 24.07.2008 постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 04.12.2007 змінено. Позовні вимоги задоволено в повному обсязі, у тому числі щодо визнання права на сплату єдиного податку за ставкою 10% .

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового про відмову в позові, з підстав неправильного застосування норм матеріального та процесуального права.

Позивач у запереченнях на касаційну скаргу просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.

Перевіривши у відкритому судовому засіданні повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, Адвокатське об'єднання «Адвокатська компанія «Партнери»в грудні 2006 року звернулось до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва з заявою про переведення його на спрощену систему оподаткування за ставкою 10% та видачею свідоцтва про право сплати єдиного податку за ставкою 10 % згідно з Указом Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»на 2007 рік.

Рішенням Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва №12691/10/15-1207 від 27.12.2006 позивачу було відмовлено у задоволенні вказаної заяви на підставі того, що згідно зі Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи № 013211, виданим Шевченківською районною у місті Києві державною адміністрацією, Адвокатське об'єднання «Адвокатська компанія «Партнери»(код 33448649), зареєстровано як юридичну особу, а не як юридичну особу - суб'єкт підприємницької діяльності, крім того згідно зі Статутом позивача його метою не є одержання прибутку.

08.11.2007 позивач повторно звернувся до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва з заявою про видачу Свідоцтва про право сплати єдиного податку за ставкою 10 % на 2008 рік на яку отримав відмову відповідача у вигляді рішення від 12.11.2007 № 6093/П/15-607 з тих самих підстав.

Суди попередніх інстанцій, з посиланням на положення Господарського кодексу України та Правил адвокатської етики, схвалених Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури при Кабінеті Міністрів України 01.10.1999, дійшли висновку, що адвокатська діяльність, яку здійснюють адвокатські обєднання, має ознаки підприємництва, а адвокатські обєднання субєктів підприємницької діяльності, а тому на них поширюється дія Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва».

Однак, зазначені висновки судів першої та апеляційної інстанції не є такими, що ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права.

Законом України «Про адвокатуру», ст. 1, визначено, що адвокатура України є добровільним професійним громадським обєднанням, покликаним згідно з Конституцією України сприяти захисту прав, свобод та представляти законні інтереси громадян України, іноземних громадян, осіб без громадянства, юридичних осіб, подавати їм іншу юридичну допомогу.

Відповідно до ст.4 цього Закону адвокатура України здійснює свою діяльність на принципах верховенства закону, незалежності, демократизму, гуманізму і конфіденційності.

Адвокат має право займатись адвокатською діяльністю індивідуально, відкрити своє адвокатське бюро, об'єднуватися з іншими адвокатами в колегії, адвокатські фірми, контори та інші адвокатські об'єднання, які діють відповідно до цього Закону та статутів адвокатських об'єднань.

Адвокатські об'єднання діють на засадах добровільності, самоврядування, колегіальності та гласності. Реєстрація адвокатських об'єднань провадиться у Міністерстві юстиції України в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Адвокатські об'єднання письмово повідомляють місцеві органи влади про свою реєстрацію, а адвокати - про одержання свідоцтва на право займатися адвокатською діяльністю.

Порядок утворення, діяльності, реорганізації та ліквідації адвокатських об'єднань, структура, штати, функції, порядок витрачання коштів, права та обов'язки керівних органів, порядок їх обрання та інші питання, що належать до їх діяльності, регулюються статутом відповідного об'єднання.

Положенням про порядок реєстрації адвокатських обєднань, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 №302, визначено, що зареєстрованому адвокатському об'єднанню присвоюється відповідний номер, що вноситься до Реєстру адвокатських об'єднань.

Згідно зі статтею 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відповідно до статті 52 Господарського кодексу України некомерційне господарювання - це самостійна систематична господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання, спрямована на досягнення економічних, соціальних та інших результатів без мети одержання прибутку. Некомерційна господарська діяльність здійснюється суб'єктами господарювання державного або комунального секторів економіки в галузях (видах діяльності), в яких відповідно до статті 12 цього Кодексу забороняється підприємництво, на основі рішення відповідного органу державної влади чи органу місцевого самоврядування. Некомерційна господарська діяльність може здійснюватися також іншими суб'єктами господарювання, яким здійснення господарської діяльності у формі підприємництва забороняється законом. Не можуть здійснювати некомерційну господарську діяльність органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи.

Пунктом 1 статті 55 Господарського кодексу України суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків); мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

Пунктом 1.1 Статуту позивача передбачено, що він є добровільним професійним обєднанням адвокатів, метою якого є захист прав, свобод та представлення законних інтересів громадян України, іноземних громадян, осіб без громадянства, юридичних осіб, надання їм іншої юридичної допомоги.

Основною метою Обєднання відповідно до п.3.1 Статуту є задоволення потреб в кваліфікованій правовій допомозі, адвокатській діяльності.

При цьому Статут позивача не містить положень, які б вказували на те, що діяльність позивача спрямована на одержання прибутку, або визначали метою створення адвокатського обєднання - отримання прибутку. Відсутні в Статуті позивача і положення щодо меж його відповідальності за господарськими зобовязаннями.

Виходячи з вищенаведеного, суд касаційної інстанції доходить висновку, що позивач не є субєктом підприємницької діяльності, а, отже, не підпадає під дію Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», у звязку з чим в позові має бути відмовлено.

Слід зазначити, що згідно з наданим Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури при Кабінеті Міністрів України від 21.03.2008 розясненням «Про суміщення адвокатської та підприємницької діяльності», затвердженим рішенням Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури від 21.03.2008 № У/3-71, адвокатська діяльність не є господарською і, зокрема, підприємницькою у сенсі ст. 3 Господарського кодексу України, а адвокат не є суб'єктом господарювання, який здійснює підприємницьку діяльність.

Беручи до уваги те, що фактичні обставини справи судами попередніх інстанцій встановлено повно та правильно, проте неправильно застосовано норми матеріального права, судова колегія доходить висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, а ухвалені у справі судові рішення - скасуванню, з прийняттям нового рішення про відмову в позові.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 229, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва

задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 04.12.2007 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 24.07.2008 скасувати.

Ухвалити нове рішення.

В позові відмовити.

Постанова вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді Л.І.Бившева

Нечитайла О.М.

Пилипчук Н.Г.

О.І.Степашко