Ухвала суду № 11940930, 29.09.2010, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"29" вересня 2010 р. м. КиївК-12077/10

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Бившевої Л.І.

Брайка А.І.

Нечитайла О.М.

Пилипчук Н.Г..

при секретарі: Андрюхіній І.М.

за участю представників:

позивача: Панченка Ю.В., Ващенка В.О., Горіної В.В.

відповідача-1: Шкоропада О.В., Шепіла І.А.

відповідача-2: Дудченко Н.О.

прокурора: Зарудяної Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Бориспільської обєднаної державної податкової інспекції

на постанову Господарського суду Київської області від 27.11.2008 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16.02.2010

у справі №А6/281-07

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лук Авіа Ойл»

до 1) Бориспільської обєднаної державної податкової інспекції, 2) Головного управління державного казначейства України у Київській області

за участю Прокуратури Київської області

про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Київської області від 27.11.2008, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.02.2010, позов ТОВ «ЛукАвіаОйл»задоволено. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ «ЛукАвіаОйл»3157632,31 грн. бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за листопад 2006 року.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача-1, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, з підстав неправильного застосування норм матеріального та процесуального права.

Першим заступником прокурора Київської області подано заяву про приєднання до касаційної скарги відповідача-1.

Позивач у запереченнях на касаційну скаргу просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення залишити без змін.

Перевіривши у відкритому судовому засіданні повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідачем-1 проведена позапланова документальна перевірка фінансово-господарської діяльності позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за листопад, грудень 2006 року, за результатами якої складено акт від 15.03.2007 №154/23-2/31477919.

Перевіркою встановлено порушення позивачем пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»у звязку з чим завищено суму бюджетного відшкодування за листопад 2006 року на суму 73971,00 грн., що стало підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення №0000502320/0 від 20.03.2007, яким зменшено суму бюджетного відшкодування по податковій декларації за листопад 2006 року на суму 73971,00 грн.

Крім того, зазначено про неможливість підтвердити суму заявлену до бюджетного відшкодування за листопад 2006 року в розмірі 3157732,00 грн. та за грудень 2006 року в розмірі 2336361,00 грн., у звязку з відсутністю даних зустрічної перевірки основного постачальника ТОВ «Новойл».

30.03.2007 на розрахунковий рахунок позивача з Державного бюджету України було перераховано заявлену до відшкодування суму податку на додану вартість в розмірі 1065483,99 грн., у т.ч. за грудень 2006 року 599487,30 грн. та за листопад 2006 року 465996,69 грн.

Суди попередніх інстанцій, задовольняючи позов виходили з того, що порядок формування податкового кредиту, підстави його виникнення та порядок визначення сум податку, що підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України, регламентований пп.7.2.6 п.7.2, п. 7.4, п. 7.5, п. 7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 №168/97-ВР (у редакції, чинній на час формування податкового кредиту та заявлення суми до бюджетного відшкодування), яких платник податків зобовязаний дотримуватися і виключно за умови порушення яких, формування податкового кредиту та заявлення відємного значення з податку на додану вартість до бюджетного відшкодування може бути визнано неправомірним.

Відповідачем не надано доказів порушення позивачем вимог наведених норм законодавства, яке б позбавляло його права на формування податкового кредиту та права на заявлення до відшкодування відємного значення з податку на додану вартість, не наведено і обставин, які б свідчили про те, що відомості, які містяться у документах, на підставі яких був сформований податковий кредит, не відповідають дійсності.

Натомість наявні у матеріалах справи податкові декларації містять відємне значення суми податку на додану вартість, розрахованої відповідно до вимог пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»та прийняті Бориспільською ОДПІ. Заявлені в деклараціях за листопад, грудень 2006 року до відшкодування суми податку на додану вартість частково відшкодовані позивачу на розрахунковий рахунок в сумі 1065483,99 грн.

Згідно з листом Бориспільської ОДПІ №10627/10/23-10 від 17.11.2008 нею отримано матеріали зустрічних перевірок по контрагенту позивача ТОВ «Новойл», оформлені згідно Наказу Державної податкової адміністрації України від 27.04.2006 №225 (довідка про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ «Новойл»з питань підтвердження правовідносин з ТОВ «Лук Авіа Ойл»від 30.01.2007 №216/23-14/32207791, від 15.12.2006, №1734/23-14/32207791, акт відмови від підпису від 03.09.2007 №468/2313/32207791).

З огляду на викладене, судова колегія погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про підтвердження факту наявності у позивача суми податку на додану вартість у розмірі 3157632,31 грн., що підлягає бюджетному відшкодуванню за податковою декларацією за листопад 2006 року, яка не була перерахована у строки, встановлені п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а тому є бюджетною заборгованістю, в силу пп.7.7.8 цього пункту.

Відповідно до абзацу п'ятого пп. 7.7.3 п. 7.7 ст. 7 цього Закону платник податку має право у будь-який момент після виникнення бюджетної заборгованості звернутися до суду з позовом про стягнення коштів з Державного бюджету України.

Доводи касаційної скарги що необхідність проведення документальних перевірок на підтвердження заявлених до відшкодування сум податку на додану вартість випливає з норми п.1.8 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» не може бути правовою підставою для зменшення позивачеві бюджетного відшкодування.

Обов'язковість проведення зустрічних перевірок визначається податковими органами самостійно. Строки проведення таких перевірок для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування встановленні пп.7.7.5 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Визначене законодавством право податкової служби на проведення перевірок має реалізовуватись без порушення приписів цього Закону.

За таких обставин, судова колегія вважає, що суд першої та апеляційної інстанції, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, та постановив обґрунтоване рішення, що повно відображає обставини, які мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх скасування, з мотивів викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Бориспільської обєднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Київської області від 27.11.2008 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16.02.2010 без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді Л.І.Бившева

А.І.Брайко

О.М.Нечитайло

Н.Г.Пилипчук