Ухвала суду № 11940948, 29.09.2010, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"29" вересня 2010 р. м. КиївК-14123/08

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Бившевої Л.І.

Брайка А.І.

Нечитайла О.М.

Пилипчук Н.Г.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу

Горлівської обєднаної державної податкової інспекції в Донецькій області

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 06.12.2007 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 18.07.2008

у справі № 2-а-2169/07

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріко-А»

до Горлівської обєднаної державної податкової інспекції в Донецькій області

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 06.12.2007, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 18.07.2008, позов ТОВ «Ріко-А»задоволено. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Горлівської ОДПІ у Донецькій області від 04.06.2007 №0000112334/2.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та залишення позову без задоволення, з підстав неправильного застосування норм матеріального права, а саме ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»та ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Позивач правом подати заперечення на касаційну скаргу не скористався.

Перевіривши у попередньому судовому засіданні повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідачем проведено виїзну позапланову перевірку з питань визначення позивачем податкових зобовязань з податку на прибуток та податку на додану вартість за період з 01.10.2004 по 30.09.2006, за результатами якої складено акт №1112-23-4/23609689 від 21.05.2007.

За висновками акта перевірки позивачем безпідставно віднесено до складу податкового кредиту податок на додану вартість в сумі 5280 грн. сплачений в ціні придбаних у СП «Український мобільний звязок»послуг, за податковими накладними, в яких була невірно визначена організаційно-правова форма та адреса покупця.

На підставі акта перевірки, з врахуванням рішень за результатами адміністративного оскарження, прийнято податкове повідомлення-рішення №0000112334/2 від 04.06.2007, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 7491,00 грн., у т.ч. 4994,00 грн. основний платіж та 2497,00 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Відповідно до пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку і оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Пп.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»встановлено, що право на нарахування податку і складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку на додану вартість в порядку, передбаченому ст.9 цього Закону.

Згідно пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними.

Суди попередніх інстанцій, встановивши факт придбання позивачем послуг у СП «Український мобільний звязок»та сплати у складі їх вартості податку на додану вартість, дійшли вірного висновку про правомірне формування за даними операціями валових витрат та віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ сплачених у складі вартості придбаних послуг.

Висновки судів, що на час видачі податкових накладних СП «Український мобільний звязок»було зареєстроване платником податку на додану вартість та відповідно мало право видавати податкові накладні, помилки у зазначенні організаційно-правової форми та юридичної адреси покупця не перешкоджають його ідентифікації через назву, код та інші ознаки та не впливають і не ставлять під сумнів суму сплаченого (нарахованого) податку на додану вартість, вартість товару, номенклатуру та інші необхідні реквізити податкової накладної, з огляду на що зазначені в акті перевірки недоліки в заповненні податкової накладної не роблять її недійсною та не позбавляються позивача права на включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту, є правильними.

Відповідно до частини другої ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Горлівської обєднаної державної податкової інспекції в Донецькій області залишити без задоволення, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 06.12.2007 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 18.07.2008 без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді Л.І.Бившева

А.І.Брайко

О.М.Нечитайло

Н.Г.Пилипчук