Ухвала суду № 11940920, 22.09.2010, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" вересня 2010 р. м. КиївК-18811/07

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Нечитайла О.М.

Островича С.Е.

Пилипчук Н.Г.

Федорова М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м.Донецька

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20.06.2007 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 23.08.2007

у справі № 2-а-93/07

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фарах»

до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м.Донецька

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення , -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 20.06.2007, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 23.08.2007, позов ТОВ «Фарах»задоволено. Визнано нечинним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Ворошиловському районі м.Донецька №0000422340/1 від 06.03.2007, яким визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість та застосовані штрафні (фінансові) санкції в загальному розмірі 47625,00 грн.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового рішення про відмову в позові повністю, з підстав неправильного застосування норм матеріального права.

Позивач у запереченнях на касаційну скаргу просив касаційну скаргу залишити без задоволення, судові рішення без змін.

Сторони представників у судове засідання касаційної інстанції не направили, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, відповідно до ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Перевіривши у відкритому судовому засіданні повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідачем проведено виїзну позапланову перевірку позивача, за результатами якої складено акт №151/23-6/19371160 від 29.01.2007.

За висновками акта перевірки позивачем порушено пп.7.7.1, 7.7.2, п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.5.11.,5.12 наказу ДПА України від 30.05.1997 №166 (у редакції наказу ДПА України від 15.06.2005 №213 «Про порядок заповнення та подання податкової декларації з ПДВ»), що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмір 95250,00 грн., у т.ч. за лютий 2006 року 44474,00 грн., за березень 2006 року 50776,00 грн.

На підставі акта перевірки прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0000422340/1 від 06.03.2007, яким позивача зобовязано сплатити штрафні (фінансові) санкції в розмірі 47625,00 грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за даними податкової декларації позивача з податку на додану вартість за лютий 2006 року, загальна сума податкового кредиту згідно рядка 17 декларації складає 466584 грн. Сума від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту складає 84905 грн., яка за графою 22.2 декларації зараховується до складу додаткового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Рядком 26 декларації визначений залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у сумі 44474 грн.

За даними податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2006 року загальна сума податкового кредиту згідно рядка 17 декларації складає 434249 грн.. Сума від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту складає 0 грн., яка за графою 22.2 декларації зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Рядком 26 декларації визначений залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у сумі 95250 грн.

Сума податкового кредиту попереднього податкового періоду, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг) згідно додатку № 3 до декларації за лютий 2006 року (рядок 3) складає 283840 грн.

Сума податкового кредиту попереднього податкового періоду, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг) згідно додатку № 3 до декларації за березень 2006 року (рядок 3) складає 466584 грн.

Факт сплати податку позивачем у зазначених сумах у січні та лютому 2006 року не заперечується сторонами.

Судом першої інстанції встановлено, що підставою для зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування став різний підхід до її визначення внаслідок невідповідності між приписами абзацу «а»пп. 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»та показниками розрахунку суми бюджетного відшкодування визначених рядком 3 додатку 3 до податкової декларації з податку на додану вартість, передбаченого Порядком заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України №166 від 30.05.1997 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції 09.07.1997 за №250/2054).

Згідно з підпунктами 7.7.1 та 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин), сума податку, який підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а)бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); б)залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. З аналізу вищенаведених норм, виходячи з суті бюджетного відшкодування, розкритій в пункті 1.8 статті 1 названого Закону, що полягає у поверненні з бюджету надмірно сплаченого податку, при цьому незалежно від податкового періоду, в якому сталася така сплата податку, умовою бюджетного відшкодування податку згідно підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 цього ж Закону виступає фактична сплата цього податку постачальнику товарів (послуг) в ціні придбання таких товарів (послуг). На підтвердження такого розуміння правильності застосування вказаного підпункту слугує нова редакція цього підпункту, викладена в Законі України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 03.06.2008 №309-VI. Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи допущено неправильне застосування чи порушення норм матеріального та процесуального права.

Форма Розрахунку суми бюджетного відшкодування не може змінювати порядку бюджетного відшкодування, визначеного абзацом «а» пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Безпідставність висновків податкового органу щодо завищення позивачем заявленої суми бюджетного відшкодування за лютий, березень 2006 року доводить неправомірність прийняття спірного податкового повідомлення-рішення та застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій.

З огляду на викладене, судова колегія не вбачає підставі для скасування прийнятих у справі судових рішень, з мотивів викладених в касаційній скарзі.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м.Донецька залишити без задоволення, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20.06.2007 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 23.08.2007 без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді О.М.Нечитайло

С.Е.Острович

Н.Г.Пилипчук

М.О.Федоров