Ухвала суду № 11940854, 21.10.2010, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"21" жовтня 2010 р. м. КиївК-21993/07

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Карась О.В., Маринчак Н.Є., Степашко О.І., Шипуліна Т.М.,

при секретарі Сватко Г.О.

розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Львівської області (далі ДПІ)

на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 04.04.2007

у справі № 5/2813-13/333А

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Львівська пивна компанія»(далі ТОВ «Львівська пивна компанія»)

до ДПІ

про скасування податкових повідомлень-рішень.

Судове засідання проведено за участю представників сторін:

позивача Горніцького С.І.,

відповідача Чубак Н.В.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

Позов подано про скасування податкових повідомлень-рішень від 22.09.2006 №0000952350/1 та від 21.07.2006 №0000952350/0.

Постановою господарського суду Львівської області від 21.11.2006 у позові відмовлено з мотивів відсутності належних доказів на підтвердження факту надання позивачеві послуг з логістики та з економічного обґрунтування господарської діяльності, що виключає правомірність включення позивачем вартості цих послуг до складу валових витрат підприємства.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 04.04.2007 назване рішення місцевого суду скасовано частково; оспорювані податкові повідомлення-рішення визнано нечинними в частині визначення ТОВ «Львівська пивна компанія»податкового зобовязання з податку на прибуток у сумі 75938грн. за основним платежем та 79481 грн. за штрафними санкціями; в решті названу постанову господарського суду Львівської області залишено без змін. У прийнятті цієї постанови суд апеляційної інстанції виходив з того, що подані позивачем акти приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг), платіжні доручення, видаткові касові ордери є належними доказами понесення позивачем витрат на оплату цих послуг, тоді як податковим органом жодним чином не доведено факту невідповідності цих послуг рівню справедливих ринкових цін. Водночас апеляційний суд погодився з висновком податкового органу про порушення ТОВ «Львівська пивна компанія»порядку ведення приросту (убутку) балансової вартості товарно-матеріальних цінностей, що обґрунтовує законність нарахування позивачеві оспорюваного податкового зобовязання у відповідній частині.

У касаційній скарзі до Вищого адміністративного суду України ДПІ просить частково скасувати оскаржувану постанову апеляційного суду та залишити в силі постанову господарського суду Львівської області зі спору, посилаючись на безпідставне скасування апеляційним судом правильного та вмотивованого рішення суду першої інстанції.

Перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги ДПІ з урахуванням такого.

Судовими інстанціями у справі зясовано, що:

- ДПІ проведено виїзну планову перевірку ТОВ «Львівська пивна компанія»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 26.01.2005 по 31.03.2006, оформлену актом від 14.07.2006 №74/230/33285781;

- в ході цієї перевірки було виявлено, зокрема, факт заниження позивачем валового доходу у перевірений період внаслідок неправильного проведення приросту (убутку) балансової вартості товарів, а також завищення валових витрат підприємства з причин необґрунтованого включення до їх складу вартості послуг з логістики та з економічного обґрунтування господарської діяльності без наявності належного документального підтвердження факту надання цих послуг;

- наведені обставини слугували підставою для прийняття податковим органом податкового повідомлення-рішення від 21.07.2006 № 0000952350/0, згідно з яким ТОВ «Львівська пивна компанія»визначено податкове зобовязання з податку на прибуток у сумі 157434 грн. (у тому числі 77488 грн. за основним платежем та 79946 грн. штрафних санкцій);

- на підтвердження факту надання ТОВ «Львівська пивна компанія» спірних послуг позивачем подано, зокрема, акти здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг), акти коригування, які однак не містять інформації щодо характеру, змісту, виду та обсягу наданих послуг;

- надання цих послуг передбачено у відповідних договорах, укладених позивачем (замовник) з ОСОБА_3 (виконавець), який, будучи засновником ТОВ «Львівська пивна компанія»із часткою 33 % у статутному фонді цього товариства, є повязаною особою з позивачем.

Причиною подання касаційної скарги стало питання щодо правомірності включення позивачем вартості названих послуг до валових витрат підприємства.

Згідно з пунктом 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

За змістом підпункту 5.2.1 пункту 5.2 цієї ж статті Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до абзацу четвертого підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 названого Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно з визначенням, що міститься у пункті 1.32 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»господарська діяльність це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Аналіз наведених законодавчих норм дає підстави для висновку про те, що необхідною умовою для включення витрат на оплату послуг до валових витрат підприємства є, зокрема, належне документальне підтвердження факту надання таких послуг (позаяк наслідки у податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції відповідно до їх економічного змісту) та отримання платником податків економічної вигоди від здійснення господарської операції, як складової господарської діяльності. При цьому презумується, що така господарська операція здійснюється з врахуванням комерційного інтересу, розумного співвідношення розміру понесених витрат та очікуваної вигоди.

У розгляді цієї справи судові інстанції дійшли різних висновків стосовно наявності у матеріалах справи належного документального підтвердження відносно факту надання ТОВ «Львівська пивна компанія»послуг з логістики та з економічного обґрунтування господарської діяльності на території м.Львова. Так, частково скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд виходив, зокрема, із факту укладення позивачем з ОСОБА_3 договорів щодо надання названих послуг, підписання актів здачі-прийому робіт (послуг) за названими договорами з подальшим коригуванням вартості цих послуг, які слугували підставою для здійснення позивачем оплати цих послуг з відповідним віднесенням нарахованих до виплати грошових коштів до валових витрат підприємства.

Втім, як вірно зазначено судом першої інстанції, названі документи не містять будь-яких відомостей стосовно змісту та сутності наданих послуг. В матеріалах справи відсутня будь-яка інформація стосовно того, які саме дослідження та в якому обсязі були виконані ОСОБА_3

Позивачем також не представлено звіту, в якому втілено результат надання спірних послуг та з якого можливо було б зробити висновок, чи були проведені відповідні дослідження та чи відповідає цілям ділового обороту оплата позивачем цих послуг у відповідній сумі з огляду на можливий практичний результат їх використання підприємством та очікуваний економічний ефект від такого використання.

Крім того, відсутність інформації щодо характеру, змісту та обсягу спірних послуг унеможливлює встановлення звязку витрат на оплату цих послуг з господарською діяльністю платника податків, позаяк такий звязок може бути встановлений з врахуванням якісних характеристик послуг, які б однозначно свідчили про призначення наданих послуг для використання в господарській діяльності платника податків, відповідали б змісту цієї діяльності.

За таких обставин слід погодитися за наданою місцевим судом правовою оцінкою обставин справи стосовно неправомірності включення позивачем витрат на оплату цих послуг до валових витрат підприємства.

Відповідно до пункту 5.9 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно). У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду перевищує їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових доходів платника податку у такому звітному періоді. У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду є меншою за їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових витрат платника податку у такому звітному періоді.

Позивачем не спростовано викладені ДПІ в акті перевірки висновки стосовно порушення ТОВ «Львівська пивна компанія»наведеного припису Закону.

Назване правопорушення не є і предметом касаційного оскарження.

З урахуванням викладеного, переглянувши справу в межах касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України вважає за необхідне частково скасувати оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції, залишивши в силі постанову господарського суду Львівської області зі спору як скасовану помилково.

Керуючись статтями 160, 167, 220, 221, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Львівської області задовольнити.

2. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 04.04.2007 у справі № 5/2813-13/333А скасувати в частині скасування постанови господарського суду Львівської області від 21.11.2006 щодо визнання нечинними податкових повідомлень-рішень державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Львівської області від 22.09.2006 №0000952350/1 та від 21.07.2006 №0000952350/0 в частині визначення товариству з обмеженою відповідальністю «Львівська пивна компанія»податкового зобовязання з податку на прибуток у сумі 75938грн. за основним платежем та 79481грн. штрафних санкцій.

У цій частині залишити в силі постанову господарського суду Львівської області від 21.11.2006 у справі № 5/2813-13/333А.

3. В решті постанову Львівського апеляційного господарського суду від 04.04.2007 у справі № 5/2813-13/333А залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:О.В. Карась Н.Є. Маринчак О.І. Степашко Т.М. Шипуліна