Ухвала суду № 11940849, 21.10.2010, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"21" жовтня 2010 р. м. КиївК-20494/07

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І.головуючий, судді Карась О.В., Маринчак Н.Є., Степашко О.І., Шипуліна Т.М.

при секретарі Сватко А.О.

розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Тон Тан»(далі ТОВ «Тон Тан»)

на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2007

у справі № 3/84 (22-а-928/07)

за позовом ТОВ «Тон Тан»

до державної податкової інспекції у м. Полтаві

про визнання частково недійсними податкових повідомлень-рішень.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Полтавської області від 13.04.2007 позов задоволено; визнано недійсними податкові повідомлення-рішення ДПІ від 22.08.2006: №0002182301/0 в частині нарахування позивачеві податкового зобовязання з податку на прибуток у сумі 155,01 грн. та штрафної санкції у розмірі 77,50 грн.; № 0002172301/0 щодо визначення ТОВ «Тон Тан»податкового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 125 грн. та застосування 62,50грн. штрафу з цього податку. У прийнятті цього рішення місцевий суд виходив з того, що в основу проведених донарахувань оспорюваних податкових зобовязань податковим органом було покладено лише висновки про порушення позивачем касової дисципліни без виявлення будь-яких порушень власне правил оподаткування з боку ТОВ «Тон Тан».

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2007 назване рішення першої інстанції скасовано; у позові відмовлено з тих підстав, що достовірно установлений податковим органом факт неоприбуткування позивачем готівки у касі підприємства є належною підставою для здійснення донарахувань податкових зобовязань позивачеві.

У касаційній скарзі до Вищого адміністративного суду України ТОВ «Тон Тан»просить скасувати оскаржувану постанову апеляційної інстанції та залишити в силі рішення місцевого суду зі спору, посилаючись на помилкове скасування апеляційним судом правильної та мотивованої постанови господарського суду Полтавської області.

Представники сторін у судове засідання не зявились.

Перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги ТОВ «Тон Тан»з урахуванням такого.

Судовими інстанціями у справі зясовано, що:

- в ході проведення ДПІ планової виїзної перевірки з питання дотримання позивачем вимог податкового законодавства у сфері готівкового обігу ТОВ «Тон Тан»за період з 01.10.2003 по 01.04.2006, оформленої довідкою від 20.07.2006 №11/23-3/13941951, було виявлено, зокрема, факт неоприбуткування позивачем 747,17 грн. у касі підприємства та, відповідно, нездачі цієї суми до банку з огляду на те, що згідно із Z-звітом РРО № 930 за 19.02.2004 у касі ТОВ «Тон Тан»сума готівки склала 6655,17грн., тоді як у цей день до банку позивачем було здано лише 5908грн.;

- наведена обставина слугувала підставою для донарахування позивачеві податкового зобовязання з податку на додану вартість у сумі 187,50 грн. (у тому числі 125 грн. за основним платежем та 62,50 грн. штрафних санкцій) за податковим повідомленням-рішенням від 22.08.2006 №0002172301/0 та з податку на прибуток у сумі 232,51 грн. (у тому числі 155,01 грн. за основним платежем та 77,50 грн. штрафних санкцій) згідно з податковим повідомленням-рішенням від 22.08.2006 №0002182301/0 за наслідками проведення податковим органом виїзної планової перевірки з питань дотримання ТОВ «Тон Тан»вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2003 по 31.03.2006, оформленої актом від 10.08.2006 №414/23-1/13941951.

Додатково апеляційним судом було досліджено, що 19.02.2004 касиром підприємства було проведено операцію «службове внесення»на суму 747,17грн., яка зберігалась на місці проведення розрахунків на момент реєстрації першої розрахункової операції; однак після проведення чергової розрахункової операції з покупцем касиром було здійснено операцію «службова видача»на цю ж суму з огляду на виявлену помилку стосовно внесення вказаної суми.

Причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо правомірності нарахування контролюючим органом оспорюваних податкових зобовязань.

За змістом підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»підставою для визначення платникові контролюючим органом суми податкового зобовязання є, зокрема, те, що дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

Як вбачається з установлених судами обставин справи, висновок ДПІ про заниження позивачем податкового зобовязання з податку на додану вартість ґрунтується на факті не оприбуткування ТОВ «Тон Тан»готівкової виручки у касі підприємства.

При цьому, всупереч підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України «Про податок на додану вартість», відповідно до якого об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, податковим органом не було виявлено власне факту поставки товарів позивачеві. Так, у матеріалах справи відсутні будь-які фактичні дані стосовно того, які саме товари були продані позивачем, якою є договірна ціна продажу. Наведене виключає і можливість визначення бази оподаткування в порядку пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про податок на додану вартість».

Що ж стосується донарахування позивачеві податкового зобовязання з податку на прибуток з підстав порушення ТОВ «Тон Тан»касової дисципліни, то у разі включення позивачем до складу валового доходу (валових витрат) неоприбуткованих сум готівки підстави для проведення відповідних донарахувань відсутні. ДПІ, в свою чергу, не було зафіксовано в акті перевірки будь-яких розходжень між даними поданої позивачем декларації з податку та фактично одержаним ТОВ «Тон Тан»доходом.

За таких обставин слід погодитися з висновками місцевого суду зі справи про незаконність оспорюваних податкових повідомлень-рішень в оскаржуваній частині, а тому у апеляційного суду були відсутні підстави для скасування правильної по суті постанови господарського суду Полтавської області.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 167, 220, 221, 223, 226, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Тон Тан»задовольнити.

2. Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2007 у справі № 3/84 (22-а-928/07) скасувати.

3. Постанову господарського суду Полтавської області від 13.04.2007 у справі № 3/84 (22-а-928/07) залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:О.В. Карась Н.Є. Маринчак О.І. Степашко Т.М. Шипуліна