Ухвала суду № 11940669, 12.10.2010, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"12" жовтня 2010 р. м. КиївК-16253/07

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Карася О.В. (головуючого),

Голубєвої Г.К., Костенка М.І., Маринчак Н.Є., Федорова М.О.,

розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ім.Ольшанського»на постанову Одеського апеляційного господарського суду від19.10.2006 року по справі №7/396/06

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «ім.Ольшанського»

доЖовтневої міжрайонної державної податкової інспекції у Миколаївській області

проскасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Миколаївської області від 09.08.2006 року, позов задоволено частково.Скасовано податкове повідомлення-рішення від 10.02.2006 року №0000142301/0в частині визначення суми податкового зобов'язання з комунального податку в сумі 1419,50 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 345,10 грн. В іншій частині позову відмовлено.

Суд задовольняючи частково позовні вимоги мотивував своє рішення посилаючись на норми Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Закону України «Про систему оподаткування», Декрету Кабінету Міністрів України від 20.05.1993 №56/93 «Про місцеві податки і збори», Інструкції зі статистики чисельності працівників, зайнятих у народному господарстві України затвердженою Мінстатом України наказом № 171 від 07.07.1995 року. Судом зазначено, що кількісний склад працівників за базовий податковий (звітний) період квартал, обчислений в ході перевірки суперечить п.3.3.3. Інструкції, а відтак, невірно визначено базовий показник кількісного складу працівників для правомірного визначення та нарахування комунального податку. Суд дійшов висновку, що контролюючим органом безпідставно застосовано штрафні санкції за неподання податкового розрахунку за ІІІ квартал 2005 року, оскільки Рішеннями Лиманівської селищної Ради встановлено подання звітів по комунальному податку щоквартально протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного періоду податкового кварталу. На момент проведення перевірки у позивача не виникло зобов'язання щодо надання податкового розрахунку комунального податку за ІІІ квартал 2005 року, оскільки період перевірки визначено з 01.01.2004 року по 30.09.2005 року. За таких підстав податкове зобов'язання складе 710,60 грн., а штрафні санкції відповідно до п.п.17.1.1 п.17 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»- 1020 грн.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від19.10.2006 року по справі №7/396/06, рішення суду першої інстанції скасовано, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції позивач подав касаційну скаргу, в якій просить його скасувати, оскільки вважає, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.

З урахування того, що сторони в судове засідання не зявилися, та на підставі положення пункту другого частини першої статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України касаційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, доводи касаційної скарги, заперечення на неї колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами встановлено, що актом перевірки від 02.02.2006 року №44/23-00466891 щодо дотримання вимог податкового законодавства Товариством з обмеженою відповідальністю «ім. Ольшанського»(далі позивач, ТОВ «ім. Ольшанського») за період з 01.01.2004 року по 30.09.2005 року Жовтневою міжрайонною державною податковою інспекцією у Миколаївській області (далі відповідач, орган податкової служби) виявлено, що позивач в порушення статтей 15,18,19 Декрету Кабінету Міністрів України від 20.05.1993 №56/93 «Про місцеві податки і збори»( із змінами і доповненнями), Рішення Лиманівської сільської Ради від 11.03.2004 року №4 та від 11.01.2005 року №3 не подавало податкові розрахунки протягом 7-ми звітніх періодів (який дорівнює кварталу), не нараховувало та не сплачувало комунальний податок. На підставі Інструкції зі статистики чисельності працівників, зайнятих у народному господарстві України, затвердженої Мінстатом України наказом № 171 від 07.07.1995 року орган податкової служби визначив середньооблікову чисельність штатних працівників для нарахування комунального податку: у І кварталі 2004 року 199 осіб; ІІ кварталі 2004 року 206 осіб; ІІІ кварталі 2004 року 188 осіб; ІV кварталі 2004 року 195 осіб; І кварталі 2005 року 172 особи; ІІ кварталі 2005 року 146 осіб;ІІІ кварталі 2005 року 147 осіб.

Відповідно до ст.15 Декрету Кабінету Міністрів України від 20.05.1993 №56/93 «Про місцеві податки і збори»та рішень органу місцевої влади сума комунального податку складає 10% річного фонду оплати праці, обчисленого із врахуванням розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

За результатами перевірки відповідно до п.п.17.1.1; п.п.17.1.2 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»до ТОВ «ім. Ольшанського»застосовано штрафні санкції в сумі 2385,10 грн. про що прийнято спірне податкове повідомлення-рішення.

Суд апеляційної інстанції відмовляючи в задоволенні позову виходив з огляду на наступне.

Відповідно до п.3.3.3 Інструкції зі статистики чисельності працівників, зайнятих у народному господарстві України середньооблікова чисельність працівників за період з початку року (у тому числі за квартал, півріччя, 9 міс., рік) обчислюється шляхом підсумовування середньооблікової чисельності працівників за всі місяці роботи підприємства що минули за період з початку року до звітного місяця включно та діленням одержаної суми на кількість місяців за період з початку року тоді як у такому порядку визначається кількісний склад працівників для звітності з праці контролюючим органом підсумовано кількісний склад працівників за квартал для визначення комунального податку за базовий звітний період з урахуванням щомісячного кількісного складу працівників. Комунальний податок нараховується щомісячно, але сплачується підприємством 1 раз в квартал. Відповідно до рішень органу місцевого самоврядування комунальний податок складе 2130,10 грн. Періодами, які перевірялися є 2004 рік та ІІІ квартали 2005 року. Дана перевірка проводилась з 30.12.2005 року по 30.01.06 року. Позивач за період, який перевірявся не подавав розрахунок по комунальному податку, а отже, за 7 податкових періодів повинен сплатити штрафні санкції, передбачені п.п.17.1.1. п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»в сумі 1190 грн.

Відповідно до п.п.17.1.2 цього Закону, у разі коли контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання платника податків у зв'язку з неподанням податкової декларації (п.п.4.2.2. «а»Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами») додатково до штрафу, встановленого п.п.17.1.1 цього пункту, платник податків сплачує штраф у розмірі 10% суми податкового зобов'язання за кожний повний або неповний місяць затримки податкової декларації, але не більше 50% відсотків від суми нарахованого податкового зобов'язання та не менше 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Сума такого штрафу за кожний базовий період складає менше 50% податкового зобов'язання.

Із аналізу зазначених норм чинного законодавства, та враховуючи встановлені в судах попередніх інстанцій фактичні обставини справи, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку, що органом податкової служби правомірно прийнято спірне податкове повідомлення-рішенн.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом апеляційної інстанцій при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Таким чином ухвалене по справі судове рішення апеляційної інстанції є законним і обґрунтованим, а зазначена позиція скаржника є помилковою. Відповідно судове рішення апеляційної інстанції скасуванню не підлягає, як таке, що прийняте за вичерпних юридичних висновків при правильному застосуванні норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ім.Ольшанського»залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від19.10.2006 року по справі №7/396/06 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та в порядку, визначеними Главою 3 КАС України.

ГоловуючийО.В.Карась

СуддіГ.К.Голубєва

М.І. Костенко

Н.Є. Маринчак

М.О. Федоров