Ухвала суду № 11939446, 13.07.2010, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2-а-2372/09/4/0170

13.07.10 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіІщенко Г.М.,

суддів Лядової Т.Р. , Омельченка В. А. секретар судового засіданняКисельова А.О.

за участю сторін:

представник позивача - Спільного українсько-російського підприємства "Акціонерне товариство закритого типу Джемієт"- Шатунов Сергій Всеволодович, довіреність № 7/9 від 18.05.10

представник відповідача - Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим - Дедік Віталій Володимирович, довіреність № 5654/9/10-0 від 06.08.09

розглянувши апеляційну скаргу Спільного українське-російського підприємства "Акціонерне товариство закритого типу Джемієт" на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Циганова Г.Ю. ) від 20.05.09 по справі №2-а-2372/09/4/0170

за позовом Спільного українсько-російського підприємства "Акціонерне товариство закритого типу Джемієт" (вул. Аврори, 28,Восход,Ялта, місто, Автономна Республіка Крим,98652)

до Державної податкової інспекції у місті Ялта Автономної Республіки Крим (вул. Васильєва, 16,Ялта,Автономна Республіка Крим,98600)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 20.05.2009 у справі № 2а-2372/09/4/0170 відмовлено у задоволенні позову Спільному українсько-російському підприємству Акціонерне товариство закритого типу "Джемієт" про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0007241503 від 15.03.2008 Державної податкової інспекції у місті Ялта.

Не погодившись з постановою суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції порушені норми матеріального та процесуального права, а також неповно з'ясовані обставини, що мають істотне значення для справи.

У судовому засіданні 13.07.2010 представник позивача просить постанову суду скасувати, апеляційну скаргу задовольнити.

Представник відповідача просить постанову суду залишити без змін, вважає її законною та обґрунтованою.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування Окружним адміністративним судом Автономної Республіки Крим норм матеріального та процесуального права, встановила наступне.

Ухвалюючи постанову про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що податкове зобовязання, яке визначене позивачу у спірному податковому повідомленні-рішенні, складається із сум, на які платником збільшено податкове зобовязання в уточнюючих розрахунках від 20.10.2008, помножених на пять відсотків, що становить 6245,23грн. Отже, спірне рішення відповідача прийнято в межах компетенції податкового органу, підстав для визнання його протиправним та скасування не виявлено.

З таким висновком суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки висновок суду ґрунтується на нормах матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно статті 138 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Для встановлення обставин, зазначених у частини першої цієї статті, у судовому засіданні заслуховуються пояснення осіб, які беруть участь у справі, показання свідків, досліджуються письмові та речові докази, у тому числі, носії інформації із записаною на них інформацією, висновки експертів.

При апеляційному перегляді встановлено, що Спільним українсько-російським підприємством «Акціонерне товариство закритого типу «Джемієт» подано до Державної податкової інспекції у місті Ялта Автономної Республіці Крим податкові розрахунки земельного податку на 2006 та 2007роки, якими визначено суму податкового зобовязання по 112915,00грн.та уточнюючі розрахунки на 2006 та 2007роки.

За результатами проведеної відповідачем невиїзної документальної (камеральної) перевірки уточнюючих податкових розрахунків земельного податку на земельну ділянку на 2006 та 2007роки, поданих позивачем 20.10.2008, був складено акт від 21.11.2008 №2568/15-3/19451923, висновки якого стали підставою для прийняття відповідачем відносно позивача податкового повідомлення-рішення від 15.12.2008 №0007241503 про визначено суми податкового зобовязання по земельному податку з юридичних осіб на суму 6345,23грн.

Відповідно до частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Для органів державної податкової служби таким доказом є акт документальної перевірки, в якому згідно з пунктом 1.7 розділу 1 та пунктом 2 розділу 2 Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства субєктами підприємницької діяльності - юридичними особами, їх філіями, відділеннями та іншими відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 №327, зазначено, що факти виявлених порушень податкового і валютного законодавства в акті документальної перевірки повинні викладатися чітко, обєктивно та в повній мірі, з посиланням на первинні документи, що підтверджують наявність зазначених фактів та на підставі яких вчинені записи у податковому та бухгалтерському обліку, з наведенням кореспонденції рахунків та інших доказів, що достовірно підтверджують наявність факту порушення, із зазначенням змісту порушень.

Лише за умови дотримання контролюючим органом зазначених вимог щодо фіксування факту виявлених порушень є підстави для визначення платнику податкових зобовязань.

Оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності в порядку статей 69, 70, 86 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія дійшла висновку про те, що відповідач, виявив порушення позивачем вимог підпункту «а»пункту 17.2 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»правильно визначив позивачу суму податкового зобовязання по земельному податку.

Отже, Спільному українсько-російському підприємству «Акціонерне товариство закритого типу «Джемієт»правомірно надіслане спірне податкове повідомлення-рішення від 15.12.2008 №0007241503 про визначення суми податкового зобовязання по земельному податку з юридичних осіб на суму 6345,23грн., що повністю узгоджується з вимогами підпункту «в»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», згідно якому податковий орган може самостійно визначити суму податкового зобовязання платника податків і збільшити суму податкового зобовязання платника податків на суму заниження податкового зобовязання (заниження суми штрафу).

Заявником апеляційної скарги не враховано, що податкове зобовязання, яке визначено позивачу, складається із сум, на які платником збільшено податкове зобовязання в уточнюючих розрахунках від 20.10.2008 (112915,00грн. +11989,65грн.) помножених на пять відсотків, що становить 6245,23грн.

Викладені в апеляційній скарзі доводи про те, що у позивача на лицьовому рахунку сум недоплат податків не існувало, не приймається судовою колегією до уваги у звязку з їх недоведеністю, оскільки згідно наданих платником розрахунків 20.10.2008 у лицьовому рахунку по земельному податку збільшені нарахування за 2006-2007роки в розмірі 124904,65грн.

Більш того, поза увагою залишився той факт, що обовязок щодо обчислення недоплати і штрафу у розмірі пяти відсотків від суми недоплати покладено на платника податків, у звязку з цим форма уточнюючого податкового розрахунку із земельного податку передбачає рядок 8 для декларування платниками податків сум недоплати і штрафу у розмірі пяти відсотків від суми недоплати.

Недоречними визнаються також посилання заявника апеляційної скарги на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (справа №2-13/1295-2008А), оскільки предметом розгляду у справі №2-13/1295-2008А було зобовязання Державної податкової інспекції у місті Ялта Автономної Республіці Крим зарахувати зайве сплачений податок на земельну ділянку в рахунок орендної плати. Таким чином судове рішення у цій справі ніяким чином не випливає на ту обставину, що позивачем було самостійно збільшено податкове зобовязання із земельного податку звітних податкових періодів 2006 та 2007років із порушенням вимог пункту 17.2 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

У порушенні вимог частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, позивачем не доведено обставини, на яких ґрунтуються його вимоги стосовно визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0007241503 від 15.12.2008, а надані відповідачем письмові пояснення щодо правомірності винесення спірного податкового повідомлення-рішення про визначення позивачу податкового зобовязання із земельного податку в сумі 6245,23грн., є належними та допустимими доказами в розумінні частин першої, четвертої статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України.

Статями 159, 163 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно зясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. В мотивувальній частині зазначаються встановлені судом обставини із посиланням на докази, а також мотиви неврахування окремих доказів.

З огляду на викладене, судова колегія дійшла висновку про те, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення, а тому постанова Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 20.05.2009 підлягає залишенню без змін, апеляційна скарга Спільного українсько-російського підприємства «Акціонерне товариство закритого типу «Джемієт» не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Спільного українсько-російського підприємства «Акціонерне товариство закритого типу «Джемієт»залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 20.05.2009 залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення і ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця.

Повний текст судового рішення виготовлений 19 липня 2010 р.

Головуючий суддяпідписГ.М. Іщенко

Судді підпис Т.Р.Лядова підпис В.А.Омельченко З оригіналом згідно

Головуючий суддя Г.М. Іщенко