Ухвала суду № 11939433, 13.07.2010, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2-а-4411/09/2/0170

13.07.10 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіІщенко Г.М.,

суддів Лядової Т.Р. , Омельченка В. А. секретар судового засіданняКисельова А.О.

сторони не з'явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за апеляційною скаргою Сакської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Яковлєв С.В.) від 09.06.2009

за позовом Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства міста Саки" (вул. Промислова, 9, місто Саки, Сакський район, Автономна Республіка Крим, 96500)

до Сакської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим (вул. Курортна 57, місто Саки, Сакський район, Автономна Республіка Крим, 96500)

про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 09.06.2009 позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Сакської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим №00000491502/0 від 13.03.2009.

Не погодившись з даною постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати, оскільки вона ухвалена з порушенням норм матеріального права.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права встановила наступне.

Приймаючи постанову про задоволення позовних вимог Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м.Саки”, суд першої інстанції виходив з того, що заявлені вимоги обґрунтовані на нормах чинного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем проведена невиїзна документальна перевірка позивача з питання своєчасності сплати узгоджених сум податкових зобовязань з податку на додану вартість за серпень 2008 року, за результатами якої складено акт №299/15-02/03347678 від 11.03.2008.

На підставі вказаного акту перевірки Сакською обєднаною державною податковою інспекцією в Автономній Республіці Крим 13.03.2009 прийняте податкове повідомлення-рішення №00000491502/0, згідно якому на підставі підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" до позивача застосовані штрафні санкції в сумі 107294,00грн. (50% від 214588,00грн.) за затримку на 153 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання з податку на додану вартість.

Відповідно до статті 11 Закону Україні "Про систему оподаткування" фінансові санкції за наслідками документальних перевірок та ревізій, які здійснюються органами державної податкової служби України та іншими уповноваженими державними органами, застосовуються у розмірах, передбачених законодавчими актами, чинними на день завершення таких перевірок або ревізій.

Згідно зі пункту 1.2 статті 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкове зобовязання це зобовязання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

При апеляційному перегляді встановлено, що приймаючи до уваги чітке визначення у платіжних дорученнях №1436 від 29.09.2008 та №1440 від 30.09.2008 призначення платежу, у відповідача були відсутні правові підстави самостійно змінювати призначення платежу під час надходження коштів, перерахованих на підставі зазначених платіжних доручень.

Згідно зі статтею 13 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" посадові особи органів державної податкової служби зобовязані дотримувати Конституцію і закони України, інші нормативно-правові акти, права і інтереси громадян, що охороняються законом, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій і повною мірою використовувати надані їм права.

Серед прав органів державної податкової служби, передбачених статтею 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", не має права самостійно, без згоди на то платника податків або відповідного рішення суду, визначати призначення платежу. Орган державної податкової служби має право лише вимагати від платників податків, діяльність яких перевіряється, усунення виявлених порушень податкового законодавства.

Оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності в порядку статей 69, 70, 86 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія дійшла висновку про те, що позивачем не був порушений порядок сплати податкового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 214588,00грн., в силу чого штрафні санкції в сумі 107294,00грн. за оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням необґрунтовані.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач діяв із значним перевищенням повноважень, передбаченим Конституцією України та Законом України "Про державну податкову службу в Україні", оскільки не вправі був самостійно, без узгодження з платником податків або відповідного рішення суду, змінюючи призначення платежу, визначеного позивачем у платіжних документах, оскільки платник податків є власником своїх коштів, тобто має право вільно, на свій розсуд, володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном, у тому числі, й визначати призначення платежів.

Також, встановлена непропорційність дій органів державної податкової служби, зокрема, недотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямована ця дія, оскільки дії відповідача спричинили штучне збільшення недоїмки зі штрафних санкцій за порушення граничного строку сплати податку на додану вартість.

Оскільки Сакською обєднаною державною податковою інспекцією в Автономній Республіці Крим не доведено, що позивач несвоєчасно сплатив суму узгодженого податкового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 214588,00грн., тому судова колегія вважає безпідставним застосування до Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м.Саки" штрафних санкцій в сумі 107294,00грн. зі спірним податковим повідомленням-рішенням.

У порушенні вимог частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідачем не доведено обставини, на яких ґрунтуються його заперечення, а надані позивачем письмові пояснення є належними та допустимими доказами в розумінні частин першої, четвертої статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Частиною першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зважаючи на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що правова оцінка, яку дав суд першої інстанції обставинам справи, не суперечить чинному законодавству.

Судове рішення відповідає нормам матеріального та процесуального права, і не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі, а тому постанова Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 09.06.2009 підлягає залишенню без змін, апеляційна скарга Сакської обєднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Сакської обєднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 09.06.2009 залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з моменту проголошення.

Головуючий суддяпідписГ.М. Іщенко

Судді підпис Т.Р.Лядова підпис В.А.Омельченко З оригіналом згідно

Суддя Г.М. Іщенко

Повний текст судового рішення

складено та підписано 19 липня 2010 р.