Постанова № 11935535, 27.10.2010, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

26.10.2010 р.                                                             справа №17/112/10

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:           Діброви Г.І.

суддів           Чернота Л.Ф. , Шевкової Т.А.

при секретарі: Клименко К.О.

від позивача:Булейко А.М. –за дов. №12 від 11.03.10р.

від відповідача:не з»явився

Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуПриватного підприємства "Наукове промислово-комерційне об'єднання "ТАТА", м. Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від02.08.2010 р.

у справі№ 17/112/10 (Суддя Корсун В.Л.)

за позовомПриватного підприємства "Наукове промислово-комерційне об'єднання "ТАТА", м. Запоріжжя

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький машинобудівний завод", м. Запоріжжя простягнення 540892 грн. 00 коп. ВСТАНОВИВ:

У 2010 році позивач, Приватне підприємство "Наукове промислово-комерційне об'єднання "ТАТА", м. Запоріжжя, звернувся до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький машинобудівний завод", м. Запоріжжя, про стягнення збитків в сумі 540892 грн. 00 коп.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 02.08.2010 р. у задоволенні позовних вимог Приватного підприємства "Наукове промислово-комерційне об'єднання "ТАТА", м. Запоріжжя було відмовлено в повному обсязі.

Позивач, Приватне підприємство "Наукове промислово-комерційне об'єднання "ТАТА", м. Запоріжжя, з прийнятим рішенням не згоден, вважає його прийнятим з неповним з»ясуванням обставин, що мають значення для справи та невідповідністю висновків обставинам справи. Тому він звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Донецький апеляційний господарський суд рішення господарського суду Запорізької області від 02.08.2010 р. скасувати та прийняти нове рішення, яким у повному обсязі задовольнити позов.

Відповідач до судового засідання, яке відкладалося на його клопотання, не з»явився, відзив на апеляційну скаргу не надав, про поважність причин неявки до судового засідання суд не повідомив, своїми правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, ніяких клопотань з цього приводу судовій колегії не надав, явка сторін ухвалами суду від 27.08.10р. та 05.10.10р. не була визнана обов’язковою, неявка без поважних причин у судове засідання представників сторін не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки, тому справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, а повний текст постанови направляється сторонам по справі в установленому порядку.

Судова колегія Донецького апеляційного господарського суду вважає за необхідне розглянути апеляційну скаргу, оскільки для з’ясування фактичних обставин справи достатньо матеріалів, що знаходяться в матеріалах справи № 17/112/10, та наданих представником позивача пояснень.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду не відповідає вимогам чинного законодавства України і підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 23.07.08 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Запорізький машинобудівний завод” (Виконавець) та Приватним підприємством “Науково промислово-комерційне об’єднання “ТАТА” (Замовник) було укладено договір № МУ/28-08 з додатками до нього, за умовами якого Виконавець приймає на себе зобов’язання передати у власність Замовника продукцію (товар), а Замовник приймає на себе зобов’язання прийняти і оплатити товар за номенклатурою і цінами, що вказані в Специфікаціях (додаток № 1), які є невід’ємною частиною договору; загальна вартість договору складається із вартості товару за наданими до даного договору Специфікаціям, що становить 520800 грн. 00 коп.; Виконавець здійснює поставку, доставку, монтаж, пусконаладку та здачу козлового крану в строки, обумовлені графіком виконання робіт, який є невід’ємною частиною даного договору; платежі за даним договором обумовлюються у відповідних специфікаціях; прийняття товару за якістю та комплектністю здійснюється на складі Замовника відповідно до “Инструкции о порядке приемки продукции производственно-технического назначения и товаров народного потребления по количеству” № П-7, затвердженої Держарбітражем у 1966 році, з наступними змінами; цей Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 01.07.09р.

Специфікацією № 1 (додаток № 1 до договору № МУ/28-08 від 23.07.08) сторони домовились, що загальна сума товару, що поставляється за даною специфікацією, з урахуванням ПДВ, складає 520800 грн. 00 коп.; строк поставки: протягом 90 календарних днів з моменту отримання авансового платежу в повному обсязі.

У відповідності до п. 2 специфікації, перший платіж (авансовий) в розмірі 60 % здійснюється Замовником протягом 5 календарних днів з моменту підписання договору і даної специфікації; другий авансовий (проміжний) в розмірі 15 % здійснюється Замовником в строк - 01 вересня 2008 року; третій платіж (проміжний) в розмірі 15 % здійснюється Замовником в строк - 01 жовтня 2008 року; четвертий (кінцевий) в розмірі 10% здійснюється Замовником протягом 2 календарних днів з моменту підписання акту приймання-здачі робіт по монтажу та пуско-налагодженню крану.

Згідно п.п. 3,4 специфікації, умови поставки: СРТ м. Запоріжжя, склад Замовника. Для здійснення монтажних, електромонтажних та пусконаладочних робіт Замовник надає в тимчасове користування робоче та побутове приміщення розташоване в безпосередній близькості від монтажного майданчика та обладнане для зберігання інструменту та роботи з технічною документацією.

23.07.08 р. позивач на виконання умов укладеного договору перерахував на розрахунковий рахунок відповідача суму авансового платежу у повному об’ємі у розмірі 312480 грн. 00 коп. ( 60%) та 28.08.08 р. перерахував другий платіж у розмірі 78120 грн. 00 коп. (15%). Всього перераховано грошових коштів на загальну суму у розмірі 390600 грн.

Оскільки відповідач умови договору не виконав, поставку товару не здійснив та обумовлені договором роботи не виконав, то позивач звернувся із позовом до господарського суду Запорізької області про відшкодування з відповідача на його користь збитків на суму у розмірі 390600 грн. 00 коп., пені за прострочку виконання договірного зобов»язання у розмірі 62563 грн. 37 коп., інфляційних у розмірі 72150 грн. 00 коп. та процентів за користування коштами у розмірі 15578 грн. 63 коп.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції, приймаючи рішення по справі № 17/112/10 дійшов невірного висновку про відмову в повному обсязі у задоволенні позовних вимог з огляду на наступне:

На виконання умов укладеного між сторонами договору № МУ/28-08 від 23.07.08 р., позивач перерахував на розрахунковий рахунок відповідача суму авансового платежу у повному об’ємі у розмірі 312480 грн. 00 коп. ( 60%) та 28.08.08 р. перерахував другий платіж у розмірі 78120 грн. 00 коп. (15%), а всього - суму у розмірі 390600 грн. 00 коп.

Відповідач свої зобов»язання за укладеним договором не виконав, у зв»язку з чим позивач 13.07.09 р. направив на адресу відповідача повідомлення про розірвання договору та відшкодування спричинених збитків № 816 від 06.07.09 р. з вимогою повернути перераховані раніше кошти у розмірі 390600 грн. 00 коп. не пізніше 13.07.09 р., яке відповідач залишив без відповіді та виконання. Але договір не був розірваний за угодою сторін. Навпаки, як вбачається з листування сторін, сторони мали намір продовжувати його дію.

          Оскільки укладений сторонами договір за своєю правовою природою є змішаним договором поставки та підряду на виконання робіт з установки та монтажу крану козлового, що мав бути поставлений відповідачем позивачу, то грошові кошти, які просить повернути позивач в зв»язку з неналежним виконанням відповідачем його договірних зобов»язань, є понесеними ним збитками в розумінні вимог чинного законодавства України.

          Збитки –це витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б уразі належного виконання зобов’язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною у відповідності до ст.224 Господарського кодексу України.

          Статтею 225 Господарського кодексу України визначений вичерпний перелік складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, зокрема: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб’єктам, вартість додаткових робіт, додатково втрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов’язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов’язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.

Позивачу потрібно довести суду факт заподіяння йому збитків, розмір зазначених збитків та докази невиконання зобов’язань та причинно-наслідковий зв’язок між невиконанням зобов’язань та заподіяними збитками. Відповідачу потрібно довести відсутність своєї вини у спричиненні позивачу збитків.

При визначені розміру збитків, заподіяних порушенням господарських договорів, береться до уваги вид (склад) збитків та наслідки порушення договірних зобов’язань для підприємства.

Судова колегія вважає, що позивач, перерахувавши на розрахунковий рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький машинобудівний завод", м. Запоріжжя суму платежу у розмірі 390600 грн. 00 коп. поніс збитки, що виникли внаслідок невиконання відповідачем умов укладеного договору, зокрема, поставку товару не було здійснено та обумовлені договором роботи не було виконано.

В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, відповідно до вимог ст. ст. 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, виконання відповідачем його договірного зобов»язання з поставки крану та виконання робіт, передбачених умовами укладеного сторонами без заперечень та зауважень договору. Так, відповідач не надав суду підписаний сторонами та скріплений печатками акт приймання-передачі або інший належний документ, який би свідчив про прийняття позивачем від відповідача крану козлового та робіт по його установці і монтажу. Видаткова накладна №РН-203г від 13.10.08р., на яку посилається і суд першої інстанції, і позивач, не може вважатися належним та допустимим доказом по справі, оскільки свідчить тільки про отримання відповідачем продукції на Калуському заводі згідно умов укладеного 28.07.08 року між ВАТ “Калуський завод будівельних машин” (Постачальник) та ТОВ “Запорізький машинобудівний завод” (Покупець) договору поставки козлового крану тельферного електричного № 86/08, згідно умов якого Постачальник поставив, а Покупець прийняв і оплатив продукцію - кран козловий (ККС-5. ТУУ 29.2-01267876-001-2004) тельферний електричний ККТ-5-16 (без талі електричної) вантажопідйомністю 5 тон, проліт 16 м, максимальна висота підйому 7,1 м, режим роботи 3К (середній).

Позивачем доведені належними засобами доказування його позовні вимоги про стягнення збитків, об’єктивна та суб’єктивна сторона спричинених збитків. Так, матеріалами справи доведений розмір збитків у вигляді сплаченої суми грошових коштів, причинно-наслідковий зв»язок між збитками та праворушенням відповідача, а відповідачем не доведено відсутність його вини у спричиненні позивачу збитків.

Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги Приватного підприємства "Наукове промислово-комерційне об'єднання "ТАТА", м. Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький машинобудівний завод", м. Запоріжжя про стягнення суми збитків у розмірі 390600 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Пунктом 10.5 договору № МУ/28-08 від 23.07.08 р. передбачено, що у разі перевищення Виконавцем строків монтажу та здачі за актом працюючого козлового крану більш ніж на 5 календарних днів, останній сплачує Замовнику пеню у розмірі 0,1% вартості товару за кожен день прострочки, але не більш подвійної облікової ставки НБУ на дату розрахунку. Строки монтажу і здачі зазначені у доданому до договору графіку.

Графіком виконання робіт з виготовлення і монтажу козлового крану з підкрановими коліями і ж/б лотком під дрот, що є додатком № 2 до договору № МУ/28-08 від 23.07.08 р., виконання робіт повино було початися 30.09.08 р. з виготовлення козлового крану та закінчитися 23.10.08 р. здачею за актом з передачею всієї технічної документації.

Стаття 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно приписів ст. 258 Цивільного кодексу України, для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

          Позивач при зверненні із позовом до господарського суду Запорізької області надав розрахунок пені, який суперечить вимогам ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України та ст. 258 Цивільного кодексу України. Так, виходячи з графіку виконання робіт, роботи повинні були закінчитися здачею за актом з передачею всієї технічної документації –23.10.08 р., тобто з урахуванням п. 10.5 укладеного між сторонами договору, прострочка відповідачем свого договірного зобов»язання починається з 29.10.08 р., а не з 28.10.08 р., як це зазначено позивачем у наданому до суду розрахунку пені.

          Як вбачається, позивач звернувся до господарського суду Запорізької області із позовом 11.03.10 р., про що свідчить вхідний штамп суду, тобто враховуючи спеціальний строк позовної давності, позивач мав право на нарахування пені тільки з 11.03.09 р., а не з 28.10.08 р., як зазначено у розрахунку пені, наданому позивачем.

          Враховуючи наведене, судова колегія, зробивши перерахунок суми пені, дійшла висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню, у зв»язку з чим з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення сума пені у розмірі 16437 грн. 30 коп. за період з 11.03.09 р. по 28.04.09 р. В задоволенні іншої частини пені судова колегія відмовляє у зв»язку з невірним розрахунком.

          Згідно умов укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю “Запорізький машинобудівний завод” (Виконавець) та Приватним підприємством “Науково промислово-комерційне об’єднання “ТАТА” (Замовник) 23.07.08 р. договору № МУ/28-08 з додатками до нього, Виконавець приймає на себе зобов’язання передати у власність Замовника продукцію (товар), а Замовник приймає на себе зобов’язання прийняти і оплатити товар за номенклатурою і цінами, що вказані в Специфікаціях (додаток № 1), які є невід’ємною частиною договору.

У відповідача за умовами вказаного договору існувало зобов»язання передати у власність позивача продукцію, тобто у нього було відсутнє грошове зобов»язання перед позивачем за умовами укладеного договору, у зв»язку з чим судова колегія відмовляє у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача інфляційних у розмірі 72150 грн. 00 коп. та процентів за користування чужими грошовими коштами у розмірі 15578 грн. 63 коп.

Крім того, рішення суду не відповідає вимогам ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, містить в собі елементи протоколів огляду, які складаються правоохоронними органами та показань свідків, що не передбачено вимогами чинного господарського процесуального права. Висловлювання суду на нібито схожість оглянутих ним металевих конструкцій з краном, що є предметом поставки, не можуть вважатися оцінкою доказів по справі та викладенням обставин, оскільки суд не встановив ніякими належними письмовими доказами факту наявності у позивача крану козлового, який нібито поставлений йому відповідачем, більш того, питання невиконання відповідачем робіт взагалі залишилось поза увагою суду першої інстанції.

          Підпунктом 6.4 пункту 6 Інструкції з діловодства в господарських судах України передбачено, що зображення державного герба розміщується на верхньому полі процесуальних, управлінських та інших документів (постанова, ухвала, наказ, розпорядження, лист тощо). Як вбачається з матеріалів справи, жоден протокол судового засідання по справі № 17/112/10 не містить зображення державного герба України.

          Крім того, підписи секретаря судового засідання Козлової А.В. у протоколах судового засідання від 28.07.10 р. та 29.07.10 р. значно різняться між собою.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що висновки, викладені в рішенні місцевого господарського суду, не відповідають обставинам справи та судом порушені і неправильно застосовані норми матеріального і процесуального права України, тому рішення господарського суду Запорізької області від 02.08.2010 р. у справі № 17/112/10 підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення по справі про часткове задоволення позовних вимог позивача, а апеляційна скарга –задоволенню.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 36, 49, 99, 101, 103, 104, 105, 117 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Наукове промислово-комерційне об'єднання "ТАТА", м. Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 02.08.2010 р. у справі № 17/112/10 –задовольнити.

Рішення господарського суду Запорізької області від 02.08.2010 р. у справі № 17/112/10 –скасувати.

Задовольнити частково позовні вимоги Приватного підприємства "Наукове промислово-комерційне об'єднання "ТАТА", м. Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький машинобудівний завод", м. Запоріжжя про стягнення 540892 грн. 00 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький машинобудівний завод", 69057, м. Запоріжжя, просп. Леніна, 158 «Б», ЗКПО 33528556 на користь Приватного підприємства "Наукове промислово-комерційне об'єднання "ТАТА", 69032, м. Запоріжжя, вул. Макаренко, 13, ЗКПО 19264196 суму збитків у розмірі 390600 грн. 00 коп., пеню у розмірі 16437 грн. 30 коп., витрати по сплаті державного мита за подання позовної заяви у розмірі 4070 грн. 37 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 177 грн. 60 коп. та витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги у розмірі 2704 грн. 46 коп.

Відмовити у задоволенні позовних вимог Приватного підприємства "Наукове промислово-комерційне об'єднання "ТАТА", м. Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький машинобудівний завод", м. Запоріжжя про стягнення суми пені у розмірі 46126 грн. 07 коп., інфляційних у розмірі 72150 грн. 00 коп. та процентів у розмірі 15578 грн. 63 коп.

Доручити господарському суді Запорізької області видати наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, направляється сторонам по справі в триденний строк та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд у двадцятиденний термін.

Головуючий          Г.І. Діброва

Судді:          Л.Ф. Чернота

          Т.А. Шевкова

Надр. 5 прим:

1 –у справу;

2 –позивачу;

3 –відповідачу;

4 - ДАГС;

5 –ГС Зап. обл.

Ложка Н.Л.