Рішення № 11935138, 14.10.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" жовтня 2010 р. Справа № 42/298-10

вх. № 7633/1-42

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Зеленюк В.Р., Громсо Є.В. відповідача - не з'явився

розглянувши справу за позовом ТОВ "Євро Лізинг", м. Київ

до Фермерське господарство "Веселе", с. Прудянка

про стягнення 208031,91 грн.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду від 27 серпня 2010 року було порушено провадження по справі за позовом - ТОВ "Євро Лізинг" до Фермерського господарства "Веселе" про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по лізинговим платежам в сумі 192631,68 грн., пені в сумі 13059,40 грн., 2340,83 грн. - 3% річних, а також позивач просить судові витрати покласти на відповідача та призначено її до розгляду на 07 жовтня 2010 року.

В судовому засіданні 07 жовтня 2010 року було оголошено перерву до 14 жовтня 2010 року о 10:00 год.

Представники позивача в судовому засіданні 14.10.2010р. позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просять суд їх задовольнити.

В призначене судове засідання представник відповідача не зявився, витребувані судом докази не надав, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, повно та всебічно дослідивши обставини справи та докази на їх підтвердження, суд встановив наступне.

17.03.2008 р. між сторонами по справі був укладений Договір фінансового лізингу № 746, відповідно до умов якого позивачем надано послуги в повному обсязі, в узгоджені строки, а саме: позивачем на підставі Замовлення на транспортний засіб № 746/001 від 17.03.2008 р. було надано відповідачу транспортний засіб Камаз 45143-013-15, шасі НОМЕР_1, реєстраційний НОМЕР_2, що підтверджується актом прийому-передачі транспортного засобу № 746/001 від 17.03.2008 р., підписаним позивачем та відповідачем.

Відповідно до п. 5.1 Договору лізингу, за переданий у лізинг транспортний засіб в період з Дати надання до завершення строку лізингу сплачуються лізингові платежі.

Позивачем та відповідачем було підписано Додаток № 3 до Договору лізингу:

план лізингу № 746/001 від 17.03.2008 р.;

план лізингу № 746/001 від 11.04.2008 р.;

зміни до плану лізингу № 746/001 від 11.04.2008 р.;

зміни до плану лізингу № 746/001 від 19.01.2009 р., що є невідємними частинами Договору лізингу.

Відповідно до п 7.16. Договору лізингу, лізингоодержувач зобовязаний вчасно та у повному обсязі сплачувати Лізингодавцю всі необхідні лізингові платежі, а також платежі за послуги, надані Лізингодавцем, штрафні санкції відповідно до положень Договору та інші платежі, які повязані з використанням транспортного засобу і не входять до складу щомісячних лізингових платежів.

19.01.2009 р. між сторонами по справі була підписана додаткова угода до договору фінансового лізингу № 746, в якій сторони виклали п. 5.8 Договору лізингу в наступній редакції: оплата вартості послуг лізингодавця здійснюється в українських гривнях. Кожний наступний платіж здійснюється у наступному порядку: сума, яка відшкодовує при кожному платежі частину вартості транспортного засобу сплачується у сумі, зазначеній у плані лізингу; комісія лізингодавця за наданий у лізинг транспортний засіб кожен місяць розраховується за формулою: КЛПМ=КЛПЛ+(ЛППЛ*КоефКВ-ЛППЛ), де КЛПМ комісія лізингодавця за поточний місяць; КЛПЛ комісія лізингодавця за відповідний місяць згідно плану лізингу; ЛППЛ лізинговий платіж за відповідний місяць згідно плану лізингу; КоефКВ коефіцієнт зміни курсу валют, який розраховується наступним чином: курс валюти, зазначеної у відповідному плані лізингу, за даними української міжбанківської валютної біржі/курс валюти, зазначений у відповідному платі лізингу. При цьому розрахунок здійснюється, виходячи з обмінного курсу, що оприлюднено на Веб-сайті www.finance.ua станом на останній робочий день, що передує даті виставлення рахунку лізингодавцем.

Згідно наданого відповідачем розрахунку заборгованості, сума заборгованості відповідача перед позивачем з урахуванням змін до договору лізингу становить: 192631,68 грн. заборгованості по сплаті лізингових платежів; 13059,40 грн. грн. пені та 2340,83 грн. 3% річних.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Згідно статті 193 Господарського кодексу України, та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

За договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених параграфом 6 ЦК України та законом (ст.806 ЦК України).

За змістом ч.2 ст.1 Закону України "Про фінансовий лізинг", за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Обов'язок своєчасно і в повному обсязі лізингоотримувачем сплачувати періодичні лізингові платежі за користування об'єктом лізингу встановлені частиною 1 статті 806 Цивільного кодексу України, частиною 1 статті 292 Господарського кодексу України та статтею 16 Закону України "Про фінансовий лізинг".

Згідно з п. 5.1. договору за переданий у лізинг транспортний засіб в період з Дати надання до завершення строку лізингу сплачуються лізингові платежі. Розмір та строки сплати Лізингоодержувачем лізингових платежів Лізингодавцю встановлюється в Плані лізингу та інших додатках.

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вже було зазначено вище, позивач нарахував відповідачу заборгованість по сплаті лізингових платежів в сумі 192631,68 грн., доказів сплати якої відповідач суду не надав.

Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом такими, що прострочив виконання зобовязання по Договір фінансового лізингу № 746.

Окрім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 13059,40 грн. пені.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання), а у разі порушення зобовязання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобовязання.

Ст.549 Цивільного кодексу України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення.

У відповідності до п. 16.1. договору, сторонами була встановлена відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань у вигляді пені в розмірі 0,1 (однієї десятої) % від простроченої суми за кожен день прострочення, включаючи день оплати.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 258 Цивільного кодексу України, позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

У відповідності до ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В частині 2 статті 343 Господарського кодексу України прямо зазначається, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.

За прострочення внесення лізингових платежів позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України у сумі 13059,40 грн.

Розрахунок пені перевірено судом з урахуванням вимог діючого законодавства та встановлено, що позивачем нараховано пеню у відповідності з вимогами чинного законадавства, у зв'язку з чим, нарахована позивачем пеня підлягає задоволенню.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Позивач нарахував відповідачу 3% річних в сумі 2340,83 грн..

Судом перевірено нараховані позивачем 3% річних та встановлено, що вони підлягають задоволенню, а саме 3% річних в сумі 2340,83 грн..

Згідно ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи вищевикладене та те, що відповідач не виконав прийнятий на себе обов'язок щодо належного виконання взятих на себе зобов'язань за Договором фінансового лізингу № 746, позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення заборгованості по лізинговим платежам в сумі 192631,68 грн., пені в сумі 13059,40 грн., 2340,83 грн. - 3% річних, з наведених вище підстав.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судові витрати покладаються на відповідача.

Крім того, ухвалою господарського суду Харківської області від 16 вересня 2010 року до вирішення спору по суті по справі №42/298-10 було вжито заходів забезпечення позову ТОВ "Євро Лізинг" шляхом накладення арешту на врожай 2010 року, що належить ФГ "Веселе" в межах позовних вимог, а саме: 208031,91 (двісті вісім тисяч тридцять одна гривня) грн. 91 коп..

Відповідно до ст. 68 Господарського процесуального кодексу України питання про скасування забезпечення позову вирішується господарським судом, що розглядає справу, із зазначенням про це в рішенні чи ухвалі.

В зв'язку з вирішенням спору по суті, суд вважає за необхідне заходи по забезпеченню позову ТОВ "Євро Лізинг", застосовані ухвалою господарського суду Харківської області від 16 вересня 2010 року по справі №42/298-10 скасувати.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 22, 32-34, 43, 44, 46, 49, 68, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Фермерського господарства "Веселе" (62320, Харківська обл., смт. Прудянка, вул. Горького, буд. 12а, код ЄДРПОУ 31466027, р/р 26007060204857 в ДВ "ХГРУ ПриватБанк", м. Дергачі, МФО 351533) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро лізинг»(код ЄДРПОУ 32774741, адреса: 03062, м. Київ, пр.Перемоги, 67, п/р 2600510828 в ВАТ АБ "Укргазбанк", МФО 320478) заборгованість за лізинговими платежами у сумі 192631,68 грн., пені у сумі 13059,40 грн., 3 % річних у сумі 2340,83 грн., а також 2083,40 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Скасувати заходи по забезпеченню позову ТОВ "Євро Лізинг", застосовані ухвалою господарського суду Харківської області від 16 вересня 2010 року по справі №42/298-10.

Суддя

Повний текст рішення виготовлено 14.10.2010 року.