Рішення № 11934956, 05.10.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" жовтня 2010 р. Справа № 37/201-10

вх. № 7697/5-37

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Резнікова Т.П. за довіреністю № б/н від 25.08.2010 р.

відповідача - не з'явився

розглянувши справу за позовом ТОВ "Мегатранс", м. Харків

до ТОВ фірма "Триатлон", м. Харків

про стягнення 352605,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Мегатранс" (позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Триатлон" (відповідач) про стягнення відповідача на свою користь суми передоплати у розмірі 352605,00 грн. за договором поставки товару № 27/04 від 07.04.2008 р., який був укладений між сторонами.

Відповідач про судове засідання був повідомлений належним чином, в судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву до суду не надав, про причини неявки в судове засідання суд не повідомив.

Позивач, через канцелярію господарського суду 05.10.2010 р. за вх. № 19259, надав копію статуту позивача, яка господарським судом залучається до матеріалів справи.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов’язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, встановив наступне.

07 квітня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю фірма "Триатлон" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мегатранс" (покупець) було укладено Договір поставки товару № 27/04 (далі - Договір), відповідно до умов якого постачальник прийняв на себе зобов'язання в порядку та на умовах, визначених договором, поставляти товар, а покупець - в порядку і на умовах, визначених договором, приймати і оплачувати таку продукцію.

01 грудня 2009 року між сторонами було укладено додаткову угоду № 1 до Договору поставки товару № 27/04 від 07 квітня 2008 року, якою сторони погодили порядок та строки поставки товару.

Згідно з укладеним договором ТОВ фірма "Триатлон" зобов'язане було поставити системи фасадів сходових клітин, в кількості та за вартістю згідно з специфікаціями, які додаються до Договору і є невід'ємними його частинами.

Пунктом 4.3. Договору було передбачено, що після 100 відсоткової передоплати покупцем вартості товару, зазначеної в специфікаціях, постачальник зобов'язується поставити 500 метрів квадратних продукції загальною вартістю 352605,00 грн. в строк до 06 серпня 2010 року, а 2345 метрів квадратних продукції загальною вартістю 1596995,00 грн. в строк до 01 жовтня 2010 року.

Пунктом 7.1.1. Договору було передбачено, що в разі не поставки товару в строки зазначені в п. 4.3. Договору, даний Договір вважається розірваним, та постачальник зобов'язаний повернути сплачені покупцем кошти за товар, шляхом перерахування їх на розрахунковий рахунок покупця в повному обсязі, на протязі п'яти банківських днів.

Позивач зазначає, що на виконання умов договору позивач перерахував на розрахунковий рахунок відповідача суму у розмірі 1949600,00 грн., що складає 100 відсотків передоплати вартості товару, а саме вартість 2845 метрів квадратних систем фасадів сходових клітин.

При цьому судом встановлено, що 02.08.2010 року між сторонами було складено та підписано в двосторонньому порядку акт звірки за Договором поставки товару № 27/04, який підтверджує факт перерахування коштів на розрахунковий рахунок відповідача та наявність заборгованості у відповідача перед позивачем.

Відповідно до умов Договору у Договорі було визначено термін першої поставки товару - в строк до 06 серпня 2010 року.

Позивач вказує про те, що відповідач взяті на себе зобов'язання за Договором, щодо поставки 500 метрів квадратних продукції в строк до 06 серпня 2010 року не виконав і товар, зазначений в специфікаціях, в передбачений договором термін не поставив, у зв'язку з чим позивач 09 серпня 2010 року з метою недопущення появи збитків направив вимогу відповідачу, щодо повернення перерахованих йому коштів за непоставлений товар в сумі 352605,00 грн. Проте, відповідач вимогу позивача залишив без відповіді.

Судом встановлено, що з матеріалів справи не вбачається доказів поставки відповідачем позивачу за Договором 500 метрів квадратних продукції загальною вартістю 352605,00 грн. в строк до 06 серпня 2010 року.

За таких обставин господарський суд приходить до висновку, що відповідачем були порушені свої зобов'язання перед позивачем за Договором щодо поставки останньому відповідної продукції.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковими.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

З огляду на вищевикладене господарський суд приходить до висновку, що кошти перераховані позивачем відповідачу в рахунок передоплати за продукцію за Договором у розмірі 352605,00 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

За таких обставин господарський суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статей 44-49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, у разі задоволення позовних вимог, покладаються на відповідача. Отже, господарський суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача сплачену позивачем суму державного мита у розмірі 3526,05 грн. та суму витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 629, 693, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 32, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Триатлон" (61001, м. Харків, вул. Плеханівська, 18, код ЄДРПОУ 14069455, р/р 26002811602480 в ХОФ АКБ «Укрсоцбанк» м. Харків, МФО 351016) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегатранс" (юридична адреса: 61057, м. Харків, вул. Сумська, буд. 14; фактична адреса: 61037, м. Харків, пр. Московський, буд. 130/1; код ЄДРПОУ 32566187, р/р 26006201440600 в АКІБ «УкбСиббанк», МФО 351005) суму передоплати у розмірі 352605,00 грн.; 3526,05 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Рішення підписано 08.10.2010 р.