Рішення № 11934891, 05.10.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" жовтня 2010 р. Справа № 21/183-10

вх. № 8018/5-21

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Кривуц О.Ю. дов. № 3-С від 10.06.2010р.

відповідача - не з'явився

розглянувши справу за позовом ПФ "Свіфт", м. Харків

до ПП "Енеїда", с. Рогань

про стягнення 30416,33 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача 22784,00 грн. основного боргу, пеню в сумі 1664,79 грн., штраф в сумі 5696,00 грн., 3% річних в сумі 271,54 грн. та судові витрати, посилаючись на укладення договору поставки № 6/10 від 06.10.2009р., поставку відповідачеві товару по видатковій накладній № ХА-022833 від 16.02.2010р. на суму 23784,00 грн., та часткове виконання відповідачем своїх обов'язків щодо оплати товару.

Відповідач відзив на позовну заяву та витребувані господарським судом документи не надав, представник відповідача на виклик господарського суду не з'явився, про причину неявки суд не повідомив, про час та місце засідання суду був повідомлений належним чином.

Заявлена вимога розглядається за наявними в матеріалах справи доказами в порядку ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи судом встановлено, що між позивачем та відповідачем укладено договір № 6/10 від 06.10.2009р.

Згідно з вимогами п.1.1 договору постачальник (позивач у справі) зобов'язується здійснити передачу товар партіями у власність покупця, а покупець (відповідач у справі) зобов'язався прийняти та оплатити цей товар на умовах цього договору.

В пункті 3.2 договору сторонами передбачено, що покупець оплачує товар не пізніше семи календарних днів починаючи з дати його прийомки.

На виконання умов договору позивач передав відповідачеві товар по видатковій накладній № ХА-022833 від 16.02.2010р. на суму 23784,00 грн., відповідач товар прийняв, частково розрахувався в сумі 1000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 85 від 15.04.2010р., неоплаченим залишився товар в сумі 22784,00 грн.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Враховуючи, що вказана сума боргу, відповідачем не оспорена, відповідач не надав суду доказів погашення суми боргу, а також враховуючи, що згідно ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або Інших вимог, що звичайно ставляться, позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача11520,25грн. основного боргу обґрунтовані, підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

В п.5.1 договору сторони встановили, що за порушення строків виконання своїх обов'язків винна сторона сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення , а за прострочку більш ніж три місяця, додатково стягується штраф в розмірі 25% від суми заборгованості , яка залишились на цей момент . Позивачем нараховано 25% штрафу в розмірі 5696,0грн. та пеню в сумі 1664,79грн.

Згідно з вимогами ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума , або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язань.

Враховуючи, що відповідач не виконав свої грошові зобов'язання, нарахований позивачем штраф в сумі 5696,00 грн. визнаний судом обґрунтованим та таким, що підлягає стягненню з відповідача .

Відповідно п. 6 ст. 232 Господарського Кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. За таких обставин позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню в сумі 1529,33грн. за період з 16.04.2010р. по 24.08.2010р.

В іншій частині позовних вимог по пені в сумі 135,46грн., слід відмовити.

Відповідно до вимог ст. 625 ЦК України , боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання , повинен на вимогу кредитора сплатити суму боргу та 3% річних з простроченої суми , якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків.

Враховуючи, що відповідач не виконав своїх обов'язків по сплаті у встановлений термін , позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних в сумі 271,54грн. визнані судом обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно з вимогами ст.ст. 33,34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Господарський суд приймає тільки ті докази , які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування , не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 49 ГПК України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", слід покласти на відповідача з вини якого спір доведено до суду.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково .

Стягнути з Приватного підприємства «Енеїда»(Харківська обл.., Харківський р-н, сел..Рогань, пров.Леніна,51/17, код 32101096) на користь Приватної фірми «Свіфт»(м.Харків, Київський р-н, вул..Громадянська, буд.5, код 31236617)- 22784,0грн. основного боргу, пеню в сумі 1529,33грн., штраф в сумі 5696,0грн., 3%річних в сумі 271,54грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 302,80грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 236,0грн.

Відмовити в задоволенні позовних вимог по пені в сумі 135,46грн.

Наказ видати після вступу рішення в законну силу

Суддя

Рішення підписано 08.10.2010р.