Рішення № 11934649, 27.09.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" вересня 2010 р. Справа № 42/248-10

вх. № 6658/1-42

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Веретун Н.І. (дов.)

відповідача - не з'явився

розглянувши справу за позовом ЗАТ "Єврофінанс", м. Київ

до ФО П ОСОБА_2, м. Лозова Харківської області

про стягнення 47947,10 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ЗАТ "Єврофінанс", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача, ФО П ОСОБА_2, про стягнення заборгованості за договором фінансового лізингу № LA 08000056 від 29.02.2008р. у сумі 47947,10 грн., в т.ч. лізингові платежі (в частині відшкодування вартості предмета лізингу) - 14039,78 грн.; лізингові платежі (в частині комісії) -17020,27 грн.; інфляційні втрати - 1720,93 грн.; три проценти річних - 591,80 грн.; пеня - 4070,63 грн.; санкції за дострокове розірвання договору з вини Лізингоодержувача -10503,69 грн.

У судовому засіданні представник позивача підтримує позовні вимоги.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлювався ухвалою суду, яка направлялась на адресу відповідача, по якій він зареєстрований та яка підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців.

Судом встановлено, що відповідач також не з'являвся в судове засідання, призначене на 17.08.2010р., ухвала суду про призначення справи до розгляду на 17.08.2010р., яка направлялась на адресу відповідача, була повернута поштою за закінченням строку зберігання.

Суд вважає, що належним чином повідомив відповідача про час та місце розгляду справи, та вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно дослідивши наявні докази, суд встановив наступне.

29 лютого 2008 року між Закритим акціонерним товариством "Єврофінанс" (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Печенізьке" (відповідач) було укладено договір фінансового лізингу № LA 08000056, відповідно до умов якого позивач зобовязався після підписання з відповідачем договору фінансового лізингу, придбати і передати у володіння та користування відповідачу предмет лізингу, а відповідач зобовязався прийняти предмет лізингу та використовувати його у відповідності до умов договору, а також своєчасно сплачувати лізингові платежі. Предметом лізингу є Tata LPT613(Euro 2) (3,7t)Termichny Furgon.

Позивач свої зобовязання за договором виконав у повному обсязі, а саме відповідно до акту приймання-передачі від 22.05.2008р., який підписаний обома сторонами, позивачем відповідачу був переданий предмет лізингу, що визначений умовами договору фінансового лізингу № LA 08000056 від 29.02.2008р., вартістю 111100,00 грн.

Відповідно до п.8.2 Додатку № 2 до договору фінансового лізингу, лізингоодержувач зобов'язується сплачувати лізингодавцю лізингові платежі згідно з ДФЛ, протягом 5 (п'яти) днів з дати виставлення відповідних рахунків Лізингодавцем, але не пізніше 7 (сьомого) числа кожного місяця, шляхом перерахування відповідних сум коштів на поточний рахунок Лізингодавця, зазначений в ДФЛ та виставленому рахунку-фактурі. Неодержання рахунку лізингоодержувачем не звільняє його від зобов'язання своєчасно здійснювати лізингові платежі згідно ДФЛ. Лізингові платежі сплачуються в українській гривні. Якщо у ДФЛ вказана референційна валюта долари США або Євро, всі платежі будуть конвертовані в гривні на дату формування відповідного рахунку. Конвертовані платежі формуються у відповідності до поточного курсу продажу відповідної валюти ВАТ КБ "Надра" плюс один відсоток на дату виставлення рахунку. У разі зміни обмінного курсу відповідної валюти з дня виставлення рахунку до дня сплати місячного лізингового платежу Лізингоодержувачем, Лізингодавець може збільшити наступний лізинговий платіж на суму курсової різниці між обмінним курсом відповідної валюти на дату сплати рахунку та дату виставлення цього рахунку у референційній валюті, а пунктом 8.3. передбачено, що перший лізинговий платіж Лізингоодержувач сплачує на користь Лізингодавця в строк, що не перевищує 3 (три) дні з дати отримання відповідного рахунку; щомісячні лізингові платежі сплачуються Лізингоодержувачем щомісячно у відповідності до п. 8.2. цього Додатку до ДФЛ.

Крім лізингових платежів - відшкодування вартості предмету лізингу, відповідач відповідно до вимог договору та діючого законодавства повинен був сплачувати позивачу комісію

Однак відповідач не в повному обсязі виконав свої зобов'язання за Договором, а саме лише частково сплатив платежі по відшкодуванню вартості предмету лізингу та сплати комісії, у зв'язку з чим утворилась заборгованість по даним платежам у сумах 14039,78 грн. та 17020,27 грн. відповідно

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків ( ч.1 ст. 626 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про фінансовий лізинг", відносини, що виникають у звязку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, з урахуванням особливостей, що встановлюються цим законом.

Відповідно до ст. 806 Цивільного кодексу України, за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобовязується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про фінансовий лізинг" за договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про фінансовий лізинг" договір лізингу має бути укладений у письмовій формі. Істотними умовами договору лізингу є предмет лізингу; строк, на який лізингоодержувачу надається право користування предметом лізингу (строк лізингу); розмір лізингових платежів; інші умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Строк лізингу визначається сторонами договору лізингу відповідно до вимог цього Закону.

Відповідно до ст. 16 Закону України "Про фінансовий лізинг" сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором. Лізингові платежі можуть включати: суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; компенсацію відсотків за кредитом; інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.

Статтею 10 Закону України "Про фінансовий лізинг" передбачені права та обовязки лізингодавця, а саме: інвестувати на придбання предмета лізингу як власні, так і залучені та позичкові кошти; здійснювати перевірки дотримання лізингоодержувачем умов користування предметом лізингу та його утримання; відмовитися від договору лізингу у випадках, передбачених договором лізингу або законом; вимагати розірвання договору та повернення предмета лізингу у передбачених законом та договором випадках; стягувати з лізингоодержувача прострочену заборгованість у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса; вимагати від лізингоодержувача відшкодування збитків відповідно до закону та договору; вимагати повернення предмета лізингу та виконання грошових зобов'язань за договором сублізингу безпосередньо йому в разі невиконання чи прострочення виконання грошових зобов'язань лізингоодержувачем за договором лізингу. Лізингодавець зобов'язаний: у передбачені договором строки надати лізингоодержувачу предмет лізингу у стані, що відповідає його призначенню та умовам договору; попередити лізингоодержувача про відомі йому особливі властивості та недоліки предмета лізингу, що можуть становити небезпеку для життя, здоров'я, майна лізингоодержувача чи інших осіб або призводити до пошкодження самого предмета лізингу під час користування ним; відповідно до умов договору своєчасно та у повному обсязі виконувати зобов'язання щодо утримання предмета лізингу; відшкодовувати лізингоодержувачу витрати на поліпшення предмета лізингу, на його утримання або усунення недоліків у порядку та випадках, передбачених законом та/або договором; прийняти предмет лізингу в разі дострокового розірвання договору лізингу або в разі закінчення строку користування предметом лізингу.

Стаття 11 Закону України "Про фінансовий лізинг" визначає права та обовязки лізингоодержувача, а саме: обирати предмет лізингу та продавця або встановити специфікацію предмета лізингу і доручити вибір лізингодавцю; відмовитися від прийняття предмета лізингу, який не відповідає його призначенню та/або умовам договору, специфікаціям; вимагати розірвання договору лізингу або відмовитися від нього у передбачених законом та договором лізингу випадках; вимагати від лізингодавця відшкодування збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням умов договору лізингу. Лізингоодержувач зобов'язаний: прийняти предмет лізингу та користуватися ним відповідно до його призначення та умов договору; відповідно до умов договору своєчасно та у повному обсязі виконувати зобов'язання щодо утримання предмета лізингу, підтримувати його у справному стані; своєчасно сплачувати лізингові платежі; надавати лізингодавцеві доступ до предмета лізингу і забезпечувати можливість здійснення перевірки умов його використання та утримання; письмово повідомляти лізингодавця, а в гарантійний строк і продавця предмета, про всі випадки виявлення несправностей предмета лізингу, його поломок або збоїв у роботі; письмово повідомляти про порушення строків проведення або непроведення поточного чи сезонного технічного обслуговування та про будь-які інші обставини, що можуть негативно позначитися на стані предмета лізингу, негайно, але у будь-якому разі не пізніше другого робочого дня після дня настання вищезазначених подій чи фактів, якщо інше не встановлено договором; у разі закінчення строку лізингу, а також у разі дострокового розірвання договору лізингу та в інших випадках дострокового повернення предмета лізингу - повернути предмет лізингу у стані, в якому його було прийнято у володіння, з урахуванням нормального зносу, або у стані, обумовленому договором.

Враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 198 Господарського кодексу України, зобовязання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами чинного законодавства, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми боргу за лізинговими платежами (в частині відшкодування вартості предмета лізингу) в сумі 137069,93 грн., суми боргу за лізинговими платежами (в частині комісії) в сумі 76664,44 грн. обґрунтовані, підтверджуються наявними матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобовязання є його невиконання, або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання), а у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк встановлений договором або законом.

У відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та три відсотки річних за весь час прострочення.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 3% річних у сумі 591,80 грн. та інфляційних у сумі 1720,93 грн., нарахованих відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України за прострочення виконання грошового зобовязання, підлягають задоволенню як правомірні і обґрунтовані.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до п.1 ст. 624 Цивільного кодексу України якщо за порушення зобовязання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному обсязі.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Ст. 549 Цивільного кодексу України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення; а штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань" розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у періоді, за який сплачується пеня.

Частиною 2 статті 343 Господарського кодексу України зазначається, що пеня за прострочку платежу встановлюється за угодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до п. 8.9 Додатку № 2 до договору у разі прострочення сплати платежів за договором фінансового лізингу, лізингоодержувач сплачує на користь лізингодавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення виконання зобовязань.

Позивачем зроблений розрахунок пені, відповідно до якого сума нарахованої пені складає 4070,63 грн.

Наданий розрахунок відповідає умовам договору, чинному законодавству та відносинам, що склалися між сторонами.

За таких підстав сума пені за прострочення виконання зобовязань підлягає стягненню з відповідача.

Також у позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача санкції за дострокове розірвання договору в розмірі 10503,69 грн.

Повідомленням № 10/03-032 від 15.03.2010р. позивач повідомив відповідача про розірвання договору лізингу, у зв'язку з порушенням відповідачем умов Договору.

15.03.2010 року відповідач повернув предмет лізингу достроково, що підтверджується актом повернення предмету лізингу.

В п. 5. Акту повернення предмету лізингу сторони визнали, що лізинг транспортного засобу припиняється з моменту підписання Акту. В п. 6 Акту повернення предмету лізингу сторони узгодили, що щомісячний лізинговий платіж буде нарахований 25 числа поточного місяця та обов'язковий до сплати відповідачем.

Крім того, пунктом 10.8 Додатку № 2 до договору фінансового лізингу передбачено право лізингодавця, у разі дострокового розірвання договору фінансового лізингу з вини лізингоодержувача, застосовувати санкцію за дострокове розірвання договору у розмірі 10 % від вартості всіх недоотриманих лізингових платежів.

Розмір недоотриманих лізингових платежів становить 105036,87 грн. (розрахунок був зроблений за 37 місяців, за які позивачем були недоотримані лізингові платежі, за курсом продажу дол. США ВАТ КБ "Надра" на дату виставлення рахунку - 25.03.2010р.), а отже розмір санкції за дострокове розірвання договору становить 10503,69 грн., яка підлягає стягненню з відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є нормативно та документально обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, повязані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню, судові витрати у даній справі покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене вище та керуючись статтями 1, 4, 12, 22, 32-34, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, АДРЕСА_1, інші відомості в матеріалах справи відсутні) на користь Закритого акціонерного товариства "Єврофінанс" (02100 м. Київ, вул. Артема, буд. 15, код 30726921, р/р 26006166176600 в Акціонерно-Інноваційному банку "УкрСиббанк", м. Харків, МФО 351005) лізингові платежі (в частині відшкодування вартості предмета лізингу) за договором фінансового лізингу № LA 08000056 від 29.02.2008р. у сумі 14039,78 грн.; лізингові платежі в частині комісії в сумі 17020,27 грн.; інфляційні втрати в сумі 1720,93 грн.; 3% річних у сумі 591,80 грн.; пеню в сумі 4070,63 грн.; санкції за дострокове розірвання договору в сумі 10503,69 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 479,47 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Рішення підписано 04.10.2010р.