Рішення № 11934628, 04.10.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" жовтня 2010 р. Справа № 67/28-10

вх. № 7280/6-67

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - не з"явився,

відповідача - не з"явився,

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "С.В. Люкс", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Караван будівельний Харків", м. Харків

про стягнення 12838,97 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю “С.В. Люкс” звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю “Караван Будівельний Харків” про стягнення заборгованості за договором № 364/09-09 ВХ від 08.09.2009 р. в розмірі 10679,44 грн., інфляційних в розмірі 684,68 грн., річних в розмірі 1474,85 грн., а також витрат по сплаті державного мита в сумі 129,00 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що свої зобов"язання за договором № 364/09-09 ВХ від 08.09.2009 р. він виконав у повному обсязі, однак відповідач в порушення умов вказаного договору свої зобов"язання виконав частково, з урахуванням чого просить суд стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 10679,44 грн., інфляційних в розмірі 684,68 грн., 3% річних в розмірі 1472,85 грн., а також витрат по сплаті державного мита в сумі 129,00 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 12 серпня 2010 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 06 вересня 2010 року о 11:00 годині.

06.09.2010 р. через канцелярію господарського суду Харківської області представник позивача надав заяву (вх. № 17280), в якій просив суд долучити до матеріалів справи наступні документи: довідку про поточні рахунки позивача, виписку з ЄДР станом на 27.08.10 р. стосовно позивача, витяг з ЄДР станом на 27.08.10 р. стосовно позивача.

Суд прийняв дані документи та долучив їх до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 06.09.2010 р. розгляд справи було відкладено на 22.09.2010 р. о 12:00 годині.

Представник позивача в судове засідання 22.09.2010 р. не з`явився та про причини неявки у судове засідання суд не повідомив.

Представник відповідача в судове засідання 22.09.2010 р. не з`явився, витребуваних попередніми ухвалами суду від 12.08.2010 р. та від 06.09.2010 р. документів не надав та про причини неявки у судове засідання суд не повідомив, хоча про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 6102207176990.

Ухвалою суду від 22.09.2010 р. розгляд справи було відкладено на 04.10.2010 р. о 12:15 годині.

Представник позивача в судове засідання 04.10.2010 р. не з`явився та про причини неявки у судове засідання суд не повідомив.

Представник відповідача в судове засідання 04.10.2010 р. не з`явився, витребуваних попередньою ухвалою суду від 12 серпня 2010 року. документів не надав та про причини неявки у судове засідання суд не повідомив.

Ухвалами суду від 12.08.2010 р., від 06.09.2010 р. та від 22.09.2010 р. сторони попереджені про розгляд справи за наявними в ній матеріалами у разі неявки представників сторін у судове засідання та ненадання витребуваних судом документів. Враховуючи викладене, а також достатність часу, наданого відповідачу для підготовки до судового засідання та підготовки витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені пунктом 4 частини 3 ст. 129 Конституції України, ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у справі матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України.

З"ясувавши всі фактичні обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, розглянувши матеріали справи, судом встановлено наступне.

08.09.2009 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “С.В. Люкс” (позивач по справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Караван Будівельний Харків” (відповідач по справі) був укладений договір № 364/09-09 ВХ у відповідності до п. 1.1. якого постачальник (позивач) зобов"язується доставляти і передавати на умовах та у встановлені даним договором строки непродовольчу продукцію (далі - товар) у власність покупця (відповідача), а покупець (відповідач) зобов"язується приймати товар у власність і оплачувати його на умовах даного договору.

Відповідно до п. 1.2. договору асортимент та ціна товару, що може бути поставлений згідно цього договору, визначається у специфікації (додаток № 2 до договору). Зазначення певного виду товару в специфікації саме по собі не передбачає обов"язку покупця (відповідача) замовляти чи купувати цей товар, так само як і його відсутність в специфікації не обмежує сторін в поставці такого товару на умовах договору.

Згідно п. 2.2. договору поставка товару здійснюється окремими партіями на підставі прийнятих постачальником (позивачем) до виконання замовлень покупця (відповідача).

Відповідно до п. 2.11. договору зобов"язання постачальника (позивача) з поставки товару вважається виконаним з моменту передачі покупцю (відповідачу) товару, його приналежностей, супровідних документів на товар та підписання сторонами оформленої належним чином видаткової накладної та (або) товарно-транспортної накладної та передачі покупцю (відповідачу) податкової накладної.

Згідно п. 6.2. договору постачальник (позивач) зобов"язується передати покупцеві ( відповідачу) у пункті поставки із товаром документи на товар, а саме: супровідні документи, видаткову накладну та (або) товарно-транспортну накладну, податкову накладну, рахунок.

Відповідно до п. 7.1. договору строк оплати товару (далі за текстом "Строк платежу") визначається в пункті 3 Угоди про Умови, і відраховується або з дня виконання постачальником (позивачем) зобов"язання з поставки товару (в п. 3 Угоди про умови - з дня поставки) або з дня продажу покупцем (відповідачем) товару споживачу ( в п. 3 Угоди про Умови - з дня продажу).

Згідно п. 3 Угоди про Умови строк платежу становить 45 днів з дня поставки.

Відповідно до п. 7.4. договору платежі здійснюються відповідно до рахунків, що виставлені відповідно до договору.

Відповідно до п. 8.2. договору ціна товару у партії визначається виходячи із цін товару, що зазначені в специфікації, якщо сторони не погодили іншу ціну у Замовленні на товар та (або) покупець (відповідач) прийняв від постачальника (позивача) виконання зобов"язання з поставки товару за іншою погодженою на умовах договору ціною.

Позивач свої зобов”язання за договором № 364/09-09 ВХ від 08.09.2009 року виконав у повному обсязі з додержанням вимог договору та поставив відповідачу товар на загальну суму 13979,44 грн., що підтверджується наступними видатковими накладними: № ПО-0000519 від 30.10.2009 р. на суму 10110,41 грн., № ПО-0000579 від 26.11.2009 р. на суму 2239,57 грн. та № ПО-0000622 від 10.12.2009 р. на суму 1629,46 грн., які знаходяться в матеріалах справи (а.с. 28-30).

Однак, відповідач в порушення умов вказаного договору частково розрахувався з позивачем за отриманий товар в розмірі 3300,00 грн., що підтверджується наступними банківськими виписками: від 12.11.2009 р. на суму 800,00 грн., від 27.11.2009 р. на суму 2000,00 грн., від 16.12.2009 р. на суму 500,00 грн., у зв"язку з чим утворилася заборгованість в розмірі 10679,44 грн., яка підтверджується актом звірки розрахунків станом на 01.07.2010 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “С.В. Люкс” та Товаристволм з обмеженою відповідальністю “Караван Будівельний Харків”.

Надаючи правову оцінку викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог суд виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов’язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов’язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки.

          У відповідності із ст.173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб’єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконати її обов’язку.

          Господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 198 Господарського кодексу України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги викладені обставини, та враховуючи те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би підтверджував сплату заборгованості за вказаним договором поставки, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача в частині стягнення основної суми заборгованості в розмірі 10679,44 грн. правомірна та обґрунтована, як така, що не спростована відповідачем та підтверджена належними доказами, тому підлягає задоволенню.

Пунктом 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов"язання у вигляді стягнення трьох відсотків річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Відповідно до розрахунку позивача, поданого разом з позовною заявою, розмір 3% річних нарахований за період з 14.12.2009 р. по 12.07.2010 р. і становить 1474,65 грн.

Приймаючи до уваги, що відповідач не виконав прийнятий на себе обов"язок по оплаті в термін, встановлений договором, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних у сумі 1474,65 грн. відповідають діючому законодавству України, та підлягають задоволенню.

Відповідно до пункту 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, тому позовні вимоги в сумі 684,68 грн. інфляційних обгрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідач не скористався своїми правами, наданими йому статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, на участь його представника в судовому засіданні, на спростування позовних вимог позивача, не надав суду доказів належного виконання договірних зобов'язань.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, доведеними і підлягаючими задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 124, 129 Конституції України, статтями 525, 526, 625 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 33, 43, 46, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Караван Будівельний Харків” (61168, м. Харків, вул. Героїв Праці, 7, код ЄДРПОУ 34859030, р/р 26006065159900 в АКІБ "УкрСиббанк", м. Харків, відділення № 815, МФО 351005 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “С.В. Люкс” (04209, м. Київ, вул. Героїв Дніпра, 7, ідентифікаційний код 35489074 , р/р 26009001013224 в ВАТ "Перший інвестиційний банк", МФО 300506 ) 10679,44 грн. - основного боргу, 1474,85 грн. - 3% річних, 684,68 грн. - інфляційних, 129 грн. - державного мита та 236,00 грн. – витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Повне рішення по справі № 67/28-10 складено та підписано 07.10.2010 р.