Рішення № 11934517, 29.09.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" вересня 2010 р. Справа № 66/217-10

вх. № 4927/1-66

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Отрох А.В. відповідача - не з'явився

розглянувши справу за позовом ТОВ "Таміра", м. Харків

до СПД ФО ОСОБА_2, м.Харків

про зобов'язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальність "Таміра", м. Харків (позивач) звернувся до господарського суду з позовом до Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2 (відповідач) про витребування з незаконного володіння відповідача частини земельної ділянки, яка розташована по АДРЕСА_1, орієнтовною площею 0,0417 га в межах земельної ділянки позивача (між точками 5-11 лінії координат); зобов'язати відповідача усунути перешкоди у користуванні позивачем земельною ділянкою по АДРЕСА_1, орієнтовною площею 0,417 га, шляхом знесення споруд із бамбуку та автостоянки, межі якої визначені бордюрами зі стовбцями, відновлення межі земельної ділянки позивача (між точками 5-11 лінії координат), приведення вказаної частини земельної ділянки в стан, придатний для використання, а також стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати, повязані з розглядом справи.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 04 червня 2010 року було прийнято позовну заяву, порушено провадження у справі, призначено її розгляд на 22 червня 2010 року о 11:30.

Ухвалою господарського суду від 22.06.2010 року в зв'язку з неявкою у судове засідання представника відповідача розгляд справи відкладався до 27.07.2010 року о 10:00 год.

В судовому засіданні 27.07.2010 року в зв'язку з поданням сторонами узгодженого клопотання про продовження строку розгляду справи за межами двомісячного строку, встановленого ч. 1 ст. 69 ГПК України, строк розгляду справи було продовжено до 01.12.2010 року та за результатами розгляду справи оголошувалась перерва до 05.08.2010 року о 11:00 год..

Ухвалою господарського суду Харківської області від 05.08.2010 р. провадження у справі 66/217-10 було зупинено до вирішення Вищим господарським судом України пов'язаної з нею справи №16/83-09.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 02.09.2010р. ухвалу господарського суду Харківської області від 05.08.2010р. скасовано, справу передано на розгляд до господарського суду Харківської області. В зв'язку з чим ухвалою господарського суду від 17 вересня 2010 року було призначено справу до розгляду на 29 вересня 2010 року о 11:30 год.

28 вересня 2010 року позивач через канцелярію господарського суду надав уточнення до позовної заяви в якому просить суд витребувати з незаконного володіння відповідача частини земельної ділянки, яка розташована по АДРЕСА_1, орієнтовною площею 0,0417 га в межах земельної ділянки позивача (між точками 5-11 лінії координат); зобов'язати відповідача усунути перешкоди у користуванні позивачем земельною ділянкою по АДРЕСА_1, орієнтовною площею 0,0417 га, шляхом знесення споруд із бамбуку та автостоянки, межі якої визначені бордюрами зі стовпцями, відновлення межі земельної ділянки позивача (між точками 5-11 лінії координат), приведення вказаної частини земельної ділянки в стан, придатний для використання, а також стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати, повязані з розглядом справи.

Враховуючи, що згідно ст.22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог, суд вважає, що заява про уточнення позовних вимог не суперечать інтересам сторін та діючому законодавству, тому приймається судом та суд продовжує розгляд справи з урахуванням цих змін.

Присутній в судовому засідання представник позивача підтримав уточнені позовні вимоги в повному обсязі та просить суд їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з'явився, витребуваних ухвалами суду документів не надав, про час та місце розгляду справи повідомлювася ухвалою суду від 17 вересня 2010 року, про причини неявки суду не повідомив.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розгляд справи на підставі ст. 75 ГПК України за наявними у справі документами.

Суд, розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення позивача, повно та всебічно дослідивши надані докази, встановив наступне.

Рішенням Харківської міської ради від 24.09.2003р. №178/03 "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для будівництва (реконструкції) та подальшої експлуатації об'єктів позивачу було надано в оренду земельну ділянку загальною площею 22950,1 кв.м. терміном до 01.12.2028р. для будівництва та подальшої експлуатації та обслуговування універсального оптово-роздрібного торгівельного центру з гостьовою автостоянкою по АДРЕСА_1.

На підставі вказаного рішення 20.11.2003р. між Харківською міською радою та позивачем було укладено договір оренди землі, зареєстрований у Харківському регіональному центрі державного земельного кадастру у книзі державної реєстрації договорів оренди землі (книга №4) від 12.12.2003р. за №7592/03, згідно якого позивачем прийнято в оренду земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 2,2950 га.

Відповідно до п. 3.2.1. Договору оренди земельної ділянки позивач має право витребувати орендовану земельну ділянку з будь-якого незаконного володіння та користування, вимагати усунення перешкод у користуванні нею, відшкодування збитків, заподіяних земельній ділянці громадянами та юридичними особами.

Актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 20.04.2010р. встановлено, що землекористувачем СПД ФО ОСОБА_2, власником нічного клубу «Клубничка» по пр. 50-річчя ВЛКСМ порушено межу земельної ділянки землекористувача ТОВ «Таміра» (між точками 5-11 лінії координат), тобто землекористувачем СПД ФО ОСОБА_2 власником нічного клубу «Клубничка» на частині земельної ділянки площею, орієнтовно 0,0417 га землекористувача ТОВ «Таміра», побудовано споруди із бамбуку та автостоянку, межі якої визначені бордюрами зі стовпцями, тим самим вчинено самовільне зайняття земельної ділянки землекористувача ТОВ «Таміра» площею, орієнтовно 0,0417га та змінено конфігурацію земельної ділянки площею 2,2950 га.

Стаття 93 Земельного кодексу України визначає, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземним громадянам і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об'єднанням і організаціям, а також іноземним державам. Оренда земельної ділянки може бути короткостроковою - не більше 5 років та довгостроковою - не більше 50 років. Право оренди земельної ділянки може відчужуватися, у тому числі продаватися на земельних торгах, а також передаватися у заставу, спадщину, вноситися до статутного фонду власником земельної ділянки - на строк до 50 років, крім випадків, визначених законом. Орендована земельна ділянка або її частина може за згодою орендодавця передаватись орендарем у володіння та користування іншій особі (суборенда). Орендодавцями земельних ділянок є їх власники або уповноважені ними особи. Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом.

Укладення договорів про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб або для забудови здійснюється відповідно до Цивільного кодексу України з урахуванням вимог цього Кодексу (ч.5 ст.102-1 ЗК України).

Відповідно до ч.1 ст. 413 Цивільного кодексу України власник земельної ділянки має право надати її в користування іншій особі для будівництва промислових, побутових, соціально-культурних, житлових та інших споруд і будівель (суперфіцій). Таке право виникає на підставі договору або заповіту.

Частина 1 ст. 414 Цивільного кодексу України визначає, що власник земельної ділянки, наданої для забудови, має право на одержання плати за користування нею.

Частини 1,4 ст. 415 Цивільного кодексу України встановлюють, що землекористувач має право користуватися земельною ділянкою в обсязі, встановленому договором. Землекористувач зобов'язаний вносити плату за користування земельною ділянкою, наданою йому для забудови, а також інші платежі, встановлені законом.

Як встановлено матеріалами справи, Договір оренди земельної ділянки від 20.11.2003р. укладений між позивачем та Харківською міською радою в повній мірі відповідає вимогам чинного законодавства України, що регулює право користування чужою земельною ділянкою для будівництва та подальшої експлуатації та обслуговування універсального оптово-роздрібного торгівельного центру з гостьовою автостоянкою по АДРЕСА_1.

Відповідно до ст.203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Стаття 204 Цивільного кодексу України встановлює, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним

Відповідно до ч.1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Як вбачається з матеріалів справи Договір оренди землі від 20.11.2003р. на момент розгляду справи по суті є чинним.

Статтею 125 Земельного Кодексу України передбачено, що право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Право користування позивача на вказану земельну ділянку підтверджується належним чином зареєстрованим Договором оренди земельної ділянки.

На момент розгляду справи відповідач не надав суду доказів того, що він є носієм речових прав на земельну ділянку, на якій було здійснено самочинне будівництво.

Крім того, в ході розгляду справи відповідач не надав доказів прийняття у встановленому законом порядку в експлуатацію об`єктів самочинного будівництва.

Згідно ст.1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» самовільне зайняття земельних ділянок - будь-які дії особи, які свідчать про фактичне використання не наданої їй земельної ділянки чи намір використовувати земельну ділянку до встановлення її меж у натурі (на місцевості), до одержання документа, що посвідчує право на неї, та до його державної реєстрації.

Таким чином має місце самовільне зайняття відповідачем земельної ділянки, що полягає в порушенні меж земельної ділянки землекористувача ТОВ «Таміра» (між точками 5-11 лінії координат), тобто відповідачем на частині земельної ділянки площею, орієнтовно 0,0417 га землекористувача ТОВ «Таміра», побудовано споруди із бамбуку та автостоянку, межі якої визначені бордюрами зі стовпцями, тим самим вчинено самовільне зайняття земельної ділянки землекористувача ТОВ «Таміра» площею, орієнтовно 0,0417га та змінено конфігурацію земельної ділянки площею 2,2950 га.

Згідно ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

На підставі викладеного, з урахуванням обставин справи та вимог чинного законодавства, господарський суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України при задоволенні позову судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 1, 2, 4, 12, 32, 33, 34, 43, 44, 46, 47 -1, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Витребувати з незаконного володіння Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2 (АДРЕСА_1) частину земельної ділянки, яка розташована по АДРЕСА_1, орієнтовною площею 0,0417 га в межах земельної ділянки Товариства з обмеженою відповідальністю "Таміра" (61052, м. Харків, вул. Енгельса, 24, код ЄДРПОУ 22610495) (між точками 5-11 лінії координат).

Зобов'язати Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2 (АДРЕСА_1) усунути перешкоди у користуванні Товариством з обмеженою відповідальністю "Таміра" (61052, м. Харків, вул. Енгельса, 24, код ЄДРПОУ 22610495) земельною ділянкою по АДРЕСА_1, орієнтовною площею 0,0417 га, шляхом знесення споруд із бамбуку та автостоянки, межі якої визначені бордюрами зі стовпцями, відновлення межі земельної ділянки позивача (між точками 5-11 лінії координат), привести вказану частину земельної ділянки в стан, придатний для використання.

Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2 (АДРЕСА_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Таміра" (61052, м. Харків, вул. Енгельса, 24, код ЄДРПОУ 22610495) 170,00 грн. витрат по сплаті державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя (підпис)

Повний текст рішення виготовлено та підписано 04 жовтня 2010 року.