Рішення № 11934492, 27.09.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" вересня 2010 р. Справа № 55/101-10

вх. № 4536/5-55

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - за первісним позовом -Балабай М.А.;

відповідача - за первісним позовом - Махонін О.С.;

розглянувши справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Бухта Изобилия", м.Київ

до Приватного підприємства "Торгівельна мережа № 1", м.Харків

про стягнення 123706,52 грн.

та за зустрічним позовом

Приватного підприємства "Торгівельна мережа № 1", м.Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бухта Изобилия", м.Київ

про стягнення 42000,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Бухта Изобилия", м.Київ, звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Приватного підприємства "Торгівельна мережа № 1", м.Харків, 123706,52 грн. заборгованості та судових витрат, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач в порушення умов Договору № 47 від 24.07.2009р. не виконав свої зобов'язання щодо оплати товару.

У позовній заяві позивач також просив вжити заходи до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 21.05.2010р. за вищевказаним позовом було порушено провадження у справі № 55/101-10. Пунктом 5 резолютивної частини даної ухвали було задоволено клопотання позивача та накладено арешт на поточні рахунки відповідача в межах суми позову, а саме у розмірі 123706,52 грн. заборгованості до розгляду справи по суті. В решті клопотання відмовлено.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 27.05.2010р. було виправлено описки, допущені в ухвалі від 21.05.2010р. по справі № 55/101-10, зокрема пункт 5 резолютивної частини даної ухвали було викладено у наступній редакції:

"5. Задовольнити клопотання позивача про вжиття заходів до забезпечення позову частково.

Накласти арешт на поточні рахунки відповідача (юридична адреса: 61036, м.Харків, вул.Морозова, 11, код ЄДРПОУ 36225023): р/р № 26008074221901 в ВАТ "СВЕДбанк", м. Київ, МФО 300164; р/р № 26001052306026 в ХГРУ АКБ "Приватбанку", м. Харкова, МФО 351533 - в межах суми позову, а саме у розмірі 123706,52 грн.- заборгованості до розгляду справи по суті. В решті клопотання відмовити."

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 23.06.2010р. ухвалу господарського суду Харківської області від 21.05.2010р. по справі № 55/101-10 скасовано частково, а саме в частині застосування заходів до забезпечення позову.

Ухвалою заступника голови господарського суду Харківської області від 29.07.2010р. строк розгляду справи № 55/101-10 було продовжено на один місяць по 25.09.2010р. за клопотанням судді Гребенюк Н.В., що розглядає дану справу.

16.09.2010р. позивачем надано до суду письмові пояснення по справі, які було долучено судом до матеріалів справи.

16.09.2010р. відповідач надав до суду зустрічний позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бухта Изобилия" 42000,00грн. збитків, що були спричинені відповідачу за первісним позовом внаслідок несвоєчасного виконання позивачем за первісним позовом зобов'язань, встановлених п. 2.8. Договору.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 20.09.2010р. зустрічна позовна заява була повернута Приватному підприємству "Торгівельна мережа № 1" на підставі п. 6, 10 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні, яке відбулося 16.09.2010р., було оголошено перерву до 27.09.2010р. до 15:20 год. за клопотанням представника відповідача для ознайомлення ним з матеріалами справи.

Після перерви представник позивача звернувся до суду із заявою про зменшення позовних вимог, у зв'язку з поверненням товару 09.07.2010р., а саме просить суд стягнути з відповідача 62577,64 грн. заборгованості.

Враховуючи, що згідно статті 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог, суд приймає заяву позивача як таку, що не суперечить інтересам сторін та діючому законодавству.

Представник відповідача надав у судове засідання зустрічний позов, в якому просить стягнути з позивача за первісним позовом 42000,00 грн. збитків.

Розглянувши зустрічні позовні матеріали, суд визнав їх такими, що відповідають вимогам чинного законодавства, та, враховуючи те, що зустрічний позов пов'язаний з первісним, приймає його до спільного розгляду з первісним позовом.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

24.07.2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Бухта Изобилия" (позивач за первісним позовом) та Приватним підприємством "Торгівельна мережа № 1" (відповідач за первісним позовом) був укладений Договір № 47, згідно розділу 1 якого ТОВ "Бухта Изобилия" зобов'язалось передати ПП "Торгівельна мережа № 1" товар, а відповідач зобов'язався прийняти його і оплатити в строки і на умовах, передбачених даним договором.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем за первісним позовом було отримано товару на суму 162089,48 грн., що підтверджується видатковими накладними БИ-01869 від 13.08.2009р. на суму 53175,96 грн.; БИ-020376 від 28.08.2009р. на суму 44815,80 грн.; БИ-023687 від 25.09.2009р. на суму 57592,66 грн.; БИ-023685 від 25.09.2009р. на суму 6505,06 грн.

Дослідивши вищевказані видаткові накладні, суд встановив, що видаткова накладна БИ-01869 від 13.08.2009р. на суму 53175,96 грн. не містить підпису представника ПП "Торгівельна мережа № 1" та засвідчена лише печаткою підприємства. Та незважаючи на це, суд, керуючись своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, приймає дану накладну як належний доказ отримання відповідачем товару на відповідну суму, оскільки факт отримання товару за цією накладною відповідачем протягом судового розгляду справи не оспорювався.

Згідно п. 6.1. Договору, оплата за товар, переданий продавцем покупцю, здійснюється з відтермінуванням платежу 30 (тридцять) календарних днів з моменту поставки товару.

Проте, відповідач, в порушення умов Договору, не виконав свої зобов'язання і в повному обсязі не оплатив вартість поставленої позивачем продукції (товару).

Так, часткова оплата товару була здійснена відповідачем на загальну суму 25000,00 грн., що підтверджується виписками по рахунку позивача №26007210069553 в АТ "Прокредит Банк", копії яких містяться матеріалах справи.

01.03.2010р. та 23.12.2009р. відповідачем було частково повернено товар на суму 5543,62 грн.

Крім того, між сторонами було укладено Угоду про взаємозалік грошових вимог на суму 7839,34 грн.

Таким чином, на час подачі первісного позову до суду (березень 2010р.) загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем складала 123706,52 грн.

09.07.2010р. відповідачем знов було здійснено часткове повернення товару, раніше отриманого ним за спірним Договором, при цьому при передачі товару разом з товаром було надано видаткову накладну в редакції відповідача на загальну суму 63290,04 грн., яка містила невірний розрахунок вартості майна, що поверталося, зокрема в видатковій накладній зазначено невірні ціни на деякі позиції.

Аналіз видаткових накладних на отримання товару, за якими товар передавався від позивача відповідачу дозволяє дійти висновку щодо завищення відповідачем цін повернення товару.

Таким чином, у видатковій накладній на повернення товару відповідачем, який готував редакцію в/н № 2352, було вказано вірно кількість товару (отже, відповідач визнав кількість повернутого товару та його номенклатуру), але зазначено невірні ціни на певні позиції, що в свою чергу збільшило ціну повернення товару та необґрунтовано зменшило суму заборгованості відповідача перед позивачем.

У зв'язку з встановленням помилки у цінах, бухгалтерією позивача було підготовлено іншу редакцію в/н № 2352 та № 2352/1 від 09.07.2010р.

Незважаючи на те, що представники відповідача відмовилися підписувати видаткову накладну та акт звіряння взаємних розрахунків в редакції позивача, суд дійшов висновку про її обґрунтованість та приймає видаткову накладну на повернення товару № 2352 та № 2352/1 від 09.07.2010р. у редакції позивача як належний доказ у справі.

Отже, з урахуванням повернення товару 09.07.2010р., сума заборгованості відповідача перед позивачем становить 62557,64 грн.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

На підставі викладеного, враховуючи, що відповідач за первісним позовом не надав суду доказів сплати заборгованості або обґрунтованих заперечень проти позову, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Бухта Изобилия" щодо стягнення з відповідача 62577,64 грн. заборгованості обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню у повному обсязі.

У задоволенні зустрічних позовних вимог суд відмовляє з наступних підстав.

Згідно ст. 22 Цивільного кодексу України, збитками визнаються втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права; доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено.

Згідно ч. 2 ст. 224 Господарського кодексу України, під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управлена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ч. 1 ст. 22, ч. 1 ст. 623 Цивільного кодексу України, відшкодуванню підлягають збитки, що "завдані" правопорушенням. Тобто, відшкодуванню підлягають збитки, які знаходяться у причинному зв'язку з правопорушенням. За таких умов визнається, що причинний зв'язок між порушенням та збитками має бути безпосереднім або прямим.

Враховуючи викладене та приймаючи до уваги те, що цивільно-правова відповідальність боржника за невиконання зобов'язань виникає за наявності збитків для кредитора, протиправності його дій, безпосереднього причинного зв'язку між збитками і протиправними діями та вини, суд дійшов висновку про відсутність причинного зв'язку між збитками і діями відповідача за зустрічним позовом, а відповідно і відсутності підстави для настання цивільно-правової відповідальності, тому зустрічні позовні вимоги щодо стягнення з відповідача за зустрічним позовом 42000,00 грн., які позивач вважає понесеними збитками, суд вважає безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом).

Враховуючи викладене, керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 22, 525, 526, 530, 612, 623, 629 Цивільного кодексу України, статтями 193, 224 Господарського кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 33, 43, 49, 60, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Прийняти зустрічну позовну заяву Приватного підприємства "Торгівельна мережа № 1".

Прийняти заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Бухта Изобилия" про зменшення первісних позовних вимог.

Первісні позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства "Торгівельна мережа № 1" (61036, м.Харків, вул.Морозова, 11; код ЄДРПОУ: 36225023; р/р 26008074221901 у ВАТ "Сведбанк", МФО 300164) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бухта Изобилия" (04053, м.Київ, вул.Обсерваторна, 23, кв. 17; код ЄДРПОУ: 36283939; р/р 26007210069553 у ЗАТ "Про кредит Банк", МФО 320984) - 62577,64 грн. заборгованості; 625,78 грн. витрат з оплати державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.

У задоволенні зустрічних позовних вимог відмовити.

Суддя

Повне рішення складено "01" жовтня 2010 року.