ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
____________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"27" вересня 2010 р. Справа № 37/144-10
вх. № 6714/5-37
Суддя господарського суду
при секретарі судовогозасідання
за участю представників сторін:
позивача - Шумов А.Ю. за довіреністю № б/н від 01.09.2010 р.
відповідача - Білінський Д.О. за довіреністю № б/н від 16.09.2010 р.
розглянувши справу за позовом ТОВ "СКМ УКРАЇНА", м. Київ
до ТОВ "МАРБЕЛ - РОГАНЬ", м. Харків
про зобов'язання підписати доповнення та стягнення 1035712,09 грн.
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "СКМ УКРАЇНА" (позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "МАРБЕЛ - РОГАНЬ" (відповідач) згідно якого просить суд зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю “МАРБЕЛ - РОГАНЬ” підписати Доповнення №001, 002, 003, 004, 005, 006, 007, 008, 009, 010, 011, 012, 013, 014, 015, 016, 017, 018, 019, 020, 021, 022, 023, 024, 025, 026, 027, 028, 029, 030, 031, 032, 033, 034, 035, 036, 037, 038, 039, 040, 041, 042, 043, 044, 045, 046, 047, 048, 049, 050, 051, 052 від 18.05.2010 року до Договору постачання № 20/2007 від 01.03.2007 р. та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “МАРБЕЛ - РОГАНЬ” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “СКМ УКРАЇНА” заборговані кошти в розмірі 934625,70 грн. та сплатити санкції за порушення своїх зобов'язань - пеню в розмірі 101086,39 грн., а всього 1035712,09 грн.
В обґрунтування позову позивач вказував про те, що відповідачем були порушенні строки оплати по наступним партіям товару:
видаткова накладна № Ф-00001116 від 30.10.08 р., додаток № 068 від 30.10.08р.;
видаткова накладна № Ф-00001129 від 06.11.08 р., додаток № 067 від 05.11.08р.;
видаткова накладна № Ф-00001158 від 14.11.08 р., додаток № 069 від 14.11.08р.;
видаткова накладна № Ф-00001262 від 17.12.08 р., додаток № 070 від 17.12.08р.;
видаткова накладна № Ф-00001269 від 18.12.08 р., додаток № 071 від 18.12.08р.;
у зв’язку з чим станом на 14.07.2010 р. відповідач зобов'язаний сплатити на користь позивача пеню по Договору постачання в розмірі 101086,39 грн. Крім того, позивач вказував про те, що станом на 14.07.2010 р. загальна сума доплати щодо перерахованої вартості товарів відповідно до зміни курсу євро до гривні (заборговані кошти) становить 934625,70 грн., в тому числі ПДВ 155770,95 грн.
Сторони до початку судового засідання, через канцелярію господарського суду 27.09.2010 р. за вх. № Д1139, надали заяву про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дана заява не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.
Відповідач, через канцелярію господарського суду 27.09.2010 р. за вх. № 20632, надав відзив на позовну заяву, який господарським судом залучається до матеріалів справи. У наданому відзиві щодо вимог ТОВ «СКМ Україна», яке є правонаступником ТОВ «ФОРІНТЕК УКРАЇНА», про зміну ціни поставленого товару у зв'язку зі зміною курсу євро/гривня відповідач вказував про те, що ТОВ «СКМ Україна» повинно було вказати в накладній змінену ціну Договору з врахуванням зміни курсу євро/гривня та надати на день розрахунку цей документ відповідачу, тобто сума до сплати повинна бути визначена на день платежу. Вказаних дій на момент розрахунків позивачем не було вчинено у зв’язку з чим мало місце одностороння відмова з боку ТОВ «СКМ Україна» від частини взятих на себе зобов'язань за договором, що потягло за собою припинення зобов'язань в частині оплати курсової різниці зі сторони ТОВ «Марбел-Рогань». Щодо вимог позивача про стягнення пені відповідач вказував про те, що позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення пені після спливу строку позовної давності, оскільки перебіг строку позовної давності щодо вимог про стягнення пені закінчився через рік після спливу граничного терміну розрахунку за поставлені товари, оскільки остання поставка була здійснення 18.12.2008 р., а розрахунок за товар треба було вчинити протягом 80 (вісімдесяти календарних) днів з моменту поставки, тобто до 08 березня 2009 року. Отже перебіг позовної давності щодо стягненні пені розпочався 09 березня 2009 року та закінчився 10 березня 2010 року. За таких обставин представник відповідача вказував про те, що в задоволенні позову необхідно відмовити повністю.
Враховуючи те, що відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, господарський суд вважав за необхідне в задоволенні заяви позивача про накладення штрафу на відповідача у зв'язку з ненаданням відповідачем до суду відзиву на позовну заяву відмовити.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.
Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов’язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.
Суд, дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, встановив наступне.
01.03.2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФОРІНТЕК УКРАЇНА» (далі - постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «МАРБЕЛ-РОГАНЬ» (далі - покупець) було укладено Договір поставки № 20/2007 (надалі - Договір).
Згідно позову позивачем вказувалося, а відповідачем не заперечувалося, що Товариство з обмеженою відповідальністю «СКМ УКРАЇНА» є правонаступником Товариства з обмеженою відповідальністю «ФОРІНТЕК УКРАЇНА», ідентифікаційний код 33300076.
Пунктом 1.1. Договору було передбачено, що постачальник зобов'язується здійснювати поставку та передати у власність покупця самоклеючі матеріали «Fasson», далі товар, а покупець, в свою чергу, зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах, передбачених договором.
Згідно п. 4.1.1. Договору у випадку зміни на день розрахунку за товар офіційного курсу євро до гривні, встановленого Національним Банком України більш ніж на 2 %, сторони здійснюють перерахунок ціни:
Х 2 = (Y2 : Y1) х Х1, де:
X 1 - сума у базових цінах в національній валюті на час відпустки товару;
Y 1 - курс євро до гривні.;
Y 2 - курс євро до гривні, проведення сплати відповідачем;
Х 2 - сума до сплати.
Згідно п. 4.1.2. Договору зміни у ціні та суми, котрі необхідно внести в накладну у випадку зміни курсу євро / гривня встановленого НБУ на день отримання грошей на р/р відображуються у доповненні до даного договору по кожній накладній.
Пунктом 4.2. Договору було передбачено, що розрахунок за товар, що постачається згідно діючого договору, здійснюється відповідачем в гривнях, не пізніше 80 календарних днів з моменту отримання кожної партії товару, шляхом банківського переказу коштів на розрахунковий рахунок позивача.
Відповідно до п. 6.4. Договору, у випадку перевищення строків оплати за поставлену партію товарів у строки, що зазначені в п. 4.2 даного договору, відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної ставки НБУ від суми несвоєчасно перерахованих коштів за кожний день прострочення. Пеня нараховується за весь період прострочки до повного погашення боргу.
Дослідивши матеріали справи господарським судом було встановлено, що у процесі виконання даного Договору позивачем був відвантажений відповідачу товар, згідно наступних документів:
- видаткова накладна №/-0000742 від 17.10.07р., додаток №015 від 17.10.2007.;
- видаткова накладна №/-0000744 від 17.10.07р., додаток №014 від 17.10.2007.;
- видаткова накладна №/-0000751 від 19.10.07 р., додаток № 016 від 19.10.07.;
- видаткова накладна № /-0000765 від 24.10.07 р., додаток № 017 від 24.10.07.;
- видаткова накладна № /-000802 від 01.11.07 р., додаток № 018 від 01.11.07.;
- видаткова накладна № /-000805 від 01.11.07 р., додаток № 019 від 01.11.07.;
- видаткова накладна № /-000806 від 02.11.07 р., додаток № 020 від 02.11.07.;
- видаткова накладна № /-000820 від 06.11.07 р., додаток № 021 від 06.11.07.;
- видаткова накладна № /-000825 від 07.11.07 р., додаток № 22 від 07.11.07.;
- видаткова накладна № /-000843 від 16.11.07 р., додаток № 022 від 16.11.07.;
- видаткова накладна № /-0000876 від 27.11.07 р., додаток № 023 від 27.11.07.;
- видаткова накладна № /-000882 від 28.11.07 р., додаток № 024 від 28.11.07.;
- видаткова накладна № /-000904 від 06.12.07 р., додаток № 025 від 06.12.07.;
- видаткова накладна № /-000961 від 24.12.07 р., додаток № 026 від 21.12.07.;
- видаткова накладна № /-000987 від 28.12.07 р., додаток № 027 від 28.12.07.;
- видаткова накладна №Ф-00000006 від 11.01.08 р., додаток № 028 від11.01.08.;
- видаткова накладна № Ф-00000025 від 18.01.08р., додаток №029 від 18.01.08.;
- видаткова накладна №Ф-00000044 від 28.01.08 р., додаток №030 від 28.01.08.;
- видаткова накладна №Ф-00000052 від 30.01.08 р., додаток №031 від 30.01.08.;
- видаткова накладна №Ф-00000164 від 04.03.08 р., додаток №033 від 04.03.08.;
- видаткова накладна №Ф-00000195 від 13.03.08 р., додаток №043 від 13.03.08.;
- видаткова накладна №Ф-00000225 від 20.03.08 р., додаток №044 від 20.03.08.;
- видаткова накладна №Ф-00000363 від 18.04.08 р., додаток №045 від 18.04.08.;
- видаткова накладна №Ф-00000391 від 25.04.08 р., додаток №037 від 25.04.08.;
- видаткова накладна №Ф-00000431 від 14.05.08 р., додаток №038 від 14.05.08.;
- видаткова накладна №Ф-00000432 від 14.05.08 р., додаток №039 від 14.05.08.;
- видаткова накладна №Ф-00000443 від 16.05.08 р., додаток №040 від 16.05.08.;
- видаткова накладна №Ф-00000482 від 26.05.08 р., додаток №041 від 26.05.08.;
- видаткова накладна №Ф-00000495 від 30.05.08 р., додаток №042 від 30.05.08.;
- видаткова накладна №Ф-00000522 від 04.06.08 р., додаток №046 від 04.06.08.;
- видаткова накладна №Ф-00000545 від 10.06.08 р., додаток №047 від 10.06.08.;
- видаткова накладна №Ф-00000595 від 24.06.08 р., додаток №048 від 23.06.08.;
- видаткова накладна №Ф-00000597 від 24.06.08 р., додаток №049 від 24.06.08.;
- видаткова накладна №Ф-00000615 від 02.07.08 р., додаток №050 від 02.07.08.;
- видаткова накладна №Ф-00000677 від 15.07.08 р., додаток №051 від 15.07.08.;
- видаткова накладна №Ф-00000713 від 22.07.08 р., додаток №052 від 22.07.08.;
- видаткова накладна №Ф-00000801 від 06.08.08 р., додаток №055 від 06.08.08.;
- видаткова накладна №Ф-00000811 від 11.08.08 р., додаток №056 від 11.08.08.;
- видаткова накладна №Ф-00000839 від 18.08.08 р., додаток №057 від 18.08.08.;
- видаткова накладна №Ф-00000859 від 22.08.08 р., додаток №058 від 22.08.08.;
- видаткова накладна №Ф-00000887 від 01.09.08 р., додаток №059 від 29.08.08.;
- видаткова накладна №Ф-00000922 від 09.09.08 р., додаток №060 від 09.09.08.;
- видаткова накладна №Ф-00000949 від 16.09.08 р., додаток №061 від 16.09.08.;
- видаткова накладна №Ф-00001009 від 26.09.08 р., додаток №062 від 26.09.08.;
- видаткова накладна №Ф-00001026 від 01.10.08 р., додаток №063 від 03.09.08.;
- видаткова накладна №Ф-00001049 від 06.10.08 р., додаток №064 від 03.10.08.;
- видаткова накладна №Ф-00001101 від 22.10.08 р., додаток №066 від 22.10.08.;
- видаткова накладна №Ф-00001116 від 30.10.08 р., додаток №068 від 30.10.08.;
- видаткова накладна №Ф-00001129 від 06.11.08 р., додаток №067 від 05.11.08.;
- видаткова накладна №Ф-00001158 від 14.11.08 р., додаток №069 від 14.11.08.;
- видаткова накладна №Ф-00001262 від 17.12.08 р., додаток №070 від 17.12.08.;
- видаткова накладна №Ф-00001269 від 18.12.08 р., додаток №071 від 18.12.08.
Приймаючи до уваги те, що на дату поставки товару відповідачу за вищевказаними накладними НБУ був встановлений один курсу євро/гривня, а на момент оплати відповідачем вищевказаного товару різниця цього курсу складала більш чим 2% відсотки, господарський суд приходить до висновку, що на підставі п. 4.1.2. договору у кожну з перелічених вище накладних необхідно було внести зміни щодо ціни товару, який поставлявся за цими накладними, та загальної суми накладної, які повинні були відображуватися у доповненні до даного договору по кожній накладній.
Позивач 18.05.2010 року, на виконання умов даного Договору, на адресу відповідача направив претензію № 707 від 18.05.2010 року про підписання відповідних доповнень (перерахунок вартості товарів відповідно до зміни курсу євро до гривні), акту звірки (перерахунок вартості товарів відповідно до зміни курсу євро до гривні) та погашення заборгованості. Разом з даною претензією були направленні доповнення № 001, 002, 003, 004, 005, 006, 007, 008, 009, 010, 011, 012, 013, 014, 015, 016, 017, 018, 019, 020, 021, 022, 023, 024, 025, 026, 027, 028, 029, 030, 031, 032, 033, 034, 035, 036, 037, 038, 039, 040, 041, 042, 043, 044, 045, 046, 047, 048, 049, 050, 051, 052 від 18.05.2010 року до Договору постачання №20-2007 від 01.03.2007 р. про перераховану вартість товарів відповідно до зміни курсу євро до гривні в розмірі 934625,70 грн. та прохання протягом трьох банківських днів з моменту отримання даної претензії підписати дані доповнення, при цьому один з примірників направити на адресу позивача, а також сплатити заборгованість.
Судом встановлено, що відповідачем свої зобов’язання за Договором щодо підписання відповідних доповнень не були виконані та дані доповнення з боку відповідача не були підписані.
Враховуючи вищевикладене господарський суд приходить до висновку, що відповідно до умов Договору відповідач був зобов'язаний сплатити на користь позивача різницю між сумами Х2 та X1 передбаченими п. 4.1.1. Договору, які повинні бути відображені в доповненнях до даного Договору.
Щодо посилань відповідача про те, що за Договором мало місце одностороння відмова з боку ТОВ «СКМ УКРАЇНА» від частини взятих на себе зобов'язань за договором, що потягло за собою припинення зобов'язань в частині оплати курсової різниці зі сторони ТОВ “МАРБЕЛ - РОГАНЬ”, у зв’язку з тим, що ТОВ «СКМ УКРАЇНА» повинно було вказати в накладній змінену ціну Договору з врахуванням зміни курсу євро/гривня та надати на день розрахунку цей документ відповідачу, тобто сума до сплати повинна бути визначена на день платежу, а вказаних дій на момент розрахунків позивачем не було вчинено, господарський суд вважає за необхідне зазначити про те, що ці посилання є безпідставними та вони не можуть бути прийняти судом до уваги, оскільки Договором не було передбачено можливості односторонньої відмови будь-якої із сторін від своїх зобов’язань за договором, а з матеріалів справи не вбачається того, що вказана одностороння відмова з боку ТОВ «СКМ УКРАЇНА» мала місце.
Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
У відповідності до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковими.
Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 2 ст. 533 Цивільного кодексу України, грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Частина 1 ст. 628 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Враховуючи вищевикладене господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача в частині зобов'язання відповідача підписати відповідні доповнення та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованих коштів в розмірі 934625,70 грн. є обґрунтованими, доведеними суду необхідними конкретними доказами, в зв’язку чим вони підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог позивача про стягнення з відповідача на користь позивача пені в розмірі 101086,39 грн. господарський суд вважає за необхідне зазначити наступне.
З матеріалів справи вбачається те, що відповідачем були порушенні строки оплати по наступним партіям товару за Договором:
- видаткова накладна №Ф-00001116 від 30.10.08 р., додаток №068 від 30.10.08.;
- видаткова накладна №Ф-00001129 від 06.11.08 р., додаток №067 від 05.11.08.;
- видаткова накладна №Ф-00001158 від 14.11.08 р., додаток №069 від 14.11.08.;
- видаткова накладна №Ф-00001262 від 17.12.08 р., додаток №070 від 17.12.08.;
- видаткова накладна №Ф-00001269 від 18.12.08 р., додаток №071 від 18.12.08.;
Правові наслідки порушення зобов’язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Відповідно до ч.3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
У відповідності до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
В частині 2 статті 343 Господарського кодексу України прямо зазначається, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.
При цьому суд зазначає, що ч.2 ст. 258 Цивільного кодексу України передбачена спеціальна позовна давність в один рік щодо до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи те, що за вищевказаними накладними перша поставка була здійснена 30.10.2008 р., а остання поставка була здійснення 18.12.2008 р., а відповідно до умов Договору, розрахунок за товар треба було вчинити протягом 80 (вісімдесяти календарних) днів з моменту поставки, тобто до 18.01.2009 року за поставкою від 30.10.2008 р. та до 08.03.2009 року за поставкою від 18.12.2008 р., та те, що нарахування позивачем штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань відповідачем припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України), у зв’язку з чим нарахування пені відповідачу позивачем за поставкою від 30.10.2008 р. здійснювалося до 18.07.2009 року, а за поставкою від 18.12.2008 р. до 08.09.2009 р., господарський суд прийшов до висновку, що строк позовної давності щодо стягненні пені за поставкою від 30.10.2008 р. закінчувався 18.07.2010 року, а за поставкою від 18.12.2008 р. закінчувався 08.09.2010 р. З огляду на вищевикладене та враховуючи те, позивачем відповідні позовні вимоги про стягнення пені були пред’явленні відповідачу 14.07.2010 року (дата позову), тобто до спливу річного терміну, господарський суд приходить до висновку, що посилання відповідача про те, що позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення пені після спливу строку позовної давності, є безпідставними та необґрунтованими у зв’язку з чим вони не можуть бути прийняти судом до уваги.
Отже, враховуючи вищевикладене та враховуючи положення викладені у пункті 6.4. Договору, перевіривши нарахування позивачем пені, господарський суд визнає позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 101086,39 грн. такими, що підлягають задоволенню.
За таких обставин господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до статті 44-49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, у разі задоволення позовних вимог, покладаються на відповідача. Отже витрати по оплаті державного мита у сумі 10442,12 грн. та витрати по оплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. покладаються на відповідача.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань", ст.ст. 230, 231, 232, 343 Господарського кодексу України, ст.ст. 258, 509, 525, 526, 530, 533, 549, 611, 628, 629, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 34, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –
ВИРІШИВ:
В задоволенні заяви позивача про накладення штрафу на відповідача відмовити.
Позов задовольнити повністю.
Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю “МАРБЕЛ - РОГАНЬ” (61172, м. Харків, вул. Роганська, 159, код ЄДРПОУ 31149708, р/р 26003302732488, Комінтернівська філії ПАТ ПІБ в м. Харків, МФО 351362) підписати Доповнення №001, 002, 003, 004, 005, 006, 007, 008, 009, 010, 011, 012, 013, 014, 015, 016, 017, 018, 019, 020, 021, 022, 023, 024, 025, 026, 027, 028, 029, 030, 031, 032, 033, 034, 035, 036, 037, 038, 039, 040, 041, 042, 043, 044, 045, 046, 047, 048, 049, 050, 051, 052 від 18.05.2010 року до Договору постачання № 20-2007 від 01.03.2007 р.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “МАРБЕЛ - РОГАНЬ” (61172, м. Харків, вул. Роганська, 159, код ЄДРПОУ 31149708, р/р 26003302732488, Комінтернівська філії ПАТ ПІБ в м. Харків, МФО 351362) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “СКМ УКРАЇНА” (04080, м. Київ, вул. Вікентія Хвойки, буд. 21, оф. 310, код ЄДРПОУ 33300076, р/р 260053011421 у Філії Оболонського відділення № 8142 ВАТ ОЩАДБАНК, м. Київ, МФО 320229) заборговані кошти в розмірі 934625,70 грн.; пеню в розмірі 101086,39 грн., 10442,12 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя
Рішення підписано 01.10.2010 р.
Судове рішення № 11934422, Господарський суд Харківської області було прийнято 27.09.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 37/144-10. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: