Рішення № 11934191, 27.09.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" вересня 2010 р. Справа № 33/164-10

вх. № 6385/3-33

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Пустовойт О.С., дов.№198/22 від 11.06.10р., Гречко О.В., дов.№197/22 від 11.06.10р.

відповідача - Єрмак С.А., дов.№б/н від 01.09.10р.

розглянувши справу за позовом ВАТ ДЕК "Центренерго" в особі відокремленого структурного підрозділу Зміївська ТЕС ВАТ ДЕК "Центренерго", с. Комсомольське

до Лиманське ДВ сільськогоподарсько-рибоводне підприємство (ДВСРП), с. Комсомольське

про стягнення 874005,52 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача 874005,52грн. боргу за укладеними між сторонами договором на відпуск технічної води №304 від 28.12.2005р., та договором про постачання теплової енергії в гарячій воді від 25.10.2007р. Свої позовні вимоги обгрунтовує тим, що відповідач не виконав належним чином свої договірні зобов’язання, внаслідок чого виникла заборгованість, яка до цього часу не сплачена.

Представник позивача в судовому засіданні підтримує заявлений позов в повному обсязі, просить його задовольнити.

Представник відповідача у відзиві на позов та судовому засіданні проти позову заперечує в повному обсязі. Зокрема посилається на те, що договір № 304 від 28.12.2005р. припинив свою дію з 01.01.2008р. у зв*язку з закінченням строку, на який він був укладений. Окрім того, відповідач вважає, що саме він здійснив постачання води на своєму обладнанні та за свій рахунок. Крім того, обсяг отриманої або відпущеної води може підтверджуватися лише приладом обліку, однак прилади обліку спожитої води на підприємстві відповідача відсутні.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, встановив наступне.

28.12.2005р. між ВАТ "Державна Енергогенеруюча компанія "Центренерго" в особі відокремленого структурного підрозділу Зміївська ТЕС та відповідачем був укладений договір № 304 на відпуск технічної води. П.8.1 цього договору, сторони передбачили, що цей договір набуває чинності з 01.01.2006р. та діє по 31.12.2006р., а в частині розрахунків - до їх повного завершення.

Додатковими угодами № 1-4 строк дії договору було продовжено до 31.12.2010р.

Враховуючи викладене, суд вважає безпідставними заперечення відповідача щодо припинення дії цього договору з 01.01.2008р.

Відповідно до умов договору № 304 від 28.12.2005р., позивач зобов'язався відпускати відповідачеві технічну воду в обсягах, встановлених договором, а відповідач зобов'язався оплачувати її віртість за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Пунктом 5.2 Договору № 304 встановлено, що розрахунковим періодом є календарний місяць. Відповідно до п.5.3 Договору № 304 відповідач не пізніше ніж за 10 днів до початку розрахункового періоду сплачує позивачеві 100% вартості заявленого обсягу споживання у розрахунковий період з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків платежу на початок місяця.

Пунктом 5.4 Договору № 304 передбачено, що розрахунки визначаються за фактичними показниками приладів обліку та здійснюються на підставі рахунків, які виписуються постачальником. Остаточні розрахунки здійснюються за розрахунковий період постачальником не пізніше 10 числа місяця, який слідує за розрахунковим періодом.

Позивач належним чином виконав свої зобов*язання за договором, що підтверджується наявними у матеріалах справи актами здачі-прийому послуг з відпуску технічної води, та актами звірки кількості об*єму зібраної технічної води, підписаними та скріпленими печатками обох сторін.

Однак, відповідач свої зобов*язання щодо своєчасного розрахунку за отримані послуги належним чином не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість перед позивачем, яка станом на 01.06.2010р. склала 721307,13грн.

25.10.2007р. між сторонами укладено договір № 507 про постачання теплової енергії в гарячій воді.

Відповідно до умов договору № 507 від 25.10.2007р., позивач зобов'язався надавати відповідачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а відповідач зобов'язався оплачувати її віртість за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Пунктом 6.2 Договору № 507 встановлено, що розрахунковим періодом є календарний місяць, за результатами якого складається та підписується обома сторонами акт виконаних послуг. Відповідно до п.6.5 Договору № 507 відповідач за 10 днів до початку розрахункового періоду сплачує позивачеві 100% вартості зазначеної в договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків платежу на початок місяця.

Пунктом 6.7 Договору № 507 встановлено, що різниця між заявленою та фактично спожитою тепловою енергією сплачується не пізніше 15-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

Позивач належним чином виконав свої зобов*язання за договором, що підтверджується наявними у матеріалах справи актами здачі-прийому послуг з постачання теплової енергії в гарячій воді, підписаними та скріпленими печатками обох сторін.

Однак, відповідач свої зобов*язання щодо своєчасного розрахунку за отримані послуги належним чином не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість перед позивачем, яка станом на 01.06.2010р. склала 152698,39грн.

Між сторонами було проведено звірку розрахунків за спірними договорами з зазначенням рахунків на оплату за надані послуги. Підписаними за результатами звірок актами розмір заборгованості відповідача у розмірі, заявленому до стягнення підтверджується в повному обсязі. Акти підписані та скріплені печатками сторін.

За таких обставин, суд вважає, що своїми діями відповідач порушив умови укладених договорів та вимоги ст. 526 ЦК України, якою передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. За таких підстав, суд вважає вимогу позивача про стягнення 874005,52грн. боргу (в тому числі 721307,13грн. по Договору № 304 та 152698,39грн. по Договору № 507) за відпущену технічну воду та послуги з постачання теплової енергії обґрунтованою та підлягаючою задоволенню.

У відповідності із ст.49 ГПК України суд вважає необхідним витрати по сплаті державного мита у сумі 8740,06грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00грн. покласти на відповідача, з вини якого спір доведено до суду.

Керуючись статтею 526 ЦК України, ст.ст.1, 12, 47, 49, 82-85 ГПК України,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Лиманського державного виробничого сільськогосподарсько-рибоводного підприємства (63460, Харківська обл., Зміївський р-н, смт.Комсомольське, Балаклійське шосе, в тому числі п/р 260084307 у ВАТ "Мегабанк" м.Харків, МФО 351629, код ЄДРПОУ 24339861) на користь Відкритого акціонерного товариства „Державна енергогенеруюча компанія „Центренерго” (адреса відокремленого структурного підрозділу Зміївської теплової електричної станції: 63460, Харківська область, Зміївський район, с. Комсомольське, Балаклійське шосе,2 в тому числі р/р 26004306872 в ГОУ ВАТ "Державний ощадний банк України" м.Київ, МФО 300465, код ЄДРПОУ 05471247) 874005,52грн. основного боргу, витрати по сплаті державного мита у сумі 8740,06грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Повне рішення складено 30.09.2010р.