Рішення № 11934073, 21.09.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" вересня 2010 р. Справа № 61/166-10

вх. № 6141/4-61

Колегія суддів господарського суду в складі:

Головуючий суддя

суддя

суддя

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Святець І.В., довіреність б/н від 01.12.09р.;

першого відповідача- не з"явився;

другого відповідача- Чернова О.А., довіреність №16162/10/10-012 від 10.11.09р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду Харківської області справу за позовом Приватної фірми "Орнатус", м. Харків

до 1.Дочірнього підприємства "Молторг", м. Харків;

2.Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м.Харкова, м.Харків

про визнання недійсним договору

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - ПФ "Орнатус", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до: Дочірнього підприємства "Молторг" та Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м.Харкова про визнання недійсним договору №2 від 11.02.2010р. про переведення (уступку) права на отримання суми заборгованості інших осіб перед платником податків , укладений між ДПІ у Комінтернівському районі м.Харкова та ДП "Молторг".

Ухвалою господарського суду Харківської області від 18.08.2010р. у справі № 61/166-10 судом призначено колегіальний розгляд справи, розпорядженням заступника голови господарського суду Харківської області від 18.08.2010р. для розгляду справи № 61/166-10 сформовано колегію суддів у складі : головуючий суддя Рильова В.В., суддя Аюпова Р.М., суддя Мамалуй О.О.

Представник позивача в судовому засіданні 21.09.2010р. позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд їх задовольнити.

Перший відповідач в судове засідання 21.09.2010р. не з"явився, причин не з"явлення суду не повідомив, документів, витребуваних ухвалами суду, не надав. Про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Представник другого відповідача в судовому засіданні 21.09.2010р. проти позову заперечує в повному обсязі та просить суд відмовити в його задоволенні, надав суду письмові заперечення, які суд долучає до матеріалів справи.

З’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

Між ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова та ДП „Молторг" укладено договір від 11.02.10 №2 про переведення (уступку) права на отримання суми заборгованості інших осіб перед платником податків (далі - Договір).

Відповідно до п.1.1 договору у порядку та на умовах, визначених цим договором , платник податків переводить (уступає) на орган стягнення право вимоги дебіторської заборгованості , а орган стягнення набуває право вимоги дебіторської заборгованості , належне такому платнику податків відповідно до договору поставки №6075/р від 22.05.2009р.

Згідно п.1.2 договору орган стягнення набуває право вимагати (замість платника податків) від дебітора сплати тільки основних зобов*язань (ціни договору).

Відповідно до п.1.3 договору до податкового органу не переходить право на стягнення санкцій , у тому числі збитків, заподіяних невиконанням чи неналежним виконанням зобов*язань дебітором.

Пунктом 1.4 договору передбачено, що право вимоги засновано на акті звірки взаєморозрахунків між ПФ «Орнатус» та ДП «Молторг», витратних накладних щодо постачання товару №27254 від 04.11.2008р., №27255 від 04.11.2008р., №27999 від 11.11.2008р., №28000 від 11.11.2008р., №28538 від 15.11.2008р., №28539 від 15.11.2008р., №28737 від 18.11.2008р., №28738 від 18.11.2008р., №28884 від 19.11.2008р., №29473 від 25.11.2008р., №29474 від 25.11.2008р., банківська виписка від 12.01.2009р. та 03.03.2009р., щодо часткової сплати підприємством ПФ «Орнатус», рішення про продаж активів №2 від 10.02.2010р. та повідомлення про застосування заходів стягнення №2 від 10.02.2010р., які винесені ДПІ у Комінтернівському районі м.Харкова.

Позивач обґрунтовуючи свої позовні вимоги зазначає, що договір поставки №6075/р від 22.05.2009р. між ДП "Молторг" та ПФ "Орнатус" не укладався , отже зобов"язання у сторін відповідно до змісту ст.11, 509, 626 ЦК України не виникали.

Вказує позивач також і на те, що доказом того, що договір поставки №6075/р від 22.05.2009р. між ДП "Молторг" та ПФ "Орнатус" не укладався , свідчать також посилання в накладних , про які зазначено в п.1.4 оспорюваного договору , які містять у якості підстави для здійснення поставок вказівки на зовсім інший договір поставки, а саме - R 13-07/4 від 13.07.2008р.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них суд виходить з наступного.

Твердження позивача в частині того, що зобов"язання у сторін відповідно до змісту ст.11, 509, 626 ЦК України не виникали, спростовуються матеріалами справи , оскільки 25.02.2010р. до договору від 11.02.10 №2 про переведення (уступку) права на отримання суми заборгованості інших осіб перед платником податків було укладено додаткову угоду №1 , відповідно до умов якої п.1.1 договору від 11.02.10 №2 про переведення (уступку) права на отримання суми заборгованості інших осіб перед платником податків викладено в наступній редакції: "У порядку та на умовах, визначених цим договором , платник податків переводить (уступає) на орган стягнення право вимоги дебіторської заборгованості , а орган стягнення набуває право вимоги дебіторської заборгованості , належне такому платнику податків відповідно до договору поставки R 13-07/4 від 13.07.2008р. , укладеного між платником податків та ПФ "Орнатус" (дебітор)". Інші умови договору залишено без змін.

Посилання позивача на те, що договір поставки R 13-07/4 від 13.07.2008р. не існує також спростовуються матеріалами справи , а саме наданими до позову самим позивачем накладними, винесеними на підставі договору поставки R 13-07/4 від 13.07.2008р. (арк.спр.17-27), які підписані позивачем та скріплені його печаткою. Факт підписання, складення вказаних накладних позивачем не спростовується , як і факт отримання товару за ними , на вказану в них суму.

Також позивач у своїй позовній заяві посилається на положення ст.512 ЦК України, а саме , з її змісту вбачається , що укладання договору уступки права вимоги передбачає передання однією із сторін своїх прав іншій особі за укладеним між сторонами договором або іншим укладеним правочином. Як вказує позивач, між ДПІ у Комінтернівському районі та ДП "Молторг" фактично було укладено договір уступки права вимоги за неіснуючим договором , що в майбутньому не могло тягнути настання правових наслідків обумовлених укладеним правочином, крім того діючим законодавством на думку позивача не передбачено існування такого договору , як договору №2 від 11.02.2010р. про переведення (уступку) права на отримання суми заборгованості інших осіб перед платником податків, оскільки не може бути додаткового джерела погашення податкового боргу платника податків переведення боргу за договором поставки.

Згідно ст.215 Цивільного кодексу України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом , але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах , встановлених законом , такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Сторонами оспорюваного правочину , укладеного на підставі договору №2 від 11.02.2010р. про переведення (уступку) права на отримання суми заборгованості інших осіб (ПФ "Орнатус") перед платником податків (ДП "Молторг") та додаткової угоди до нього №1 від 25.02.2010р., є ДПІ у Комінтернівському районі м.Харкова - орган стягнення та ДП "Молторг" - платник податків. Сторони вказаного правочину не заперечують його дійсність.

Також положеннями ст.215 Цивільного кодексу України передбачено, що вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути пред"явлена тільки особам , визначеними у Цивільному кодексі й інших зконодавчих актах , що встановлюють оспорюваність правочинів - а саме, однією із сторін , або заінтересованою стороною , тобто права яких вже були порушені на момент звернення до суду.

На думку судової колегії, ПФ "Орнатус" не є заінтересованою особою в розумінні ст.215 ЦК України та відповідно не має права оспорювати зазначений правочин, так як права позивача ніяким чином не були порушені домовленостями , досягнутими відповідачами в договорі №2 від 11.02.2010р. та додаткової угоди до нього №1 від 25.02.2010р.

Також з матеріалів справи вбачається, що Виконавчим комітетом Харківської міської ради 14.05.2004 року за №26488128Ю0032043 зареєстровано Дочірнє підприємство „Молторг" (далі - ДП „Молторг").

Як платник податків, зборів та інших обов'язкових платежів ДП „Молторг" знаходиться на податковому обліку в ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова з 20.05.2004 року за № 132.

Станом на 01.03.2010 року ДП „Молторг" має податковий борг у розмірі 38589,68 грн. (у т.ч. по ПДВ - 33643,00грн. та з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів - 4946,68грн.).

Крім того, про наявність податкового боргу у ДП „ Молторг " у розмірі 38 589,68 грн. (у т.ч. по ПДВ - 33643,00грн. та з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів - 4946,68грн.) свідчать дані карток особових рахунків ДП „Молторг" з податку на додану вартість та з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів.

В зв'язку з несплатою платником податків узгодженої суми податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган, керуючись п.п.6.2.1 п.6.2 ст.6 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Так, ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова було направлено ДП “Молторг”першу податкову вимогу №1/933 від 15.10.2009р. на суму 2005,04грн. Про отримання першої податкової вимоги платником податків ДП „Молторг" свідчить власний підпис головного бухгалтера вказаного підприємства в графі „податкову вимогу отримав" з датою отримання 22.10.2009р.

У зв'язку з тим, що борг сплачено не було, ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова на адресу боржника - ДП “Молторг”було направлено другу податкову вимогу №2/1067 від 23.11.2009р. на суму 35648,04грн. Про отримання другої податкової вимоги платником податків ДП „Молторг" свідчить власний підпис головного бухгалтера вказаного підприємства в графі „податкову вимогу отримав" з датою отримання 26.11.2009р.

Згідно Витягу №25500839 від 30.11.2009р. з Державного реєстру обтяжень рухомого майна за заявою ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова 30.11.2009р. зареєстровано податкову заставу активів платника податків ДП „Молторг".

В п.7.2 ст.7 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”визначено джерела погашення податкового боргу за рішенням органу стягнення.

Згідно п.п.7.4.1. п.7.4. ст..7 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”у разі коли заходи з продажу активів платника податків за рішенням органу стягнення не привели до повного погашення суми податкового боргу, додатковим джерелом його погашення органом стягнення може бути визначено продаж активів платника податків, попередньо переданих ним у тимчасове користування чи розпорядження іншим особам відповідно до норм цивільно-правових договорів, або сума заборгованості інших осіб перед платником податків, право на вимогу якої переводиться на орган стягнення, включаючи право на отримання основної суми депозиту або кредиту, а також доходу за ними. Продаж або стягнення таких активів не зупиняє дію таких цивільно-правових договорів до кінця строків їх дії (крім депозитних договорів), а покупець таких активів набуває прав та обов'язків платника податків за такими договорами, у тому числі права на отримання доходу за ними. Якщо норми зазначеного цивільно-правового договору передбачають право кредитора на його дострокове припинення або збільшення розміру доходів за ним чи прийняття інших рішень, які приводять до швидшого повернення суми основного боргу та/або доходу за ним, орган стягнення зобов'язаний прийняти рішення про такі дії.

ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова на адресу підприємства було направлено лист від 20.10.2009р. №15136/10/24-031.

Від ДП „Молтолрг" було отримано лист-відповідь від 11.11.2009р. №121/09, в якому повідомлялось, що на балансі підприємства лічиться такий перелік активів: касовий апарат Марія 301 МТМ, заводський номер ВЖ 5400007045, залишковою вартістю 969,88грн.

ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова на адресу підприємства було направлено лист від 27.11.2009р. №17407/10/24-031 щодо надання переліку основних засобів станом на 01.10.2009р., „Балансу" та останньої інвентаризаційної відомості для складання акту опису активів.

Від ДП „Молтолрг" було отримано лист-відповідь від 30.11.2009р. №125/09, в якому повідомлялось, що на балансі підприємства лічиться такий перелік активів: касовий апарат Марія 301 МТМ, заводський номер ВЖ 5400007045, залишковою вартістю 969,88грн.;           дебіторська заборгованість в розмірі 7 718 733,77грн.

Також до вказаного листа 30.11.2009р. №125/09 підприємством було додано копію інвентаризаційної відомості станом на 01.10.2009р. та перелік дебіторів ДП „Молторг" станом на 19.11.2009р., зокрема ПФ „Орнатус" - сума заборгованості - 32 477,99грн.

З листів ДП „Молторг" від 11.11.2009р. №121/09 та від 30.11.2009р. №125/09, а також з інвентаризаційної відомості станом на 01.10.2009р., вбачається, що вартості активів, наявних на підприємстві, недостатньо для повного погашення податкового боргу.

ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова прийнято Рішення від 28.12.2009р. №92 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу.

В п.п.7.4.4. п.7.4 ст.7 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”встановлено, що порядок застосування пункту 7.4. ст.7 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”„Додаткові джерела погашення податкового боргу" визначається центральним органом податкової служби.

Порядок використання додаткових джерел погашення податкового боргу за рішенням органу стягнення затверджено наказом ДПА України від 19.09.2003р. №439 (далі - Порядок).

Відповідно п.4.1 Порядку на податковий орган як орган стягнення можуть переводитися всі види дебіторської заборгованості.

Згідно п.4.2. Порядку визначення такої дебіторської заборгованості здійснюється шляхом перевірки податковим органом дебіторської заборгованості, яка відображена на рахунках бухгалтерського обліку платника податків та в аналітичному обліку. Реалізації підлягає лише та дебіторська заборгованість, яку можна використати як джерело погашення податкового боргу (реальну до стягнення).

ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова було направлено ДП „Молторг" повідомлення №1 від 10.02.10 про застосування заходів стягнення за рахунок додаткових джерел погашення податкового боргу.

ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова було направлено ДП "Молторг" рішення №1 від 10.02.10 про продаж активів, які віднесені до додаткових джерел погашення податкового боргу платника податку.

Про наявність у ДП „Молторг'' дебіторської заборгованості у правовідносинах з ПФ „Орнатус" свідчить перелік дебіторів ДП „Молторг" станом на 19.11.2009р., зокрема ПФ „Орнатус", доданий до листа ДП „Молторг" від 30.11.2009р. №125/09 та акт звірки взаємних розрахунків між ДП „Молторг" та ПФ „Орнатус", згідно якого підприємство ПФ „Орнатус" по видатковим накладним ДП „Молторг" має дебіторську заборгованість.

Згідно акту №2 опису активів від 11.02.10 ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова здійснено опис дебіторської заборгованості ПФ „Орнатус" перед ДП „Молторг" на загальну суму 32 478,01 грн.

З укладеного між ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова та ДП „Молторг" договору від 11.02.10 №2 про переведення (уступку) права на отримання суми заборгованості інших осіб перед платником податків, а саме з п.1.4 вбачається, що право вимоги засновано на акті звірки взаєморозрахунків між ПФ „Орнатус" та ДП „Молторг" та витратних накладних щодо постачання товару, та наведено перелік відповідних накладних.

Також, згідно специфікації до вказаного договору визначено підстави виникнення дебіторської заборгованості підприємства ПФ „Орнатус", ДП „Молторг" були оформлені видаткові накладні: від 04.11.08. №27254 на суму 663,92грн.; від 04.11.08 №27255 на суму 402,24грн.;           від 11.11.08. №27999 на суму 3519,84грн.; від 11.11.08. №28000 на суму 1384,16грн.; від 15.11.08. №28538 на суму 10035,12 грн.; від 15.11.08. №28539 на суму 10271,88 грн.; від 18.11.08. №28737 на суму 919,52 грн.;           від 18.11.08. №28738 на суму 1068,80 грн.; від 19.11.08. №28884 на суму 4423,68 грн.; від 25.11.08. №29473 на суму 117,92 грн. ; від 25.11.08. №29474 на суму 160,32 грн. по яким існує дебіторська заборгованість ПФ „Орнатус".

Між ДП “Молторг”та ПФ “Орнатус”оформлено акт звірки взаємних розрахунків, згідно якого підприємство ПФ “Орнатус”по вказаним видатковим накладним ДП “Молторга”має дебіторську заборгованість.

За Договором між ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова та ДП „Молторг" про уступку податковий орган одержує право на примусове стягнення дебіторської заборгованості підприємства ПФ „Орнатус" за рішенням суду відповідно до чинного законодавства із наступним спрямуванням отриманих коштів на погашення податкового боргу платника податків (п.1.5 Договору).

Все вище вказане свідчить про помилковість тверджень позивача, щодо укладання оспорюваного договору на підставі неіснуючого договору поставки та невідповідність спірного договору ЗУ «Про порядок погашення зобов*язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та Порядку використання додаткових джерел погашення податкового боргу за рішенням органу стягнення , затвердженого наказом ДПА України від 19.09.2003р. №439.

Позивач в обґрунтування позову також посилається на те, що відповідачами порушено порядок укладання спірного договору , оскільки позивач не був повідомлений про укладення договору №2 від 11.02.2010р.

Проте, дані посилання позивача є необгнунтованими , з огляду на наступне.

Відповідно до статті 516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну

кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Крім того, матеріали справи свідчать , що позивачу було направлено лист від 19.02.2010р. №3769/10/24-034 про надання повідомлення про застосування заходів стягнення за рахунок додаткових джерел погашення податкового боргу та рішення про продаж активів, які віднесені до додаткових джерел погашення податкового боргу платника податків, а також з проханням сприяти вказаного підприємства погашенню його кредиторської заборгованості підприємству ДП „Молторг" в повному обсязі та лист від 05.03.2010р. №4930/10/24-034 з проханням сприяти вказаного підприємства погашенню його кредиторської заборгованості підприємству ДП „Молторг" в повному обсязі.

Проте, податковий борг ДП „Молторг" не було погашено за рахунок дебіторської заборгованості ПФ „Орнатус" перед ним.

Відповідно до ст.203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього

Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин

може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Проте, як вбачається з викладеного вище , позивач не навів суду обґрунтованих та законних доказів в якості підстав для визнання недійсним договору №2 від 11.02.2010р. про переведення (уступку) права на отримання суми заборгованості інших осіб перед платником податків.

А тому , колегія суддів вважає позовні вимоги необґрунтованими, безпідставними та такими, що спростовуються наявними у справі доказами , у зв*язку з чим позов не підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Державне мито, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати державного мита. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на позивача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, Законом України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, ст.203, 215, 516 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИЛА:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Головуючий суддя

суддя

суддя

Повний текст рішення підписано 27.09.2010р.

Справа №61/166-10.