Рішення № 11934005, 23.09.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" вересня 2010 р. Справа № 58/125-10

вх. № 5059/3-58

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

прокурора - Червенко А.Г., посвідчення № 276 від 24.12.2008 року

першого позивача - не з'явився.

представник другого позивача - Заварзіна Н.М довіреність № 4 від 04.01.2010 року.

представник відповідача - Бондарчук С.Я. довіреність від 11.01.2010 року

розглянувши справу за позовом Чугуївського міжрайонного прокурора м. Чугуїв в інтересах держави в особі Чугуївської міської ради, м. Чугуїв та в особі Комунального підприємства " Чугуївтепло", Харківська область, м. Чугуїв

до ДП Міністерства оборони України Чугуївський авіаційний ремонтний завод, ВЧ-36986, Харківська область, м. Чугуїв

про стягнення 274114,28 грн.

ВСТАНОВИВ:

Прокурор звернувся до суду з позовною заявою, в якій з урахуванням змін, прийнятих судом до розгляду, просить суд стягнути з відповідача 269114,28 грн., у тому числі 248855,10 грн. боргу, 10002,19 грн. пені, 8796,56 грн. інфляційних, 1460,43 грн. 3% річних за договором № 170 про постачання теплової енергії, укладеним між сторонами 15.08.2008 року. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач не виконав належним чином свої договірні зобов'язання в частині оплати послуг за договором, у зв'язку з чим утворилась заборгованість, яка до цього часу не погашена.

20 липня 2010 року до суду надійшло клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду на підставі ст. 81 ГПК України. Своє клопотання відповідач обґрунтовує тим, що відсутні підстави для представництва прокуратурою в суді інтересів держави в особі позивача, оскільки позивач є комунальним підприємством, майно якого є комунальною власністю, в той час, як майно, закріплене за ДП "Чугуївський авіаційний ремонтний завод" на праві повного господарського відання є державним майном, яке знаходиться в управлінні держави в особі Міністерства оборони України. Таким чином, відповідач вважає, що в разі задоволення позову та звернення стягнення на майно відповідача, буде завдано прямої шкоди державі, право державної власності якої може бути порушене.

23 вересня 2010 року до суду надійшло клопотання відповідача про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Публічне акціонерне товариство "Регіон - Банк", посилаючись на те, що КП "Чугуївтепло" укладено договір про надання послуг теплопостачання з ПАТ "Регіон-банк", який орендує частину будівлі штабу відповідача. Відповідач наголошує, що вказаний договір укладено без згоди відповідача на використання його теплових мереж для опалення приміщень, що займаються іншими особами (ПАТ "Регіон-банк"), та без внесення змін до існуючого договору або до розрахунків на опалення в частині втрат тепла в мережах відповідача. Крім того, відповідач зазначив, що згідно з пунктом 3.4 укладеного між відповідачем та ПАТ "Регіон-банк" договору оренди від 1 лютого 1994 року, ПАТ "Регіон-банк" відшкодовує відповідачу витрати на комунальні послуги (опалювання).

Представник прокуратури та другого позивача в судовому засіданні заперечували проти вказаного клопотання та просили суд відмовити у його задоволенні.

Суд, розглянувши вказане клопотання, вважає необхідним відмовити у його задоволенні, у зв'язку з його необґрунтованістю та безпідставністю.

Крім того, 23.09.2010 року до суду надійшло клопотання про призначення у справі судової експертизи, посилаючись на наявність між сторонами спору щодо можливості відключення теплопостачання будівель підприємства до кінця опалювального сезону, та вважає, що для роз'яснення цього питання потрібні спеціальні знання у сфері теплового господарства, експлуатації та відключення систем теплопостачання.

Представник прокуратури та другого позивача в судовому засіданні заперечували проти вказаного клопотання та просили суд відмовити у його задоволенні.

Згідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Суд, розглянувши вищевказане клопотання, та враховуючи докази, наявні в матеріалах справи, дійшов висновку про недоцільність призначення у даній справі судової експертизи, у зв'язку з чим вказане клопотання не підлягає задоволенню.

Представник прокуратури в судовому засіданні підтримує позовні вимоги в повному обсязі та просить суд задовольнити позов.

Представник першого позивача в судове засідання не з'явився, витребуваних попередньою ухвалою суду документів не надав, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник другого позивача в судовому засіданні підтримує позов прокурора з урахуванням уточнень в повному обсязі та просить суд задовольнити позов.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечує проти позовних вимог та просить суд відмовити у задоволенні позову.

Суд, вислухавши пояснення представників прокуратури, другого позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, встановив наступне.

15 серпня 2008 року між Комунальним підприємством "Чугуївтепло" (Енергопостачальна організація) та Державним підприємством Міністерства оборони України Чугуївським авіаційним ремонтним заводом (Споживач) був укладений договір № 170 про постачання теплової енергії.

Відповідно до умов договору позивач зобов’язався постачати відповідачу теплову енергію в потрібних йому обсягах, а відповідач зобов’язався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Відповідно до п. 6.3. договору відповідач за 15 днів до початку розрахункового періоду своїм дорученням самостійно сплачує позивачу вартість зазначеної в договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця. Розрахунковим періодом, відповідно до п. 6.2. договору, є календарний місяць.

Позивач виконав належним чином свої договірні зобов’язання, поставив відповідачу теплову енергію.

Відповідач, в свою чергу, не виконав належним чином свої договірні зобов’язання, не оплатив у терміни передбачені договором поставлену теплову енергію, внаслідок чого за період з листопада 2009 року по квітень 2010 року станом на 20.05.2010 року утворилась заборгованість в розмірі 248855,10 грн., яка до цього часу не сплачена.

Доводи відповідача щодо безпідставності нарахувань за теплову енергію в період з 01.01.2010 року по 01.04.2010 року не відповідають обставинам справи з наступних підстав.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно частин 1 та 2 ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

З аналізу даної норми випливає, що споживач сплачує вартість фактично прийнятих ресурсів.

Факт користування тепловою енергією в спірний період підтверджується актами про включення та відключення опалення, підписаними представниками КП "Чугуївтепло" та представником відповідача, та розпорядженням міського голови № 114 від 14.04.2010 року про припинення опалювального сезону з 15.04.2010 року.

З матеріалів справи вбачається, що у зв’язку з відсутністю у відповідача приладу обліку, розрахунок відпущеної кількості теплової енергії був здійснений позивачем розрахунковим засобом згідно з Тимчасовими правилами обліку відпуску теплової енергії, затвердженими і введеними в дію наказом Держкомітету України з житлово-комунального господарства і Міністерства енергетики і електрифікації України № 57/112 від 01.07.1996 року. Розрахунковим засобом розподіляється фактично вироблений на джерелі об’єм теплової енергії і оплата береться за фактично відпущену теплову енергію. Із загальної кількості теплової енергії, виробленої на джерелі тепла і визначеної приладами обліку на джерелі, вираховуються теплові втрати у мережах, вираховуються об’єми теплової енергії, спожиті споживачами, котрі мають прилади обліку, згідно показань їх приладів, а залишок кількості теплової енергії, спожитої абонентами, котрі не мають приладів обліку, розподіляється між ними пропорційно їх тепловим навантаженням.

Згідно п. 6.5. Договору кількість фактично спожитої теплової енергії для споживачів, що не мають приладів обліку, визначається розрахунковим методом згідно з договірним навантаженням з урахуванням середньомісячних фактичних температур навколишнього повітря і теплоносія від теплових джерел Енергопостачальної організації, та втрат тепла в мережах споживача. Додаток до договору 1 в містить наступні об’єкти постачання теплової енергії з відповідним тепловим навантаженням: ЧАРЗ АТС/ЕМО - 0,0384 Гкал/годину, прибудова до клубу – 0,0207 Гкал/годину, готель - 0,2951 Гкал/годину, вартове приміщення (прохідна 1) - 0,0280 Гкал/годину. Вказаний додаток до Договору скріплений печатками та підписами уповноважених представників сторін.

Наданий другим позивачем розрахунок спожитої теплової енергії здійснений у відповідності до "Норм та вказівок по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та господарських споруд, а також на господарсько-побутові потреби в Україні" КТМ 204 України 244-94, оскільки у відповідача немає приладів обліку. Даний нормативний акт не підлягає державній реєстрації на підставі пп. є) п. 5 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, організаціях державного управління і контролю, що стосується прав, свобод та законних інтересів громадян або мають міжвідомчий характер, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.1992 року за № 731, а саме - на державну реєстрацію не подаються акти: рекомендаційного, роз'яснювального та інформаційного характеру (методичні рекомендації, роз'яснення, у тому числі податкові, тощо), нормативно-технічні документи (національні та регіональні стандарти, технічні умови, будівельні норми і правила, тарифно-кваліфікаційні довідники, кодекси усталеної практики, форми звітності, у тому числі щодо державних статистичних спостережень, адміністративних даних та інші).

Доказом того, що КТМ 204 України 244-94 "Норми та вказівки по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та господарських споруд, а також на господарсько - побутові потреби в Україні", є діючим документом, являється їх застосування у інших нормативно правових актах затверджених у Міністерстві юстиції України. Згідно зі ст. 2 "Нормативні посилання" Наказу Міністерства енергетики та Державного Комітету будівництва, архітектури та житлової політики України №191 від 08.09.2000 р. "Про затвердження Правил розрахунків двоставкового тарифу на теплову енергію та гарячу воду", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.11.2000 р. N 776/4997, розрахунок здійснюється тільки на підставі КТМ 204 244-94 України.

Стосовно звернень відповідача до КП "Чугуївтепло" про відключення теплопостачання підприємства, суд вважає необхідним зазначити наступне.

Згідно з Додатком № 3 до договору встановлено, що енергопостачальна організація припиняє постачання теплової енергії споживачу в разі письмового звернення споживача про припинення теплопостачання при наявності технічної можливості відключення приміщення, а також за умови, що не постраждають інтереси інших споживачів.

З матеріалів справи вбачається, що в листах, які надходили від Відповідача за вих. № 16 від 12.01.2010 р. були зазначені тільки будівлі штабу з 11.01.2010 р. та вих. № 438 від 19.03.2010 р. були зазначені будівлі штабу та готелю з 01.04.2010 р., а не підприємства в цілому. В листах надісланих КП “Чугуївтепло” вих. № 23 від 16.01.2010 р. та вих. № 179 від 26.03.2010 р. було вказано неможливість технічно відключити тільки будівлі штабу, де частину приміщень займає АТ “Регіон-банк”, який теж є споживачем теплової енергії на підставі Договору, а не підприємства в цілому. Також у листі № 23 від 16.01.2010 р. було зазначено, що реконструкцію системи опалення штабу можливо виконати тільки після закінчення опалювального сезону. Факт відсутності технічної можливості відключення зазначених об'єктів, до звернення з позовом до суду, не оспорювався відповідачем, пропозицій щодо внесення змін в договір від відповідача на адресу КП “Чугуївтепло” не надходило.

Враховуючи викладене, суд вважає , що відповідач своїми діями відповідач порушив умови договору та вимоги ст. 526 ЦК України, якою передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. За таких підстав, суд вважає вимогу позивача про стягнення 248855,10 грн. боргу за постачання теплової енергії обґрунтованою та підлягаючою задоволенню.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що згідно з п. 7.2.2. договору за несвоєчасну оплату послуг відповідач сплачує, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення. Позивач надав обґрунтований розрахунок пені, який відповідає вимогам Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”. За таких обставин, суд вважає вимогу позивача про стягнення 10002,19 грн. пені обґрунтованою та підлягаючою задоволенню.

Оскільки згідно зі ст.599 ЦК України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, а у відповідності до ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних з простроченої суми боргу, суд вважає, що позивач має право на стягнення з відповідача інфляційних витрат та 3% річних, тому вимога позивача про стягнення з відповідача інфляційних витрат в сумі 8796,56 грн. та 3% річних в сумі 1460,43 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Клопотання представника відповідача щодо залишення позову без розгляду на підставі п. 1 ст. 80 ГПК України суд вважає безпідставним та не підлягаючим задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 121 Конституції України, на прокуратуру України покладається представництво прокуратурою інтересів держави в суді у випадках, визначених законом.

Так, відповідно до ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокуратурою інтересів держави в суді полягає у здійсненні прокурором від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів держави у випадках, передбачених законом. Підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчинюються у відносинах між ними або державою.

Однією з форм представництва, що визначено ч. 3 вказаної норми, є звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб. При цьому, відповідно до ч.5 ст. 36 - 1 Закону, прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах, форму його здійснення і може здійснювати представництво в будь-якій стадії судочинства в порядку , передбаченому процесуальним законом.

В силу ч. 1 ст. 2 ГПК України, господарський суд порушує справи за позовними заявами: прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Частина третя вказаної норми також визначає, що прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Відповідно до ч. 2 ст. 29 ГПК України, у разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

Чугуївською міжрайонною прокуратурою Харківської області у позовній заяві чітко визначені підстави представництва держави в особі органа місцевого самоврядування - Чугуївської міської ради Харківської області та в особі Комунального підприємства "Чугуївтепло".

У відповідності із ст.49 ГПК України суд вважає необхідним витрати по сплаті державного мита у сумі 2691,14 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 231,69 грн. покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 526, 625 ЦК України, статтями 1, 12, 47, 49, 82-84 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Державне підприємство "Чугуївський авіаційний ремонтний завод" (63501, Харківська область, м. Чугуїв, м-н. Авіатор, 162, розрахунковий рахунок 2600930120094, АКБ "Золоті ворота" МФО 351931, код 08305644) на користь Комунального підприємства "Чугуївтепло" (63503, Харківська область, м. Чугуїв, вул. Гагаріна, 15, розрахунковий рахунок 260393013355, Чугуївське відділення 2834 в ВАТ "Ощадбанк" МФО 350222, код ОКПО 35944142) 248855,10 грн. боргу, 10002,19 грн. пені, 8796,56 грн. інфляційних, 1460,43 грн. 3% річних, витрати по сплаті державного мита у сумі 2691,14 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 231,69 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Повний текст рішення підписаний __ вересня 2010 року.