Рішення № 11934002, 27.09.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" вересня 2010 р. Справа № 65/241-10

вх. № 7478/3-65

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - не з*явився

відповідача - не з'явився;

розглянувши справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Житомиртранссервіс", м.Житомир

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Actual", м.Харків

про стягнення 5220,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Житомиртранссервіс", звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення з відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Actual", заборгованості у розмірі 5220,00 грн. за перевезення вантажу згідно Договору-заявки на транспортно-експедиційні послуги № 2608/п від 26.08.2009р. з покладенням на відповідача судових витрат.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 20.08.2010р. за вищевказаним позовом було порушено провадження у справі № 65/241-10 та розгляд справи призначено на 06.09.2010р. об 11:30 год.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 06.09.2010р. розгляд справи № 65/241-10 відкладено на 27.09.2010р. о 10:40 год., у зв'язку з нез'явленням у судове засідання представника відповідача та ненаданням витребуваних судом документів.

У судовому засіданні, яке відбулося 27.09.2010р., представники позивача та відповідача не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, про день та час розгляду справи були повідомлені належним чином.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та надання доказів покладений на сторони, тому суд, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши доводи позовної заяви, повно та всебічно дослідивши обставини справи та докази на їх підтвердження, суд встановив наступне.

26.08.2009р. між позивачем (виконавець) та відповідачем (експедитор) було укладено Договір-заявку № 2608/п на транспортно-експедиційні послуги.

Згідно даного Договору-заявки позивачем було здійснено міжнародне перевезення вантажу за маршрутом Щепинек (Польща) - Львів - Київ.

Відповідно до рахунку-фактури № СФ 0000524 від 02.09.2009р., вартість перевезення вантажу становить - 10 220,00 грн.

Як видно з матеріалів справи, позивач вчасно та відповідно до умов заявки виконав перевезення, що підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною № 0218554.

Проте, всупереч вищезазначеним домовленостям, відповідач, станом на 02.08.2010р. зобов'язання в частині сплати коштів за перевезення вантажу виконав частково, а саме сплатив лише 5000,00 грн.:

- 25.09.2009р. - 2000,00 грн.;

- 20.11.2009р. - 2000,00 грн.;

-10.06.2010р. - 1000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 926, 947, 2PL296773.

Таким чином, залишок заборгованості відповідача перед позивачем станом на 08.08.2010р. становить 5220,00 грн.

З метою отримання коштів позивач звертався до відповідача з претензією № 19 від 14.01.2010 р. Однак, на дану претензію відповідач належним чином не відреагував, сплативши лише 1000,00 грн.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов’язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов’язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб’єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

За приписами ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 598 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов’язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно статей 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 198 Господарського кодексу України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк, відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги викладені обставини, та враховуючи те, що відповідач не надав суду обґрунтованих заперечень проти позову, суд визнає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача 5 220,00 грн. заборгованості належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до статей 44-49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позовних вимог, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, оскільки спір з його вини доведено до суду.

На підставі статей 6, 8, 19, 55, 124, 129 Конституції України, статей 11,15, 16, 509, 525, 526, 530, 598, 610, 629 Цивільного кодексу України, статей 20, 173, 174, 179, 193, 198 Господарського кодексу України, керуючись статтями 1, 4, 12, 33, 22, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Actual" (61054, м.Харків, вул.Гв.Широнінців, 23/95; код ЄДРПОУ: 32135937; р/р 26007820357982 у відділенні № 20 Банку "Грант", МФО 351607) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Житомиртранссервіс" (10031, м.Житомир, вул.М.Рибалко, 25; р/р 2600701526622 у Філії ВАТ "Укрексімбанк" м.Житомир, МФО 311324; код ЄДРПОУ: 32699083) - 5220,00 грн. боргу за перевезення вантажу; 102,00 грн. витрат з оплати державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Повне рішення підписано 01 жовтня 2010 року