Рішення № 11933933, 22.09.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" вересня 2010 р. Справа № 62/237-10

вх. № 8001/4-62

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Караваєв О.О., дов. №30 від 01.03.10р. відповідача - не з"явився

розглянувши справу за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області, м. Харків

до Фізичної особи підприємця ОСОБА_2, м. Харків

про стягнення 2847,57 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області звернувся до господарського суду із позовною заявою про стягнення з відповідача - ФОП ОСОБА_2 314,56 грн. заборгованості по орендній платі та 2533,01 грн. пені за неналежне виконання обов»язку по оплаті орендної плати за договором оренди №2738-Н від 10.07.06р.

Представник позивача підтримує позовні вимоги у повному обсязі та просить суд їх задовольнити.

Відповідач 22.09.10р. надала відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог щодо стягнення пені заперечує, посилаючись на сплив позовної давності.

Зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

10.07.06р. між позивачем та відповідачем укладено договір оренди №2738-Н нежитлового приміщення. Балансоутримувачем даного нежитлового приміщення є ДП «Харківський метрополітен». Відповідно до наявної в матеріалах справи копії цього договору оренди, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно: кіоск №15 у переході №1, загальною площею 3,90 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до п.п.3.1-3.3 Договору, орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої Постановою КМУ №786 від 04.10.95р. зі змінами, і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (останній місяць, по якому є інформація про індекс інфляції) травень 2006 року - 561,36 грн. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством. Орендна плата за

кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць. орендна плата здійснюється Орендарем поквартально передплатою, яка повинна надходити не пізніше останнього числа місяця, попереднього наступному кварталу. В останній місяць кожного кварталу з 25 числа по останнє число місяця Орендар здійсню доплату за попередній квартал з врахуванням індексу інфляції орендної плати та витрат на утримання Майна і послуг, які надаються, і вносить попередню оплату за наступний квартал у розмірі 100% скоригованої суми попереднього кварталу. Перерахування орендної плати здійснюється у наступному порядку: безпосередньо до Державного бюджету, на рахунки визначені фінансовими органами, у розмірі 70%; на рахунок визначений Балансоутримувачем у розмірі 30%. Пунктом 5.2. договору передбачено, що орендар повинен своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Договір оренди №2738-Н від 10.07.06р. укладено строком до 10.06.07р. (п.10.1. договору).

Додатковою угодою №1 від від 22.11.07р. сторонами було внесено зміни до договору оренди №2738-Н від 10.07.06р. ,а саме п.3.1. Договору доповнено абзацом наступного змісту: "п.3.1.Орендна плата за базовий місяць перерахунку оренди грудень 2006 року - 731,03 грн. (місяць, рік). Орендна плата за перший місяць оренди з перерахунокм - січень 2007 року визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць перерахунку на індекс інфляції за січень 2007 року (місяць, рік)" (розраховано згідно з Додатком №1 до цієї Додактової угоди). Крім того, продовжено строк дії договору оренди №2738-Н від 10.07.06р на 2 роки 11 місяців, до 09.05.10р.

Позивач виконуючи свої зобов»язання з договором оренди № 2738-Н від 10.07.06р. передав відповідачеві майно, що є предметом цього договору ( кіоск №15 у переході №1, загальною площею 3,90 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1), даний факт підтверджується актом приймання-передачі орендованого майна №1, підписаним сторонами 10.07.06р.

Внаслідок не виконання відповідачем зобов»язання по оплаті орендної плати за користування нерухомим майном, в розмірі та строки передбачені договором оренди № 2738-Н від 10.07.06р., у нього утворилась заборгованість в сумі 314,56 грн.

Відповідач доказів оплати заборгованості суду не надав, контррозрахунок орендної плати та заперечень щодо правильності її нарахування суду не представив.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч.1 ст.759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч.1 ст.13 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передача об'єкта оренди орендодавцем орендареві здійснюється у строки і на умовах, визначених у договорі оренди.

Відповідно до ч.5 ст.762 Цивільного кодексу України, плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Крім того, відповідно до ч.3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Відповідно до ч.3 ст.19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525-526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків,

передбачених законом не допускається. Зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи вказані обставини та те, що відповідач не надав суду доказів на підтвердження сплати ним заборгованості перед позивачем у сумі 314,56 грн., хоча мав можливість скористуватись своїми процесуальними правами та надати документи в обґрунтування своєї позиції по справі, суд дійшов висновку про правомірність позовних вимог позивача в частині стягнення заборгованості по орендній платі в сумі 314,56 грн. (сума основного боргу).

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню за неповну та несвоєчасну оплату орендної плати, яка, згідно наданого позивачем розрахунку (арк.с.7), складає 2533,01 грн.

Ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 3.6 договору № 2738-Н від 10.07.06р., сторонами була встановлена відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань у вигляді пені у розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Згідно ч.1 та ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст.3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань” розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

З огляду на наведене, позовні вимоги про стягнення пені є законними та обґрунтованими.

Проте, відповідач за первісним позовом звернувся у відзиві на позовну заяву (вх.№20098 від 22.09.10р.) до суду із заявою про застосування строку позовної давності до позовних вимог щодо стягнення з нього пені.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно зі ст.258 ЦК України, для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.(ст.261 ЦК України).

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення (ч. 3 ст.267 ЦК України). Частиною 4 цієї ж статті визначено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Як свідчать матеріали справи, позивач звернувся до суду із позовом 07.09.10р., отже, з огляду на встановлену статтею 258 ЦК України спеціальну позовну давність у один рік до вимог щодо стягнення пені, суд вважає правомірним нарахування пені за період з 07.09.09р. по 07.09.10р.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд, з урахуванням заяви відповідача про застосування строку позовної давності до вимог про стягнення пені, з огляду на положення ч.4 ст.267 ЦК України, відмовляє в задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача пені у сумі 2322,98 грн., вважаючи такою, що підлягає стягненню з відповідача суму пені 210,03 грн.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне витрати по сплаті державного мита в розмірі 18,79 грн. та витрати на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу в сумі 43,47 грн. покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог..

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.. ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст..ст. 256, 258, 261, 267, 526, 530, 610, 625, 785 ЦК України, ст.ст. 193, ГК України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33, 43, 47-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний № НОМЕР_1) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України в Харківській області (61024, м.Харків, вул..Гуданова,18) 314,56 грн. основного боргу та 210,03 грн. пені.

Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний № НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України (одержувач управління Державного казначейства у м. Харкові Головного управління Державного казначейства України у Харківській області, код ЄДРПОУ 24134490, рахунок № 31110095700002, код бюдж. класифікації доходів 22090200, символ звітності банку 095, банк Головне управління Державного казначейства України у Харківській області, МФО 851011) 18,79 грн. державного мита.

Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний № НОМЕР_1) на користь держбюджету України (рахунок №31219264700002, код бюджетної класифікації доходів бюджету (КБКД) 22050003, символ звітності 264, отримувач: УДК у м.Харкові ГУДКУ у Харківській області, код ЄДРПОУ: 24134490, МФО банку: 851011, банк отримувача ГУДКУ у Харківській області) 43,47 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Повний текст рішення по справі №62/237-10 підписано 23.09.10р.