Рішення № 11933929, 22.09.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" вересня 2010 р. Справа № 67/38-10

вх. № 7308/6-67

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 за довіреністю № б/н від 11.06.2010 р.,

відповідача - не з"явився,

розглянувши справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Пологи, Запорізька область

до Закритого акціонерного товариства "Лозівський молочний завод", м. Лозова, Харківська область

про стягнення 70733,72 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Закритого акціонерного товариства "Лозівський молочний завод" про стягнення 70733,72 грн., з яких сума основного боргу за договором доручення № 96/10 від 12.03.2010 року - 69210,06 грн., інфляційні в розмірі 1380,05 грн., 3% річних в сумі 143,6 грн., судові витрати покласти на відповідача - 708,00 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та оплату послуг адвоката. В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що згідно договору доручення № 96/10 від 12.03.2010 року позивачем було передано у власність відповідача цільне коров"яче молоко (товар), згідно спеціалізованих товарних накладних від 12.03.2010 р., 13.03.2010 р., 14.03.2010 р. та на підставі розрахункової платіжної відомості за період з 12.03.2010 р. по 14.03.2010 р. на загальну суму 74567,00 грн., який був відповідачем частково оплачений в сумі 5356,94 грн., у зв"язку з чим утворилася заборгованість в сумі 69210,06 грн., яка до цього часу відповідачем не сплачена.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 13 серпня 2010 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 06 вересня 2010 року о 15:00 годині.

06.09.2010 р. через канцелярію господарського суду Харківської області представник позивача супровідним листом (вх. № 17293) надав витребувані попередньою ухвалою суду від 13.08.2010 р. документи.

Суд прийняв дані документи та долучив їх до матеріалів справи.

Представник позивача у судовому засіданні 06.09.2010 р. підтримав позовні вимоги, просив суд їх задовольнити на підставах, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні 06.09.2010 р. проти суми основного боргу не заперечував, але просив суд надати час для ознайомлення з матеріалами справи, для перерахунку заявлених позивачем розміру інфляційних нарахувань в сумі 1380,05 грн. та 3% річних в сумі 143,6 грн.

Ухвалою суду від 06.09.2010 р. розгляд справи було відкладено на 22.09.2010 р. о 12:45 годині.

22.09.2010 р. через канцелярію господарського суду Харківської області представник позивач надав супровідним листом за вх. № 18590 наступні документи: угоду б/н від 11.06.2010 р. на представлення інтересів ОСОБА_2 в суді адвокатом ОСОБА_1, копію свідоцтва про зайняття адвокатською діяльністю, копію виписки з банківського рахунку про сплату адвокатських послуг.

Суд прийняв дані документи та долучив їх до матеріалів справи.

Представник позивача в судовому засіданні 22.09.2010 р. наполягає на заявлених позовних вимогах та просить суд задовольнити позов у повному обсязі та стягнути з відповідача суму основного боргу за договором доручення № 96/10 від 12.03.2010 року в розмірі 69210,06 грн., інфляційні в розмірі 1380,05 грн., 3% річних в сумі 143,6 грн., витрати по оплаті державного мита в сумі 708,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн., а також витрати по оплаті послуг адвоката в розмірі 2500,00 грн.

Представник відповідача у судове засідання 22.09.2010 р. не з`явився, витребуваних попередніми ухвалами суду від 13.08.2010 р. та від 06.09.2010 р. документів не надав та про причини неявки у судове засідання суд не повідомив.

Ухвалами суду від 13.08.2010 р. та від 06.09.2010 р. сторони попереджені про розгляд справи за наявними в ній матеріалами у разі неявки представників сторін у судове засідання та ненадання витребуваних судом документів. Враховуючи викладене, а також достатність часу, наданого відповідачу для підготовки до судового засідання та підготовки витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені пунктом 4 частини 3 ст. 129 Конституції України, ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у справі матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України.

З"ясувавши всі фактичні обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне.

12.03.2010 р. між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (позивач по справі) та Закритим акціонерним товариством "Лозівський молочний завод" (відповідач по справі) був укладений договір доручення № 96/10 у відповідності до п. 1.1. якого повірений (позивач) за винагороду зобов"язується від імені і за рахунок довірителя (відповідача) здійснювати юридичні дії пов"язані з закупівлею у населення молока цільного коров"ячого, що в подальшому має назву товар, за ціною, не нижче узгодженої сторонами в додатку до цього договору.

Відповідно до п. 1.2. договору повірений (позивач) зобов"язується здійснити юридичні дії вказані у п. 1.1. цього договору у формі підписання відповідних угод з постачальниками (фізичними особами), а також виконувати роботи пов"язані з прийманням вказаного товару та наступною передачею його довірителю (відповідачу).

Відповідно до п. 1.6. договору при укладанні відповідних угод з постачальниками (фізичними особами), повірений (позивач) повинен врахувати, що товар має відповідати слідуючим показникам: кислотність таблиці сортності (додаток 2); базовий жир 3,4 %, але не більше 4,0 %, білок база 3,0 % та вище.

Згідно п. 1.8. договору приймання товару по кількості та якості, здійснюється у момент передачі його від повіреного довірителю, шляхом проведення відповідних аналізів у пункті приймання останнього.

Відповідно до п. 2.1. та п. 2.1.4. договору повірений (позивач) зобов"язаний укладати від імені довірителя (відповідача) договори з постачальниками (фізичними особами) на постачання товару.

Згідно п. 2.1.8. договору за дорученням довірителя (відповідача) повірений (позивач) зобов"язаний провести з постачальниками (фізичними особами) відповідні розрахунки за поставлений товар.

Відповідно до п. 3.1. та 3.1.1. договору довіритель (відповідач) зобов"язаний для виконання повіреним (позивачем) дій, вказаних у п. 2.1.8. даного договору, передати у його розпорядження необхідні кошти.

Згідно п. 4.1. договору довіритель (відповідач), після отримання товару вказаного в п. 1.1. цього договору, для здійснення розрахунку з постачальниками (фізичними особами) передає повіреному (позивачу) необхідні грошові кошти.

Відповідно до п. 4.2. договору кошти, вказані в п. 4.1. цього договору довіритель (відповідач) перераховує на розрахунковий рахунок повіреного (позивача), протягом 10 днів після надання повіреним (позивачем) накопичувальних відомостей (п. 2.1.10.). Комісійна винагорода, яку банк відраховує з грошових коштів повіреного (позивача), сплачує довіритель (відповідач).

Згідно п. 6.2. договору строк дії цього договору протягом якого повірений (позивач) має право діяти від імені довірителя встановлюється з 12.03.2010 р. по 31.12.2010 р.

Позивач свої зобов”язання за договором доручення № 96/10 від 12.03.2010 р. виконав у повному обсязі з додержанням вимог договору та поставив відповідачу товар на загальну суму 76183,00 грн., що підтверджується претензією-вимогою від 14.05.2010 р., яка була направлена позивачем на адресу відповідача з вимогою оплатити заборгованість за договором доручення № 96/10 від 12.03.2010 р. в сумі 76183,00 грн. та отримана відповідачем 19.05.2010 р., про що свідчить його підпис на повідомленні про вручення поштового відправлення.

Проте, як зазначає позивач в позовній заяві, в перерахунку на базисну жирність ним було поставлено на адресу відповідача 18642 кг. молока, що підтверджується спеціалізованими товарними накладними від 12.03.2010 р., від 13.03.2010 р. та від 14.03.2010 р., а також розрахунково-платіжною відомістю прийомки молока та молочних продуктів у населення за період з 12.03.2010 р. по 14.03.2010 р.

Як встановлено в додатковій угоді до договору доручення № 96/10 від 12.03.2010 р., з 12.03.2010 р. ціна на молоко коров"яче становить 4,00 грн. за 1 кг. молока по перерахунку на базисну жирність.

Таким чином, позивачем був поставлений товар (молоко коров"яче) на загальну суму 74568,00 грн., проте, позивач в позовній заяві зазначає, що ним було поставлено на адресу відповідача товар на загальну суму 74567,00 грн.

Однак, відповідач в порушення умов вказаного договору за отриманий товар розрахувався частково на суму 5356,94 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 9224 від 01.06.2010 р., у зв”язку з чим у відповідача утворилася заборгованість перед позивачем в розмірі 69211,06 грн., що підтверджується актом звіряння взаємних розрахунків станом на 14.06.2010 р., проте, як зазначає позивач в позовній заяві, а також безпосередньо присутній в даному судовому засіданні представник позивача, заборгованість відповідача перед позивачем за неоплачений товар складає 69210,06 грн.

Надаючи правову оцінку викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог суд виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обовязку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обовязків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки.

У відповідності із ст.173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший субєкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконати її обовязку.

Господарські зобовязання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 1000 Цивільного кодексу України за договором доручення одна сторона (повірений) зобов"язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов"язки довірителя.

Відповідно до ч. 1 ст. 1004 Цивільного кодексу України повірений зобов"язаний вчиняти дії відповідно до змісту даного йому доручення.

Згідно п.1 ч. 1 ст. 1006 Цивільного кодексу України повірений зобов"язаний повідомляти довірителеві на його вимогу всі відомості про хід виконання його доручення.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 1007 Цивільного кодексу України довіритель зобов"язаний, якщо інше не встановлено договором забезпечити повіреного засобами, необхідними для виконання доручення.

Згідно ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 198 Господарського кодексу України, зобовязання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги викладені обставини, та враховуючи те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би підтверджував сплату заборгованості за договором доручення № 96/10 від 12.03.2010 р., суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача в частині стягнення основної суми заборгованості в розмірі 69210,06 грн. правомірна та обґрунтована, як така, що не спростована відповідачем та підтверджена належними доказами, тому підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 статті 548 Цивільного кодексу України, виконання зобовязання (основного зобовязання) забезпечується, якщо це встановлено законом або договором.

Згідно частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до розрахунку наданого позивачем розмір 3% річних становить 143,6 грн.

Приймаючи до уваги, що відповідач не виконав прийнятий на себе обов"язок по оплаті в термін, встановлений договором, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних у сумі 143,6 грн. відповідають діючому законодавству України, та підлягають задоволенню.

Відповідно до пункту 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, тому позовні вимоги в сумі 1380,05 грн. інфляційних обгрунтовані та підлягають задоволенню.

Згідно розділу VІ Господарського процесуального кодексу України судовими витратами є пов"язані з розглядом справи в господарському суді витрати, які складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов"язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, сплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов"язаних з розглядом справи. В обгрунтування позовних вимог щодо стягнення з відповідача витрат по оплаті послуг адвоката в розмірі 2500,00 грн., позивач надав суду - угоду № б/н від 11.06.2010 р. відповідно до якої Юридична консультація Московського району м. Харкова, адвокат ОСОБА_1 по господарському спору звернувшегося ОСОБА_2 за позовом до Закритого акціонерного товариства "Лозівський молочний завод" зобов"язується представляти інтереси довірителя в загальному суді, адміністративному суді всіх інстанцій з усіма правами, які надані діючим законодавством довірителю як позивачу, відповідачу, третій особі, свідку, іншій особі, яка приймає участь у справі, а також іншими правами, які позивачем були оплачені на загальну суму 2500,00 грн., що підтверджується випискою з банківського рахунку від 15.06.2010 р., яка знаходиться в матеріалах справи, та які він просить суд стягнути з відповідача на його користь, суд задовольняє частково позовні вимоги щодо стягнення з відповідача судових витрат на оплату послуг адвоката в сумі 1000,00 грн., в частині стягнення витрат на послуги адвоката у розмірі 1500,00 грн. - суд відмовляє у зв'язку з несорозмірністю з заявленими позовними вимогами та не підтвердженням належними доказами надання цих послуг згідно угоди № б/н від 11.06.2010 р.

Позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу, 3% річних та інфляційних обґрунтованими, суд вважає обґрунтованими, доведеними і підлягаючими задоволенню в повному обсязі.

Відповідач не скористався своїми правами, наданими йому статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, на участь його представника в судовому засіданні, на спростування позовних вимог позивача, не надав суду доказів належного виконання договірних зобов'язань.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 124, 129 Конституції України, статтями 11, 509, 525, 526, 530, 548, 625, 629, 712, 1000, 1004, 1006, 1007 Цивільного кодексу України, статтями 173, 174, 179 Господарського кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 33, 43, 44, 46, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Лозівський молочний завод" (64600, Харківська область, м. Лозова, вул. Червоногвардійська, буд. 45 А, ідентифікаційний код 00447310, р/р 26006818792270 в ХОФ АКБ "Укрсоцбанк", МФО 351016) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, п/р НОМЕР_2) заборгованість у сумі 69210,06 грн., 3% річних в сумі 143,6 грн., 1380,05 грн. - інфляційних, 1000,00 грн. - витрат на послуги адвоката, 708,00 грн. - державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В частині позовних вимог щодо стягнення витрат на послуги адвоката в розмірі 1500,00 грн. - відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Рішення підписано 22.09.2010 р.

справа № 67/38-10