Рішення № 11933922, 20.09.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" вересня 2010 р. Справа № 59/202-10

вх. № 6109/4-59

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Красюк В.Ю., за довіреністю б/н від 01.03.2010р.;

відповідача - не з"явився

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гармонія", м. Харків

до Приватного підприємства "Зелена Планета", м. Валки

про стягнення 11059,35 грн.

ВСТАНОВИВ:

06 липня 2010 року позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача, у зв"язку з неналежним виконанням умов договору оренди майна № б/н від 16 лютого 2006 року, заборгованість на загальну суму 11059,35 грн., з якої:

- 9200,00 грн. розмір заборгованості по сплаті орендної плати;

- 993,29 грн. сума інфляційних, нарахована на суму заборгованості по сплаті орендної плати в 2000,00 грн.;

- 188,21 грн. 3% річних, нарахованих на суму заборгованості по сплаті орендної плати в 2000,00 грн.;

- 99,33 грн. сума інфляційних, нарахована заборгованості по сплаті орендної плати в 200,00 грн.;

- 18,82 грн. 3% річних, нарахованих на суму заборгованості по сплаті орендної плати в 200,00 грн.;

- 559,70 грн. пеня, нарахована на суму заборгованості по сплаті орендної плати в 2000,00 грн.

Також позивач просить вжити заходи до забезпечення позову ТОВ "Гармонія" до ПП "Зелена Планета" про стягнення 11059,35 грн. Накласти арешт на нерухоме та рухоме майно ПП "Зелена Планета" на загальну суму 11059,35 грн. Судові витрати покласти на відповідача.

Представник позивача в судове засідання через канцелярію господарського суду у відповідності до ст. 22 ГПК України надав заяву (вх.19800) про залучення до матеріалів справи банківських виписок, що підтверджують сплату відповідача 13.04.2007р. та 17.05.2007р. за оренду обладнання за договором, а також заяву (вх. 19799), в якій відмовився від позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені. Представник позивача позовні вимоги підтримує в повному обсязі з урахуванням наданої заяви, наполягає на задоволенні позову.

Відповідач правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, відзив на позов та інші витребувані судом документи не надав, про причину неявки не повідомив. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка про направлення ухвали про відкладення розгляду справи від 06.09.2010р. за належною адресою відповідача, що підтверджуються поштовим повідомленням про вручення відповідного відправлення відповідачу 14.09.2010р.

Ухвалою від 06.09.2010 року суд попереджав сторони, що у разі неявки їх представників у судове засідання та ненадання витребуваних судом документів, суд має право розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та надання доказів покладений на сторони, тому суд, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

З’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив наступне.

16 лютого 2006 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Гармонія" (позивач по справі) та Приватним підприємством "Зелена Планета" (відповідач по справі) був укладений договір оренди майна, відповідно до п. 1.1. якого позивач передав, а відповідач прийняв в строкове платне користування майно виробничо-технічного призначення, перелік якого зазначено в Додатку № 1 до договору, загальною балансовою вартістю 22505,36 грн.

Факт передачі майна відповідачу в оренду підтверджується актом приймання-передачі орендованого майна, підписаного сторонами 16.02.2006р.

Відповідно до п. 10.1. договору оренди він діє з 16.02.2006р. до 16.02.2010р.

Однак, дію договору оренди було неодноразово продовжено у відповідності до п. 10.6., в зв"язку з відсутністюю заяви сторонии про припинення дії договору.

Відповідно до п. 3.1. договору оренди сторони встановили, що розмір орендної плати становить 200,00 грн. щомісячно (в т.ч. ПДВ - 33,33 грн.).

Згідно до п. 5.2. договору відповідач зобов"язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Однак, в порушення умов договору відповідач вносив орендну плату несвоєчасно та не в повному обсязі, а саме відповідачем були здійснені такі оплати: 13.04.2007р. - 500,00 грн. та 17.05.2007р. - 500,00 грн., що підтверджується банківськими виписками.

Таким чином, за період дії договору у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем, яка станом на 21.06.2010р. склала 9200,00 грн.

Згідно ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст. 286 ГК України, орендна плата –це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач не скористався своїми правами, наданими йому статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, на участь його представника в судовому засіданні, на спростування позовних вимог позивача, не надав суду доказів належного виконання договірних зобов'язань, не провів звірку взаємних розрахунків з позивачем, не надав суду свій варіант проекту акту звірки.

За таких підстав, суд вважає вимогу позивача про стягнення з відповідача 9200,00 грн. заборгованості обгрунтованою та підлягаючою задоволенню.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог в частині стягнення пені суд виходить з наступного.

Правові наслідки порушення зобов’язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: розірвання договору; сплата неустойки.

Відповідно до пункту 3.4. договору оренди сторони обумовили, що орендна плата перерахована несвоєчасно або не у повному обсязі, підлягає стягненню з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на день нарахування.

Відповідно до розрахунку позивача, поданого разом з позовною заявою, розмір пені нарахований за період з 18 травня 2007 року по 21 червня 2010 року і становить 559,70 грн.

Однак розрахунок позивача був зроблений без врахування строків позовної давності.

Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов"язання, якщо інше не встановлене законом чи договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов"язання повинно мало бути виконано.

У відповідності до статті 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

У відповідності пункту 1 частини 2 статті 258 Цивільного кодексу України, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

Згідно ч. 3 ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач свого повноважного представника в судове зассідання не направив, про строк позовної давності суду не заявив, але представник позивача надав суду заяву (вх.19799), в якій відмовився від позовних вимог в частині стягнення з відповідача 559,70 грн. пені. За таких обставин, господарський суд вважає, що по справі в цієї частині позову необхідно припинити провадження, у зв"язку з відмовою позивача від позову в цій частині позовних вимог відповідно до п. 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Пунктом 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов"язання у вигляді стягнення трьох процентів річних від простроченої суми. Приймаючи до уваги, що відповідач не виконав прийнятий на себе обов"язок по оплаті в термін, встановлений договором позовні вимоги в частині стягнення тьох процентів річних у сумі 207,03 грн. (згідно розрахунків позивача: 188,21 грн. 3% річних, нарахованих на суму заборгованості по сплаті орендної плати в 2000,00 грн.; 18,82 грн. 3% річних, нарахованих на суму заборгованості по сплаті орендної плати в 200,00 грн.) відповідають діючому законодавству України, та підлягають задоволенню.

Відповідно до п.2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочки, тому позовні вимоги в сумі 1092,62 грн. інфляційних (згідно розрахунків позивача: 993,29 грн. сума інфляційних, нарахована на суму заборгованості по сплаті орендної плати в 2000,00 грн.; 99,33 грн. сума інфляційних, нарахована заборгованості по сплаті орендної плати в 200,00 грн.) обгрунтовані та підлягають задоволенню.

Вирішуючи клопотання позивача про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме та рухоме майно ПП "Зелена Планета" на загальну суму 11059,35 грн., яке було заявлено в позовній заяві, суд керується ст.ст. 66, 67 ГПК України. Згідно ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Суд також враховує Роз’яснення ВАСУ від 23.08.94р. №02-5/611 „Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову” та Інформаційний лист ВГСУ від 12.12.2006 р. №01-8/2776 „Про деякі питання практики забезпечення позову ”, де зокрема, звертається увагу судів на наступне. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

В даному разі до клопотання про забезпечення позову позивачем не додано доказів того, що відповідач дійсно має наміри і має можливість вчинити дії, та/або передбачені чинним законодавством правочини щодо наявних в нього коштів або відповідного майна, які можуть утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Відсутні такі докази і в матеріалах справи.

За таких обставин суд приходить до висновку про те, що клопотання позивача про забезпечення позову є необґрунтованим, а тому правових підстав для його задоволення немає.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 526, 530, 257, 258, 611, 759 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 33, 43, 47, 49, 66, 67, 75, п. 4 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Відмовити в клопотанні позивача про вжиття заходів забезпечення позову.

2. Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "Зелена Планета" (63002, Харківська область, м. Валки, вул. Карла Лібкнехта, 6, код ЄДРПОУ 33651868) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гармонія" (61060, м. Харків, вул. Олімпійська, 25, кв. 69, код ЄДРПОУ 30140936) 9200,00 грн. основної заборгованості по сплаті орендної плати; 993,29 грн. суми інфляційних, нарахованої на суму заборгованості по сплаті орендної плати в 2000,00 грн.; 188,21 грн. 3% річних, нарахованих на суму заборгованості по сплаті орендної плати в 2000,00 грн.; 99,33 грн. сума інфляційних, нарахована на заборгованість по сплаті орендної плати в 200,00 грн.; 18,82 грн. 3% річних, нарахованих на суму заборгованості по сплаті орендної плати в 200,00 грн.; 105,00 грн. державного мита та 224,06 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині позовних вимог в сумі 559,70 грн. пені провадження по справі припинити.

Суддя

Повний текст рішення підписано 23.09.2010р.

Справа № 59/202-10