Рішення № 11933814, 20.09.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" вересня 2010 р. Справа № 64/158-10

вх. № 3885/5-64

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Пруткіна О.А. за довіреністю №11 від 17.09.2010р.; Гавдан Т.С. за довіреністю №10 від 17.09.2010р.; відповідача - Несміян В.Є. за дов. №22 від 22.01.2010р.;

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МіК", с. Надеждівка; Криворізький район, Дніпропетровська область;

до Приватного підприємства "Аквамарин", м. Харків;

про стягнення 61983,93 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "МіК" звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою (вих. №49/1 від 08.04.2010р.), в якій просить суд стягнути з Приватного підприємства "Аквамарин" суму основної заборгованості у розмірі 53172,21грн.; суму пені у розмірі 4589,41грн.; інфляційні втрати у розмірі 3550,70грн.; 3% річних у розмірі 671,62грн.; стягнути з відповідача судові витрати: 619,85грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Свої позовні вимоги позивач обгрунтовує тим, що відповідачу на підставі договору поставки №ДП-309 від 01.01.2007р., що був укладений між сторонами, було поставлено товар, а відповідач, в порушення умов договору, не сплатив своєчасно та в повному обсязі вартість поставленого товару.

06 липня 2010 року позивач надав до канцелярії суду уточнену позовну заяву про стягнення заборгованості у розмірі 60139,82грн., в якій просить суд стягнути з Приватного підприємства "Аквамарин" суму основної заборгованості у розмірі 52172,21грн.; суму пені у розмірі 4492,92грн.; інфляційні втрати у розмірі 3474,70грн.; 3% річних у розмірі 657,50грн.; стягнути з відповідача судові витрати: 619,85грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Разом з цим були надані документи для долучення до матеріалів справи.

Суд прийняв заяву позивача як таку, що не суперечить інтересам сторін та діючому законодавству та продовжує розгляд справи з урахуванням цих змін.

Ухвалою суду від 06.09.2010р. розгляд справи був відкладений на 20.09.2010р.

06 липня 2010 року позивач надав до канцелярії суду уточнену позовну заяву про стягнення заборгованості у розмірі 60139,82грн., в якій просить суд стягнути з Приватного підприємства "Аквамарин" суму основної заборгованості у розмірі 52172,21грн.; суму пені у розмірі 4492,92грн.; інфляційні втрати у розмірі 3474,70грн.; 3% річних у розмірі 657,50грн.; стягнути з відповідача судові витрати: 619,85грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Разом з цим були надані документи для долучення до матеріалів справи.

20 вересня 2010 року позивач надав до канцелярії суду заяву, в якій позивач визнав, що поставка товару ПП "Аквамарин" була здійснена не в межах договору №ДП-309 від 01.01.2007р., а фактично, у зв"язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 52172,21грн., а також інфляційні втрати та 3% річних, що мають обчислюватись з моменту відправлення першого листа-вимоги (з 04.08.2009р.); від суми пені у розмірі 4492,92грн. позивач відмовився. Разом з цим позивач надав докази часткової оплати для долучення до матеріалів справи.

20 вересня 2010 року відповідач надав до канцелярії суду пояснення, в яких вказує, що з позовними вимогами стосовно суми основного боргу у розмірі 52172,19грн., в іншій частині вимог просить відмовити у зв"язку з тим, що поставка товару відбулась не в межах договору, отже відсутні підстави для нарахування штрафних санкцій.

Надані документи були досліджені судом та долучені до матеріалів справи.

Враховуючи, що згідно ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог, суд приймає заяву позивача як таку, що не суперечить інтересам сторін та діючому законодавству та продовжує розгляд справи з урахуванням цих змін.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали, просили суд задовольнити позов.

Представник відповідача у судовому засіданні частково визнав позовні вимоги, відповідно до поданих пояснень.

З’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "МіК" (позивач) поставило Приватному підприємству "АКВАМАРИН" (відповідач) товар на суму 53172,21грн., що підтверджується накладними: : № 1814 від 12.09.2009р., № 1816 від 15.09.2009р., № 1819 від 15.09.2009р., № 1821 від 15.09.2009р., № 1823 від 15.09.2009р., № 1824 від 15.09.2009р., № 1826 від 15.09.2009р., № 1831 від 15.09.2009р., № 84-010150 від 26.09.2009р.(накладна на повернення), № 84-010766 від 29.10.2009р.(накладна на повернення), № 1833 від 17.09.2009р., № 1827 від 17.09.2009р., № 1838 від 17.09.2009р., № 84-009916 від 19.09.2009р., № 1839 від 17.09.2009р., № 1840 від 17.09.2009р., № 1840/2 від 17.09.2009р., № 1843 від 17.09.2009р., № 1849 від 17.09.2009р., № 1851 від 19.09.2009р., № 1854 від 19.09.2009р., № 1856 від 19.09.2009р., № 1857 від 19.09.2000р., № 1859 від 19.09.2009р., № 1862 від 19.09.2009р., № 1866 від 19.09.2009р., № 1867л від 19.09.2009р., № 1869 від 22.09.2009р., № 1874 від 22.09.2009р., № 1875 від 22.09.2009р., № 1877 від 22.09.2009р., № 1879 від 22.09.2009р., № 85-004647 від 29.09.2009р.(накладна на повернення),№ 1881 від 22.09.2009р., № 1886 від 22.09.2009р., № 17 від 24.09.2009р., № 18 від 24.09.2009р.,№ 19 від 24.09.2009р., № 20 від 24.09.2009р., Акт прийому товару по накладній № 20 від 24.09.2009р., № 21 від 24.09.2009р., № 22 від 24.09.2009р., № 23 від 24.09.2009р., № 1888 від 26.09.2009р., № 1903 від 26,09.2009р., № 1893 від 26.09.2009р., № 1895 від 26.09.2009р., № 1896 від 26.09.2009р., № 1897 від 26.09.2009р., № 1899 від 26.09.2009р., № 1905 від 29.09.2009р., № 1910 від 29.09.2009р., № 1911 від 29.09.2009р., № 86-014795 від 29.10.2009р.(накладна на повернення), № 1913 від 29.09.2009р., № 1915 від 29.09.2009р., № 1917 від 29.09.2009р., № 1922 від 29.09.2009р., № 1925 від 01.10.2009р., акт № 1318 від 01.10 2009р. до документу № 1925 від 01.10.2009р., № 1926 від 01.10.2009р., акт від 01.10.2009р. до документу № 1929 від 01.10.2009р., № 1928 від 01.10.2009р., № 1933 від 01.10.2009р., акт № Д-1 від 01.10.2009р., № 1934 від 01.10.2009р., № 1937 від 01.10.2009р., № 1941 від 01.10.2009р., № 1943 від 03.10.2009р., № 1948 від 03.10.2009р., № 1949 від 03.10.2009р., № 1950 від 03.10.2009р., № 1953 від 03.10.2009р., № 1955 від 03.10.2009р., № 1960 від 03.10.2009р., № 2300 від 29.10.2009р., № 2304 від 29.10.2009р., № 2305 від 29.10.2009р., № 2307 л від 2307 від 29.10.2009р., № 2307/1 від 29.10.2009р., № 2310 від 29.10.2009р., № 86-015053 від 31.10.2009р., № 2313л від 29.10.2009р., № 2317л від 29.10.2009р., № 2319л від 31.10.2009р., № 2325л від 31.10.2009р., № 2327 від 31.10.2009р., № 2329 від 31.10.2009р., № 2331 від 31.10.200.9р., № 2333л від 31.10.2009р., № 2338л від 31.10.2009р., № 2338/1л від 31.10.2009р.

Проте, така поставка товару відбулася не в межах виконання договору оскільки, вказані накладні не містять посилання на будь-який договір.

Тобто, між сторонами фактично було укладено окремі договори купівлі-продажу відповідно до кожного відвантаження товару позивачем та прийняття його відповідачем згідно відповідної накладної. А письмовим підтвердженням укладання такого договору, у відповідності до п. 1 ст. 208 ЦК України є відповідна письмова накладна із зазначенням найменування товару, його кількості та ціни. Проте, з урахуванням особливостей укладення цих договорів купівлі-продажу єдиною істотною їх умовою (договірною категорією) сторони визначили лише найменування та кількість товару і ціну відповідного договору, яка становить загальну вартість товару, який отримано відповідачем за відповідною накладною, а отже у подальшому сторони мали керуватися положеннями чинного законодавства, що регулює правовідносини купівлі-продажу та загальний порядок виконання зобов’язань.

Згідно ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов’язаний сплатити товар після його прийняття, якщо договором або актом цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Згідно ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк виконання боржником обов'язку не встановлений, то кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Таким чином, оскільки сторонами строку виконання обов’язку відповідача щодо оплати товару встановлено не було –то, у відповідності до ст.ст. 530, 655, 692 ЦК України, відповідач повинен був розрахуватись за отриману продукцію у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги позивачем.

Позивач направив лист - вимогу від 05.01.2010р. за № 03 на суму 53172,21грн., що підтверджується квитанцією про відправлення, описом вкладення та повідомленням про вручення (а.с.110-114). Відповідач отримав вимогу 11.01.2010р., але оплату не здійснив.

В порушення положень ст. ст. 530, 655, 692 ЦК України заборгованість за товар отриманий за вищепереліченими накладними відповідачем позивачу не сплачена.

Враховуючи те, що, відповідно до п.1-1 ст. 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору, й відповідачем частково, у розмірі 1000,00грн. (платіжне доручення №519065 від 19.05.2010р.), було сплачено суму основного боргу, суд припиняє провадження у справі в цій частині.

Враховуючи, що у відповідності до ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов’язання повинні виконуватись сторонами у встановлених договором або законом порядку і строках, приймаючи до уваги викладені обставини; доведеність з боку позивача факту відвантаження товару згідно вищеперелічиних накладних та недоведеність з боку відповідача факту повного розрахунку з позивачем за отриманий товар за цими накладними, - суд визнає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 52172,21грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов”язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зважаючи на вищевикладене, позовні вимоги позивача в частині стягнення 3% річних, що становить суму у розмірі 407,37 грн. та інфляційні у сумі 2452,09 грн., підтверджуються матеріалами справи та відповідають діючому законодавству, у зв’язку з чим підлягають задоволенню.

В частині заявленої до стягнуння суми пені у розмірі 4492,92грн. суд припиняє провадження в порядку ч.4 ст. 80 ГПК України, оскільки, відповідно до п.4 ст. 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову й відмову було прийнято господарським судом, а позивач у заяві від 20.09.2010р. вказав, що він відмовляється від суми нарахованної пені й суд прийняв заяву позивача.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судові витрати у даній справі покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст.124,129 Конституції України, ст. ст. 526, 530, 610, 625 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 38, 43, 44, 49, п.1-1, п.4 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "АКВАМАРИН" (61036, м. Харків, вул. Дизельна, буд. 3/5, код ЄДРПОУ 31634863, р/р 260073486 в ХОД АППБ "АВАЛЬ" м. Харкова, МФО 350589, ІПН 316348620390) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МіК" (53000, Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Надеждівка, вул. Шевченко, 36, код ЄДРПОУ 19096149, р/р 26000041107001 у ВАТ "Сведбанк" м. Кривий Ріг, МФО 300164, ІПН 190961404837, Св-во 100088564) 52172,21грн. основного боргу, 2452,09грн. інфляційних втрат, 3% річних у розмірі 407,37грн., 563,31грн. державного мита та 214,58грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Припинити провадження в частині заявлених до стягнення 4492,92грн. пені та 1000,00грн. основного боргу.

Суддя

Рішення підписано 27 вересня 2010 року.