Рішення № 11933753, 08.09.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" вересня 2010 р. Справа № 37/146-10

вх. № 6811/5-37

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Шевченко Т.О. за довіреністю № б/н від 23.07.2010 р.

відповідача - Решетнік Ю.І. за довіреністю № 46 від 04.01.2010 р.

розглянувши справу за позовом Відкритого акціонерного товариства фірма "Укрбудресурси", м. Київ

до ПАТ "УкрСиббанк", м. Харків

про визнання недійсними додаткових угод до кредитного договору

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство фірма "Укрбудресурси" (позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Акціонерного комерційного інноваційного банку "УкрСиббанк" (відповідач) згідно якого просить суд:

- визнати недійсними з моменту укладення пункти 1.3., 1.4. Додаткової угоди №1 від 30 липня 2007 року до Кредитного договору № 11140243000 від 11 квітня 2007 року, укладеного між Акціонерним комерційним інноваційним банком “УкрСиббанк” та Відкритим акціонерним товариством фірмою “Укрбудресурси”, а також Додаток №1 до Додаткової угоди №1 від 30 липня 2007 року - “Графік погашення кредиту”.

- визнати недійсною з моменту укладення Додаткову угоду № 2 від 19 червня 2008 року до Кредитного договору № 11140243000 від 11 квітня 2007 року, укладеного між Акціонерним комерційним інноваційним банком “УкрСиббанк” та Відкритим акціонерним товариством фірмою “Укрбудресурси”, а також Додаток №1 до Додаткової угоди № 2 від 19 червня 2008 року - “Графік погашення кредиту”.

- визнати недійсною з моменту укладення Додаткову угоду № 3 від 27 червня 2008 року до Кредитного договору № 11140243000 від 11 квітня 2007 року, укладеного між Акціонерним комерційним інноваційним банком “УкрСиббанк” та Відкритим акціонерним товариством фірмою “Укрбудресурси”.

В обґрунтування позову позивач вказує на те що, пункти 1.3., 1.4. Додаткової угоди №1 від 30 липня 2007 року разом з Додатком №1 до Додаткової угоди №1 від 30 липня 2007 року - «Графік погашення кредиту»; Додаткову угоду №2 від 19 червня 2008 року разом з Додатком №1 до Додаткової угоди №2 від 19 червня 2008 року - «Графік погашення кредиту»; Додаткову угоду №3 від 27 червня 2008 року було укладено Генеральним директором ВАТ фірми «Укрбудресурси» всупереч та в порушення пункту 14.6.14. Статуту Відкритого акціонерного товариства «Укрбудресурси», всупереч та в порушення частини 1, 3 ст. 92 ЦК України, частини 2 ст. 203 ЦК України, що є підставою для визнання їх недійсними згідно ч. 1 ст. 215 ЦК України.

Сторони до початку судового засідання, через канцелярію господарського суду 08.09.2010 р. за вх. № Д1006, надали заяву про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дана заява не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Позивач, через канцелярію господарського суду 08.09.2010 р. за вх. № 17458, надав заяву про надіслання йому всіх процесуальних документів по справі на адресу: 01042, м. Київ, вул. Патріса Лумумби, 11, яка господарським судом задовольняється та залучається до матеріалів справи.

Відповідач, через канцелярію господарського суду 08.09.2010 р. за вх. № 17457, надав заяву про надіслання йому всіх процесуальних документів по справі на адресу: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 3, оф. 404, яка господарським судом задовольняється та залучається до матеріалів справи.

Відповідач, через канцелярію господарського суду 08.09.2010 р. за вх. № 17462 та вх. № 17467, надав два тотожні відзиви на позовну заяву, які господарським судом залучаються до матеріалів справи. Згідно них відповідач вказував на те, що позовні вимоги позивача не обґрунтовані відповідним чином та не підлягають задоволенню, оскільки позивачем не доведені належним чином обставини викладені в позовній заяві. Твердження позивача про те, що цей правочин був підписаний особами, які не мали необхідного обсягу цивільної дієздатності, та без погодження істотних умов Кредитного договору не відповідають дійсним обставинам справи, оскільки від імені відповідача (банку) вищезазначений Кредитний договір був підписаний особами, що мають нотаріально посвідчені довіреності АТ «УкрСиббанк», якими їм надане право на підписання від імені юридичної особи такого договору. Також, відповідач вказував про те, що навіть при перевищенні повноважень представника при вчиненні повноважень, відповідно до статті 241 Цивільного кодексу України, правочин створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання, а саме сторони виконували свої обов'язки по договору - банк видав суму кредиту, а позивач, ВАТ фірма «Укрбудресурси», певний час виконував графік погашення кредиту. Повноваження Генерального директора товариства на укладення будь-яких угод визначені у статуті товариства (п. 15.15 - 15.17) та спростовують доводи позивача з приводу підписання договору директором з перевищенням наданих йому повноважень.

Позивач, через канцелярію господарського суду 08.09.2010 р. за вх. № 17461, надав заяву про залучення до матеріалів справи доказів вказаних у заяві, яка господарським судом задовольняється та залучається до матеріалів справи.

Відповідач, через канцелярію господарського суду 08.09.2010 р. за вх. № 17463, надав клопотання про зміну назви відповідача по справі - з Акціонерного комерційного інноваційного банку "УкрСиббанк" на Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" в підтвердження чого надав копії документів, що підтверджують зміну назви відповідача по справі - з Акціонерного комерційного інноваційного банку "УкрСиббанк" на Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк".

Господарський суд, дослідивши документи, що підтверджують зміну назви відповідача по справі - з Акціонерного комерційного інноваційного банку "УкрСиббанк" на Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк", вважав за необхідне задовольнити клопотання відповідача про зміну назви відповідача по справі та змінити назву відповідача по справі - з Акціонерного комерційного інноваційного банку "УкрСиббанк" на Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк".

Представник позивача у судовому засіданні підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов’язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, встановив наступне.

11 квітня 2007 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «Укрсиббанк» в особі начальника відділення №828, філії Акціонерного комерційного інноваційного банку «Укрсиббанк» «Київське регіональне управління» та Відкритим акціонерним товариством фірмою «Укрбудресурси» було укладено Кредитний договір № 11140243000 (надалі - договір).

Відповідно до п. 1.1. цього договору відповідач зобов'язувався надавати позивачу, а позивач зобов'язувався прийняти, належним чином використовувати і повернути відповідачу кредит у формі поновлювальної кредитної лінії в національній валюті України в сумі ліміту кредитної лінії, що дорівнює 1 400 000,00 грн. у порядку і на умовах, визначених цим договором. Згідно п.п 1.2.2. договору, сторони домовились, що позивач зобов'язаний повернути кредит у повному обсязі в термін не пізніше 11 квітня 2017 року. Відповідно до п. 1.3.1., 1.3.2. договору за використання кредитних коштів за цим договором встановлювалася процентна ставка в розмірі 17,5 % річних, а за користування кредитними коштами понад встановлений договором строк - 35% річних.

З боку позивача кредитний договір було підписано Генеральним директором ВАТ фірми «Укрбудресурси», Ліпським В.Ф., який діяв на підставі Статуту, затвердженого Рішенням Загальних зборів акціонерів ВАТ фірми «Укрбудресурси», Протокол № 06-16-01 від 16.06.2006 року, та Протоколу Спостережної ради № 03-16-01 від 16.03.2007 року.

Зокрема, відповідно п. 14.6.14 Статуту, що діяв на момент укладення кредитного договору, було передбачено, що розгляд питань і прийняття рішень про укладення або зміну чи припинення договорів та здійснення будь-яких правочинів (в тому числі - декількох, пов'язаних між собою), наведених нижче, а саме: - щодо кредитів і позик, які надаються або отримуються від імені Товариства, - щодо застави майна Товариства, - щодо поруки та/або гарантії, здійснюваних від імені Товариства, - щодо нерухомого майна та/або основних засобів Товариства та/або будь-яких прав, що пов'язані з ними. Вищенаведені правочини і/чи договори здійснюються Головою Правління за рішенням Спостережної Ради Товариства. У разі здійснення Головою Правління Товариства правочинів, вказаних у цьому пункті, без попередньо прийнятого рішення Наглядової Ради Товариства, відповідна особа несе повну персональну відповідальність за вчинення таких правочинів та зобов'язана повністю відшкодувати спричинений такими діями збиток, завданий Товариству.

Судом встановлено, що протоколом Спостережної ради № 03-16-01 від 16.03.2007 року Генеральному директору Ліпському В.Ф. було надано згоду на отримання кредиту в АКІБ «УкрСиббанку» в розмірі не більше 2000000,00 грн. строком на 120 місяців з метою поповнення обігових коштів товариства, а також доручено підписати з АКІБ «УкрСиббанк» договір щодо отримання кредиту в розмірі не більше 2000000,00 грн. строком на 120 місяців та договір іпотеки нежилого приміщення загальною площею 428,1 кв.м., що розташоване за адресою: м. Донецьк, вул. Артема, 45.

Відповідно до наданих повноважень Генеральний директор Ліпський В.Ф. 11 квітня 2007 року підписав кредитний договір.

Також, 06 липня 2007 року на засіданні Спостережної ради ВАТ фірми «Укрбудресурси» (Протокол №07-06-01 засідання Спостережної ради від 06 липня 2007 року) було вирішено, що товариству з метою поповнення обігових коштів доцільно отримати кредит в АКІБ «УкрСиббанк» в розмірі не більше 1000000,00 грн. строком на 120 місяців шляхом збільшення ліміту кредитування по вже діючому кредитному договору. Для цього Протоколом засідання Спостережної ради №07-06-01 від 06 липня 2007 року Генеральному директору Ліпському В.Ф. було доручено підписати з АКІБ «УкрСиббанк» зміни до кредитного договору № 11140243000 від 11.04.2007 та відповідного договору іпотеки нежилого приміщення.

При цьому відповідно до протоколу №07-06-01 засідання Спостережної ради від 06 липня 2007 року, Спостережною радою Генеральному директору було надано повноваження лише на збільшення ліміту кредитування по вже діючому кредитному договору на 1000000,00 грн. строком на 120 місяців.

У той же час, 30 липня 2007 року між позивачем та відповідачем було укладено Додаткову угоду №1 від 30 липня 2007 року та Додаток №1 до Додаткової угоди №1 від 30 липня 2007 року - «Графік погашення кредиту». Пунктом 1.3. цієї додаткової угоди зменшено строк кредитування аж на 7 років - із 11.04.2017 року (п. 1.2.2. договору) до 30.07.2010 року, у зв'язку з чим пунктом 1.4. додаткової угоди змінено Графік погашення кредиту шляхом його викладення у новій редакції - Додаток №1 до Додаткової угоди №1 від 30 липня 2007 року - «Графік погашення кредиту».

Разом з цим суд зазначає, що строк кредитування є істотною умовою кредитного договору і на його зменшення, на 7 років, а також на зміну у зв'язку з цим графіку погашення кредиту Спостережною радою товариства не було надано генеральному директору Ліпському В.Ф. жодних повноважень.

Крім того, 19 червня 2008 року між позивачем та відповідачем було укладено додаткову угоду №2 від 19 червня 2008 року до Кредитного договору № 11140243000 від 11 квітня 2007 року, а також Додаток №1 до Додаткової угоди №2 від 19 червня 2008 року - «Графік погашення кредиту». Від імені позивача цю додаткову угоду було підписано Генеральним директором Левковим О.О., який діяв на підставі Статуту, затвердженого Рішенням Загальних зборів акціонерів ВАТ фірми «Укрбудресурси», протокол № 12-22-01 від 22 грудня 2007 року.

Однак, всупереч п. 14.6.14 Статуту, Генеральному директору не було надано повноважень Спостережною (наглядовою) радою товариства на підписання цього додатку, внесення будь-яких змін в графік погашення кредиту та викладення його у новій редакції, а також сплату комісії за внесення змін в Кредитний договір у сумі 0,07% від суми залишку заборгованості на день підписання даної додаткової угоди. Судом встановлено, що жодних повноважень на такі зміни кредитного договору Генеральному директору Левкову О.О. спостережною радою не надавалось.

Схожа ситуація склалась із Додатковою угодою №3 від 27 червня 2008 року до Кредитного договору № 11140243000 від 11 квітня 2007 року, яку було укладено 27 червня 2007 року, та якою було змінено істотні умови кредитного договору - збільшено процентну ставку за використання кредитних коштів з 17,5% (п. 1.3.1. кредитного договору) до 20,9 % (п. 1 Додаткової угоди №3), а також збільшено процентну ставку за користування кредитними коштами понад встановлений кредитним договором строк з 35% (п. 1.3.2. кредитного договору) до 41,8 % (п. 2 Додаткової угоди №3). Цю додаткову угоду було укладено Генеральним директором також без отримання будь-якого погодження спостережної ради товариства. Судом встановлено, що повноважень на такі зміни істотних умов Кредитного договору Генеральному директору Левкову О.О. спостережною радою не надавалось.

Щодо посилань відповідача про те, що правочин (кредитний договір зі змінами) вважається схваленим позивачем, оскільки сторони виконували свої обов'язки по договору - банк видав суму кредиту, а позивач, ВАТ фірма «Укрбудресурси», певний час виконував графік погашення кредиту, господарський суд вважає за необхідне зазначити про те, що ці посилання відповідача не можуть бути прийняти судом до уваги у зв’язку з наступним. В матеріалах справи міститься копія заяви (вих. № 313 від 20.07.2010 р.) із додатками та доказами направлення цієї заяви відповідачу та копія заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог у сумі 163753,95 грн. (вих. №356 від 16.08.2010 р.) з додатками та доказами направлення цієї заяви на адресу відповідача, які підтверджують те, що позивач неодноразово письмово повідомляв як відокремлені підрозділи відповідача, так і самого відповідача як юридичну особу про те, що додаткові угоди до кредитного договору від імені ВАТ фірми «Укрбудресурси» було укладено не уповноваженою на те фізичною особою, що юридична особа - ВАТ фірма «Укрбудресурси» не схвалює ці угоди та не погоджується з їх умовами, у зв'язку з чим позивач просив відповідача помилково перераховану суму відсотків за кредитним договором повернути на рахунок позивача, як помилково перераховані кошти.

При цьому суд зазначає, що в матеріалах справи не міститься відповідей відповідача на жодну із вищевказаних заяв позивача та доказів повернення позивачу помилково перерахованих коштів.

Також, суд зазначає, що представником позивача у судовому засіданні були надані усні пояснення в яких він вказував про те, що грошові кошти позивачем сплачувалися відповідачу саме відповідно до умов Кредитного договору № 11140243000 від 11 квітня 2007 року у первісний редакції, а не на виконання пунктів 1.3., 1.4. Додаткової угоди № 1 від 30 липня 2007 року, Додаткової угоди № 2 від 19 червня 2008 року та Додаткової угоди № 3 від 27 червня 2008 року до Кредитного договору № 11140243000 від 11 квітня 2007 року.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковими.

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно ч. 3 ст. 215 Цивільного кодексу України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин)

Згідно ч. 2 ст. 203 Цивільного кодексу України, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Відповідно до ч. 1 ст. 92 Цивільного кодексу України, юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.

Частиною 3 ст. 92 Цивільного кодексу України встановлено, що орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, не повинна перевищувати своїх повноважень.

Виходячи з вищевикладеного, пункти 1.3., 1.4. Додаткової угоди № 1 від 30 липня 2007 року; Додаткова угоду № 2 від 19 червня 2008 року та Додаткова угода № 3 від 27 червня 2008 року до Кредитного договору № 11140243000 від 11 квітня 2007 року були укладені Генеральним директором ВАТ фірми «Укрбудресурси» всупереч та в порушення пункту 14.6.14. Статуту Відкритого акціонерного товариства «Укрбудресурси», всупереч та в порушення частини 1, 3 ст. 92 ЦК України, частини 2 ст. 203 ЦК України, що є підставою для визнання їх недійсними згідно ч. 1 ст. 215 ЦК України.

Щодо визнання недійсними Додатку №1 до Додаткової угоди №1 від 30 липня 2007 року - «Графік погашення кредиту» та Додатку №1 до Додаткової угоди №2 від 19 червня 2008 року - «Графік погашення кредиту» господарський суд вважає за необхідне зазначити про те, що вищевказані додатки є невід’ємними частинами даних додаткових угод, однак вони не є правочинами, у зв’язку з чим вони не можуть бути визнані судом недійсними.

Враховуючи вищевикладене господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

У зв'язку з тим, що позов підлягає частковому задоволенню, господарський суд відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму сплаченого державного мита у розмірі 42,50 грн. та судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 92, 203, 215 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 12, 22, 32, 33, 34, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Задовольнити заяву позивача про надіслання йому всіх процесуальних документів по справі на адресу: 01042, м. Київ, вул. Патріса Лумумби, 11, та надсилати всі процесуальні документи по справі позивачу на вказану адресу.

Задовольнити заяву відповідача про надіслання йому всіх процесуальних документів по справі на адресу: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 3, оф. 404, та надсилати всі процесуальні документи по справі відповідачу на вказану адресу.

Задовольнити клопотання відповідача про зміну назви відповідача по справі.

Змінити назву відповідача по справі - з Акціонерного комерційного інноваційного банку "УкрСиббанк" на Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк".

Позов задовольнити частково.

Визнати недійсним з моменту укладення пункти 1.3., 1.4. Додаткової угоди №1 від 30 липня 2007 року до Кредитного договору № 11140243000 від 11 квітня 2007 року, укладеної між Акціонерним комерційним інноваційним банком “УкрСиббанк” та Відкритим акціонерним товариством фірмою “Укрбудресурси”.

Визнати недійсною з моменту укладення Додаткову угоду № 2 від 19 червня 2008 року до Кредитного договору № 11140243000 від 11 квітня 2007 року, укладену між Акціонерним комерційним інноваційним банком “УкрСиббанк” та Відкритим акціонерним товариством фірмою “Укрбудресурси”.

Визнати недійсною з моменту укладення Додаткову угоду № 3 від 27 червня 2008 року до Кредитного договору № 11140243000 від 11 квітня 2007 року, укладену між Акціонерним комерційним інноваційним банком “УкрСиббанк” та Відкритим акціонерним товариством фірмою “Укрбудресурси”.

В решті позову відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" (юридична адреса: 61050, м. Харків, проспект Московський, 60; поштова адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 3, оф. 404; код ЄДРПОУ 09807750, к/р 32009100100 в УНБУ в Харківській обл., МФО 351005) на користь Відкритого акціонерного товариства фірмою “Укрбудресурси” (юридична адреса: 04053 м. Київ, вул. Кудрявська, буд. 16; поштова адреса: 01013 м. Київ, вул. Будіндустрії, буд. 7, а/с 10, код ЄДРПОУ 04648809) – 42,50 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Рішення підписано 13.09.2010 р.