Рішення № 11933736, 22.09.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" вересня 2010 р. Справа № 63/229-10

вх. № 6769/6-63

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Євтушенко О.Д., довіреність № 14/20-407-09 від 25.12.2009 року; відповідача - Турка А.С., довіреність від 16.08.2010 року,

розглянувши справу за позовом Відкритого акціонерного товариства НАК "Украгролізинг" в особі Харківської філії НАК "Украгролізинг", смт. Солоницівка

до Товариства з обмеженою відповідальністю ім. газети "Ізвєстія", с. Верхнєводяне

про зобов'язання укласти договір, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом в якому просить суд зобов'язати відповідача укласти договір страхування зернозбирального комбайну "ДОН-1500Б" з навісним обладнанням, заводський номер 093607 (державний реєстраційний номер ТН17974) на строк до 10 червня 2010 року. Судові витрати просить суд покласти на відповідача.

06.06.2010 року до господарського суду від позивача надійшов супровідний лист, в якому він надає для долучення матеріалів справи докази по справі та заяву про збільшення позовних вимог, в якій просить суд зобов'язати відповідача укласти договір страхування зернозбирального комбайна "ДОН-1500Б" з навісним обладнанням, заводський номер 093607 (державний реєстраційний номер ТН 17974) а строк до 10 червня 2014 року та стягнути з відповідача штраф у розмірі 12480,00 грн. Судові витрати просить суд покласти на відповідача.

Надана заява прийнята судом до провадження та розгляд справи продовжений з її урахуванням.

26.08.2010 року до господарського суду від позивача надійшов супровідний лист, в якому він надає для долучення матеріалів справи докази по справі та заяву про уточнення позовних вимог в частині дати закінчення виплати лізингових платежів відповідно до графіку, в якій просить суд зобов'язати відповідача укласти договір страхування зернозбирального комбайна "ДОН-1500Б" з навісним обладнанням, заводський номер 093607 (державний реєстраційний номер ТН 17974) на весь строк дії договору фінансового лізингу № 20-07-232 від 25.04.2007 року та стягнути з відповідача штраф у розмірі 12480,00 грн. Судові витрати просить суд покласти на відповідача.

Суд, дослідивши заяву та додані до неї матеріали, вислухавши представника позивача, а також враховуючи те, що, відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України (зі зміна та доповненнями відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 року), позивач має право до початку розгляду справи по суті змінити підставу або предмет позову, шляхом подання письмової заяви, приймає надану заяву до провадження та продовжує розгляд справи з її урахуванням.

01.09.2010 року до господарського суду від позивача надійшов супровідний лист № 517 від 31.08.2010 року в якому він просить суд долучити до матеріалів справи нормативно-правове обґрунтування позовних вимог.

Суд, дослідивши надані уточнення, долучає їх до матеріалів справи.

02.09.2010 року до господарського суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він проти позову заперечує в повному обсязі, вважає його безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню.

Суд, дослідивши наданий відзив, долучає його до матеріалів справи.

22.09.2010 року до господарського суду від позивача надійшов супровідний лист № 572 від 21.09.2010 року, в якому він просить суд долучити до матеріалів справи заперечення на відзив, копію положення про філію, копію довіреністі на представника.

Суд, дослідивши надані документи, долучає їх до матеріалів справи.

До початку судового засідання сторони звернулись до суду з заявою про фіксацію судового процесу за допомогою ведення протоколу судового засідання в паперовій формі. Вказана заява сторін розглянута та задоволена судом як така, що відповідає нормам чинного законодавства.

В судовому засіданні 22.09.2010 року представник позивача підтримує позов у повному обсязі.

В судовому засіданні 22.09.2010 року представник відповідача проти позову заперечує в повному обсязі.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

З’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позову, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, суд встановив наступне.

          25 квітня 2007 року між ВАТ НАК "Украгролізинг" (надалі - позивач) та ТОВ ім. газети "Ізвестія" (надалі - відповідач) укладено договір фінансового лізингу № 20-07-232 сфл (надалі - договір). На умовах вказаного договору позивач зобов'язався у встановлені строки передати в користування відповідачу сільськогосподарську техніку, закупівля якої фінансується за рахунок коштів Державного лізингового фонду (надалі - товар), а відповідач - прийняти товар і сплатити його вартість.

Свої зобов'язання за договором позивач виконав належним чином, передавши відповідачу в користування на умовах фінансового лізингу техніку, а саме: зернозбиральний комбайн "ДОН-1500Б" з навісним обладнанням, заводський № 093607 (державний реєстраційний номер ТН 17974) в кількості 1-єї одиниці по ціні 624000,00 грн. з ПДВ, відповідно до додатку № 1 до договору від 25.04.2007 року, з виплатою встановлених рафіком лізингових платежів на 7 років (до 09.06.2014 р.), що підтверджується актом приймання-передачі № 14 від 08.06.2007 року (надалі - предмет лізингу).

Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України "Про фінансовий лізинг" № 723/97-ВР від 06.12.1997 року ( в редакції 2004 року) предмет лізингу та/або пов'язані із виконанням лізингових договорів ризики підлягають страхуванню, у разі якщо їх обов'язковість встановлена законом або договором.

Згідно з п. 5.2. договору, предмет лізингу протягом всього строку дії договору є власністю лізингодавця (позивача), тобто до повної сплати лізингових платежів за графіком сплати лізингових платежів.

Відповідно до п. 3.5.2. договору, відповідач (лізингоодержувач) зобов'язаний належним чином користуватися предметом лізингу, утримувати його відповідно до погоджених сторонами мов договору, згідно з якими він був переданий, з урахуванням фізичного зносу та змін стану предмета лізингу, сумлінно дотримуватися умов, норм і правил експлуатації, технічного обслуговування і ремонту, встановлених законодавством і інструкціями виробника.

Відповідно до п. 3.5.9. договору, відповідач (лізингоодержувач) зобов'язаний забезпечувати збереження предмету лізингу, як свого власного майна, та нести повну майнову відповідальність за його втрату, знищення або пошкодження.

Розділ 6 договору передбачає виконання відповідачем наступних дій по страхуванню державної лізингової техніки:

- п. 6.1 - предмет лізингу підлягає страхуванню з обов'язковим попереднім погодженням умов договору страхування та компанії страховика з лізингодавцем;

- п. 6.2 - лізингоодержувач здійснює страхування предмету лізингу, при цьому у договорі страхування відшкодування можливого завданого збитку у межах страхової суми, має бути встановлене на користь лізингодавця. Договір страхування укладається на весь строк дії цього договору;

- п. 6.3 - за договором страхування предмет лізингу має бути застрахований від фізичного знищення або пошкодження, включаючи випадки пожежі, повені, фізичного пошкодження, зіткнення, вибуху, удару блискавки, пограбування, знищення, крадіжки та інших протиправних дій третіх осіб;

- п. 6.4 - страховий поліс (його копія) має бути переданий лізингодавцю.

Проте, відповідач не виконав свої зобов'язання по договору щодо страхування лізингової техніки та договір страхування не уклав.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суд виходить з наступного.

У відповідності зі статтею 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та статтею 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб’єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконати її обов’язку.

Господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

Відповідно до частини 7 статті 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 525 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Отже, договір є правовою формою (засобом) узгодження волі двох або декількох сторін, спрямованої на досягнення певного результату.

Відповідно до статті 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України "Про Фінансовий лізинг", предмет лізингу та/або пов'язані із виконанням лізингових договорів ризики підлягають страхуванню, у разі якщо їх обов'язковість встановлена законом або договором.

Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що не виконав свої зобов’язання по страхуванню предмету лізингу за договором фінансового лізингу № 20-07-232 сфл від 25.04.2007 року.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача 12480,00 грн. штрафу.

Відповідно до пункту 7.2. договору, за ненадання підтверджуючих документів реєстрації предмету лізингу, неповідомлення про зміну місцезнаходження та реквізитів, порушення інших зобов'язань, визначених цим договором, лізингоодержувач сплачує штраф в розмірі 2% від вартості предмета лізингу за кожний випадок порушення, що не звільняє лізингоодержувача від обов'язку по виконанню умов договору.

Відповідно до додатку № 1 до договору вартість предмету лізингу складає 624000,00 грн.

Відповідно до частини 1 статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Правові наслідки порушення зобов’язання встановлені статтею 611 Кодексу. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Відповідно до статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Суд не приймає до уваги твердження відповідача про порушення позивачем строків позовної давності, виходячи з наступного.

У ст. 253 Цивільного кодексу України зазначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов’язано його початок.

Згідно з ч.1 ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права, або про особу, яка його порушила.

          У ст. 530 Цивільного кодексу України зазначено, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

З матеріалів справи вбачається, що в договорі фінансового лізингу № 20-07-232 сфл від 25.04.2007 року строки, в які відповідач зобов"язаний укласти договір страхування предмету лізингу, не визначені. 20.01.2010 року за вихідним номером 50 позивачем відповідачу було направлено вимогу про страхування лізингової техніки та обладнання за договором фінансового лізингу.

На підставі наведеного, суд вважає, що початок перебігу строку позовної давності розпочався з моменту пред"явлення вищезазначеної вимоги.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, вимоги позивача обґрунтовані, вони підтверджуються доданими до матеріалів справи доказами, не спростовані відповідачем, та суд вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу та враховуючи те, що спір виник з вини відповідача - покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 509, 525, 526, 530, 549, 610, 611, 626, 627 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 179 ГК України, ст.ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю ім. газети "Ізвестія" (64841, Харківська область, Близнюківський район, с. Верхньоводяне, п/р 260095765 в Лозівському відділенні ХОД "Райфайзен банк Аваль", МФО 350589, код ЄДРПОУ 31834521) укласти договір страхування зернозбирального комбайна "ДОН-1500Б" з навісним обладнанням, заводський номер 093607 (державний реєстраційний номер ТН 17974) на весь строк дії договору фінансового лізингу № 20-07-232 сфл від 25.04.2007 року.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ім. газети "Ізвестія" (64841, Харківська область, Близнюківський район, с. Верхньоводяне, п/р 260095765 в Лозівському відділенні ХОД "Райфайзен банк Аваль", МФО 350589, код ЄДРПОУ 31834521) на користь Відкритого акціонерного товариства НАК "Украгролізинг" в особі Харківської філії НАК "Украгролізинг" *(62370, Харківська область, Дергачівський район, смт. Солоницівка, вул. Заводська, 49-А, п/р 260067612 в ХОД ВАТ "Райфайзенбанк аваль", МФО 350589, код ЄДРПОУ 25861816) - 12480,00 грн. штрафу, 209,80 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Повний текст рішення складений та підписаний 27 вересня 2010 року