Рішення № 11933734, 26.08.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" серпня 2010 р. Справа № 49/155-10

вх. № 6160/3-49

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Мар'їна І.О., дов. № 30/10 від 09.06.2010 року

відповідача - Ващенко Т.Д., дов. № 38-1843/362 від 28.05.2010 року

розглянувши справу за позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" м. Київ

до Комунального підприємства "Харківські теплові мережі", м. Харків

про стягнення 42421091,60 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача 42421091 грн., у тому числі 34043823,17 грн. основного боргу, 3450681,92 грн. пені, 3719406,78 грн. інфляційних та 1207179,73 грн. 3% річних за договором № 06/08-1832 БО-32 поставки природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб'єктів господарювання, укладеним між сторонами 29.09.2008 року. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач не виконав належним чином свої договірні зобов'язання, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка до цього часу не погашена.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні визнав позовні вимоги частково, на суму основного боргу 33553350,33 грн. В судовому засіданні відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що платіжним дорученням № 6300 від 12.05.2009 року сплатив заборгованість у розмірі 1000000,00 грн. за спірний період, проте позивач самостійно зарахував з цієї суми 490472,84 грн. в рахунок погашення наступних сум: 28696,38 грн. - погашення пені, 25500,00 грн. в погашення державного мита, 118,00 грн. в рахунок погашення витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу, 397289,97 грн. в рахунок погашення інфляційних витрат та 38868,49 грн. в рахунок погашення трьох відсотків річних згідно рішення суду № 58/81-09 від 28.04.2009 року. Крім того відповідач надав суду клопотання, в якому просить суд зменшити розмір пені на 86,1 %, посилаючись на те, що основною причиною невиконання зобов'язань за договором є тяжке фінансове становище підприємства, яке спричинено невиконанням зобов'язань споживачами КП "Харківські теплові мережі" з оплати теплової енергії. Відповідач стверджує, що в період дії спірного договору населенням спожито теплової енергії 86,1 % від загального обсягу теплової енергії, яка надається усім категоріям споживачів м. Харкова.

Представник позивача в судовому засіданні проти задоволення клопотання відповідача про зменшення розміру пені заперечував.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, встановив наступне.

29 вересня 2008 року між сторонами було укладено договір № 06/08-1832 БО-32 на постачання природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевого бюджетів, а також інших суб'єктів господарювання. Відповідно до умов договору та додаткових угод до нього позивач зобов’язався у період з 01 жовтня 2008 року по 30 вересня 2009 року передавати у власність відповідачеві природний газ за наявності його обсягів, а відповідач зобов’язався прийняти та оплатити газ на умовах даного договору. У відповідності до п. 6.1 договору оплата за постачання природного газу проводиться грошовими коштами у такому порядку: перша оплата в розмірі 34% відсотки від вартості запланованих місячних обсягів постачання та транспортування газу проводиться не пізніше 10 числа поточного місяця, подальші оплати проводяться плановим платежем по 33 відсотки від вартості запланованих місячних обсягів постачання та транспортування газу до 20 та 30 (31) числа поточного місяця. Остаточний розрахунок за фактично спожиті та протранспортовані обсяги газу здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу до 10 числа, наступного за місяцем поставки.

Судом встановлено, що позивач свої зобов’язання виконав в повному обсязі, на підставі вищезазначеного договору передав протягом січня - вересня 2009 року природний газ на загальну суму 105627867,76 грн., що підтверджується актами прийому-передачі природного газу, підписаними представниками сторін та скріпленим печатками, які долучені до матеріалів справи. Позивач вказує, що відповідач, в свою чергу не виконав своєчасно та належним чином взяті на себе зобов’язання, оплатив надані за договором послуги лише частково у розмірі 71584044,59 грн., внаслідок чого за, даними позивача, станом на час подачі позову до суду заборгованість відповідача становила 34043823,17 грн.

Платіжним дорученням № 6300 від 12.05.2009 року перерахував позивачу 1000000,00 грн. Належним чином засвідчена копія платіжного доручення додана до матеріалів справи.

Із розрахунку, доданого позивачем до позову вбачається, що 490472,84 грн, із загальної суми 1000000,00 грн сплаченої платіжними дорученнями № 6300 від 12.05.2009 року, зараховано позивачем в рахунок погашення пені у розмірі 28696,38 грн., державного мита у розмірі 25500,00 грн., витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн., інфляційних витрат у розмірі 397289,97 грн. та трьох відсотків річних у розмірі 38868,49 грн., стягнутих рішенням господарського суду Харківської області по справі №58/81-09 від 28.04.2009 року.

Суд вважає, що такий порядок погашення грошових вимог встановлений позивачем безпідставно, виходячи з наступного.

Відповідно ст. 534 Цивільного кодексу України, у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов'язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором: 1) у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов'язані з одержанням виконання; 2) у другу чергу сплачуються проценти і неустойка; 3) у третю чергу сплачується основна сума боргу. Ст. 534 ЦК України встановлено загальний порядок черговості погашення вимог за грошовим зобов’язанням, який застосовується у разі якщо інше не встановлено договором.

Пунктом 6.4. договору № 06/08-1832 БО-32 поставки природного газу від 29.09.2008 року сторони визначили, що у платіжних дорученнях покупець повинен обов'язково зазначати номер договору, дату його підписання, призначення платежу. За наявності заборгованості у покупця за цим договором, постачальних зараховує кошти, що надійшли від покупця як погашення заборгованості за газ та витрат на його транспортування територією України, поставлений в минулі періоди за цим договором, незалежно від зазначеного в платіжному дорученні призначення платежу.

Як встановлено судом під час розгляду справи № 58/81-09 та не потребує доведення знов в силу ч.2 ст. 35 ГПК України, заборгованість за отриманий на підставі спірного договору на протязі жовтня - грудня 2008 року природний газ в повному обсязі сплачена відповідачем на розрахунковий рахунок позивача. Отже, на сьогоднішній час заборгованості за газ та витрат на його транспортування територією України, поставлений в минулі періоди за цим договором, окрім тієї, що є предметом розгляду в цій справі немає.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що відповідач в зазначених платіжних дорученнях вказує призначення платежу, як сплата за природний газ за 2009 р. згідно договору № 06/08-1832 БО-32.

Таким чином, позивач в порушення умов договору зарахував сплачені суми не в рахунок погашення заборгованості за газ та витрат на його транспортування територією України, поставлений за цим договором, а в рахунок виконання рішення господарського суду Харківської області від 28.04.2009 року по справі № 58/81-09 та як сплату пені, інфляційних витрат, відсотків річних, державного мита та судових витрат.

Крім того, як свідчать матеріали справи, на теперішній час наказ господарського суду, виданий на виконання рішення рішенням господарського суду Харківської області від 28.04.2009 року по справі № 58/81-09 знаходиться на примусовому виконанні у відділі державної виконавчої служби Головного управління юстиції Харківської області. Постановою від 06.07.2009 року державний виконавець зупинив виконавче провадження щодо примусового виконання вказаного наказу № 58/81-09, виданого 13.05.2009 року на строк до закінчення процедури погашення заборгованості підприємствами топливно - енергетичного комплексу, оскільки Наказом Міністерства палива і енергетики України від 10.11.05 № 568 Комунальне підприємство “Харківські теплові мережі” внесено до реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України “Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу”. Витяг з зазначеного реєстру станом на 22.05.09, наданий боржником, підтверджує участь КП “Харківські теплові мережі” у процедурі погашення заборгованості згідно з Законом України “Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу”.

Отже, стягнення з відповідача заборгованості, визнаної рішенням господарського суду Харківської області від 28.04.2009 року по справі № 58/81-09 здійснюється в межах виконавчого провадження в підрозділі примусового виконання рішень ВДВС Головного управління юстиції у Харківській області та повинно виконуватись у відповідності до норм, встановлених Законом України "Про виконавче провадження".

За таких підстав, суд дійшов висновку, що станом на час розгляду справи в судовому засіданні, сума боргу відповідача за отриманий природний газ згідно договору № 06/08-1832 БО-32 поставки природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевого бюджетів, а також інших суб'єктів господарювання від 29.09.2008 року за період з січня по вересень 2009 року становить 33553350,33 грн.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

За таких підстав, суд вважає вимогу позивача про стягнення з відповідача 33553350,33 грн основного боргу обґрунтованою та підлягаючою задоволенню.

В задоволенні решти заявленої до стягнення суми основного боргу у розмірі 490472,84 грн суд відмовляє з наведених вище підстав.

Ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що згідно з п.7.2. договору сторони передбачили, що у разі несплати або несвоєчасної оплати у строки, зазначені у п.6.1. договору відповідач сплачує на користь позивача, окрім суми заборгованості, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення.

Позивач надав обґрунтований розрахунок пені, який відповідає вимогам Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання договірних зобов’язань" від 22.11.1996р., та відповідно якого заявлена до стягнення суми становить 3450681,92 грн.

Матеріали справи свідчать про те що станом на 21.08.2010 року загальний борг споживачів перед КП "Харківські теплові мережі" складає 618,7 млн. грн, в тому числі заборгованість бюджетних установ складає 71,6 млн. грн. та заборгованість населення за отриману теплову енергію становить 468 млн. грн. Також, відповідно до Закону України "Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію" від 20.02.03р. відповідачем станом на 01.07.2010 укладено 53766 договорів на реструктуризацію заборгованості за теплову енергію строком до 5 років на загальну суму 55,2 млн. грн. Крім того, відповідно до Закону України "Про тимчасову заборону стягнення пені з громадян України за несвоєчасне внесення оплати за житлово-комунальні послуги" № 486/96 від 13.11.1996р., заборонено нараховувати та стягувати пеню з громадян за несвоєчасну оплату житлово-комунальних послуг, що перешкоджає відповідачу, враховуючи збитковість підприємства, сплачувати штрафні санкції .

З урахуванням вищевикладеного, враховуючи значну ступінь виконання зобов’язання відповідачем та майновий стан сторін зобов’язання, суд, у відповідності до ст.233 ГК України та на підставі п.3 ст.83 ГПК України вважає можливим задовольнити заявлене відповідачем клопотання частково та зменшити розмір пені на 50 %. За таких обставин вимога про стягнення пені підлягає частковому задоволенню в розмірі 1725340,96 грн. В задоволенні решти заявленої до стягнення суми пені у розмірі 1725340,96 грн. суд відмовляє.

У відповідності із ст. 625 ЦК України, боржник який прострочив виконання зобов’язання, за вимогою кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми боргу. За таких підстав вимога позивача про стягнення з відповідача 3719406,78 грн. інфляційних витрат та 1207179,73 грн. трьох відсотків річних також обґрунтована та підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позову, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони, пропорційно розміру задоволених вимог. Тобто суд вважає за необхідне покласти на відповідача витрати по сплаті державного мита у розмірі 25205,17 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу у розмірі 233,27 грн., оскільки з його вини спір було доведено до суду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33-34, 38, 43, 47-49, ст. 82-85, Господарського процесуального кодексу України; -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (адреса: 61037, м. Харків, вул. Доброхотова,11, у тому числі р/р 26003301968 в АКБ "Базис", МФО 351599, код ЄДРПОУ 31557119) на користь Дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” (адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденко, 1, у тому числі р./р 26008301970 в ВАТ "Ощадбанк, МФО 300465, код ЄДРПОУ 31301827) - 33553350,33 грн. основного боргу, 1725340,96 грн. пені, 3719406,78 грн. інфляційних витрат, 1207179,73 грн. 3% річних, 25205,17 грн. витрат по сплаті державного мита та 233,27 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні решти позовних вимог про стягнення 490472,84 грн. основного боргу та 1725340,96 грн. пені - відмовити.

Суддя

Повний текст рішення підписаний 31.08.2010 року.