Рішення № 11933714, 05.08.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" серпня 2010 р. Справа № 33/145-10

вх. № 5523/3-33

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Волков О.Ю., дов.№б/н від 30.12.09р. відповідача - Ващенко Т.Д., дов.№38-1843/362юр від 28.05.10р.

розглянувши справу за позовом ПАТ "Харківська ТЕЦ - 5", с. Подвірки

до КП "Харківські теплові мережі", м. Харків

про стягнення 26681717,21 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача 26681717,21грн., у тому числі 21865169,53грн. - основного боргу, 639866,37грн. - інфляційних витрат, 2445148,34грн.- пені, 200971,10грн. -3% річних та 1530561,87грн. штрафу за договором № 303 про надання послуг по переробці природного газу в теплову енергію для централізованого теплопостачання, укладеним між сторонами 15.10.2009р. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач не виконав належним чином свої договірні зобов’язання, внаслідок чого виникла заборгованість, яка до цього часу не сплачена.

30.07.10р. позивач надав до суду заяву про збільшення розміру позовних вимог, з урахуванням якої просить стягнути з відповідача 30332491,43грн., у тому числі 24127517,50грн. - основного боргу, 639866,37грн. - інфляційних витрат, 3581787,81грн.- пені, 294393,52грн. -3% річних та 1688926,23грн. 7% штрафу.

Оскільки у відповідності до ст.22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення у справі збільшити або зменьшити розмір позовних вимог і це не порушує чиїх-небудь прав та охоронюваних законом інтересів, суд приймає заяву про збільшення розміру позовних вимог до розгляду.

Відповідач в судовому засіданні позов визнає частково з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Зокрема зазначив, що основний борг перед позивачем складає 23767517,50грн., що підтверджується двустороннім актом звірки станом на 01.08.10р., підписаним сторонами. Стосовно стягнення пені та штрафу зазначив, що оскільки ні позивач ні відповідач не відносяться до державного сектору економіки, ні пеня в розмірі 0,1% за прострочення виконання зобов’язання, ні штраф в розмірі 7% за прострочення понад 30 днів на можуть бути застосовані. Також просить зменьшити розмір пені, обґрунтовуючи це скрутним фінансовим становищем підприємства та тим, що газ, який був поставлений за договором, був поставлений виключно для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання і заборгованість населення перед КП "Харківські теплові мережі" складає 634,7 млн.грн. Також зазначив, що Законом України "Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію" надано право реструктуризувати заборгованість за комунальні послуги строком до п’яти років. Станом на 01.07.10р. сума реструктуризованої заборгованості за послуги по теплопостачанню складає 55,2 млн. грн.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи в їх сукупності встановив наступне.

15.10.2009р. між сторонами укладено Договір № 303 про надання послуг по переробці природного газу в теплову енергію для централізованого теплопостачання, відповідно до умов якого, відповідач (замовник) зобов*язався поставити позивачу (виконавцю) газ в об’ємах, забезпечуючих виробництво необхідної Замовнику кількості теплової енергії, а позивач (виконавець) зобов’язався виконати роботу щодо переробки наданого природного газу в теплову енергію і передати її відповідачу (замовнику).

Відповідно до п.4.1. договору розрахунки за поточний місяць проводяться в грошовій формі у наступному порядку:

- перша оплата в розмірі 34% від вартості заявленого місячного обсягу теплової енергії проводиться не пізніше 10 числа поточного місяця;

- подальші оплати проводяться плановими платежами по 33% від вартості заявленого місячного обсягу поставки теплової енергії до 20 та 30 числа поточного місяця;

- остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію проводиться до 10 числа наступного місяця, згідно з актом виконаних робіт.

Позивач свої зобов’язання виконав в повному обсязі, на підставі вищезазначеного договору протягом жовтня 2009р - червень 2010р. передав у власність відповідача теплову енергію на загальну суму 15021650,20грн., що підтверджується актами виконаних робіт, копії яких долучені до матеріалів справи. Але відповідач не виконав належним чином договірні зобов’язання, лише частково оплатив поставлений природний газ, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 24127517,50грн.

Але при дослідженні матеріалів справи встановлено, що відповідачем основний борг був частково оплачений на загальну суму 360000,00грн., що підтверджується двустороннім актом звірки станом на 01.08.10р., підписаним сторонами. За таких обставин суд вважає необхідним в цій частині провадження у справі припинити на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України за відсутністю предмету спору.

Щодо решти боргу суд вважає, що своїми діями відповідач порушив умови договору та вимоги ст. 526 ЦК України, в якій зазначено, що зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. За таких підстав суд вважає вимогу позивача про стягнення 23767517,50грн. основного боргу обґрунтованою та підлягаючою задоволенню.

Оскільки у відповідності до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних з простроченої суми боргу, вимога позивача про стягнення з відповідача інфляційних витрат в сумі 639866,37грн. та 3% річних в сумі 294393,52грн. є обґрунтованою та підлягаючою задоволенню.

Позивачем заявлено до стягнення 3581787,81грн. пені та 1688926,23грн. штрафу, нарахованих відповідно до ч.2 ст.231 Господарського кодексу України.

При дослідженні змісту договору встановлено, що договір не містить відповідальності сторін у вигляді пені та штрафу в разі порушення строків виконання грошового зобов*язання.

Відповідно до ст. 547 Цивільного кодексу України, правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним. Згідно з приписами ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Зі змісту приписів ч. 2 ст. 231 ГК України вбачається, що вказаною статтею встановлена відповідальність за порушення строків виконання зобов'язання у вигляді сплати пені у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Разом з цим, за порушення грошових зобов'язань штрафні санкції встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Стаття 3 наведеного Закону містить припис, що розмір пені, передбачений цим законом, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

З огляду на наведене, визначення в ч. 2 ст. 231 ГК України розміру пені та штрафу у відсотковому відношенні до вартості товарів, робіт та послуг, з яких допущено прострочення, свідчить, що в розумінні вказаної статті пеня та штраф не можуть застосовуватись за порушення грошового зобов’язання. Відтак, оскільки умовами договору сторонами не передбачений порядок нарахування та розмір неустойки, яку відповідач, як отримувач наданої послуги, має сплатити за прострочення її оплати, суд вважає безпідставною вимогу позивача про стягнення пені та штрафу із застосуванням встановленого ч. 2 ст. 231 ГК України розміру.

З урахуванням вищевикладеного,суд вважає необхідним відмовити позивачу в задоволенні позову в частині стягнення 3581787,81грн. пені та 1688926,23грн. штрафу.

У відповідності із ст.49 ГПК України суд вважає необхідним витрати по сплаті державного мита у сумі 23080,00грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 217,88грн. покласти на відповідача, пропорційно розміру задоволених вимог

Керуючись ст.ст. 526, 547, 551, 625 ЦК України ст.ст. 231 ГК України, статтями 1, 12, 47, 49, п.1-1 ст.80, 82-84 ГПК України,-

ВИРІШИВ:

Прийняти заяву про збільшення розміру позовних вимог до розгляду.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (61037, м.Харків, вул.Доброхотова,11, у тому числі р/р 26003301968 в ПХФ АКБ "Базис", МФО 351599, код ЄДРПОУ 31557119)на користь Публічного акціонерного товариства "Харківська ТЕЦ-5" (62371, сел.Подвірки, Дергачівського району, Харківської області, в тому числі п/р 2600615312665 в ПАТ АКБ "Базис" м.Харків, МФО 351760, код ЄДРПОУ 05471230) 23767517,50грн. основного боргу, 639866,37грн. інфляційних витрат, 294393,52грн. 3% річних, витрати по сплаті державного мита у сумі 23080,00грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 217,88грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення 360000,00грн. основного боргу провадження у справі припинити на підставі п.1-1 ГПК України.

В частині стягнення 3581787,81грн пені та 1688926,23грн. 7% штрафу в позові відмовити.

Суддя

Повне рішення складене 10.08.10р.