Рішення № 11933709, 03.08.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" серпня 2010 р. Справа № 33/139-10

вх. № 5295/3-33

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Юрченко І.М., дов.№59/10 від 28.12.09р. відповідача - Зубрич Д.О., дов.№06/06 від 04.01.10р.

розглянувши справу за позовом ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України", м. Київ

до ВАТ по газопостачанню та газифікації "Харківміськгаз", м. Харків

про стягнення 146288432,83 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 146288432,83грн. у тому числі 117926325,18грн. основного боргу, 13665409,56грн. пені, 11318278,07грн. інфляційних та 3378420,02грн. 3% річних за договором № 06/09-58 на постачання природного газу, укладеним між сторонами 30.01.09р. Свої позовні вимоги обгрунтовує тим, що відповідач не виконав належним чином свої договірні зобов’язання, внаслідок чого виникла заборгованність, яка до цього часу не сплачена.

Відповідач в судовому засіданні позов визнає частково з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Зокрема зазначив, що 21.07.10р. платіжним дорученням №4821 було частково оплачено суму боргу на загальну суму 10336364,09грн. Таким чином основний борг перед позивачем складає 107589961,09грн. Крім того зазначив, що згідно контррозрахунку відповідача сума інфляційних витрат, яка належить до стягнення складає 10872336,93грн. Також просить зменьшити розмір пені, обґрунтовуючи це скрутним фінансовим становищем підприємства та тим, що газ, який був поставлений за договором, був поставлений виключно для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання і заборгованість населення перед ВАТ по газопостачанню та газифікації "Харківміськгаз" складає 163969998,99грн.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, встановив наступне.

30.01.09р. між сторонами був укладений договір на постачання природного газу. Відповідно до умов договору позивач зобов’язався передати у власність відповідачу в 2009 році природний газ, а відповідач зобов’язався прийняти та оплатити газ на умовах даного договору. У відповідності до п. 6.1 договору оплата за газ проводиться грошовими коштами шляхом 100% попередньої оплати вартості обсягів газу, запланованих для поставки за 5 банківських днів до початку місяця поставки. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 10 числа, наступного за місяцем поставки газу.

Позивач свої зобов’язання виконав в повному обсязі, на підставі вищезазначеного договору передав протягом січня - грудня 2009 року природний газ на загальну суму 384370344,18грн., що підтверджується актами прийому-передачі природного газу, підписаними представниками сторін та скріпленими печатками, які долучені до матеріалів справи.

Але відповідач не виконав належним чином свої договірні зобов’язання, лише частково оплатив надані позивачем послуги постачання природного газу, внаслідок чого утворилась заборгованність в розмірі 117926325,18грн.

Але при дослідженні матеріалів справи судом встановлено, що після звернення позивача з позовом до суду відповідач частково оплатив заборгованність на загальну суму 10336364,09грн., що підтверджується платіжним дорученням №4821 від 21.07.10р., належним чином засвідчена копія якого додана до матеріалів справи. За таких обставин суд вважає необхідним в цій частині провадження у справі припинити на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України за відсутністю предмету спору.

Щодо решти боргу суд вважає, що своїми діями відповідач порушив умови договору та вимоги ст. 526 ЦК України, в якій зазначено, що зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. За таких підстав суд вважає вимогу позивача про стягнення 107589961,09грн. основного боргу обґрунтованою та підлягаючою задоволенню.

Оскільки у відповідності до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних з простроченої суми боргу, вимога позивача про стягнення з відповідача інфляційних витрат в сумі 10872333,77грн., нарахованих за контррозрахунком відповідача та 3% річних в сумі 3378420,02грн. є обґрунтованою та підлягаючою задоволенню.

В решті інфляційних витрат в сумі 445941,14грн. суд вважає необхідним відмовити у зв’язку з їх необгрунтованістю та безпідставністю виходячи з наступного.

В силу ст.526 ЦК України зобов’язання мають виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 3% річних з простроченої суми боргу, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підтвердження позовних вимог позивач надав розрахунок боргу та акт звіряння розрахунків, підписанй в односторонньому порядку. При цьому ні в розрахунку ні в акті звіряння немає даних про платіжні документи відповідача (і такі документи не надані суду), на підставі яких проводилась сплата за газ, і які б підтверджували суму заборгованості в період поставки газу по місяцям.

Згідно ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Доказування не може грунтуватись на припущеннях.

Враховуючи, що позивач не підтвердив документально, які саме суми були внесені відповідачем з 1 по 15 число та з 16 по 30 (31) число відповідного місяця, здійсені позивачем нарахування в сумі 445941,14грн. є безпідставними.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що згідно з п.7.2. договору сторони передбачили, що у разі неоплати або несвоєчасної оплати у строки, зазначені у п.6.1. договору відповідач сплачує на користь позивача, окрім суми заборгованості, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення.

Позивач надав обґрунтований розрахунок пені, який відповідає вимогам Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”. Але матеріали справи свідчать про те, що газ, який поставлено за цим договором, використовується відповідачем виключно для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання. Станом на 01.06.2010р. загальний борг споживачів перед ВАТ по газопостачанню та газифікації "Харківміськгаз" складає 163969998,99грн.

Відповідно до Закону України "Про тимчасову заборону стягнення пені з громадян України за несвоєчасне внесення оплати за житлово-комунальні послуги" № 486/96 від 13.11.1996р., заборонено нараховувати та стягувати пеню з громадян за несвоєчасну оплату житлово-комунальних послуг.

З урахуванням вищевикладеного, та враховуючи, що обставини справи свідчать про те, що підприємство знаходиться у скрутному фінансовому стані, враховуючи статус відповідача, який використовує придбаний газ виключно для вироблення теплової енергії для потреб населення, бюджетних установ та організацій, а також ступінь виконання боржником зобов’язань за договором, суд, у відповідності до ст.233 ГК України та на підставі п.3 ст.83 ГПК України вважає можливим задовольнити заявлене відповідачем клопотання та зменшити розмір пені на 50%. За таких обставин вимога про стягнення пені підлягає частковому задоволенню в розмірі 6832704,78 грн.

У відповідності із ст.49 ГПК України суд вважає необхідним витрати по сплаті державного мита у сумі 24922,50грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 235,26грн. покласти на відповідача, пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст.526, 625 ЦК України, ст.233 ГК України, статтями 1, 12, 47, 49, ст.ст.82-84 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Задовольнити клопотання відповідача про зменшення пені.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Харківміськгаз" (61004, м.Харків, вул.Жовтневої революції,57/59, у тому числі р№ №260393534 в ВАТ "Інвестиційний банк" м.Київ, МФО 300506, код ЄДРПОУ 03359552) на користь Дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” (04116, м.Київ, вул.Шолуденко,1, у тому числі р.№ 26008301970 в ГОУ ВАТ "Ощадбанк" України, МФО 300012, код ЄДРПОУ 31301827) 107589961,09грн. основного боргу, 10872333,77грн. інфляційних витрат, 3378420,02грн. 3% річних, 6832704,78грн. пені, витрати по сплаті державного мита у сумі 24946,65грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 115,43грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення 10336364,09грн. основного боргу провадження у справі припинити на підставі п.1-1 ГПК України.

В решті позову відмовити.

Суддя

Повне рішення складене 06.08.10р.