Рішення № 11932847, 25.10.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.10.10 Справа № 17/219

За позовом Приватного підприємства “Юридичний центр “Київ”, м. Київ

до Комунального підприємства “Лисичанськміськсвітло”, м. Лисичанськ Луганської області

про стягнення 10 192 грн. 13 коп.

Суддя Фонова О.С.

Представники:

від позивача: Зубахіна А.О. - представник, довіреність № 61 від 15.03.2010;

від відповідача: Трабер Л.О. - директор (згідно наказу про призначення № 287к від 28.12.09), паспорт серії НОМЕР_1, вид.1 МВМ Лисичанського МВУМВС України в Луганській обл. 25.06.1996; Стрєлкова О.М. - головний бухгалтер, довіреність № 136 від 01.09.2010; Овчаренко О.В. - представник, довіреність № б/н від 01.10.2010.

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача боргу у сумі 9383,96 грн., 3% річних у сумі 156,74 грн., інфляційних нарахувань у сумі 229,60 грн., пені у сумі 421,83 грн. за договором доручення №1-ЮР/17-11-09 від 17.11.2009 (згідно заяви про зменшення позовних вимог №265 від 05.10.2010).

Відповідач відзивом на позовну заяву заперечує проти позовних вимог у звязку з тим, що акт виконаних робіт за січень-лютий 2010 року не підписаний з боку відповідача, скільки він не згоден з тим, що послуги за вказаний період позивачем надавались. Позивачем не доведено проведення будь-якої роботи з боржниками, не надано суду претензій, позовів та інших доказів на підтвердження факту надання послуг, що є предметом договору №1-ЮР/17-11-09 від 17.11.2009.

Крім того, відповідач не надавав позивачу замовлення на січень-лютий 2010 року та не надавав інформацію щодо існування та розміру заборгованості у вказаний в акті № 3 приймання-передачі послуг, а без даної інформації неможливо надати вказані в акті послуги позовну заяву не надав.

Як зазначає відповідач, на його екземплярі договору №1-ЮР/17-11-09 від 17.11.2009 з боку позивача міститься печатка ПП «Український фінансово-юридичний центр», тоді як договір укладався з ПП «Юридичний центр «Київ».

Дослідивши обставини справи, витребувані судом та надані сторонами докази на підтвердження своїх доводів, заслухавши пояснення представників сторін, що прибули у судове засідання, суд

в с т а н о в и в:

Між Приватним підприємством “Юридичний центр “Київ” (позивач у справі), як Повіреним, та Комунальним підприємством “Лисичанськміськсвітло” (відповідач у справі), як Довірителем, укладено договір доручення №1-ЮР/17-11-09 від 17.11.2009 (далі Договір).

В розділі 1 Договору визначені терміни, які вживаються у даному Договорі, та мають наступне значення:

1.1 боржник - фізична чи юридична особа, яка отримала житлово-комунальні послуги, визначені у п. 1.2. цього Договору, але повністю не розрахувалась з надавачем цих послуг;

1.2 житлово-комунальні послуги - сукупність послуг які надаються відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил передбачених чинним законодавством України.

1.3 замовлення інформація про боржника (сума заборгованості, адреса та дані боржника) яка надається Довірителем Повіреному у письмовому чи електронному вигляді з метою виконання Повіреним умов даного Договору та вважається чинною з моменту передачі інформації Повіреному, та є підставою для нарахування винагороди Повіреному.

Згідно пункту 2.1 Договору, Довіритель доручає, а Повірений приймає на себе зобовязання в межах цієї угоди здійснювати від імені Довірителя комплекс юридичних та фактичних дій відповідно до його письмових вказівок та замовлень з метою представництва та захисту законних інтересів Довірителя перед юридичними та фізичними особами при реалізації Довірителем своїх прав та обовязків, а саме:

п.п. 2.1.1 вимагати своєчасної і в повному обсязі оплати наданих житлово-комунальних послуг від боржників;

п.п. 2.1.2 звертатися до суду про звернення стягнення на майно боржників, які відмовляються оплачувати рахунки за споживання житлово-комунальних послуг або відшкодовувати завдані збитки майну, що перебуває у нього на балансі;

Пунктом 2.2 Договору встановлено, що Довіритель приймає від Повіреного послуги та виплачує йому винагороду на умовах цього Договору.

Як встановлено у пункті 4.2 Договору, показником виконання робіт (наданих послуг) Повіреним за даним договором є сума погашеної боржником заборгованості за житлово-комунальні послуги, яка фактично надійшла на розрахунковий рахунок Повіреного.

Крім того, відповідно до п. 4.5 Договору, розмір винагороди Повіреного складає 20% від фактичної суми погашеної заборгованості за житлово-комунальні послуги.

Згідно пункту 4.6 Договору, Довіритель зобовязаний перерахувати на розрахункових рахунок Повіреного суму винагороди протягом 5 робочих днів з моменту підписання акту здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг).

Відповідно до пункту 5.9. договору довіритель зобовязаний щомісяця протягом 5 робочих днів з моменту отримання підписаного повіреним акту здачі-приймання виконаних робіт (надання послуг), який був складений повіреним (за відповідний розрахунковий період), підписати його та передати повіреному.

У разі відмови довірителя від підписання акта здачі-приймання виконаних робіт (надання послуг) про погашення заборгованості споживачами житлово-комунальних послуг протягом терміну, встановленого для їх підписання, довіритель зобовязаний надати повіреному письмову мотивовану відмову з детальним обґрунтуванням такої відмови (пункт 5.10. Договору).

У пункті 5.11 Договору встановлено, що фактом виконання доручення за цим Договором вважається надходження від боржника коштів в рахунок погашення заборгованості на поточний рахунок Повіреного у відповідному розрахунковому періоді.

Відповідно до пункту 7.1 Договору, Договір вважається укладеним з 17.08.2009 і діє по 31.12.2009, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобовязань за цим Договором.

Позивач в обґрунтування своїх вимог посилається на те, що виконав умови Договору належним чином, що підтверджується актами №1 від 11.12.2009, №2 від 26.01.2010, №3 від 15.03.2010, здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) на загальну суму 27461,16 грн. (а.с.25-27).

Проте, в порушення умов Договору, відповідач не здійснив оплату наданих послуг в повному обсязі, сплатив повністю по акту № 1 від 11.12.2009 суму 10077,20 грн. та частково оплатив акт № 2 від 26.01.2010 в сумі 8000,00 грн. У звязку з викладеним, борг за актом № 2 склав 4178,54 грн., а за актом № 3 від 15.03.2010 оплат не було, борг склав 5205,42 грн., всього 9383,96 грн.

Претензією №54 від 04.03.2010, позивач вимагав у відповідача сплати наданих послуг на загальну суму 6178,54 грн. (а.с.28).

Відповідач відповіді на претензію не надав, оплати наданих послуг не здійснив, у звязку з чим, за ним утворилась заборгованість у сумі 9383,96 грн., за стягненням якої позивач звернувся до суду.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 33% річних у сумі 156,74 грн., інфляційних нарахувань у сумі 229,60 грн., пені у сумі 421,83 грн. за періоди згідно наданого позивачем розрахунку (а.с.91-92).

Відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених вище.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший субєкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) одностороння відмова від зобовязання не допускається, зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов, що передбачені договором, вимогами Цивільного кодексу України, тощо.

Дослідивши договір, з якого виникли цивільні права та обовязки довірителя та повіреного, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та своєю правовою природою є договором доручення, який підпадає під правове регулювання статей 1000-1010 Цивільного кодексу України.

За договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя (ст.1000 ЦК України).

Судом встановлено, що відповідно до укладеного між сторонами Договору позивач надав відповідачу послуги на загальну суму 22255,74 грн., що підтверджується актами №1 від 11.12.2009, №2 від 26.01.2010 здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) (а.с.25-26).

Пунктом 4.6 Договору встановлено, що Довіритель зобовязаний перерахувати на розрахункових рахунок Повіреного суму винагороди протягом 5 робочих днів з моменту підписання акту здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг).

Статтею 530 ЦК України встановлено, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З урахуванням викладеного, а також за умови доведення позивачем факту виконання умов договору, що підтверджується підписаними актами здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) №1 від 11.12.2009, №2 від 26.01.2010, суд вважає підставним стягнення з відповідача боргу в сумі 4178,54 грн. за актом № 2 від 26.01.2010.

Стосовно суми боргу, яка зазначена в акті здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) № 3 від 15.03.2010, що не підписаний з боку відповідача, суд зазначає наступне.

Представлені позивачем замовлення станом на 01.11.2009 та інформація про сплату заборгованості за житлово-комунальні послуги боржниками за період січень-лютий 2010 року (а.с.108-153) не містять жодного реквізиту, який би дав можливість встановити факт погодження цих документів та визначеного в них обсягу з відповідачем. Крім того, відповідач наголошує на тому, що не надавав позивачу інформацію про погашення заборгованості споживачами житлово-комунальних послуг у спірний період.

Позивачем не надано суду доказів, які б підтверджували надання послуг в періоди та обсягах, визначених в акті №3 від 15.03.2010.

Ухвалами суду сторони були неодноразово зобовязані провести звірку взаємних розрахунків та представити суду акт за результатами такої звірки, однак, сторони вимог суду не виконали двосторонній акт не представили.

З огляду на зазначене, суд позбавлений можливості визначити чим фактично підтверджується отримання відповідачем послуг, передбачених пунктом 2.1. договору.

Надходження коштів на розрахунковий рахунок відповідача в погашення боргу за житлово-комунальних послуги не може бути належним доказом виконання довірителем своїх обовязків за договором в січні-лютому 2010 року, оскільки грошові кошти могли сплачуватись боржниками за поточну заборгованість, а не ту, яка виникла станом на 01.11.2009 і вказана позивачем у замовленні.

До того ж, відповідачем та матеріалами справи не підтверджується факт надання позивачу інформації щодо здійснення боржниками повної або часткової оплати заборгованості, що вказана у замовленні станом на 01.11.2009, тому позивач не міг володіти достовірними даними відносно фактичної заборгованості за житлово-комунальні послуги боржників, вказаних у замовленні, станом на січень-лютий 2010 року, а отже, не міг виконувати комплекс дій, передбачений пунктом 2.1 Договору.

Таким чином, акт № 3 від 15.03.2010 на суму 5205,42 грн., наданий позивачем в якості доказів на підтвердження виконання обовязків за Договором., не є належним доказом з вищезазначених причин, тому суд відмовляє позивачу в частині стягнення основного боргу у сумі 5205,42 грн.

З приводу посилань відповідача на наявність на його екземплярі Договору печатки іншого підприємства - ПП «Український фінансово-юридичний центр», тоді як договір укладався з ПП «Юридичний центр «Київ», суд зазначає наступне.

На вимогу суду позивачем надано в судовому засіданні 25.10.2010 власний екземпляр Договору, який містить підписи та печатки належних сторін за договором, а саме, з боку позивача підписаний генеральним директором Поджарим С.М. та скріплений печаткою ПП «Юридичний центр «Київ», а з боку відповідача підписаний в.о. директора Артемоновим В.В. (наказ № 240-к від 02.11.2009) та скріплений печаткою КП “Лисичанськміськсвітло”, що свідчить про укладення Договору. Представник позивача надав суду пояснення, що вказана печатка була помилково поставлена на іншому екземплярі Договору, адже за адресою позивача міститься ще одне підприємство ПП «Український фінансово-юридичний центр».

Про укладення Договору свідчить також його часткове виконання, що підтверджується підписаними обома сторонами актами здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) №1 від 11.12.2009, №2 від 26.01.2010.

Позивач також просить стягнути з відповідача по підписаному акту виконаних робіт №2 від 11.12.2009 3% річних у сумі 85,00 грн. та інфляційні нарахування у сумі 167,14 грн.; по не підписаному акту виконаних робіт №3 від 15.03.2010 пеню у сумі 421,83 грн., 3% річних у сумі 71,74 грн., інфляційних нарахувань у сумі 62,46 грн., за періоди згідно наданого позивачем розрахунку (а.с.91-92).

Відповідно до пункту 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо розмір процентів не встановлено договором або законом.

Отже, вимоги позивача про стягнення акту виконаних робіт №2 від 11.12.2009 3% річних у сумі 85,00 грн. та інфляційних нарахувань у сумі 167,14 грн., відповідають чинному законодавству, є обґрунтованими, вірно обрахованими та підлягають задоволенню.

Щодо стягнення пені в сумі 421,83 грн., 3% річних у сумі 71,74 грн., інфляційних нарахувань у сумі 62,46 грн. по акту виконаних робіт №3 від 15.03.2010, суд дійшов висновку про відмову в їх стягненні з огляду на те, що позивачем не доведено наявність заборгованості у відповідача за актом № 3 від 15.03.2010 в сумі 5205,42 грн., отже позивачем і не обґрунтовано можливість застосування певного виду відповідальності з нарахування пені у сумі 421,83 грн., а також 3% річних у сумі 71,74 грн. та інфляційних нарахувань у сумі 62,46 грн. за умови відсутності основного боргу, що тягне за собою відмову в позові в цій частині.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги та підлягають частково, з віднесенням судових витрат на сторін пропорційно задоволених позовних вимог, згідно зі статтею 49 ГПК України.

При зменшенні позовних вимог судові витрати покладаються на позивач в частині їх зменшення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1.Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства “Лисичанськміськсвітло”, м. Лисичанськ Луганської області, вул. Круглова, буд. 2а, ідентифікаційний код 03339816 на користь Приватного підприємства “Юридичний центр “Київ”, м. Київ, вул. Оболонська, 23/48, офіс №4, ідентифікаційний код 36219182, основний борг у сумі 4178,54 грн., 3% річних у сумі 85,00 грн., інфляційні нарахування в сумі 167,14 грн., витрати по оплаті держмита у сумі 44,31 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 87,70 грн., видати наказ.

У судовому засіданні оголошено лише вступну і резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Повне рішення складено: 01.11.2010.

Суддя О.С. Фонова