Рішення № 11932850, 28.10.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.10.10 Справа № 17/263

За позовом Прокурора Камянобрідського району м. Луганська в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Луганській області, м. Луганськ

до Відкритого акціонерного товариства "Луганський ремонтно-механічний завод", м. Луганськ

про стягнення 349 370 грн. 10 коп.

Суддя Фонова О.С.

Представники:

від заявника: Черніков Є.Е.,помічник прокурора Камянобрідського району, посв. № 982 від 12.05.2010;

від позивача: Меженська О.О., головний спеціаліст юридичного відділу, довіреність № 6 від 08.06.2010;

від відповідача: представник не прибув.

Суть спору: заявником заявлено вимогу про стягнення з відповідача шкоди у сумі 349370,10 грн., заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, на користь держави (згідно заяви про збільшення розміру позовних вимог від 20.09.2010).

Відповідач відзивом на позовну заяву від 08.10.2010 №151-юр, зданим в судовому засіданні 28.10.2009, позовні вимоги не визнав з наступних підстав.

Так, в акті Державної екологічної інспекції в Луганській області від 23-25.06.2008, зазначено, що ВАТ «Луганський РМЗ»допущено засмічення земельної ділянки побутовими та будівельними відходами, однак, згідно п. 3.2. Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, в редакції наказу Міністерства природи від 04.04.2007 №149, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 25.04.2007 №422/13689 (далі - Методика), встановлено, що землі вважаються засміченими, якщо на відкритому ґрунті наявні сторонні предмети і матеріали, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища. Позивачем не встановлено та не зазначено в акті, що побутові та будівельні відходи було розташовано на відкритому ґрунті. Позивачем не доведено факт забруднення навколишнього природного середовища за результатами розміщення побутових та будівельних відходів. Надані позивачем до позовної заяви копії акту перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 13.10.2008, протоколу про адміністративне правопорушення №006232 від 13.10.2008, постанови про накладення адміністративного стягнення №007112 від 13.10.2008 та квитанції №2200451 від 29.10.2008, не є належними доказами по справі.

Дослідивши обставини справи, надані сторонами докази на підтвердження своїх доводів, заслухавши пояснення представників сторін, що прибули у судове засідання, суд

встановив:

Державною екологічною інспекцією в Луганській області 23-25.09.2008 при проведенні перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства Відкритого акціонерного товариства «Луганський ремонтно-механічний завод», було встановлено факт несанкціонованого засмічення земельної ділянки загальною площею 120 м2 побутовими та будівельними відходами в обсязі 59,4 м3 в районні охоронного пункту № 2 за ливарним цехом площа засмічення складає 108 м2, обєм відходів 54 м3 та на земельній ділянці електромеханічного відділу, де площа засмічення складає 12 м2, обєм відходів 5,4 м3, що є порушенням ст. 17 Закону України «Про відходи», ст.ст. 35, 46 Закону України «Про охорону земель». Даний факт підтверджується актом перевірки від 23-25.06.2008 (далі - Акт). Акт підписаний керівником та представником підприємства без зауважень.

По результатах перевірки було видано припис щодо усунення порушень вимог природоохоронного законодавства № 53 від 27.06.2008.

13.10.2008 Державною екологічною інспекцією в Луганській області було здійснено повторну перевірку на предмет виконання вищевказаного припису відповідачем, однак, було встановлено, що несанкціоноване розміщення відходів на землі в районі охоронного пункту № 2 за ливарним цехом не ліквідовано до кінця.

Державним інспектором з охорони навколишнього середовища Луганської області 13.10.2008 було складено протокол про адміністративне правопорушення № 006232 відносно посадової особи підприємства за порушення ст. 16, 54, 4 Кодексу України про надра та винесено постанову про накладення адміністративного стягнення № 007112 на в.о. директора ВАТ «Луганський ремонтно-механічний завод»ОСОБА_1 у вигляді штрафу в розмірі 510 грн., який був сплачений в повному обсязі, що підтверджується квитанцією № 2200451 від 29.10.2008 (а.с.15). Постанова на час розгляду справи не оскаржена.

Розмір шкоди, нанесеної державі відповідачем внаслідок порушення природоохоронного законодавства складає 349370,10 грн.

У звязку з несплатою відповідачем завданої шкоди у сумі 349370,10 грн. позивач звернувся до суду з вимогою про їх стягнення.

Відповідачем позов не визнано з підстав, визначених вище.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи позивача та надані ним докази, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно зі статтею 35 Закону України “Про охорону земель” власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов'язані:

-дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України;

-проводити на земельних ділянках господарську діяльність способами, які не завдають шкідливого впливу на стан земель та родючість ґрунтів;

-підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі на основі застосування еколого безпечних технологій обробітку і техніки, здійснення інших заходів, які зменшують негативний вплив на ґрунти, запобігають безповоротній втраті гумусу, поживних елементів тощо;

-дотримуватися стандартів, нормативів при здійсненні протиерозійних, агротехнічних, агрохімічних, меліоративних та інших заходів, пов'язаних з охороною земель, збереженням і підвищенням родючості ґрунтів;

-надавати відповідним органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування відомості про застосування пестицидів та агрохімікатів;

-сприяти систематичному проведенню вишукувальних, обстежувальних, розвідувальних робіт за станом земель, динамікою родючості ґрунтів;

-своєчасно інформувати відповідні органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування щодо стану, деградації та забруднення земельних ділянок;

-забезпечувати додержання встановленого законодавством України режиму використання земель, що підлягають особливій охороні;

-забезпечувати використання земельних ділянок за цільовим призначенням та дотримуватися встановлених обмежень (обтяжень) на земельну ділянку;

-забезпечувати захист земель від ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бурянами, чагарниками і дрібноліссям;

-вживати заходів щодо запобігання негативному і екологонебезпечному впливу на земельні ділянки та ліквідації наслідків цього впливу.

Відповідно до ст. 1 Закону України „Про відходи” відходами є будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворюються у процесі людської діяльності і не мають подальшого використання за місцем утворення чи виявлення та яких їх власник повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення.

У відповідності до пункту “а” частини 1 статті 32 Закону України „Про відходи”, з метою обмеження та запобігання негативному впливу відходів на навколишнє природне середовище та здоровя людини забороняється: вести будь-яку господарську діяльність, повязану з утворенням відходів, без одержання від спеціально уповноважених органів виконавчої влади у сфері поводження з відходами лімітів на обсяги утворення та розміщення відходів.

За приписами ст. 33 Закону України „Про відходи” зберігання та видалення відходів здійснюються в місцях, визначених органами місцевого самоврядування з врахуванням вимог земельного та природоохоронного законодавства, за наявності спеціальних дозволів, у яких визначені обсяги відходів відповідно до встановлених лімітів та умови їх зберігання.

Пунктами „з”, „л” статті 17 Закону України „Про відходи” встановлено, що субєкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобовязані не допускати зберігання та видалення відходів у несанкціонованих місцях чи обєктах; відшкодовувати шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу, здоровю та майну громадян, підприємствам, установам та організаціям внаслідок порушення встановлених правил поводження з відходами, відповідно до законодавства України.

Згідно п. п. „а”, „б” ч. 1 ст. 42 Закону України „Про відходи” правопорушеннями у сфері поводження з відходами є порушення встановленого порядку поводження з відходами, що призвело або може призвестидо забруднення навколишнього природного середовища, прямого чи опосередкованогошкідливого впливу на здоров'я людини та економічних збитків, самовільне розміщення чи видалення відходів.

Згідно зі статтею 43 Закону України „Про відходи” підприємства, установи, організації та громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобовязані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про відходи, в порядку і розмірах, встановлених законодавством України.

Статтею 68 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища” передбачено, що порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність.

Відповідно пункту 2 Методики, засмічення земельце наявність на території земельних ділянок сторонніх предметів і матеріалів.

Згідно пункту 3.1 Методики, землі вважаються забрудненими, якщо в їх складі виявлені негативні кількісні або якісні зміни, що сталися в результаті господарської діяльності чи впливу інших чинників. При цьому зміни можуть бути зумовлені не тільки появою в зоні аерації нових шкодочинних речовин, яких раніше не було, а і збільшенням вмісту речовин, що перевищує їх граничнодопустиму концентрацію, які характерні для складу незабрудненого ґрунту або у порівнянні з даними агрохімічного паспорта (для земель сільськогосподарського призначення)

Землі вважаються засміченими, якщо на відкритому ґрунті наявні сторонні предмети і матеріали, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища (пункт 3.2 Методики).

Відповідач у відзиві посилається на те, що в Акті не було встановлено забруднення земель та що в складі земель виявлені негативні кількісні або якісні зміни, що сталися в результаті господарської діяльності чи впливу інших чинників.

Однак, суд вважає дані доводи безпідставними, оскільки в Акті встановлено факт не забруднення, а засмічення земель, що є різними правопорушенням з огляду на поняття, визначені у пунктах 3.1 та 3.2 методики.

Крім того, як встановлено у пункті 3.3 Методики, факти забруднення (засмічення) земель встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення та засмічення земель.

Вказані акти, протоколи та постанову про накладення адміністративного стягнення відповідачем не було оскаржено, штраф в сумі 510 грн. за порушення вимог природоохоронного законодавства було сплачено.

Позивачем звертався до відповідача з претензіями про сплату шкоди, завданої засміченням земель, однак відповідач суму шкоди не сплатив, відповіді на претензії не надав.

Статтею 22 Цивільного кодексу України відповідно до якої особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування, визначає загальну норму щодо відшкодування збитків внаслідок наявності складу цивільного правопорушення.

Підставою цивільно-правової (господарсько-правової) відповідальності за заподіяння шкоди, в тому числі внаслідок порушення законодавства про відходи, є склад цивільного (господарського) правопорушення, яке включає в себе протиправну поведінку особи, що заподіяла шкоду, наявність негативних наслідків (шкоди), причинний зв'язок між протиправною поведінкою та наслідками, а також вину правопорушника.

Вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, слід виходити з презумпції вини правопорушника.

Отже, позивач не повинен доводити наявність вини відповідача у заподіянні шкоди навколишньому природному середовищу, а навпаки, відповідач повинен довести, що у діях його працівників відсутня вина у заподіянні шкоди.

Судом встановлено факт завдання відповідачем шкоди державі в наслідок порушення вимог природоохоронного законодавства в сумі 349370,10 грн., а саме засмічення земельної ділянки площею 108 м2 , обєм відходів складає - 54 м3 в районі охоронного пункту № 2 за ливарним цехом, та земельної ділянки, яка знаходиться на ділянці електромеханічного відділу, площа засмічення землі складає 12 м2, обєм відходів складає 5,4 м3, загальна площа засмічення землі складає 120 м2, загальний обєм відходів на підприємстві складає 59,4 м3.

Розмір збитків, нанесених державі підприємством відповідача внаслідок порушення природоохоронного законодавства, обчислений позивачем вірно згідно Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, в редакції наказу Міністерства природи від 04.04.2007 № 149, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 25.04.2007 № 422/13689, та складає 349370,10 грн.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги про стягнення шкоди у сумі 349370,10 грн. є обґрунтованими, такими, що підтверджуються належними доказами та підлягають задоволенню з віднесенням судових витрат на відповідача відповідно до статті 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1.Позов задовольнити.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Луганський ремонтно-механічний завод», м. Луганськ, вул. Кірова, 49, ідентифікаційний код 05470578, на користь держави шкоду в сумі 349370,10 грн., заподіяну порушенням природоохоронного законодавства на балансовий рахунок № 33116331700005 спеціального фонду місцевого бюджету Камянобрідського району м. Луганська, ідентифікаційний код 24046582, ВДК м. Луганськ, код платежу за бюджетною класифікацією 24062100, банк одержувач УДК у Луганській області, МФО 804013, видати наказ.

3.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Луганський ремонтно-механічний завод», м. Луганськ, вул. Кірова, 49, ідентифікаційний код 05470578, на користь Державного бюджету України:

- на поточний рахунок 31118095700006, МФО 804013, ОКПО 24046582, одержувач УДК у м. Луганську ГУ ДКУ у Луганській області, банк ГУ ДКУ в Луганській області, код бюджетної класифікації 22090200, держмито у розмірі 3493,70 грн.

- на поточний рахунок 31217264700006, МФО 804013, ОКПО 24046582, одержувач УДК у м. Луганську, банк ГУ ДКУ в Луганській області, код бюджетної класифікації 22050003 витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн., видати наказ.

У судовому засіданні оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Повне рішення складено: 01.11.2010.

Суддя О.С. Фонова