Рішення № 11932645, 25.10.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.10.10 Справа № 15/11

За позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Профі-Прес», м. Макіївка Донецької області

до Приватного підприємства «Агенція сучасних перевезень «Нова лінія», м. Стаханов Луганської області про стягнення 155 876 грн. 04 коп.

Суддя господарського суду Луганської області

Пономаренко Є.Ю.

Представники сторін:

від позивача - ОСОБА_1., спеціаліст-юрисконсульт, довіреність № б/н від 01.09.2010; Сєряков К.О., заступник начальника відділу технічного контролю, довіреність № б/н від 20.09.2010; ОСОБА_2, спеціаліст-юрисконсульт, довіреність № б/н від 22.10.2010;

від відповідача - Льоушкін Г.Д., керівник ПП АСП "Нова лінія" згідно довідки ЄДРПОУ № 069999 від 04.08.2009.

До початку слухання справи по суті не заявлено вимогу про фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу, у звязку з чим відповідно до ст. ст. 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України таке фіксування судом не здійснювалося.

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 155876 грн. 04 коп. збитків, завданих у звязку з пошкодженням належного позивачу товару при його перевезенні відповідачем. Представники позивача позов підтримали у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечив з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд встановив наступне.

Між позивачем у справі - товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОФІ-ПРЕС», як вантажовідправником, та відповідачем - приватним підприємством АСП «Нова лінія», як перевізником, 30 липня 2010 було укладено договір у вигляді Заявки на перевезення вантажів автомобільним транспортом (далі - Заявка).

Згідно даної заявки Перевізник повинен був перевезти вантаж (картонну упаковку) з м. Макіївка у м. Яготин.

Вантажоодержувачем за заявкою є Дочірнє підприємство «Кондитерська корпорація «Рошен».

Вказану заявку укладено позивачем за для реалізації ним своїх зобовязань постачальника за договором поставки №30/09 від 30.09.2008, укладеного з ДП «Кондитерська корпорація «Рошен», як покупцем.

У п. 4.18. зазначеного договору сторони визначили, що приймання продукції за якістю здійснюється Вантажоодержувачем згідно з вимогами «Інструкції про порядок приймання продукції ... по якості», затвердженої Постановою Держарбітражу СРСР від 25.04.1966 №П-7.

Відповідно до п. 4.16. договору поставки № 30/09 від 30 вересня 2008 року право власності та ризик випадкової загибелі товару переходить від Вантажовідправника до Вантажоодержувача з моменту приймання Товару. Згідно п. 3.4. договору датою приймання товару вважається дата підписання накладної.

Заявкою визначено вимоги до транспортного засобу, який має бути сухим, чистим і без запаху, тент без пошкоджень.

Дата завантаження вказана в заявці - 31 липня 2010 року, гранічна дата вивантаження - 02 серпня 2010 року.

Завантаження товару - картонної упаковки «Вишня в шоколаді»157г. в кількості 103 080 кришок і 103 080 дна (далі - Товар) відбулось 31 липня 2010 року.

Товар завантажено у автомобіль марки RENAULT з державним № НОМЕР_1.

Вартість товару згідно видаткової накладної №1091 від 31.07.2010 становить 155876 грн. 04 коп.

У граничний термін доставки Товару згідно Заявки (02 серпня 2010 року) транспортний засіб не прибув до вантажоодержувача.

Листом від 05 серпня 2010 року № 15/08 відповідач направив позивачу повідомлення про притримування вантажу.

Позивач, виходячи з того, що він не знав, де знаходиться Товар та за яких умов він зберігається, звернувся із заявою від 06.08.2010 № 225 до Стахановського МВ УМВС України в Луганській області.

Постановою оперуповноваженого СДСБЕЗ від 14.08.2010 відмовлено в порушенні кримінальної справи. При цьому, встановлено, що станом на 06.08.2010 товар не був доставлений до складу ДП «КК «Рошен». Згідно пояснень директора ТОВ «АСП «Нова лінія»під час здійснення перевезення вантажу у автомобіля вийшла з ладу паливна система та він перебуває на СТО. При цьому, вантаж було перевантажено та направлено ТОВ «Профі-Прес».

Листом від 10 серпня 2010 року № 228 Відповідачу було направлено Повідомлення про виклик представника компанії-перевізника для спільного приймання продукції по кількості і якості. Даного листа було направлено у звязку невиконанням відповідачем зобовязань з доставки вантажу у встановлений заявкою строк та відмовою вантажоодержувача від прийняття картонної упаковки.

Відповідач не виділив свого представника для прийняття товару.

Товар був доставлений на територію вантажовідправника (позивача) 12 серпня 2010 року двома автомобілями: марки DAF з номером НОМЕР_2 та марки RENAULT з номером НОМЕР_3.

Отже, товар було повернуто до позивача в інших автомобілях, ніж в якому такий товар було відправлено.

В день прибуття товару (12 серпня 2010 року) позивачем був викликаний експерт Відділення в м. Макіївка Донецької області Торгово-промислової Палати (далі - Експерт) та проведена експертиза кількості і якості повернутого Товару.

За результатами експертизи складено Акт № 293/мэ від 12 серпня 2010 року (а.с. 14-19).

Згідно висновку експерта (п. 14 акту):

- розбіжностей фактичної наявності товару проти даних супровідних документів не встановлено;

- при перевірці якості за дефектами зовнішнього виду було проведено відбір проб, в результаті якого згідно п. 3.3 ГОСТ 12301-81 дана партія товару вважається бракованою.

Крім того, комісією підприємства позивача за участю водіїв транспортних засобів, в яких повернуто товар складено:

- акт № 286/2010 від 12.08.2010 про приймання продукції упаковки «Вишня в шоколаді»157 г. для ДП «Кондитерська корпорація «Рошен»за якістю та кількістю, повернутої в транспортному засобі автомобіль DAF з номером НОМЕР_2;

- акт № 287/2010 від 12.08.2010 про приймання продукції упаковки «Вишня в шоколаді»157 г. для ДП «Кондитерська корпорація «Рошен»за якістю та кількістю, повернутої в транспортному засобі автомобіль RENAULT з номером НОМЕР_3.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 306 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Аналогічна за змістом норма закріплена і у ч. 1 ст. 909 Цивільного кодексу України.

Згідно ч. 2 ст. 308 Господарського кодексу України відповідальність перевізника за збереження вантажу виникає з моменту прийняття вантажу до перевезення.

Згідно ч. 3. ст. 310 Господарського кодексу України відповідальність перевізника за збереження вантажу припиняється з моменту його видачі одержувачу в пункті призначення.

Відповідно до ч. 1 ст. 919 Цивільного кодексу України перевізник зобов'язаний доставити вантаж, пасажира, багаж, пошту до пункту призначення у строк, встановлений договором, якщо інший строк не встановлений транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, а в разі відсутності таких строків - у розумний строк.

Відповідач не виконав обов'язку по доставці вантажу в пункт призначення у встановлений договором (заявкою) термін.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 309 Господарського кодексу України у разі переривання або припинення перевезення вантажів з незалежних від перевізника обставин перевізник зобов'язаний повідомити вантажовідправника і одержати від нього відповідне розпорядження щодо вантажу.

Відповідач не повідомив позивача про поломку автомобіля та не одержав від нього розпорядження перевантажити товар в інші автомобілі. Більше того, відповідач без дозволу перевантажив товар в автомобіль, який не відповідає вимогам, вміщеним в заявці (один з автомобілів, в якому було повернуто товар, взагалі не мав верхнього тентового покриття, в іншому - товар не було закріплено належним чином).

Питання відповідальності перевізника за втрату, нестачу, пошкодження вантажу регламентовано, зокрема: ст. 924 Цивільного кодексу України, ст. 314 Господарського кодексу України, ст. 52 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Виходячи з положень ст. 924 Цивільного кодексу України перевізник зобов'язаний забезпечити збереження вантажу з моменту прийняття до перевезення і до моменту видачі вантажоодержувачу.

Згідно ч. 1 ст. 314 Господарського кодексу України перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини.

Аналогічна норма закріплена в ч. 2 ст. 924 Цивільного кодексу України та ч. ст.13 Закону України «Про транспорт».

Відповідно до ч. 3 ст. 314 ГК України за шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, перевізник відповідає, зокрема, у разі пошкодження вантажу - в розмірі суми, на яку зменшилася його вартість.

Згідно ч. 4 ст. 314 Господарського кодексу України якщо внаслідок пошкодження вантажу його якість змінилася настільки, що він не може бути використаний за прямим призначенням, одержувач вантажу має право від нього відмовитися і вимагати відшкодування за його втрату.

Також, відповідно до ст. 52 Закону України «Про автомобільний транспорт»автомобільний перевізник зобов'язаний, зокрема:

- забезпечити виконання умов договору про перевезення вантажу автомобільним транспортом у межах, визначених договором та законодавством;

- забезпечити збереження вантажу, прийнятого до перевезення, до передачі вантажовласнику (уповноваженій ним особі) в пункті призначення;

- відшкодовувати замовнику збитки за пошкодження або псування вантажу, часткову чи повну його втрату, а також збитки, завдані внаслідок несвоєчасної доставки вантажу.

Вся партія товару визнана браком і не може бути використана за прямим призначенням, що підтверджено наданими до справи доказами (Акт експертизи №293/мэ від 12 серпня 2010 року Відділення в м. Макіївка Донецької Торгово-промислової Палати; акт № 286/2010 від 12.08.2010 про приймання продукції упаковки «Вишня в шоколаді»157 г. для ДП «Кондитерська корпорація «Рошен»за якістю та кількістю, повернутої в транспортному засобі автомобіль DAF з номером НОМЕР_2; акт № 287/2010 від 12.08.2010 про приймання продукції упаковки «Вишня в шоколаді»157 г. для ДП «Кондитерська корпорація «Рошен»за якістю та кількістю, повернутої в транспортному засобі автомобіль RENAULT з номером НОМЕР_3).

Вартість товару, визначена у сумі 155 876,04 грн., підтверджується видатковою накладною № 1091 від 31.07.2010.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів при цьому можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Загальна норма, що регламентує відшкодування збитків (шкоди) в Цивільному законодавстві встановлена ст. 22 Цивільного кодексу України «Відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди».

Згідно частини 1 вказаної статті особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Частина друга статті 22 Цивільного кодексу України визначає, що збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ч. 1 ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною (ч. 2 ст. 224 ГК).

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна (ч. 1 ст. 225 ГК).

Виходячи з наведеного суд визнав доведеними обставини щодо порушення відповідачем договірних зобовязань та пошкодження майна позивача.

Заперечення відповідача, про те, що нібито за даними акту експертизи пошкоджено не товар, а упаковка, судом відхиляються.

Експертизою чітко встановлено та відображено в акті, що пошкоджено не лише упаковку, а і сам товар, яким є упаковка «Вишня в шоколаді». Так, в абзаці 2 п. 14 акту вказано: при перевірці якості за дефектами зовнішнього виду було проведено відбір проб, в результаті якого згідно п. 3.3 ГОСТ 12301-81 дана партія товару вважається бракованою. Суд визнав доведеними, враховуючи встановлені фактичні обставини справи, всі складові настання відповідальності за завдання збитків позивачу у заявленому до стягнення розмірі.

Таким чином, позов підлягає задоволенню повністю. З відповідача підлягають стягненню збитки у сумі 155 876 грн. 04 коп.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача у складі: 1558 грн. 76 коп. державного мита, а також 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Зайве сплачене державне мито у сумі 00 грн. 24 коп., перераховане платіжним дорученням від 07.09.2010 № 191 підлягає поверненню позивачу.

Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На підставі викладеного, керуючись, ст. ст. 44, 47, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Агенція сучасних перевезень «Нова лінія», м. Стаханов Луганської області, вул. Молокова, б. 14, кв. 1, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 36533380, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Профі-Прес», м. Макіївка Донецької області, вул. Леніна, б. 95, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 32698336, збитки у сумі 155876 грн. 04 коп.; витрати зі сплати державного мита у сумі 1558 грн. 76 коп. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. 00 коп.

3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Профі-Прес», м. Макіївка Донецької області, вул. Леніна, б. 95, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 32698336, зайво сплачене державне мито у сумі 00 грн. 24 коп., перераховане платіжним дорученням від 07.09.2010 № 191. Підставою для повернення сплаченого державного мита є дане рішення підписане суддею та скріплене печаткою суду. СуддяЄ.Ю. Пономаренко