Рішення № 11932239, 08.09.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 34/35408.09.10 За позовомТовариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ВіДі-Страхування»

доЗакритого акціонерного товариства «Європейський страховий альянс»

простягнення 27723,68 грн.

СуддяСташків Р.Б.

Представники: від позивача Невідомий О.М. (довіреність № 26/08-10_Н від 26.08.2010); від відповідача не зявився. СУТЬ СПОРУ:

Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ВіДі-Страхування»(далі позивач) звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом про стягнення з Закритого акціонерного товариства «Європейський страховий альянс» (далі відповідач) 24730,51 грн. майнової шкоди в порядку регресу, 2069,57 грн. пені, 620,74 грн. інфляційних втрат, 302,86 грн. 3% річних, всього 27723,68 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту № АС 002308 від 12.09.2008, укладеним між позивачем та ОСОБА_1. (далі Договір страхування), внаслідок настання страхової події дорожньо-транспортної пригоди (далі ДТП) виплачено страхове відшкодування власнику пошкодженого автомобіля марки «Тойота Ауріс», державний номерний знак НОМЕР_1 (далі автомобіль «Тойота Ауріс»), а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України «Про страхування»та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) отримано право зворотної вимоги до осіб, відповідальних за завдану шкоду. Оскільки транспортний засіб автомобіль марки «Тойота Корола», державний номерний знак НОМЕР_2 (далі автомобіль «Тойота Корола»), яким скоєно ДТП, і водія якого визнано винним у її скоєні, застрахований відповідачем на підставі полісу обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВА/2293402 від 20.06.2008, тому відповідач зобовязаний виплатити позивачу заявлену до стягнення суму.

Відповідач письмових заперечень проти позову не подав, в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні суду, про час і місце його проведення, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення.

Про поважні причини неявки в судове засідання представників відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

За таких обставин, суд не вбачає за необхідне відкладати розгляд справи та відповідно до статті 75 Господарсько процесуального кодексу (далі ГПК України) здійснює її розгляд за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з довідки РУ ГУ МВС України в Київській області від 18.05.2009 та постанови Києво-Святошинського районного суду Київської області від 18.05.2009 у адміністративній справі № 3-2440/2009, 09.05.2009 о 20 год. 30 хв. в м. Боярка на перехресті вулиць Білгородська 40 років Жовтня була скоєна ДТП, а саме зіткнення автомобіля «Тойота Корола», яким керувала ОСОБА_2. з автомобілем «Тойота Ауріс».

ДТП сталася в результаті порушення ОСОБА_2 вимог пункту 10.4 Правил дорожнього руху України, що підтверджується вказаними довідкою РУ ГУ МВС України в Київській області від 18.05.2009 та постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 18.05.2009 у адміністративній справі № 3-2440/2009, відповідно до якої ОСОБА_2 визнано винною у скоєнні правопорушення передбаченого статтею 124 КУпАП.

Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль «Тойота Ауріс», який належить ОСОБА_1

01.06.2009 ТОВ «Агенція «Експертиза та оцінка»складено звіт з визначення вартості матеріального збитку, відповідно до якого вартість відновлювального ремонту автомобіля «Тойота Ауріс»в результаті його пошкодження при ДТП становить 20443,27 грн.

Автомобіль «Тойота Ауріс»було застраховано його власником у позивача відповідно до Договору страхування.

Відповідно до частини 1 статті 8 Закону України «Про страхування»страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Згідно з частиною 1 статті 9 Закону України «Про страхування»страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку.

На виконання вказаного Договору страхування на підставі страхового акта № АС-001441 від 15.09.2009, заяв на переказ готівки № 1281968 від 13.05.2009, № 1283353 від 13.05.2009, актів виконаних робіт № ВДзСА-53891 від 13.05.2009, № ВДзСА-53902 від 13.05.2009,рахунків № ВДзС-4109147 від 13.05.2009, № ВДзС-4109169 від 13.05.2009, позивач, сплатив ТОВ «ВіДі Автострада»суму страхового відшкодування в розмірі 25240,51 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 1850 від 17.09.2009, № 1851 від 17.09.2009, копії яких міститься в матеріалах справи.

Статтею 27 Закону України «Про страхування»та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло в межах суми 25240,51 грн. право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Як вбачається з матеріалів справи, транспортний засіб автомобіль «Тойота Корола», яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю «Тойота Ауріс»належить ОСОБА_2.

Частинами 1 та 2 статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципу вини.

Вина особи, яка керувала автомобілем «Тойота Корола», що належить ОСОБА_2. та перебуває у її володінні, встановлена у судовому порядку.

Відтак, ОСОБА_2 є особою, відповідальною за збиток, заподіяний автомобілю «Тойота Ауріс», в результаті пошкодження цього автомобіля при ДТП.

Відповідно до статті 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з статтею 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

З матеріалів справи також вбачається, що цивільно-правова відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля «Тойота Корола»будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах була застрахована ОСОБА_2 у відповідача на підставі укладеного між ними полісу обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВА/2293402 від 20.06.2008 (далі Поліс), відповідно до умов якого ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить 25500 грн., франшиза становить 510 грн., а строк дії вказаного полісу з 20.06.2008 до 19.06.2009.

Відповідно до вказаного полісу відповідач взяв на себе обовязок відшкодувати шкоду заподіяну, зокрема, майну третіх осіб під час ДТП, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу автомобіля «Тойота Корола», і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2.

Таким чином, відповідач є особою, яка зобовязана відшкодувати шкоду заподіяну, зокрема, майну третіх осіб під час ДТП, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу автомобіля «Тойота Корола», і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2

Згідно зі статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Як убачається зі Звіту про визначення вартості матеріального збитку, складеного ТОВ «Агенція «Експертиза та оцінка»01.06.2009, вартість відновлювального ремонту автомобіля «Тойота Ауріс»в результаті його пошкодження при ДТП становить 20443,27 грн.

Таким чином, враховуючи приписи статті 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», відповідач несе відповідальність за завдану шкоду на підставі Полісу в межах 20443,27 грн.

Крім того, абзацом другим пункту 12.1 статті 12 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»передбачено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Абзацом першим вказаного пункту встановлено, що розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.

Отже, враховуючи зазначене, відповідач зобовязаний відшкодувати шкоду завдану автомобілю «Тойота Ауріс»у межах 19933,27 грн. (20443,27 грн. сума вартості відновлювального ремонту автомобіля «Тойота Ауріс» 510 грн. франшиза).

Відповідно до пункту 35.1 статті 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику (або якщо страховик невідомий - МТСБУ) відповідну заяву. У заяві про виплату страхового відшкодування має міститися: найменування страховика, до якого подається заява, або МТСБУ; назва (для юридичної особи), прізвище, ім'я, по батькові (для фізичної особи) заявника, його місцезнаходження або місце проживання; зміст майнової вимоги заявника щодо відшкодування завданих збитків; інформація про вже здійснені взаєморозрахунки осіб, відповідальність яких застрахована, та потерпілих; обставини, якими заявник обґрунтовує свою вимогу, та докази, що підтверджують її відповідно до законодавства; розмір шкоди; підпис заявника і дата подання заяви.

21.12.2009, позивач на виконання приписів пункту 35.1 статті 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»листом № 15/04/8.04/64-09 направив відповідачу вимогу з усіма необхідними документами щодо відшкодування майнової шкоди в порядку регресу. Про отримання відповідачем вказаної вимоги, зокрема, свідчить відбиток штампу відповідача на першій сторінці вказаної вимоги та вх. № 11661 від 23.12.2009.

Відповідач залишив вказану вимогу без відповіді, а вимоги позивача без задоволення.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).

Аналогічні положення містяться і у статтях 525, 526 ЦК України.

Згідно з пунктом 37.1 статті 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, відповідач повинен був здійснити виплату 19933,27 грн. майнової шкоди в порядку регресу в строк до 25.01.2010 (23 та 24 січня вихідні дні).

Проте, відповідач вказаний обовязок у встановлений строк не виконав.

Відтак, враховуючи вищевикладене, перелічені обставини справи, оцінивши відповідно до статті 43 ГПК України наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, суд стягує з відповідача 19933,27 грн. майнової шкоди в порядку регресу.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 2 статті 193 ГК України порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Аналогічне положення міститься й у статті 611 ЦК України, згідно з якою у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до статей 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 37.2 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»передбачено, що за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика або МТСБУ особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє у період, за який нараховується пеня.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач просить стягнути з відповідача інфляційні втрати, 3% річних та пеню нараховані на суму 24730,51 грн., крім того прострочення позивачем визначається помилково з 24.01.2010, хоча прострочення почалось з 26.01.2010 (позивачем не було враховано, що 23 та 24 січня 2010 року були вихідними днями).

Враховуючи те, що суд стягнув з відповідача на користь позивача 19933,27 грн. майнової шкоди в порядку регресу, суд на підставі статті 55 ГПК України, здійснює розрахунок інфляційних втрат, 3% річних та пені наступним чином:

19933,27 грн. х 1,0251 (індекс інфляції за період прострочення: лютий квітень 2010 року, розрахований наступним чином: 101,9% х 100,9% х 99,7%) = 20433,59 грн. - 19933,27 грн. = 500,32 грн. інфляційних втрат;

19933,27 грн. х 3/100 х 147/365 (період прострочення з 26.01.2010 до 21.06.2010) = 240,84 грн. 3% річних;

19933,27 грн. х 2 х 10,25/100 х 133/365 (період прострочення з 26.01.2010 до 07.06.2010) = 1488,99 грн. пені.

19933,27 грн. х 2 х 9,5/100 х 14/365 (період прострочення з 08.06.2010 до 21.06.2010) = 145,27 грн. пені.

Тому, суд стягує з відповідача 500,32 грн. інфляційних втрат, 240,84 грн. 3% річних та 1634,26 грн. пені.

Згідно зі статтею 33 ГПК України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.

Відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог не спростував.

Крім того, суд також зазначає, що частиною 5 статті 1187 ЦК України передбачено, що особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Відповідач не довів факту того, що шкоду автомобілю «Тойота Ауріс»було завдано внаслідок непереборної сили або умислу його водія, та не надав доказів сплати відшкодування заподіяної шкоди на користь власника зазначеного автомобіля.

Суми, які підлягають сплаті за витрати, повязані з розглядом справи, при частковому задоволенні позову покладаються на сторони пропорційно розміру задоволення позовних вимог (частина 5 статті 49 ГПК України).

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Європейський страховий альянс»(04050, м. Київ, вул. Глибочицька, 33-37, ідентифікаційний код 19411125 з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ВіДі-Страхування»(08131, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Велика Кільцева, 56, ідентифікаційний код 35429675, п/р 26509301956 в ВАТ «Ощадбанк»філія ГУ по м. Києву та Київській області, МФО 322669) 19933 (девятнадцять тисяч девятсот тридцять три) грн. 27 коп. майнової шкоди в порядку регресу, 1634 (одну тисячу шістсот тридцять чотири) грн. 26 коп. пені, 500 (пятсот) грн. 32 коп. інфляційних втрат, 240 (двісті сорок) грн. 84 коп. 3% річних, а також 223 (двісті двадцять три) грн. 09 коп. витрат по сплаті державного мита та 189 (сто вісімдесят девять) грн. 91 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

У решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

СуддяСташків Р.Б.

Повний текст рішення підписано (у звязку із перебуванням судді на лікарняному) 22.09.2010.