Рішення № 11932233, 15.09.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 37/36815.09.10 За позовомУнітарного приватного підприємства «Меганом»

ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «Спортивно-оздоровчий клуб «ФІТНЕСРЕАЛ»

Простягнення 55000,00 грн.

Суддя Гавриловська І.О.

У судових засіданнях брали участь:

від позивача:                     Зябкін В.В. –дов. № б/н від 14.09.10 р.

                              Зябкіна Н.А. - директор                               

від відповідача:           Письменний Н.В. –дов. № 01/09/1 від 01.09.10 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Унітарного приватного підприємства «Меганом»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спортивно-оздоровчий клуб «ФІТНЕСРЕАЛ»про стягнення 55000,00 грн. боргу, у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем зобов’язань щодо оплати отриманого товару за договором купівлі-продажу меблів № 10/09-07 від 10.09.2007 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.08.10 р. було порушено провадження у справі № 37/386, розгляд справи призначено на 15.09.10 р., зобов’язано сторін надати певні документи.

02.09.10 р. через службу діловодства Господарського суду м. Києва від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, у відповідності до якої позивач просить додатково стягнути з ТОВ «Спортивно-оздоровчий клуб «ФІТНЕСРЕАЛ»на користь Унітарного приватного підприємства «Меганом»пеню за невиконання обов’язків, передбачену п. 4.5. договору купівлі-продажу меблів № 10/09-07 від 10.09.07 р., у розмірі 50050,00 грн., в іншій частині залишити позовні вимоги без змін.

Розглянувши подане клопотання, суд відзначив, що відмовляє позивачу в прийнятті даного клопотання до розгляду, оскільки відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення у справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. Зміна предмета позову означає зміну матеріально-правової вимоги до позивача. Зміна підстави позову означає зміну обставин, якими позивач обґрунтовує свою вимогу до відповідача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається. Під збільшенням розміру позовних вимог слід розуміти збільшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві (див. абзац другий підпункту 3.7 пункту 3 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 N 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України», з наступними змінами і доповненнями). Тобто, під збільшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну кількісних показників, в яких виражається позовна вимога. Під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітись заявлення ще однієї чи кількох вимог додатково до викладених у позовній заяві.

Ретельно дослідивши зміст поданої позивачем заяви та оцінивши такий зміст з раніше заявленими позовними вимогами, суд встановив, що в поданій заяві про збільшення позовних вимог позивач додатково до заявлених позовних вимог про стягнення з відповідача 55000,00 грн. заборгованості за договором купівлі-продажу меблів № 10/09-07 від 10.09.07 р. просить стягнути пеню за невиконання обов’язків, передбачену п. 4.5. договору купівлі-продажу меблів № 10/09-07 від 10.09.07 р., у розмірі 50050,00 грн. Суд відзначає, що неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, про які не йшлося в позовній заяві, та зазначати при цьому нові підстави, які не заявлялись у позовній заяві, а тому подана заява позивача про збільшення позовних вимог судом не приймається до розгляду.

Представники позивача у судовому засіданні 15.09.10 р. позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити, на виконання вимог ухвали суду від 13.08.10 р. надав витребувані документи та оригінали документів для огляду в судовому засіданні, копії яких було додано до позовної заяви.

Представник відповідача у судовому засіданні 15.09.10 р. надав суду письмовий відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у позові повністю.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Унітарним приватним підприємством «Меганом»(продавець) та ТОВ «Спортивно-оздоровчий клуб «ФІТНЕСРЕАЛ»(покупець) був укладений договір купівлі-продажу меблів № 10/09-07 від 10.09.07 р., відповідно до умов якого позивач (продавець) встановлює та передає у власність відповідача (покупця), а покупець сплачує та приймає у свою власність меблі в асортименті товар, у відповідність з технічним завданням/рахунком-фактурою, що є невід’ємною частиною договору.

Умови договору свідчать про те, що за своєю правовою природою вищевказаний договір є договором купівлі-продажу.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з п. п. 2.1.2.2., 2.1.3. та 2.1.4. договору купівлі-продажу меблів № 10/09-07 від 10.09.07 р., покупець зобов’язаний прийняти товар за кількістю протягом одного дня з моменту його установки; покупець несе всі ризики за втрату й ушкодження товару після його отримання; зобов’язання продавця за цим договором купівлі-продажу товару вважаються виконаними після передачі покупцем продавцю документа, підтверджуючого прийняття товару.

У відповідності до п. 3.1., 3.2. та 3.3. вищевказаного договору, всі розрахунки за цим договором здійснюються в національній валюті України –гривнях; оплата ціни товару, зазначеної в рахунку-фактурі, що є невід’ємною частиною договору, здійснюється покупцем в розмірі 60 % протягом двох банківських днів з моменту виставлення продавцем рахунку-фактури; доплата товару здійснюється частково:

- 20 % від загальної вартості товару, за три робочі дні до строку поставки меблів;

- 20 % впродовж трьох банківських днів після встановлення меблів.

Позивач пояснив суду, що на виконання умов договору купівлі-продажу меблів № 10/09-07 від 10.09.07 р. ним було виставлено відповідачеві рахунок-фактуру № СФ-0136 від 10.09.07 р. на суму 275000,00 грн., а відповідач здійснив 2 етапи оплати в розмірі 220000,00 грн.

Також позивач пояснив суду, що ним, за умовами договору купівлі-продажу меблів № 10/09-07 від 10.09.07 р., було виготовлено, поставлено та 30.11.07 р. встановлено меблі за адресою ТОВ «Спортивно-оздоровчий клуб «ФІТНЕСРЕАЛ»: м. Київ, вул. Драгоманова, 31-В, після чого надано відповідачеві для підписання акт виконаних робіт, однак відповідач від підписання акту відмовився, про що працівниками позивача було складено акт від 03.12.07 р.

03.12.07 р. Унітарне приватне підприємство «Меганом»направило на адресу ТОВ «Спортивно-оздоровчий клуб «ФІТНЕСРЕАЛ»лист-претензію з проханням сплатити на виконання п. 3.3. договору купівлі-продажу меблів № 10/09-07 від 10.09.07 р. грошову суму в розмірі 55000,00 грн. (20 % ціни товару) до 06.12.07 р., однак відповідач залишив претензію без відповіді та реагування.

За таких обставин Унітарне приватне підприємство «Меганом»звернулась до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спортивно-оздоровчий клуб «ФІТНЕСРЕАЛ»про стягнення 55000,00 грн. боргу, у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем зобов’язань щодо оплати отриманого товару за договором купівлі-продажу меблів № 10/09-07 від 10.09.07 р.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим до виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З наданих позивачем доказів вбачається, що відповідач за отриманий товар розрахунок здійснив не в повному обсязі.

Відповідач пояснив суду, що ним дійсно не підписувались акти виконаних робіт та не проводився остаточний розрахунок у зв’язку з недоукомплектуванням товару. На даний час, товар є укомплектованим, але шляхом залучення для усунення недоліків інших осіб, що підтверджується актом про некомплектність товару за договором № 10/09-07 від 20.05.08 р. та договором на виконання роботи № 20/05.08 від 20.05.08 р.

У відповідності до частин 1 і 2 статті 684 Цивільного кодексу України, у разі передання некомплектного товару покупець має право вимагати від продавця за своїм вибором: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) доукомплектування товару в розумний строк; якщо продавець у розумний строк не доукомплектував товар, покупець має право за своїм вибором: 1) вимагати заміни некомплектного товару на комплектний; 2) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої грошової суми.

При цьому представник відповідача пояснив суду, що ТОВ «Спортивно-оздоровчий клуб «ФІТНЕРЕАЛ»від товару не відмовилося і він знаходиться в його користуванні, з позовом про відшкодування збитків та про усунення недоліків до Унітарного приватного підприємства «Меганом»не звертався, згоди щодо зменшення ціни товару сторони не досягли.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідач отримав меблі від позивача і на даний час ними користується, тому зобов’язаний оплатити їх у повному обсязі. При цьому відповідач не позбавлений права звернутися в судовому порядку до позивача з вимогою про відшкодування витрат, пов’язаних з доукомплектуванням меблів.

Таким чином, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача в частині стягнення 55000,00 грн. боргу, а відповідач їх визнав, то позов Унітарного приватного підприємства «Меганом»про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Спортивно-оздоровчий клуб «ФІТНЕСРЕАЛ»суми боргу за договором купівлі-продажу меблів № 10/09-07 від 10.09.07 р. у розмірі 55000,00 грн. визнається судом таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 625, 629, 655 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 47, 49, ст.ст. 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Спортивно-оздоровчий клуб «ФІТНЕСРЕАЛ»(01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 12, код ЄДРПОУ 32852714) на користь Унітарного приватного підприємства «Меганом»(07400, Київська область, м. Бровари, бульвар Незалежності, 14, код ЄДРПОУ 33341505) 55 000 (п’ятдесят п’ять тисяч) грн. 00 коп. боргу, 550 (п’ятсот п’ятдесят) грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.           Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

4.          Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                                                 Гавриловська І.О.