Рішення № 11932218, 05.08.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 28/19005.08.10

за позовом          дочірнього підприємства «Конріл», м. Київ

до          приватного підприємства «Крона-В», м. Київ

про          стягнення 1675,61 грн.

Суддя Копитова О. С.

Секретар судового засідання Поліщук О.В.

За участю представників сторін:

від позивача: не з’явився

від відповідача: не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Дочірнє підприємство «Конріл»звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до приватного підприємства «Крона-В» про стягнення 1675,61 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору № К 1757 від 20.08.2007 року щодо повної оплати поставленого товару, що призвело до виникнення заборгованості в розмірі 1330,38 грн. Також за порушення виконання грошового зобов‘язання позивач, з посиланням на п. 6.2 договору просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 235,9 грн. та згідно ст. 625 Цивільного кодексу України втрати від інфляції в розмірі 77,52 грн. та 3% річних в розмірі 31,81 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 11.06.2010 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 08.07.2010 року.

Розгляд справи відкладався.

Під час судового розгляду справи позивач подав уточнення позовних вимог в яких зменшив позовні вимоги на 100 грн. в частині стягнення основного боргу, на 95,7 грн. пені, на 13,21 грн. відсотків річних, на 5,83 грн. втрат від інфляції.

В судове засідання призначене на 05.08.2010 року представники сторін не з’явились, позивач подав клопотання про розгляд справи без участі його представників.

Незважаючи на належне повідомлення про час і місце засідання по справі, в тому числі й на адресу реєстрації, представник відповідача в судове засідання призначене на 05.08.2010 року не з’явився, вимог ухвали суду не виконав, причини неявки в судове засідання невідомі. Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності представників відповідача в судовому засіданні 05.08.2010 року від останніх до суду не надходило.

За таких обставин, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутністю належним чином повідомлених про дату та час судового засідання представників відповідача, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами. В даному випадку суд також враховує, що в зв’язку з неявкою представника відповідача розгляд справи відкладався.

В судовому засіданні 05.08.2010 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд -

ВСТАНОВИВ :

20.08.2007 року між дочірнім підприємством «Конріл»(Продавець) (надалі по тексту ДП «Конріл», позивач) та приватним підприємством «Крона-В»(Покупець) (надалі по тексту ПП «Крона-В», відповідач) укладено Договір № К1757 (надалі по тексту Договір), відповідно до п.1.1 якого Продавець продає товар, а Покупець, дослідивши прас-лист Продавця, замовляє, приймає та оплачує Товар на умовах, передбачених Договором.

Відповідно до п.3.3 Договору, поставка Товару оформлюється накладними, що є невід’ємною частиною Договору. Моментом поставки є дата оформлення відповідної накладної, що підтверджується підписом особи, що приймає товар. Дата зазначена в накладній на поставку Товару повинна відповідати даті фактичного отримання товару Покупцем. (п. 3.4 Договору).

Право власності на товар, згідно п. 3.5 Договору, переходить від Продавця до Покупця з моменту підписання сторонами накладної на поставку Товару.

Згідно п. 4.1 Договору Покупець зобов’язується повністю оплатити загальну суму кожної накладної не пізніше ніж через 21 календарний день з моменту поставки товару.

На виконання умов Договору позивач в січні 2009 року поставив відповідачеві товар на суму 2980,38 грн., що підтверджується накладними № 01-0000405 від 2.01.2009 року на суму 1823,88 грн., № 01-0000406 від 23.01.2009 року на суму 455,10 грн. та № 01-0000408 від 23.01.2009 року на суму 701,4 грн.

Як убачається з матеріалів справи, відповідач в повному обсязі за поставлений товар в установлені договором строки не розрахувався.

          На дату винесення рішення заборгованість відповідача перед позивачем складає 1230,38 грн., що підтверджується довідкою позивача за підписом головного бухгалтера та не спростовується наявними в матеріалах справи доказами.

Основні засади господарювання в Україні визначає Господарський кодекс України, який регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання (ст. 1 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Матеріалами справи встановлений факт укладання між сторонами договору поставки.

Згідно з ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Стаття 691 Цивільного кодексу України визначає, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно до положень ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Факт поставки позивачем відповідачеві товару підтверджується матеріалами справи, зокрема підписом уповноваженої особи відповідача на товаророзпорядчих документах скріпленого штампом підприємства.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає доведеним факт поставки товару позивачем та прийняття його відповідачем на умовах, встановлених Договором.

Як убачається з матеріалів справи та встановлено вище відповідач зобов’язався оплатити поставлену продукцію в строк не більше 21 календарного дня з моменту поставки товару.

Відповідач в строки встановлені договором з позивачем в повному обсязі не розрахувався.

Враховуючи викладені обставини, господарський суд приходить до висновку щодо підставності вимог позивача щодо стягнення з відповідача суми основного боргу та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 611 Цивільного кодексу України встановлює, що у разі порушення зобов’язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.

Відповідно до п. 6.2 Договору в разі порушення покупцем строку оплати товару він сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочки платежу.

Враховуючи викладені обставини вимоги позивача про стягнення з відповідача пені підлягають задоволенню в визначеному позивачем розмірі, а саме 140,20 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача відсотків річних та втрат від інфляції є правомірними та підлягають задоволенню за розрахунком позивача.

Враховуючи наведене вище, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

Відповідач в судові засідання не з’являвся, проти наведених позивачем обставин не заперечував, доказів погашення заборгованості в повному обсязі не надав.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених вимог. При цьому суд враховує часткове зменшення позивачем позовних вимог та судові витрати в цій частині покладає на позивача.

На підставі викладеного, керуючись Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, договором сторін, суд –

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з приватного підприємства «Крона-В»(02154, м. Київ, вул. Ентузіастів, 25, р/р 26005005193001 в ВАТ КБ «Надра»КРУ, МФО 320564, ід. код 35182581 або з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь дочірнього підприємства «Конріл»(01133, м. Київ, вул. Кутузова, 18/7, оф. 201, р/р 260070101827 в ЗАТ «ПроКредитБанк у м. Києві, МФО 320984, ід. код 23703164) 1460,87 грн. (одну тисячу чотириста шістдесят гривень вісімдесят сім копійок), з яких 1230,38 грн. (одну тисячу двісті тридцять гривень тридцять вісім копійок) –основного боргу, 71,69 грн. (сімдесят одну гривню шістдесят дев’ять копійок) втрати від інфляції, 140,20 грн. (сто сорок гривень двадцять копійок) –пеня, 18,6 грн.(вісімнадцять гривень шістдесят копійок) три відсотки річних, а також 88,93 грн. (вісімдесят вісім гривень дев’яносто три копійки) –державне мито та 205,75 грн. (двісті п’ять гривень сімдесят п’ять копійок) –витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його складання та підписання в повному обсязі.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його складання та підписання в повному обсязі до Київського апеляційного господарського суду або протягом місяця до Вищого господарського суду України.

Суддя                                                                      О. С. Копитова